Рішення № 82714229, 01.07.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 500/440/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури Ізмаїльської міської ради, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Ізмаїльська міська рада Одеської області про визнання протиправним рішення (висновку) від 20.12.2018 р. №974 про непогодження проекту землеустрою та зобов`язання погодити проект землеустрою,-

І. Суть спору:

ОСОБА_1 звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління містобудування та архітектури Ізмаїльської міської ради, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Ізмаїльська міська рада Одеської області, в якому позивач з урахуванням уточнення до адміністративного позову просив:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Управління містобудування та архітектури Ізмаїльської міської ради, згідно висновку від 20.12.2018 р. №974, про непогодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,0748 га у власність для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , виготовленого ПП "Тайзер Експо Україна".

2. Зобов`язати Управління містобудування та архітектури Ізмаїльської міської ради в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 118, 186-1 Земельного кодексу України, погодити ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,0748 га у власність для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 виготовленого ПП "Тайзер Експо Україна".

ІІ. Аргументи сторін

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

Згідно з свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 01.02.2013 р. індексний номер 236178 видане реєстраційною службою Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, на праві приватної власності позивачу належить житловий будинок, двохповерховий загальною площею 547,5 кв.м, у тому числі житлова -101,9 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

10.04.2014 р. позивач звернувся до Ізмаїльської міської ради Одеської області з клопотанням від 10.04.2014 р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,0748 га у власність для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .

Також позивач зазначив, що у січні 2015 р. позивач звернувся до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області з позовом до Ізмаїльської міської ради Одеської області в якому з урахувань уточнень, просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Ізмаїльської міської ради Одеської області від 31.10.2014 р . №4599-VІ «Про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 » та зобов`язати відповідача повторно розглянути на черговому пленарному засіданні сесії клопотання ОСОБА_1 від 10.10.2014 р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Постановою від 06.05.2015 р. Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області адміністративний позов ОСОБА_1 по справі №500/476/15-а задовольнив.

04.08.2015 р. Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою залишив постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06.05.2015 р. без змін.

В подальшому у зв`язку з набранням постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06.05.2015 р. по справі №500/476/15-а законної сили позивач звернувся до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області з заявою від 21.10.2015 р. про відкриття виконавчого провадження по виконанню постанови Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06.05.2015 р. по справі №500/476/15-а.

В процесі виконання вищевказаного судового рішення Ізмаїльською міською радою Одеської області прийняте рішення від 27.11.2015 р. №138- VІІ «Про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 » у зв`язку із невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральному плану м. Ізмаїл та іншій містобудівній документації, а саме: «розташування земельної ділянки у зоні житлової та громадської мало - та багатоповерхової забудови у західному планувальному районні м. Ізмаїл, що не є зоною садибної забудови та порушення межею земельної ділянки червоної лінії вулиці Холостякова адмірала».

Не погоджуючись з правовою позицією Ізмаїльської міської ради Одеської області та рішенням від 27.11.2015 р. №138- VІІ позивач звернувся з позовом до Ізмаїльської міської ради Одеської області в якому з урахувань уточнень, просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Ізмаїльської міської ради Одеської області від 27.11.2015 р . №138-VІІ «Про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 » та зобов`язати відповідача повторно розглянути на черговому пленарному засіданні сесії клопотання ОСОБА_1 від 10.10.2014 р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Постановою від 10.03.2016 р. Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області адміністративний позов ОСОБА_1 по справі №500/390/16-а задовольнив.

14.06.2016 р. Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою залишив постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10.03.2016 р. без змін.

В подальшому у зв`язку з набранням постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10.03.2016 р. по справі №500/390/16-а законної сили позивач звернувся до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області з заявою від 18.07.2016 р. про відкриття виконавчого провадження по виконанню постанови Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10.03.2016 р. по справі №500/390/16-а.

В процесі виконання вищевказаного судового рішення Ізмаїльською міською радою Одеської області прийняте рішення від 31.08.2016 р. №11265- VІІ «Про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 » у зв`язку із неможливістю встановити на підставі наданого клопотання і зазначеними в ньому статтями Земельного кодексу у який спосіб заявник бажає отримати земельну ділянку у власність.

Не погоджуючись з правовою позицією Ізмаїльської міської ради Одеської області та рішенням від 31.08.2016 р. №11265- VІІ звернувся з позовом до Ізмаїльської міської ради Одеської області в якому з урахувань уточнень, просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Ізмаїльської міської ради Одеської області від 31.08.2016 р. №11265-VІІ та зобов`язати відповідача повторно розглянути на черговому пленарному засіданні сесії клопотання ОСОБА_1 від 10.10.2014 р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Постановою від 19.10.2016 р. Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області адміністративний позов ОСОБА_1 по справі №500/5273/16-а задовольнив.

25.01.2017 р. Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою залишив постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19.10.2016 р. по справі №500/5273-16-а без змін.

В подальшому у зв`язку з набранням постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19.10.2016 р. по справі №500/5273/16-а законної сили позивач звернувся до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області з заявою від 18.07.2016 р. про відкриття виконавчого провадження по виконанню постанови Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10.03.2016 р. по справі №500/390/16-а.

В процесі виконання вищевказаного судового рішення Ізмаїльською міською радою Одеської області прийняте рішення від 21.03.2017 р. №2104- VІІ «Про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 » у зв`язку невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральному плану м. Ізмаїл та іншій містобудівній документації, а саме: частина земельної ділянки по АДРЕСА_1 розташована на землях загального користування, які не можуть передаватись у приватну власність.

Не погоджуючись з правовою позицією Ізмаїльської міської ради Одеської області за змістом рішення від 21.03.2017 р. №2104- VІІ позивач у червні 2016 р. вчетверте звернувся до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області з позовом до Ізмаїльської міської ради Одеської області в якому просив суд: визнати протиправним та рішення Ізмаїльської міської ради Одеської області від 21.03.2017 р. №2104- VІІ «Про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 » та зобов`язати відповідача повторно розглянути на черговому пленарному засіданні сесії клопотання ОСОБА_1 від 10.10.2014 р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Постановою від 11.10.2017 р. Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області адміністративний позов ОСОБА_1 по справі №500/3409/17 також було задоволено повністю.

Крім того постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11.10.2017 р. по справі №500/3409/17 відповідача зобов`язано надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,0748 га у власність для обслуговування житлового господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .

В подальшому у зв`язку з набранням постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11.10.2017 р. по справі №500/3409/17 законної сили позивач звернувся до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області з заявою про відкриття виконавчого провадження по виконанню постанови Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11.10.2017 р. по справі №500/3409/17.

27.04.2018 р. Ізмаїльська міська рада Одеської області прийняла рішення №3689-VІІ «Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,0748 га у власність для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 ».

На замовлення позивачем у ПП «Тайзер Експо Україна» було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0748 га у власність обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , який позивач подав на погодження до Ізмаїльської міської ради Одеської області.

За результатами розгляду вищевказаного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність Управління містобудування та архітектури Ізмаїльської міської ради 20.12.2018 р. було видано висновок №974. В резолютивній частині висновку зазначено, про проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 не погоджується у зв`язку з невідповідністю графічних матеріалів.

Позивач зазначив, відповідач під час прийняття висновку від 20.12.208 р. №974 залишив поза увагою ті обставини, що питання «невідповідності» проектної документації щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,0748 га у власність позивача для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації вже неодноразово надавалась правова оцінка судом, але на користь органу місцевого самоврядування.

Позивач вважає висновок №974 від 20.12.2018 р. протиправним та таким, що належить до скасування.

18.03.2019 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами загального позовного провадження.

22.04.2019 р. ухвалою занесеною до протоколу судового засідання продовжено підготовче провадження до 90 днів.

06.06.2019 р. ухвалою занесеною до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження то продовжено розгляд справи по суті в порядку письмового провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився про день час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та завчасно. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі у порядку письмово провадження.

Представник відповідача та третьої особи у судовому засіданні не заперечував проти розгляду справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача надав відзив на адміністративний позов в якому просив у задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві.

В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив, що розглянувши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , Управління містобудування та архітектури Ізмаїльської міської ради не погодила його у зв`язку з невідповідністю графічних матеріалів, а саме:

-Існуюча межа земельної ділянки (огорожа) виступає за червону лінію вулиці Холостякова адмірала, що є порушенням нормативних вимог ст.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.6.1.6 ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування та забудова територій», Генеральному плану міста Ізмаїл, що є порушенням діючого законодавства та нормативних вимог.

Таким чином, для розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 », ПП «Тайзер Експо Україна» - розробнику вищевказаного проекту землеустрою необхідно привести у відповідність графічні матеріали проекту землеустрою до вимог містобудівної документації на місцевому рівні - діючому Генеральному плану м. Ізмаїл, та червоним лініям вул. Холостякова адмірала.

Також представник відповідача у відзиві зазначив, що розміщення земельної ділянки по АДРЕСА_1 не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні - діючому Генеральному плану м. Ізмаїл, розробленому Українським державним проектно-виробничим об`єднанням «Дніпромісто», затвердженому рішенням Ізмаїльської міської ради №59-ХХІІІ від 10.09.1998 р. та актуалізованим рішенням Ізмаїльської міської ради №2876-VІ від 26.04.2013.

Згідно з Генеральним планом м. Ізмаїл земельна ділянка по АДРЕСА_1 адмірала, 113 розташована у зоні житлової та громадської мало та багатоповерхової забудови у західному планувальному районі м. Ізмаїл і не є зоною садибної забудови.

Згідно з ч. 9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши письмові докази, якими вони обґрунтовуються, суд робить висновок, що адміністративний позов належить до задоволення. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.

ІІІ. Обставини, встановлені судом

Так, суд встановив, що згідно договору дарування житлового будинку від 11.12.2003р. позивач прийняв у дар житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_1 .

Згідно з свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 01.02.2013 р. індексний номер 236178 видане реєстраційною службою Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, на праві приватної власності позивачу належить житловий будинок, двохповерховий загальною площею 547,5 кв.м, у тому числі житлова -101,9 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

10.04.2014 р. позивач звернувся до Ізмаїльської міської ради Одеської області з клопотанням від 10.04.2014 р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,0748 га у власність для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .

За результатами розгляду клопотання позивача Ізмаїльської міської ради Одеської області приймались рішення від 31.10.2014 р. №4599-VІ , від 27.11.2015 р. №138- VІІ0, від 31.08.2016 р. №11265- VІІ, від 21.03.2017 р. №2104- VІІ «Про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 », які в подальшому позивачем оскаржені в судовому порядку та скасовані.

27.04.2018 р. Ізмаїльська міська рада Одеської області прийняла рішення №3689-VІІ «Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,0748 га у власність для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 » (т.1 а.с.123).

На замовлення позивачем у ПП «Тайзер Експо Україна» було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0748 га у власність обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , який позивач подав на погодження до Ізмаїльської міської ради Одеської області (а.с.133-138).

20.12.2018 р. за результатами розгляду вищевказаного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відповідач видав висновок №974 (т.1 а.с.186-187).

В резолютивній частині висновку зазначено, про проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 не погоджується у зв`язку з невідповідністю графічних матеріалів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

IV Джерела права та висновки суду.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до ст. 39 ЗК України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Частинами 1 та 2 статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно з ч.7 ст.118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до ст. 121 КАС України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району; б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара; г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара; ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара; д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину для ведення особистого селянського господарства, може бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).

Розмір земельної ділянки, що передається безоплатно громадянину у власність у зв`язку з набуттям ним права власності на жилий будинок, не може бути меншим, ніж максимальний розмір земельної ділянки відповідного цільового призначення, встановлений частиною першою цієї статті (крім випадків, якщо розмір земельної ділянки, на якій розташований будинок, є меншим).

Згідно з ч.3 ст. 122 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об`єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

Суд встановив, що позивач обґрунтовано, відповідно до вимог чинного законодавства, маючи всі передбачені законодавством підстави вимагає погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0, 0748 га. у власність для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .

Правомірність його вимог підтверджується як правовстановлюючими документами на будинок, що знаходиться на вказаній земельній ділянці так і висновками відповідних компетентних органів щодо розташування відповідності розміщення домоволодіння (житлового будинку, господарських споруд, у тому числі огорожі), розташованих на спірній земельній ділянці, як вимогам законів, так і генеральному плану м. Ізмаїл, а також ДБН 360-92** «Містобудування».

Вказані вище обставини також встановлено у судових рішеннях по справам №500/476/15-а, №500/390/16-а, №500/5273/16-а, №500/3409/17.

Зокрема, Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 31.03.2016 р. у касаційному провадженні К/800/38559/15 по справі №500/476/15-а зазначив, що під час внесення змін та актуалізації генеральному плану в порушення зазначених норм закону не було враховано інтересів позивача, який є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 та в силу ч.1 ст.377 Цивільного кодексу України і ч.1 ст.120 Земельного кодексу України до нього перейшло право користування земельною ділянкою.

Отже, існуюча невідповідність місця розташування земельної ділянки генеральному плану є наслідком протиправного планування земельної ділянки без урахування законних інтересів власника та користувача земельної ділянки.

Враховуючи такі обставини, колегія суддів дійшла висновку, що відмова відповідача у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема із посиланням на те, що до генерального плану не внесені відповідні зміни є протиправною. Такі дії відповідача не узгоджується із критеріями правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, які встановлені ч.3 ст.2 КАС України.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили , не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, суд зазначає, що третьою особою прийнято рішення від 27.04.2018 р. №3689-VІІ «Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,0748 га у власність для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 » (т.1 а.с.123).

Щодо посилань відповідача, що розміщення земельної ділянки по АДРЕСА_1 не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні - діючому Генеральному плану м. Ізмаїл, розробленому Українським державним проектно-виробничим об`єднанням «Дніпромісто», затвердженому рішенням Ізмаїльської міської ради №59-ХХІІІ від 10.09.1998 р. та актуалізованим рішенням Ізмаїльської міської ради №2876-VІ від 26.04.2013. Згідно з Генеральним планом м. Ізмаїл земельна ділянка по АДРЕСА_1 адмірала, 113 розташована у зоні житлової та громадської мало та багатоповерхової забудови у західному планувальному районі м. Ізмаїл і не є зоною садибної забудови, суд зазначає наступне.

Генеральний план м. Ізмаїл було затверджено рішенням Ізмаїльської міської ради від 10.09.1998 р., а рішенням від 26.04.2013 р. Генеральний план та внесені до нього зміни визнано актуальним та можливим до подальшого використання.

Статтею 2 Закону України «Про планування і забудову територій» передбачено, що основними завданнями планування і забудови територій є зокрема урахування державних, громадських і приватних інтересів під час планування, забудови та іншого використання території.

Згідно з ст.23 Закону України «Про планування і забудову територій» планування окремої земельної ділянки, будівництво на ній будинків і споруд власниками або користувачами здійснюються з урахуванням законних інтересів інших власників або користувачів земельних ділянок, будинків і споруд

Отже існуюча невідповідність місця розташування земельної ділянки генеральному плану є наслідком протиправного планування земельної ділянки без урахування законних інтересів власника будинку та користувача земельної ділянки.

Таким чином, суд робить висновок, що відповідач протиправно прийняв висновок №974 від 20.12.2018 р., яким не погодив позивачу проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу у власність для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з п.3 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень при прийнятті рішення діяв у непередбачений законодавством спосіб, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, та без дотримання принципу верховенства права.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов належить до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1536,80 грн., що підтверджується квитанціями №27273, № 27284 від 10.03.2019 р. (т.1 а.с.212-213).

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 77, 255, 293, 295, 371 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Управління містобудування та архітектури Ізмаїльської міської ради, згідно висновку від 20.12.2018 р. №974, про непогодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,0748 га у власність для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , виготовленого ПП "Тайзер Експо Україна".

3. Зобов`язати Управління містобудування та архітектури Ізмаїльської міської ради в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 118, 186-1 Земельного кодексу України, погодити ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,0748 га у власність для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 виготовленого ПП "Тайзер Експо Україна".

4.Стягнути з Управління містобудування та архітектури Ізмаїльської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість),80 грн..

5. Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

6. Позивач- ОСОБА_1 адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПО НОМЕР_1 .

Відповідач - Управління містобудування та архітектури Ізмаїльської міської ради адреса: 68601, Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Суворова,62, код ЄДРПОУ 02498837.

Третя особа - Ізмаїльська міська рада Одеської області адреса: 68601, Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Суворова,62, код ЄДРПОУ 26569223

Суддя О.Я. Бойко

.