Рішення № 82712036, 20.06.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2019 року м. Житомир справа № 240/7763/19

категорія 112030100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

секретар судового засідання Недашківська Н.В. ,

за участю: представника позивача Сингаївського В.І. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії,

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

Визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 2 групи інвалідності.

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути документи про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку із встановленням 2 групи інвалідності та прийняти рішення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" від 21 жовтня 2015 року №850, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В обґрунтування позову зазначив, що при первинному огляді 22.12.2015 встановлено 3 групу інвалідності, про що виплачено одноразову грошову допомогу. При повторному огляді йому встановлено 2 групу інвалідності, пов"язану з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Оскільки, 2 група інвалідності встановлена 02.01.2019, він має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ч.6 ст.23 Закону України "Про міліцію", тому відмова Управління Міністерства внутрішніх справ України є протиправною, що інвалідність встановлена понад дворічний термін є протиправною.

Ухвалою від 21.05.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 20.06.2019.

10.06.2019 відповідачем подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування позову зазначено, що позивач оскаржує відмову, викладену в листі ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області. Жодних доказів, які свідчать про протиправність дій МВС позивачем не надано. Крім того, позивачу встановлено вищу групу інвалідності понад дворічний термін. Тому позов безпідставний.

В судове засідання з"явився представник позивача, позов підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача та третьої особи в судове засідання не з"явилися, повідомлені про розгляд справи належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 проходив службу в органах Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, а саме в Коростенському МРВ УМВС України в Житомирській області на посадах середнього начальницького складу та начальницького складу.

Сторонами не заперечується, що за результатами первинного огляду МСЕК, позивачу 22.12.2015 встановлено 3 групу інвалідності та відповідний ступінь втрати працездатності, виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 206700,00 грн.

Під час повторного огляду, МСЕК встановлено 2 групу інвалідності з 02.01.2019 внаслідок захворювання, пов"язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №101904.

22.03.2019 позивач звернувся до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області з метою отримання одноразової грошової допомоги в зв`язку зі встановленням вищої групи інвалідності.

Проте, листом від 08.04.2019 позивачу повідомлено, що з дати первинного огляду МСЕК - 22.12.2015 до поваторного огляду - 02.01.2019 пройшло більше 2 років, що перевищує передбачений Порядком №850 дворічний термін. (а.с.17)

Вважаючи неправомірною відмову МВС України у призначенні допомоги як інваліду 2 групи, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно абз. 3 п. 15 розділу ХІ прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції визначений Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (далі - Порядок № 850).

Відповідно до ч.6 ст.23 Закону України "Про міліцію" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога . Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Положеннями п. 7 Порядку № 850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Згідно п. 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.

МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови. Грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС (пункти 9, 10 Порядку № 850).

З аналізу викладених норм слідує, що повноваження на прийняття рішення про призначення чи про відмову в призначенні одноразової допомоги є виключною компетенцією Міністерства внутрішніх справ України, а на орган внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, покладено обов`язок по проведенню відповідних процедурних дій по оформленню документів для вирішення питання про виплату такої допомоги та реалізації рішення головного розпорядника коштів (МВС) розпорядниками нижчої ланки.

При цьому, обов`язок подання висновку до МВС України щодо виплати грошової допомоги Порядком № 850 покладається саме на керівника органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції.

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що Міністерство внутрішніх справ України жодного рішення про призначення чи відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи не приймало, оскільки документи (висновок) для вирішення питання про виплату такої допомоги від Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області до Міністерства внутрішніх справ України не формувалися та не надходили. Питання щодо виплати одноразової допомоги вирішено ним самостійно.

Більш того, суд звертає увагу, що позивачем не оскаржуються дії УМВС України у Житомирській області щодо не направлення відповідного висновку до МВС України для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи.

Вказане свідчить про те, що права позивача відповідачем жодним чином на даний час не порушені.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури. Суд відповідно до вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді цієї справи повинен перевірити, чи прийняті рішення та вчинені дії: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

У даному спорі позивачем не наведено обґрунтованих мотивів та не надано відповідних доказів, яким чином відповідач порушив права або інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин.

Враховуючи те, що діючим законодавством встановлена процедура прийняття рішення щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, суд вважає, що позовні вимоги до Міністерства внутрішніх справ України є передчасними та не підлягають задоволенню, оскільки Управлінням Міністерства внутрішніх справ у Житомирській області не проведені дії щодо оформлення висновку щодо виплати грошової допомоги та не направлено визначений перелік документів на розгляд до Міністерства внутрішніх справ України, а останнім відповідне рішення не прийнято.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов безпідставний, тому відмовляє у його задоволенні у повному обсязі.

Керуючись статтями 9,77,90,242-246,371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (вул.Академіка Богомольця, 10, м.Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032684) , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області (вул.Старий Бульвар, 5/37, м.Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 08592164) про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Капинос

Повне судове рішення складене 27 червня 2019 року