Ухвала суду № 82711639, 27.06.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

27 червня 2019 р. Справа № 160/5905/19 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного виконавця виконавчого округу міста Києва, третя особа Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» про визнання постанови протиправною та її скасування,-

ВСТАНОВИВ:

25.06.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного виконавця виконавчого округу міста Києва, третя особа Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 58732335 від 10.05.2019 року, винесену приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Вольф Тетяною Леонідівною.

Позов зареєстрований в суді та йому присвоєно номер справи №160/5905/19.

Згідно з частиною 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у адміністративній справі, суд виходить із такого.

За змістом п.1, 2 ч.1 ст.4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.

Відповідно до п.1, п.3 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника.

Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Разом з тим, участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак, не кожен спір за участю суб`єкта владних повноважень є публічно-правовим.

Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.3 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих написів нотаріусів.

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що спірні правовідносини виникли у зв`язку із винесенням нотаріусом виконавчого напису щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь АТ «ПУМБ» у розмірі 46 807,26 гривень. На підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем було відкрито виконавче провадження № 58732335.

Розділом VI ЦПК України врегульовані процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), що також вбачається з назви цього Розділу ЦПК України.

Таким чином, даний спір має приватноправовий характер та підлягає розгляду за правилами ЦПК України.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

В постанові від 02.12.2014 року (реєстраційний №42202901) Верховний Суд України зазначив, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Зважаючи на те, що правовідносини, що виникли між сторонами виконавчого провадження, випливають із договірних відносин та пов`язані із захистом цивільного права, то ці вимоги не є публічно-правовими, а тому мають вирішуватися за правилами цивільного судочинства.

Отже, суд приходить до висновку, що компетентним судом для вирішення вказаних правовідносин є суд цивільної юрисдикції.

Розгляд справи в порядку адміністративного судочинства суперечить ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначені межі компетенції адміністративних судів.

Зазначене є підставою для відмови у відкритті провадження у адміністративній справі.

Керуючись ст.ст.19, 170, 171, 248, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі №160/5905/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного виконавця виконавчого округу міста Києва, третя особа Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» про визнання постанови протиправною та її скасування.

Роз`яснити заявнику, що заявлені вимоги підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 , приватний виконавець виконавчого округу міста Києва (02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, оф. 15).

Третя особа: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829).

Копія ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надсилається особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами не пізніше наступного дня після її постановлення.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набуває законної сили у відповідності до вимог ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В Ільков