Рішення № 82709239, 25.06.2019, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/813/19

Провадження № 2-о/185/88/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2019 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Врони А.О., присяжних - Поташникова Є.В., Макущенко І.В., за участю секретаря судового засідання - Чернишової К.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Павлоградський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про визнання ОСОБА_2 безвісно відсутньою, -

ВСТАНОВИВ:

31 січня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить визнати ОСОБА_2 , 1988 року народження, уродженку м.Павлоград - безвісно відсутньою.

Заява мотивована тим, що після реєстрації шлюбу, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали разом в м. Павлограді Дніпропетровської області. Від даного шлюбу, мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачем не склалося. Рішенням Павлоградського міськрайонного суду від 14 січня 2015 року шлюб був розірваний. Постійної роботи у ОСОБА_2 не було, вона припинила з заявником шлюбні стосунки і в березні 2015 року поїхала на пошуки роботи разом з неповнолітнім сином до Російської Федерації. Заявник дійсно надавав ОСОБА_2 дозвіл на виїзд до Російської Федерації неповнолітньому сину на період з 27 лютого 2015 року до 27 лютого 2018 року. Але, з часу виїзду та до теперішнього часу місце знаходження ОСОБА_2 з неповнолітнім сином не відомо та йому невідомо де проживає ОСОБА_2 Факт не проживання ОСОБА_2 , в буд. АДРЕСА_1 , з жовтня 2016 року, підтверджується актом квартального комітету №53 від 24.01.2019 року. Визнання ОСОБА_2 , 1988 року народження, безвісно відсутньою, необхідно заявнику для призупинення стягнення аліментів з заробітної плати, які перебувають на зберіганні на рахунку Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління у Дніпропетровській області.

Заявник надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності.

ОСОБА_4 , яка діє за довіреністю від імені ОСОБА_2 , звернулась до суду з відзивом на заяву про визнання особи безвісно відсутньою, в якій просить суд відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 , 1988 року народження - безвісно відсутньою у повному обсязі, посилаючись на те, що ОСОБА_2 до теперішнього часу мешкає з неповнолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Російській Федерації за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 було відомо, що будинок АДРЕСА_1 , був ОСОБА_4 обміняний у грудні 2016 року на квартиру АДРЕСА_3 . З 16.05.2015 року ОСОБА_2 перебуває у шлюбі з ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_2 народився син - ОСОБА_6 . Просила розглянути справу за її відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходь до наступного висновку.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно довідки Павлоградської міської ради № 1076/0/2-19 від 20.03.2019 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 з 21.10.2016 року по теперішній час (а.с.42).

Згідно відповіді Павлоградського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області № 1109-14.23-35 від 13.03.2019року, у Державному реєстрі актових записів про смерть відсутній запис про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перевірку проведено з 2012 року по теперішній час (а.с.41).

Згідно довіреності ОСОБА_2 від 29 квітня 2019 року, посвідченого нотаріусом міста Москви ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_5 (а.с.59).

Згідно дозволу на тимчасове проживання ОСОБА_2 , останній було дозволено тимчасове проживання на території Російської Федерації на підставі рішення № 400158 від 28.09.2016 року прийнятого Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ Росії по Московській області до 28.09.2019 року. (а.с.63)

Згідно дозволу на тимчасове проживання ОСОБА_3 , останньому було дозволено тимчасове проживання на території Російської Федерації на підставі рішення № 400159 від 28.09.2016 року прийнятого Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ Росії по Московській області до 28.09.2019 року. (а.с.67)

Згідно відповіді Павлоградського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області №34/29634 від 24.06.2019 року, аліменти, які стягувались з заробітної плати ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та перебували на зберіганні на депозитному рахунку Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області дійсно були перераховані на рахунок ОСОБА_2 (а.с.75)

В силу п. 3 ч. 2 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

За положеннями статті 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Зазначена норма передбачає перш за все з`ясування місця постійного проживання особи на час її зникнення, заходів, які приймав заявник для встановлення місця знаходження особи, щодо якої ставиться питання про визнання безвісно відсутнім, та чи були вичерпані усі можливості для її знаходження.

Безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.

Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються: а) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання; б) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості; в) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної або з дня, визначеного відповідно до частини другої статті 43 ЦК України; г) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою.

Частиною другою статті 43 ЦК України визначено, що у разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з приписами ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, враховуючи обставини справи та вказані вимоги закону, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання ОСОБА_2 безвісно відсутньою. З письмових пояснень матері ОСОБА_2 та вищевказаних документів судом було встановлено, що ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_5 , тобто, місце проживання останньої відоме, зв`язок з родичами підтримує, на час вирішення заяви аліменти на утримання дитини, які стягуються з ОСОБА_1 були перераховані на рахунок ОСОБА_2 . Особливістю при розгляді питання про визнання фізичної особи безвісно відсутньою не є просто фактична відсутність її за місцем проживання, адже визнання особи безвісно відсутньою є крайньою мірою і може застосовуватися лише у випадках встановлених законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 89, 142, 258, 259, 263-265, 308 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Павлоградський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про визнання ОСОБА_2 безвісно відсутньою- відмовити в повному обсязі.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_6 .

Заінтересована особа - Павлоградський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області(код ЄДРПОУ 35020282), місцезнаходження зареєстроване за адресою: Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул.Дніпровська, буд.338.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя А. О. Врона

Присяжні Є.В. Поташников

І.В. Макущенко