Рішення № 82706748, 27.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 червня 2019 року № 826/16484/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі суддів: головуючого судді Пащенка К.С., суддів: Чудак О.М., Шейко Т.І., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ем Груп Україна"доАнтимонопольного комітету Українитреті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору:Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна енергостанція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", Товариство з обмеженою відповідальністю "ВКП "Гранд", Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"про представники учасників справи:скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії позивача, відповідача та третіх осіб 2 та 3 - не з`явилися; третя особа -1 - Погосян С.Г.,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕМ ГРУП УКРАЇНА» (адреса: 52030, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, селище міського типу Обухівка, вул. Харківська, будинок 44-А, ідентифікаційний код 39836678) (далі також - позивач, ТОВ «Ем Груп Україна», Товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (адреса: 03053, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45) (далі по тексту - відповідач, Комісія), в якому просить суд:

- скасувати рішення № 796-р/пк-ск від 22.09.2016 постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель;

- зобов`язати Антимонопольний комітет України розглянути скаргу на рішення тендерного комітету Відокремленим підрозділом "Запорізька атомна енергостанція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (надалі - ВП "Запорізька АЕС "ДП "НАЕК "Енергоатом") від 14.09.2016 про відхилення пропозиції конкурсних торгів учасника ТОВ «Ем Груп Україна» по оголошенню № UА-2016-08-02-000058-а про закупівлю прокату листового шляхом проведення відкритих торгів, яка була подана та зареєстрована на веб-порталі уповноваженого органу 19.09.2016.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем прийнято рішення з порушеннями вимог Закону України «Про публічні закупівлі», яким залишено скаргу позивача без розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.10.2016 (суддя Кобилянський К.М.) відкрито провадження у адміністративній справі № 826/16484/16; постановлено розглядати справу у складі колегії суддів за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору відокремлений підрозділ "Запорізька АЕС" ДП "НАЕК" Енергоатом".

Розпорядженням щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ від 13.03.2017 № 715 дану справу передано на розгляд судді Огурцову О.П.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.03.2017 справу № 826/16484/16 прийнято до провадження суддею Огурцовим О.П.

Відповідно до розпорядження Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.10.2017 року № 4700 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ" справу № 826/16484/16 передано на повторний автоматичний розподіл між суддями.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.12.2017 справу № 826/16484/16 прийнято до провадження суддею Дегтярьовою О.В.

Розпорядженням щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ від 22.01.2018 № 156 справу передано на розгляд судді Пащенку К.С.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.01.2018 справу № 826/16484/16 прийнято до провадження суддею Пащенком К.С.; призначено справу до судового розгляду у судове засідання колегією у складі трьох суддів на 28.02.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.02.2018 залучено Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

У судовому засіданні 28.02.2018 розгляд справи відкладено до 18.04.2018.

В судове засідання 18.04.2018 представники Антимонопольного комітету України, Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП "Гранд" та Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" не прибули. Про час та місце розгляду справи відповідач та відповідні треті особи були повідомлені належним чином.

Від представника позивача надійшла заява вих. № 650/а від 20.03.2018 про розгляд справи без участі представника на підставі наявних у справі матеріалів. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити позов.

Згідно ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексу - КАС України), неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки (п. 2 ч. 3 ст. 205 КАС України).

Таким чином, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності вказаних учасників справи, що, відповідно, не перешкоджає розгляду справи по суті згідно ч.ч. 1, 3 ст. 205 КАС України.

Поряд з цим, від представника третьої особи-1 до суду надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

18.04.2018 у судовому засіданні судом, з огляду на подане представником позивача та третьої особи-1 клопотання, ухвалено про перехід до стадії письмового провадження на підставі ч. 3 ст. 194 та ч. 9 ст. 205 КАС України.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що ВП "Запорізька АЕС "ДП "НАЕК "Енергоатом" у системі «PROZORRO» розміщено оголошення № UA-2016-08-02-000058-а про закупівлю: «прокат плоский зі сталі, без подальшого обробляння, завширшки не менше ніж 600 мм, ДК 021:2015-44172000-6: Листи (будівельні)».

ТОВ «Ем Груп Україна», бажаючи взяти участь в торгах, 18.08.2016 подало тендерну пропозицію в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки та завантаження файлів з сканованими копіями визначених тендерною документацією документів.

15.09.2016 о 8:43 на сайті системи «PROZORRO» за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2016-08-02-000058-a/ у розділі «Протокол розкриття» опубліковано результат конкурсних торгів, а саме витяг з протоколу засідання тендерного комітету ВП "Запорізька АЕС "ДП "НАЕК "Енергоатом", у якому зазначено, що тендерну пропозицію ТОВ «Ем Груп Україна» відхилено згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 30 з урахуванням п. 9 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015. Вказано, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня інформація передбачена п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

ТОВ «Ем Груп Україна» вважаючи, що з рішенням тендерного комітету ВП "Запорізька АЕС "ДП "НАЕК "Енергоатом" неможливо погодитися, 19.09.2016 звернулося зі скаргою вих. № 504 від 16.09.2016 до Антимонопольного комітету України.

Свою скаргу Товариство обґрунтовувало тим, що у відповідності до п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV (у редакції від 01.01.2016) у разі якщо засновниками юридичної особи є виключно фізичні особи, які є бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи не подається. Отже, враховуючи те, що засновником ТОВ «Ем Груп Україна» є виключно фізична особа, а саме Шматко Олена Іванівна, ненадання інформації про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи не є порушенням закону, а відтак, не може бути підставою для відхилення тендерної пропозиції.

Рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 22.09.2016 № 796-р/пк-пз скаргу ТОВ «Ем Груп Україна» від 19.09.2016 № UA-2016-08-02-000058-а.с1 залишено без розгляду, що й стало підставою для звернення останнього до суду.

З викладеними позивачем в позові доводами відповідач не погоджується та у своєму запереченні акцентував, що станом на день подання скарги 19.09.2016 на веб-порталі системи «PROZORRO» не було оприлюднено повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, отже подана скарга не відповідає вимогам ч. 2 ст. 18 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема, вимогам щодо строків подання скарги. Додатково відповідач наголосив, що у зв`язку з тим, що очікувана вартість торгів становить 1 124 220 грн., що не перевищує суму, еквівалентну 133 тисячам євро, оголошення про проведення процедури закупівлі не мало оприлюднюватись відповідно до норм ч. 4 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі», тому зазначені позивачем положення абз. 3 ч. 2 ст. 18 вказаного закону до правовідносин у даній справі не застосовуються.

Вирішуючи спір по суті, суд зауважує на таке.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України "Про публічні закупівлі" (по рішенню - Закон, ЗУ "Про публічні закупівлі" або Закон України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII), та іншими нормативно-правовими актами (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

На веб-сайті за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2016-08-02-000058-a, (відкритого у вільному доступі в мережі Інтернет) слідує інформація про оголошення відкритих торгів на закупівлю: «Код ДК 016:2010 - 24.10.4 Прокат плаский зі сталі, без подальшого обробляння, крім холодного прокатування, завширшки не менше ніж 600 мм. код ДК 021:2015 - 44172000-6 Листи (будівельні)» UA-2016-08-02-000058-a.

Як видно з даних вказаного інтернет посилання, станом на 05.10.2016 процедура відповідних відкритих торгів завершена. Переможцем торгів визначено - Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче-комерційне підприємство «Гранд», з яким Замовником укладено договір поставки продукції № 600(7)16 УК від 05.10.2016.

Поряд з цим, під час процедури проведення замовником зауважених вище відкритих торгів, ТОВ «Ем Груп Україна» подано скаргу, яка за рішенням Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України залишена без розгляду.

Суд відмічає, що Законом України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922-VIII установлюються правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Приписами вказаного нормативно-правового акту виокремлюються положення щодо порядку оскарження процедур закупівлі.

У відповідності до статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі", Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) приймаються від імені Антимонопольного комітету України.

Порядок оскарження процедур закупівлі визначений у статті 18 Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII.

Так, частиною 1 статті 18 Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII передбачено, що скарга до органу оскарження подається суб`єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Після розміщення скарги суб`єктом оскарження в електронній системі закупівель скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка. Скарга разом з реєстраційною карткою в день розміщення суб`єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу.

У відповідності до абзацу 2 частини 2 статті 18 Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII, скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю.

Скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначення відповідності учасників кваліфікаційним критеріям, подаються протягом п`яти днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протоколу розгляду тендерних пропозицій (абзац 3 частини 2 статті 18 Закону України від 25 грудня 2018 року №922-VIII).

Згідно з положеннями абзаців 1, 2 частини 1, абзацу 1 частини 2, частини 4, абзаців 1, 2 частини 5 статті 28 Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.

У разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, проводиться оцінка лише тих тендерних пропозицій, що не були відхилені згідно з цим Законом.

До початку проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель автоматично розкривається інформація про ціну та перелік усіх цін пропозицій, розміщений у порядку від найнижчої до найвищої ціни без зазначення найменувань та інформації про учасників.

Після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п`яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку розгляду тендерної пропозиції замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель.

У разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною.

У разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів.

За результатами розгляду складається протокол розгляду тендерних пропозицій за формою, встановленою Уповноваженим органом, та оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону. Після оприлюднення замовником протоколу розгляду тендерних пропозицій електронною системою закупівель автоматично розсилаються повідомлення всім учасникам тендеру та оприлюднюється перелік учасників, тендерні пропозиції яких не відхилені згідно з цим Законом. Дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою автоматично, але не раніше ніж через п`ять днів після оприлюднення протоколу розгляду тендерних пропозицій.

При цьому, частиною 4 статті 10 Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII передбачено, що оголошення про проведення процедури закупівлі у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов`язково додатково оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг - 133 тисячам євро; для робіт - 5150 тисячам євро. Курс євро визначається згідно з офіційним курсом Національного банку України, встановленим на день надання для оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу оголошення про проведення процедури закупівлі.

Згідно з частиною 1 статті 32 Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення переможця, та протягом одного дня після прийняття такого рішення замовник оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір та надсилає його переможцю. Усім іншим учасникам електронною системою закупівель автоматично надсилається повідомлення із зазначенням найменування та місцезнаходження переможця торгів.

Як вже зазначалося судом та вбачається з матеріалів справи, ВП "Запорізька АЕС "ДП "НАЕК "Енергоатом" оголошено процедуру закупівлі, очікувана вартість торгів якої становить 1 124 220,00 грн, що не перевищує 133 тисяч євро, що свідчить про те, що оголошення про проведення процедури закупівлі позивачем не мало оприлюднюватися відповідно до положень частини 4 статті 10 Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII.

При цьому, положення абзацу 3 частини 2 статті 18 Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII застосовуються у випадку оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначення відповідності учасників кваліфікаційним критеріям.

В той же час, ТОВ «Ем Груп Україна» подано скаргу на рішення ВП "Запорізька АЕС "ДП "НАЕК "Енергоатом", яке прийнято після проведення оцінки пропозицій учасників процедури закупівлі та до укладення договору закупівлі, а не після розгляду тендерних пропозицій на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначення відповідності учасників кваліфікаційним критеріям.

Наведене в сукупності свідчить про те, що під час вирішення питання щодо своєчасності звернення ТОВ «Ем Груп Україна» до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель зі скаргою про порушення ВП "Запорізька АЕС "ДП "НАЕК "Енергоатом" законодавства у сфері публічних закупівель від 19.09.2016 застосуванню підлягали положення абзацу 2 частини 2 статті 18 Закону України від 25 грудня 2015 року №922-VIII, якими встановлено десятиденний строк оскарження, а не положення абзацу 3 частини 2 статті 18 Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII, якими встановлюється строк оскарження у п`ять днів.

Таким чином, враховуючи, що повідомлення про намір укласти договір з переможцем процедури закупівлі - Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Гранд" за ціною пропозиції 984 000,00 грн. опубліковано 05.10.2016, а ТОВ «Ем Груп Україна» звернулось до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель зі скаргою 19.09.2016, суд дійшов висновку, що скарга подана передчасно - до настання обставин, що зумовлюють можливість її подання, що, в свою чергу, свідчить про те, що на момент звернення право позивача на оскарження дій замовника порушено не було, відтак відповідач при ухваленні оскаржуваного рішення про залишення скарги без розгляду № 796-р/пк-пз від 22.09.2016 діяв в межах наданих йому повноважень, в порядок та спосіб, визначені Законом України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922-VIII, а саме рішення є правомірним та таким, що ухвалене у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем не підтверджено достатніми та належними доказами факту порушення його прав та охоронюваних інтересів в межах спірних правовідносин, в той час як відповідачем доведено правомірність його дій під час прийняття оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи, що у задоволенні позову сторони відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, - судові витрати не підлягають розподілу відповідно до вказаної норми.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ем Груп Україна" - відмовити повністю.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Головуючий суддя К.С. Пащенко

Судді: О.М. Чудак

Т.І. Шейко