Рішення № 82706501, 27.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 червня 2019 року № 826/10472/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної екологічної інспекції України

до Національного агентства з питань державної служби,

третя особа без

самостійних вимог

на стороні відповідача - ОСОБА_1 ,

про визнання протиправним та скасування вимоги №53 від 21 червня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція України (далі - відповідач, Держінспекція) звернулася до суду з адміністративним позовом до Національного агентства з питань державної служби (далі - Нацагентство з питань держслужби) та просить суд визнати протиправним та скасувати вимогу від 21 червня 2018 року № 53 про скасування наказу Інспекції від 28 лютого 2018 року №50-0 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ».

Позов обґрунтовано тим, що оскаржувану вимогу винесено відповідачем після проведення позапланової безвиїзної перевірки дотримання вимог Закону України «Про державну службу» та інших нормативно-правових актів з питань державної служби під час накладення дисциплінарного стягнення на державного службовця ОСОБА_1 - головного спеціаліста відділу правового забезпечення, який не з`явився на роботу 27 та 29 червня 2017 року, про причини відсутності не повідомив керівництво, через що було складено Акт та, надалі, порушено дисциплінарне провадження.

За результатами дисциплінарного провадження дисциплінарною комісією винесено подання та наказом від 28 лютого 2018 року № 50-0 ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану.

Позивач вважає, що в оскаржуваній вимозі відповідач безпідставно посилається на обставини відсутності в дисциплінарній справі пояснень інших осіб, яким відомі обставини, що стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, оскільки такі дії було вчинено у повному обсязі, також не повно досліджено обставини надання ОСОБА_1 медичної довідки, яка не є підставою для тимчасової відсутності з причини непрацездатності за станом здоров`я, не досліджено обставин проходження ОСОБА_1 амбулаторного лікування по 26 червня 2017 року в медичній установі в с. Білозір`я за 200 км. від м. Києва, де він працює, та його обов`язку встати до роботи 27 червня 2017 року.

Ухвалою суду від 10 серпня 2018 року відкрито провадження у справі, визначено провадити розгляд суддею одноособово за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву та усі наявні докази.

В підготовчому судовому засіданні 06 вересня 2018 року не з`явився представник відповідача, через що оголошено перерву, та 04 жовтня 2018 року підготовче засідання відкладено через залучення до участі у справі третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_1 , яким 24 жовтня 2018 року надано письмові пояснення у справі (а.с. 64-71).

У зв`язку зі змінами у графіку проведення судових засідань судове засідання 29 жовтня 2018 року відкладено.

Відповідачем 01 листопада 2018 року надано відзив на позовну заяву (а.с.112-118).

У підготовчому провадженні оголошувалася перерва 29 листопада 2018 року, та 13 грудня 2018 року у зв`язку з перебування судді у відпустці розгляд відкладався.

Для витребування матеріалів дисциплінарного провадження у підготовчому засіданні 17 січня 2019 року оголошено перерву, окрім того 14 лютого 2019 року представники сторін в засідання не з`явилися.

Підготовче провадження у справі закінчено 14 березня 2019 року та у цьому ж засіданні суд, з урахуванням відсутності заперечень у представників сторін та третьої особи, призначив справу до розгляду по суті.

У засіданні 28 березня 2019 року з урахуванням думок представників сторін суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінивши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, наявні у справі документи і матеріали, належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, 12 березня 2018 року до відповідача звернувся ОСОБА_1 із скаргою на дії виконуючого обов`язки Голови Держінспекції інших посадових осіб щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

За зверненням ОСОБА_1 відповідачем згідно наказів від 19 березня 2018 року № 64 та від 04 квітня 2018 року №78 (про продовження перевірки) проведено позапланову безвиїзну перевірку дотримання вимог Закону України «Про державну службу» та інших нормативно-правових актів з питань державної служби під час накладення дисциплінарного стягнення на державного службовця.

Перевіркою встановлено, що притягненню ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності передували обставини його відсутності на робочому місці 27 та 29 червня 2017 року, про причини якої ним не було повідомлено безпосереднього керівника ОСОБА_4 будь-якими доступними способами, через що відповідальними працівниками позивача складено Акт про відсутність на роботі протягом робочого дня 27 червня 2017 року з 09.00 по 17.00.

ОСОБА_1 з`явився на роботі 30 червня 2017 року та надав відділу управління персоналом довідку від 29 червня 2017 року №40, видану КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області за підписом лікаря ОСОБА_2, у якій зазначено, що він перебував на амбулаторному лікуванні у зазначеній медичній установі з 27 по 29 червня 2017 року.

Наказом позивача від 07 грудня 2017 року №717 порушено дисциплінарне провадження, за результатами якого дисциплінарною комісією винесено подання та наказом від 28 лютого 2018 року №50-0 притягнуто ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, оголошено догану.

Суд зазначає, що предметом розгляду у даній справі є правомірність або протиправність саме вимоги відповідача про скасування наказу Держінспекції від 28 лютого 2018 року №50-0», при цьому суд не оцінює фактичні обставини та їх доведеність, які стали підставою для оголошення догани ОСОБА_1

Отже, за результатами дослідження робоча група відповідача дійшла висновку, що дисциплінарна справа ОСОБА_1 сформована неналежним чином, оскільки виявлено відсутність:

- пояснень безпосереднього керівника особи, стосовно якої здійснюється дисциплінарне провадження, в саме: в.о. начальника відділу правового забезпечення ОСОБА_4, якою підписувалися Акти про відсутність на роботі ОСОБА_1;

- пояснень інших осіб, яким відомі обставини, що стали причиною для порушення дисциплінарного провадження;

- належним чином завірені копії документів матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку.

З такими висновками відповідача Держінспекція не погоджується та вважає, що відповідачем видано вимогу без повного з`ясування всіх обставин та дослідження наявних в дисциплінарній справі документів.

Вирішуючи справу по суті, судом встановлено, що під час перевірки Нацагентством з питань держслужби, зокрема, досліджувалися:

- протокол №5 засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Держінспекції від 26 лютого 2018 року;

- матеріали дисциплінарної справи ОСОБА_1 , сформованої та розглянутої дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Держінспекції 26 лютого 2018 року;

- подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Держінспекції за результатами розгляду дисциплінарної справи ОСОБА_1 від 26 лютого 2018 року;

- інформація щодо відсутності ОСОБА_1 на робочому місці за період з моменту вчинення прогулу до завершення дисциплінарного провадження;

- акт від 26 лютого 2018 року про ненадання ОСОБА_1 пояснень;

- доручення в.о. голови Держінспекції головному спеціалісту відділу правового забезпечення ОСОБА_1 надати письмові пояснення в дисциплінарній справі, порушеній наказом Держінспекції від 07 грудня 2017 року №717, у термін до 18.00 27 лютого 2018 року;

- письмові пояснення ОСОБА_1 від 28 лютого 2018 року;

- наказ Держінспекції від 28 лютого 2018 року №50-0 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 »;

- Правила внутрішнього службового розпорядку Держінспекції;

- особова картка ОСОБА_1 із відміткою про ознайомлення його з Правилами внутрішнього службового розпорядку;

- письмові пояснення в.о. голови Держінспекції ОСОБА_7 щодо обставин, викладених у скарзі ОСОБА_1

Відповідно до частини дев`ятої статті 69 Закону України «Про державну службу» дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку.

Частина перша статті 73 цього ж Закону передбачає, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Згідно з положеннями частини другої зазначеної статті Закону дисциплінарна справа обов`язково повинна містити:

1) дату і місце її формування;

2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження;

3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця;

4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень;

5) інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку;

6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;

7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;

8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;

9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

10) відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення;

11) висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення);

12) висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності;

13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Робочою групою відповідача було враховано та сприйнято як обставину на підтвердження поважності причини відсутності в матеріалах дисциплінарної справи пояснень ОСОБА_4 як особи, що виконувала обов`язки безпосереднього керівника ОСОБА_1 , та яку він повинен був повідомити про відсутність на роботі.

Водночас, відповідач зазначає, що крім ОСОБА_4 , звільненої на момент здійснення дисциплінарного провадження, у підписанні актів про відсутність на роботі ОСОБА_1 брали участь також в.о. начальника відділу управління персоналом ОСОБА_5 та в.о. завідувача сектору нагляду (контролю) на митній території Департаменту державного екологічного нагляду (контролю) ОСОБА_6, пояснення яких відсутні у дисциплінарній справі.

Обставини відсутності пояснень зазначених вище осіб позивач пояснює тим, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 лише фіксувався факт відсутності ОСОБА_1 на робочому місці, про що в Акті стоять їх підписи, тому усе, що їм було відомо, викладено в Акті про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці, повторно відбирати у них пояснення необхідності не було.

Зазначене суд приймає як підтвердження обставин відсутності в матеріалах дисциплінарної справи пояснень інших осіб, зокрема ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , викладених окремими документами, як обов`язкових складових дисциплінарної справи, визначених частиною другою статті 73 Закону України «Про державну службу».

Окрім того, робоча група відповідача під час перевірки дійшла висновку, що для встановлення факту вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» (прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин), дисциплінарна комісія має встановити наявність обов`язкових ознак об`єктивної сторони даного дисциплінарного проступку, а саме: відсутність на службі; відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня; відсутність на службі без поважних причин.

Відсутність однієї з ознак об`єктивної сторони дисциплінарного проступку виключає наявність в діях особи складу дисциплінарного проступку.

При цьому, як встановили уповноважені особи відповідача, під час перевірки, дисциплінарна комісія не з`ясувала обставин поважності причин відсутності ОСОБА_1 на роботі, його спроможність за станом здоров`я та місцем знаходження прибути на службу вчасно, не зібрано та не досліджено документів на підтвердження поважності/неповажності причин відсутності державного службовця на службі, не враховано пояснення ОСОБА_1 із викладенням обставин та причин його відсутності на службі.

Окрім цього, відповідач стверджує, що на підтвердження поважності причин своєї відсутності на робочому місці 27-29 червня 2017 року ОСОБА_1 надав довідку комунального закладу «Центр первинної допомоги» Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області від 29 червня 2017 року №40, проте, позивач замість дослідження обставин поважності або неповажності причин відсутності працівника на роботі, насправді вдався до оцінки відповідності медичної довідки вимогам правових актів Міністерства охорони здоров`я України та Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян.

Такі твердження відповідача суд вважає слушними та додатково зазначає, що оцінка позивачем невідповідності медичної довідки від 29 червня 2017 року №40, виданої КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області, наданої ОСОБА_1 на підтвердження поважності причин відсутності на службі, вимогам правових актів Міністерства охорони здоров`я України та Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я від 13 листопада 2001 року №455, не доводить факту відсутності на службі ОСОБА_1 без поважних причин.

За таких обставин, дійсно, дисциплінарною комісією не доведено наявності у діях ОСОБА_1 обов`язкової ознаки об`єктивної сторони вищезазначеного дисциплінарного проступку як «відсутність на службі без поважних причин».

Отже, відповідачем протягом розгляду справи доведено, що в матеріалах дисциплінарної справи відсутні у достатньому обсязі належним чином завірені копії документів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до підпункту 25 пункту 4 Положення про Національне агентство України з питань державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №500, Нацагентство направляє в установленому порядку державним органам та їх посадовим особам вимоги щодо скасування рішень таких органів з питань державної служби, які суперечать законодавству, зокрема, щодо усунення порушень прав державного службовця або перешкод у реалізації таких прав.

Розділом VІІ Порядку проведення Національним агентством з питань державної служби та його територіальними органами перевірок стану дотримання державними органами Закону України «Про державну службу» та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби, затвердженого наказом НАДС від 26 вересня 2016 року № 193 (далі - Порядок №193) визначено, що у разі виявлення під час перевірок фактів порушень Закону та інших нормативно-правових актів з питань державної служби Нацагентство на будь-якій стадії перевірки може направити об`єкту перевірки та його посадовим особам обов`язкову для виконання вимогу, зокрема, про скасування рішень з питань державної служби, про усунення порушень прав державного службовця.

Об`єкт перевірки після отримання інформації щодо виявлених під час перевірки порушень та недоліків у встановлений Нацагентством строк письмово інформує про вжиття заходів щодо їх усунення, а у разі отримання обов`язкової для виконання вимоги про скасування рішень з питань державної служби, які суперечать законодавству, зокрема, про усунення порушень прав державного службовця, - у термін, визначений у такій вимозі.

Як встановлено судом, позивачем оскаржувану вимогу виконано шляхом видачі наказу №206-0 від 03 липня 2018 року «Про скасування наказу Держінспекції від 28 лютого 2018 року №50-0».

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду справи суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) рішення:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши позовні вимоги на предмет дотримання відповідачем положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що відповідач під час проведення перевірки та винесення оскаржуваної вимоги дотримався вимог Порядку проведення Національним агентством з питань державної служби та його територіальними органами перевірок стану дотримання державними органами Закону України «Про державну службу» та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби, затвердженого наказом НАДС від 26 вересня 2016 року № 193, при цьому діяв обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини дії суб`єкта владних повноважень щодо втручання чи обмеження прав людини повинні бути обґрунтованими, законними, необхідними, а втручання пропорційним. Суд у своїх рішеннях підкреслює, що Конвенція у цілому вимагає збереження балансу між інтересами суспільства і основними правами людини. Дискреційність повноважень органу влади повинна бути зведена до мінімуму, а логіка рішень органу влади повинна бути чіткою і зрозумілою, як і можливі наслідки таких дій.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даній справі суд вважає доведеними обставини неналежного формування дисциплінарної справи ОСОБА_1 , зокрема відсутності у ній пояснень інших осіб, яким відомі обставини, що стали причиною для порушення дисциплінарного провадження; належним чином завірених копій документів матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку, у зв`язку з чим не вбачає підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких судові витрати підлягають відшкодуванню лише при задоволенні позову позивачу, який не є суб`єктом владних повноважень.

За тих обставин, що суд протягом розгляду справи не знайшов підстав для задоволення позовних вимог, а окрім того враховуючи те, що позивач є суб`єктом владних повноважень, підстави для розподілу судових витрат у даній справі відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Державної екологічної інспекції України до Національного агентства з питань державної служби, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування вимоги №53 від 21 червня 2018 року - відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач: Державна екологічна інспекція України, адреса: 01042, м. Київ, провул. Новопечерський, 3, корпус 2, код ЄДРПОУ 37508533, тел. +380445212040.

Відповідач: Національне агентство України з питань державної служби, адреса: 01601, м. Київ, вул. Прорізна, 15 тел.+380442540600, код ЄДРПОУ 37819430.

Суддя В.І. Келеберда