
Справа № 420/2223/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Марина П.П.
секретар судового засідання Сердюк І.С.
за участю сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);
від відповідача: не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Київської митниці ДФС про визнання дій протиправними, -
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Київської митниці ДФС, в якій позивач просить визнати протиправними дії посадових осіб Київської митниці ДФС України щодо проведення 05 лютого 2019 року огляду (переогляду) вантажного відправлення за а/н 566-14203685 (митна декларація UА125100/2019/303225), за результатами якого був складений акт та дії щодо складання протоколу про порушення митних правил №0076/125000/19 від 20 лютого 2019 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що при проведенні 05.02.2019 року огляду вантажного відправлення за а/н 566-14203685 істотно порушений порядок здійснення даного заходу митного контролю, що призвело до встановлення сумнівних висновків та порушення прав позивача. Посадовими особами відділу митного оформлення №5 митного поста «Аеропорт Бориспіль» Київського митниці ДФС не було повідомлено та запрошено відправника та отримувача товару при проведенні 05.02.2019 року огляду вантажного відправлення за а/н 566-14203685. Огляд проводився в присутності ОСОБА_3 , у якої була наявна довіреність, видана ТОВ «МІДАС ТАЧ» - підприємства, яке не є особою, в розумінні ст.338 МК України «яка переміщує товари через митний кордон України». Позивача ОСОБА_2 , не було повідомлено про проведення огляду (переогляду), він не був присутній при проведенні огляду 05 лютого 2019 року товару на митному посту «Аеропорт Бориспіль» Київської митниці ДФС. Таким чином, оформлення протоколу про порушення митник правил №0076/125000/19 від 20 лютого 2019 року у відношенні позивача ОСОБА_2 , являється безпідставним та таким, що не грунтується на відповідник фактах чи відомостях, встановлених належним чином.
Представником відповідача 28.05.2019 року надано до суду відзив на позовну заяву, в якому представник зазначає, що викладені в позові аргументи необґрунтованими. Особою, яка переміщує товари, транспортні засоби через митний кордон України виступало ТОВ «ФОРВАЙЛ». Уповноваженою особою від імені ТОВ «ФОРВАЙЛ» виступає ТОВ «МІДАС ТАЧ». Відповідно до договору доручення від 02.10.2018 року №ДП-021018-МБ між ТОВ «ФОРВАЙЛ» та ТОВ «МІДАС ТАЧ», наявної в митниці інформації щодо учасників ЗЕД встановлено, що керівником ТОВ «ФОРВАЙЛ» та ТОВ «МІДАС ТАЧ», особою, уповноваженою на роботу з митницею від ТОВ «МІДАС ТАЧ» є одна й та ж сама особа - ОСОБА_2 , - позивач. ТОВ «МІДАС ТАЧ» за підписом директора ОСОБА_2 , видано довіреність від 05.02.2019 №6, за якою ОСОБА_3 надаються наступні повноваження: проводити митний огляд товарів, підписувати акти митного огляду та інші необхідні документи. Вказану довіреність 05.02.2019 було прикріплено в електронному вигляді до ЕМД від 04.02.2019 року №UA125100/2019/303225. На підставі модельного статуту керівником ТОВ «МІДАС ТАЧ» з 01.04.2016 року є ОСОБА_2 Керівник ТОВ «МІДАС ТАЧ» ОСОБА_2 є виконавчим органом Товариства, діє від його імені та в його інтересах. Оскільки особою, що видала довіреність від 05.02.2019 року №6 є керівний орган ТОВ «МІДАС ТАЧ», а саме директор ОСОБА_2 , то ОСОБА_3 , мала законні повноваження і діяла від імені та в інтересах ТОВ «МІДАС ТАЧ».
Ухвалою суду від 26.04.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача у судовому засіданні 24.06.2019 підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити.
В судовому засіданні 24.06.2019 року, судом, керуючись положеннями ст.250 КАС України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.
Відповідно до предмету договору доручення №ДП-021018-МБ від 02.10.2018 року укладеним між ТОВ «МІДАС ТАЧ» в особі директора ОСОБА_2 (Повірений) та ТОВ «ФОРВАЙЛ» в особі директора ОСОБА_2 (Замовник), Повірений зобов`язується від імені та за рахунок Довірителя, зокрема, організувати надання митним брокером Повіреного послуг по декларуванню вантажу довірителя (а.с.81).
Розділом 2 вказаного договору передбачені обов`язки сторін, зокрема Повірений зобов`язаний: протягом трьох днів з моменту надання Довірителем документів для митного оформлення вантажу розглянути їх та прийняти рішення про відповідність на достатність поданих документів для проведення процедури митного оформлення; протягом трьох днів після прийняття рішення про оформлення, на підставі поданих Довірителем документів готує та подає митному органу України ВМД (вантажно-митні декларації), ПП (попередні повідомлення), ПД (попередні декларації), ДМВ (декларації митної вартості), що містять відомості, необхідні для здійснення митного оформлення вантажу Довірителя: за узгодженням з Довірителем сплачувати митні процедури і роботу інспектора митниці на підставі ставок та розцінок, встановлених митницею; надавати Довірителю консультації з питань зовнішньоекономічної діяльності та митого законодавства України; надавати в межах своєї компетенції інші послуги, необхідні для своєчасного та якісного проведення декларування та митного оформлення вантажу Довірителя.
ТОВ «МІДАС ТАЧ» як декларантом ТОВ «ФОРВАЙЛ» 04.02.2019 року подано електронну митну декларації UА125100/2019/303225, отримувачем товару відповідно до якої є ТОВ «ФОРВАЙЛ» (а.с.64-65).
В свою чергу, ТОВ «МІДАС ТАЧ» в особі директора ОСОБА_2 , довіреністю №6 від 05.02.2019 року уповноважено ОСОБА_3 проводити митний огляд товарів, підписувати акти митного огляду та інші необхідні документи (а.с.84).
Судом встановлено, що працівниками відділу митного оформлення №5 митного поста «Аеропорт Бориспіль» Київського митниці ДФС 05.02.2019 року з 16.00 год., до 20.10 год., проведено огляд вантажного відправлення за а/н 566-14203685 за митною декларацією UA125100/2019/303225 за результатами якого складено акт (а.с.85-87).
В судовому засіданні позивач повідомив, що посадовою особою відповідача повідомлено позивача що відповідачем буде здійснено огляд вантажного відправлення за а/н 566-14203685, при цьому зазначив, що офіційного повідомлення ТОВ «ФОРВАЙЛ» не отримувало.
Підставою огляду зазначено спрацювання АСАУР; ст.338 МК України, ПКМУ 467 (а.с.7).
Огляд вантажного відправлення за а/н 566-14203685 здійснювався старшим державним інспектором ВМО №5 Вовчук Д.М., за участю ОСОБА_3 , за довірністю №6 від 05.02.2019 року та старшого державного інспектора УПМП та МВ Поваріцина О.В. (а.с.87).
Під час проведення огляду встановлено, що оглянутий вантаж в трьох картонних коробках відповідно до наявного маркування, за характеристиками, ознаками не відповідає заявленим відомостям зазначеним у гр.31 товару №2 МД та ТСД (а.с.86).
З даного приводу старшим державним інспектором ВМО №5 Вовчук Д.М., 12.02.2019 року відібрано пояснення у ОСОБА_2 , який пояснив, що з відправником товару працював і раніше та жодних невідповідностей стосовно раніше відправлених товарі виявлено не було (а.с.88-91).
Надалі, за результатми перевірки митної декларації а також інших документів, старшим державним інспектором ВМО №5 Вовчук Д.М., складено картку відмови у митному оформлені (випуску) товарів та з вказаних причин, у присутності ОСОБА_2 , 20.02.2019 року оформлено протокол про порушення митних правил №0076/12500/19 примірник якого отримано ОСОБА_2 (а.с.97).
Отже, позивач вважає, що так, як позивача ОСОБА_2 , як директора ТОВ «ФОРВАЙЛ», не було повідомлено про проведення огляду (переогляду), він не був присутній про проведенні огляду 05.02.2019 року товару на митному посту «Аеропорт Бориспіль» Київської митниці ДФС України, а тому оформлення протоколу про порушення митник правил №0076/125000/19 від 20 лютого 2019 року у відношенні позивача ОСОБА_2 являється безпідставним. З вказаних підстав позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Матеріали справи свідчать, що відповідні положення податкового законодавства відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень дотримані не були, оскільки рішення відповідачем прийнято передчасно, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.
Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Відповідно до ст.248 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Частинами 1 та 2 ст. 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Пунктом 8 ч.1 ст.4 МК України передбачено визначення терміну «декларант» та зазначено, що декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
Форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Не допускаються визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю (ч.1 ст.320 МК України).
Згідно п.2 ч.1 ст.336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян).
Відповідно до ч.6, 7 ст.338 МК України, огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється у присутності особи, яка переміщує ці товари, транспортні засоби через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем, а у разі її відсутності - за умови залучення не менше ніж двох понятих. Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані у результатах огляду (переогляду). Працівники органів доходів і зборів не можуть бути понятими.
Порядок проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
На виконання вищевказаних вимог закону Наказом Міністерства фінансів України №1316 від 12.12.2012 року затверджено порядок проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі Порядок №1316), розділом ІІІ якого передбачено порядок проведення огляду.
Підпунктом 1.1. п.1 Розділу ІІІ Порядку №1316 визначено, що огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення проводиться у присутності особи, яка переміщує ці товари, транспортні засоби через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем, а у разі її відсутності - за умови залучення не менше ніж двох понятих. Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані у результатах огляду (переогляду). Працівники митних органів не можуть бути понятими.
Отже, законодавством чітко визначено, що огляд товарів має проводитись в присутності особи, яка переміщує ці товари через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем, а у разі її відсутності - за умови залучення не менше ніж двох понятих.
Позивач стверджує, що огляд вантажного відправлення за а/н 566-14203685 мав проводитись за присутності двох понятих так, як не було запрошено відправника та отримувача товару, а огляд проводився в присутності ОСОБА_3 , у якої була наявна довіреність, видана ТОВ «Мідас Тач» - підприємства, яке не є особою, в розумінні ст.338 МК України «яка переміщує товари через митний кордон України».
Судом встановлено, що одержувачем товару за митною декларацією UA125100/2019/303225 є ТОВ «ФОРВАЙЛ».
ОСОБА_2 , є директором ТОВ «МІДАС ТАЧ» та ТОВ «ФОРВАЙЛ» та одночасно декларантом ТОВ «ФОРВАЙЛ» за договором доручення №ДП-021018-МБ від 02.10.2018 року, за яким ОСОБА_2 .
Довіреністю №6 від 05.02.2019 року ТОВ «МІДАС ТАЧ» в особі директора ОСОБА_2, уповноважило ОСОБА_3 , проводити митний огляд товарів, підписувати акти митного огляду та інші необхідні документи.
Відповідно до п.63 ч.1 ст.4 МК Укарїни, уповноважена особа (представник) - особа, яка на підставі договору або належно оформленого доручення, виданого декларантом, наділена правом вчиняти дії, пов`язані з проведенням митних формальностей, щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта.
Отже, ОСОБА_2 , як директор ТОВ «МІДАС ТАЧ» на виконання умов договору доручення №ДП-021018-МБ від 02.10.2018 року, уповноважив довіреністю №6 від 05.02.2019 року ОСОБА_3 , проводити митний огляд товарів, підписувати акти митного огляду та інші необхідні документи, при цьому позивач стверджує, що ним, як директором ТОВ «ФОРВАЙЛ» не було надано жодних повноважень ОСОБА_3 , що не відповідає дійсності оскільки ТОВ «ФОРВАЙЛ» було укладено договір з ТОВ «МІДАС ТАЧ» саме для здійснення митного оформлення зазначеного вантажу.
Крім цього, позивач вважає необґрунтованим щодо оформлення відповідачем на його ім`я протоколу про порушення митних правил №0076/12500/19 від 20.02.2019 року за переміщення товарів так, як він не був присутній при проведенні огляду.
Отже позивач, взявши на себе обов`язок бути декларантом ТОВ «ФОРВАЙЛ» та будучи одночасно директором і ТОВ «ФОРВАЙЛ» і ТОВ «МІДАС ТАЧ» вважає неправомірним оформлення на його ім`я протоколу про порушення митних правил.
Суд звертає увагу, що саме ОСОБА_2 , подавалась митна декларація та інші документи за митним оформленням товарів в яких ТОВ «МІДАС ТАЧ» та ОСОБА_2 , як директор зазначеного товариства, є декларантом ТОВ «ФОРВАЙЛ» відповідно до договору доручення №ДП-021018-МБ від 02.10.2018 року, яке, в свою чергу, є отримувачем товару.
Відповідно до ч.4 та 5 ст.266 МК України, у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.
Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.
З урахуванням зазначеного, суд вважає позицію позивача помилковою, адже позивач є директором ТОВ «ФОРВАЙЛ», а за договором доручення №ДП-021018-МБ від 02.10.2018 року і декларантом ТОВ «ФОРВАЙЛ», а тому саме на його ім`я має складатись протокол.
При цьому, позивачем як директором ТОВ «МІДАС ТАЧ» та декларантом ТОВ «ФОРВАЙЛ», як уповноваженою останнім особою, видано довіреність на ОСОБА_3 , якою ввірено проводити митний огляд товарів, підписувати акти митного огляду та інші необхідні документи на виконання саме договору доручення №ДП-021018-МБ від 02.10.2018 року. Тобто, ОСОБА_3 , фактично представляла інтереси, з урахуванням довіреності №6 та згаданого договору доручення, ТОВ «ФОРВАЙЛ», а тому позовні вимоги щодо визнати протиправними дії посадових осіб Київської митниці ДФС України щодо проведення 05 лютого 2019 року огляду (переогляду) вантажного відправлення за а/н 566-14203685 (митна декларація UА125100/2019/303225), за результатами якого був складений акт суд зазначає, що позивач у своєму позові вважає дії відповідача щодо проведення 05.02.2019 року огляду (переогляду) вантажного відправлення за а/н 566-14203685 є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
З урахуванням зазначеного, судом не встановлено порушення відповідачем норм законодавства при проведенні огляду, а доводи позивача суд не вважає обґрунтованими та не вбачає підстав для задоволення позову.
Згідно ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судові витрати розподілити відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Київської митниці ДФС про визнання дій протиправними - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано суддею 27.06.2019 року.
Позивач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );
Відповідач: Київська митниця ДФС (код ЄДРПОУ 39470947, 08307, Київська обл., м.Бориспіль, міжнародний аеропорт «Бориспіль»).
Суддя П.П.Марин
.
Судове рішення № 82706429, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 27.06.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 420/2223/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: