Рішення № 82706105, 26.06.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2019 р. № 400/3170/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001

про:визнання незаконним звільнення та скасування наказу від 05.11.2018 № 316 о/с, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (надалі – позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі – відповідач, ГУ НП в Миколаївській області), в якому просить суд:

- визнати незаконним звільнення позивача та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 05.11.2018 року № 316 о/с в частині звільнення ОСОБА_2 з Національної поліції України;

- поновити ОСОБА_2 на службі в Національної поліції України;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_2 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначив, що проходив службу в Казанківському відділенню поліції Новобузького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області. В період з 21.09.2018 по 09.11.2018 позивач перебував на амбулаторному лікуванні, що підтверджується довідкою про тимчасову непрацездатність № 2480. Відповідач 05.11.2018 року виніс наказ № 316 о/с по особовому складу про звільнення позивача відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" за п. 5 ч. 1 ст. 77 (через службову невідповідність), тобто в період непрацездатності ОСОБА_2 , чим порушив права позивача, що і стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою від 26.12.2018 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/3170/18 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому позов не визнав та просив суд відмовити в його задоволенні. Вказує, що позиція позивача грунтується на невірному тлумаченні норм чинного законодавства. Також зазначив, що спірним наказом було відмінено попередній наказ про поновлення ОСОБА_2 на посаді, який постановою Верховного Суду по справі № 814/1347/17 від 25.10.2018 року скасовано.

Відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України), суд здійснив розгляд справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, встановив наступне.

Позивач з 2001 року по листопад 2015 проходив службу в органах внутрішніх справ.

Наказом від 04.01.2016 № 2 о/с призначено на посаду слідчого Казанківського відділення поліції Новобузького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду по справі № 814/2452/16 скасовано наказ від 07.11.2016 про звільнення позивача зі служби через скорочення штатів та поновлено на посаді.

Наказом № 5 о/с від 06.01.2017 позивача поновлено на посаді слідчого Казанківського відділення поліції Новобузького відділу поліції капітана поліції Задерецького В.А.

24.03.2017 наказом ГУНП в Миколаївській області № 61 о/с позивача призначено інспектором - криміналістом слідчого відділення Казанківського відділення поліції Новобузького відділу поліції.

19.06.2017 року наказом ГУНП в Миколаївській області № 139 о/с позивача звільнено зі служби.

27.03.2018 року Одеський апеляційний адмінісративний суд визнав протиправним та скасував наказ ГУНП в Миколаївській області № 139 о/с від 19.06.2017 року.

20.04.2018 року наказом ГУНП в Миколаївській області № 115 о/с скасовано пункт наказу № 139 о/с від 19.06.2018 рокув частині звільнення ОСОБА_1 та поновленого його на посаді інспектора - криміналіста слідчого відділення Казанківського відділення поліції Новобузького відділу поліції.

В період з 21.09.2018 по 09.11.2018 позивач перебував на амбулаторному лікуванні, що підтверджується довідкою про тимчасову непрацездатність № 2480 (арк. справи 18).

05.11.2018 року відповідачем винесено наказу ГУНП в Миколаївській області № 316 о/с, яким скасовано пункт наказу ГУНП в Миколаївській області № 115 о/с від 20.04.2018 року в частині скасування пункту наказу № 139 о/с від 19.06.2017 про звільнення ОСОБА_1 за п.5 ч.1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність.)

Не погодившись з наказом відповідача № 316 о/с від 05.11.2018 року позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 43 Конституції України передбачає, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обовязки регулювався Законом України "Про Національну поліцію".

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов`язки визначаються постановою Кабінету Міністрів Української РСР "Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ" від 29.07.1991 №114 (далі - Положення №114).

Згідно з п.1 Положення №114 до рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ належать особи, які перебувають у кадрах Міністерства внутрішніх справ і яким присвоєно спеціальні звання, встановлені законодавством.

У відповідності до частини 1 статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Як вбачається із оскаржуваного наказу ГУНП в Миколаївській області № 316 о/с від 05.11.2018 підставою для його винесення була постанова Верховного Суду від 25.10.2018 по справі №814/1347/17, де ОСОБА_1 оскаржував своє звільнення за службовою невідповідністю на підставі наказу № 139 о/с від 19.06.2017.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 25.10.2018 року по справі №814/1347/17 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.12.2017 про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування наказу ГУНП № 139 о/с від 19.06.2017, поновлення на роботі визнано законним та залишено в силі. А постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року, якою було скасоване законне рішення МОАС від 26.12.2017, а ОСОБА_1 поновлений на посаді інспектора- криміналіста слідчого відділення Казанківського відділення поліції Новобузького відділу поліції з 21 червня 2017 року - скасована, як незаконна та необгрунтована.

У відповідності до ст. 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

У відповідності до ст. 370 КАСУ судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Тобто, наказ ГУ НП в Миколаївській області № 115 о/с від 20.04.2018 року в частині скасування пункту наказу № 139 о/с від 19.06.2017 про звільнення ОСОБА_1 за п.5 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність), яким ОСОБА_1 поновлено на посаді з виплатою вимушеного прогулу, винесено на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року по справі № 814/1347/17.

В свою чергу, постановою Верховного Суду від 25.10.2018 року по справі №814/1347/17 від 25.10.2018 року встановлено законність винесення наказу № 139 о/с від 19.06.2018 року про звільнення капітана поліції ОСОБА_1 інспектора-криміналіста слідчого відділення Казанківського відділення поліції Новобузького відділу поліції відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» зі служби в поліції: за ст.77 ч.1 п.5 (через службову невідповідність).

Згідно ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Підставою для звернення позивача до суду стало те, що його звільнено зі служби в поліції в період його тимчасової непрацездатності. В період з 21.09.2018 по 09.11.2018 позивач перебував на амбулаторному лікуванні у ТОВ "Південний медичний центр", що підтверджується довідкою про тимчасову непрацездатність № 2480, а оскаржуваний наказ винесено 05.11.2018 року.

05.11.2018 року позивача фактично було звільнено зі служби в поліції в період його тимчасової непрацездатності, під час лікування після оперативного втручання.

З наказом про звільнення позивача було ознайомлено 26.11.2018 року.

Статтею 40 КЗпП України передбачено, що не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

Пунктом 11 розділу XI Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що перебування працівників міліції на лікарняному чи у відпустці не є перешкодою для їх звільнення зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до "Прикінцевих та перехідних положень" цього Закону.

Отже, норми КЗпП України застосовуються до правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем, виключно у тій частині, яка не врегульована нормами спеціального законодавства.

Тобто, суд приходить до висновку, що спірні правовідносини регулюються в даному випадку виключно Законом України "Про Національну поліцію".

За змістом ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З наведених вище обставин, проаналізувавши вищенаведені положення нормативно-правових актів, враховуючи надані суду докази, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено суду правомірність оскаржуваного наказу та законність його звільнення. Натомість позивачем на підтвердження заявлених вимог доказів не надано.

Відтак, суд доходить висновку, що в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 40108735) відмовити.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Мельник