Рішення № 82706099, 27.06.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2019 р. № 400/1024/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув у спрощеному в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , в АДРЕСА_1 ), м АДРЕСА_2

до відповідача:Миколаївської митниці ДФС, вул. Московська,57-а, м.Миколаїв, 54017

треті особи:Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, пр. Центральний, 141-В, м.Миколаїв,54055

про:визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення від 21.02.2019 № UA504000/2019/000193/2, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі: Позивач) звернулась з позовом до Миколаївської митниці ДФС (далі: Відповідач) з позовними вимогами згідно яких просила: визнати протиправними дії Миколаївської митниці ДФС щодо надання картки відмови ОСОБА_1 в прийнятті, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення на підставі митної декларації №UA504170/2019/00211 від 20.02.2019 р.; визнати протиправним та скасувати рішення Миколаївської митниці ДФС №І)А504000/2019/000193/2 від 21.02.2019 р. про коригування митної вартості товарів - легкового автомобіля марки BMW модель 535, 2004 року випуску, VIN НОМЕР_1 , тип двигуну дизельний, робочий об`єм циліндрів двигуна 2993 см куб., у розмірі 30626 злотих, що станом на 21.02.2109 р. складає 216 575,86 грн.; зобов`язати Миколаївську митницю ДФС подати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області про повернення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) надмірно сплачених сум у розмірі 60 493,09 грн. в результаті митного оформлення легкового автомобіля марки BMW модель 535, 2004 року випуску, VIN НОМЕР_1 , тип двигуну дизельний, робочий об`єм циліндрів двигуна 2993 см куб., за митною декларацією №UA504170/2019/003128 від 21.02.2019 р., з яких: мито на транспортний засіб, що ввезено на територію України (121) -18 899,66 грн. ПДВ (128)-41 593,43 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 22.01.2019 року Позивач звернулась до Миколаївської митниці ДФС для здійснення митного оформлення та ввезення товару на територію України для подальшого поставлення на облік в Україні. Позивач надала митну декларацію №UA504170/2019/00211 з відповідним повним пакетом документів до неї для проходження митного контролю та оформлення товару, а саме документи, які перелічені у ст. 53 МК України, та є вичерпними, для визначення митної вартості Товару, а саме: акт про проведення огляду (перегляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду) №UA209070/2019/02223 від 16.09.2019 р.; свідоцтво про реєстрацію ТЗ 5624234 від 05.02.2019 р.; калькуляція транспортних витрат б/н від 20.02.2019 р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу б/н від 22.01.2019 р.; договір про надання послуг митного брокера №349 від 11.02.2019 р.; картку платника податків б/н від 09.09 2008 р.; квитанцію №0.0.1263793640.1. від 11.02.2019; рішення №NRKM-R.5410.7463.2 від 05.02.2019p.; копію митної декларації країни відправлення №19РL402010Е0195006 від 16.02.2019 р.; паспорт НОМЕР_3 від 13.06.2018 р.; митну декларацію №UA504170.2019.002989 від 20.02.2019 р. Відповідачем надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA504170/2019/00211 у зв`язку із коригуванням митної вартості товару згідно з рішенням про визначення митної вартості від 21.02.2019 р. UА504000/2019/000193/2 та відмовлено на підставі п.6 ст. 54 МК України, а саме відомості про заявлену митну вартість не підтверджені документально, додаткові документи (згідно ст. 53 МК України) для підтвердження заявленої митної вартості товару декларантам не надано. Згідно рішення про корегування митної вартості товарів №ІІА504000/2019/000193/2 від 21.02.2019 р. про визначення митної вартості вищевказаного легкового автомобілю марки BMW зкореговано вартість ТЗ та визначено її у розмірі 30 626,00 злотих. Відповідачем визначено митну вартість товару станем на 21.02.2109 р. у розмірі 216 575,86 грн. на підставі бази даних Basis_Schwacke_Net 12/2018 з використанням вартості нібито аналогічного товару.

З огляду на те, що Позивачем надано всі необхідні документи, що підтверджують вартість ввезеного позивачем автомобіля марки BMW, норми ст. 54-55 МК України були дотримані, однак Відповідач виніс протиправне рішення. Відповідачем безпідставно застосовано резервний метод нарахування, який є безпідставним, оскільки він застосовується за відсутності доказів та обґрунтування неможливості застосування першого. Помилкове визначення митної вартості товару призвело до надмірної сплати Позивачем ввізного мита та ПДВ.

Відповідач заперечив проти задоволення позову, свою правову позицію виклав в відзиві, поясненнях, запереченнях. Як вбачається з зазначених документів Відповідач вважає, що подані Позивачем до митної декларації документи не містили всіх даних що підтверджують числові значення складових митної вартості, тому митна вартість не могла бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 Митного кодексу України, тому Митницею було визначено митну вартість із застосуванням резервного методу. Крім того, При дослідженні документів, наданих при митному оформленні встановлено наступне. Відповідно до інформації, зазначеної у графі «Продавець» договору купівлі- продажу транспортного засобу від 22.01.2019 № б/н, автомобіль придбаний у ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_3 . Відповідно до інформації, зазначеної у графі «Покупець» договору купівлі- продажу транспортного засобу від 22.01.2019 № б/н, автомобіль придбаний ОСОБА_3 , місце проживання АДРЕСА_3 . Продавець та ОСОБА_4 є взаємопов`язаними особами, оскільки проживають за однією адресою, тому існують обґрунтовані підстави вважати, що взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, так як при митному оформленні не надано жодного документа, який спростував би вплив взаємопов`язаності осіб на ціну товару.

Третьою особою Головним управлінням Державної казначейської служби України у Миколаївській області подано пояснення, згідно яких органи Казначейства здійснюють повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов`язання на підставі подання органу, що контролює справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого)-за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Відповідно до пункту 19 Порядку № 845, безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Таким чином, органи Державної казначейської служби безпосередньо здійснюють виконання рішень виключно про стягнення коштів у разі задоволення позовних вимог.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження відповідно до норм ч.3 ст.194 КАС України.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

22.01.2019 р. ОСОБА_1 придбала за договором купівлі-продажу у резидента Польщі ОСОБА_5 на території Польщі транспортний засіб легковий автомобіль, що був у використанні, марки BMW модель 535, 2004 року випуску, VIN НОМЕР_1 , тип двигуну дизельний, робочий об`єм циліндрів двигуна 2993 см куб., загальна кількість місць для сидіння 5, за ціною 3 900 злотих, що в еквіваленті до гривні, станом на день митного оформлення на 21.02.2019 р. склало 27 579,37 грн..

20.02.2019 р. Позивач звернулась до Миколаївської митниці ДФС для здійснення митного оформлення та ввезення товару на територію України для подальшого поставлення на облік в Україні та подала митну декларацію №UA504170/2019/00211 з відповідним повним пакетом документів до неї для проходження митного контролю та оформлення товару, а саме документи, які перелічені у ст. 53 МК України, та є вичерпними, для визначення митної вартості Товару, а саме: акт про проведення огляду (перегляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду) №UA209070/2019/02223 від 16.09.2019 р.; свідоцтво про реєстрацію ТЗ 5624234 від 05.02.2019 р.; калькуляція транспортних витрат б/н від 20.02.2019 р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу б/н від 22.01.2019 р.; договір про надання послуг митного брокера №349 від 11.02.2019 р.; картку платника податків б/н від 09.09.2008 р.; квитанцію №0.0.1263793640.1. від 11.02.2019 рішення №NR KM-R,5410.7463.2 від 05.02.2019 p.; копію митної декларації країни відправлення №19РІ_402010Е0195006 від 16.02.2019 р.; паспорт НОМЕР_3 від 13.06.2018 р.; митну декларацію №UA504170.2019.002989 від 20.02.2019 р.,

Відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA504170/2019/00211 у зв`язку із коригуванням митної вартості товару згідно з рішенням про визначення митної вартості від 21.02.2019 р. №UА504000/2019/000193/2 та відмовлено на підставі п.6 ст. 54 МК України, а саме відомості про заявлену митну вартість не підтверджені документально, додаткові документи (згідно ст. 53 МК України) для підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом не надано.

Як вбачається з рішення про корегування митної вартості товарів №UА504000/2019/000193/2 від 21.02.2019 р. про визначення митної вартості вищевказаного легкового автомобілю марки BMW зкореговано вартість ТЗ та визначено її у розмірі 30 626,00 злотих. Підставами корегування у рішенні зазначено наступне: «Метод за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовується у зв`язку із тим, що подані документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості (транспортні витрати з розшифровкою маршруту, страхування, витрати понесені при знятті з обліку транспортного засобу, комісійні та брокерська винагорода за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів), транспортні витрати зазначені особисто одержувачем товару про транспортні витрати, не підтверджені жодним документом (квитанціями, накладними, тощо). У зв`язку із відсутністю цінової інформації щодо вартості подібних (аналогічних) товарів, метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовується. У зв`язку із відсутністю інформації щодо ціни одиниці товару, за якою оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортовані товари продаються на території України у найбільших загальних кількостях покупцю, який не є пов`язаною з продавцем особою, одночасно, або у час найближчий до дати ввезення оцінюваних товарів за умови врахування якщо вони можуть бути виділені, компонентів, зазначених у ст. 62 МК України, метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосовується. У зв`язку із відсутністю інформації щодо вартості товарів, надана виробником товарів, що оцінюється, або від його імені та складається із сум, зазначених у ст. 63 МК України, метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не застосовується. Митна вартість ґрунтується на раніше визначених (визнаних) митними органами митних вартостях, основою для визначення митної вартості є митна вартість оцінюваних товарів яка визначається з використанням способів, які не заперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральне угоди з тарифів і торгівлі (GATT), відомості з довідника «SchwackeNET» запит Schwacke-Code 10135533 - 6986 євро, та транспортних витрат відповідно до калькуляції транспортних витрат №б/н від 20.02.2019 р. - 275 PLN. Перелік витребуваних документів, передбачених ч. З ст. 53 МК України: 1) рахунки про сплат комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (контракту); 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, прейскурант-(прайс-листи) виробника товару; 5) копію митної декларації країни відправника. Відповідно до листа від 21.02.2109 р. №б/н декларантом повідомлено про ненадання витребуваних документів. У відповідності до ст. 57 МК України проведена процедура консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товарів відповідно до 64 МК України.»

Таким чином, Відповідачем визначено митну вартість товару станем на 21.02.2019 р. у розмірі 216 575,86 грн. на підставі бази даних Basis_Schwacke_Net 12/2018 з використанням вартості аналогічного товару, Відповідачем застосований резервний метод, передбачений ст.64 Митного кодексу України.

21.02.2019 р. Позивачем, через митного брокера ТОВ «Логос-Фортуна-Брокер» подано митну декларацію №UA504170/2019/003128 у відповідності до визначної Митницею вартості Товару, оскільки в іншому випадку Позивачеві повідомили, що ТЗ не оформлять та він має покинути територію України протягом 10 діб з моменту ввезення.

Позивачем оплачено платежі за митні формальності у розмірі 127 234,42 грн., а саме: 121 - мито на транспортний засіб, що ввезено на територію України із бази нарахування 216 575,86 грн., оплачено 10% 21 657,59 грн.; 185 - акцизний збір із бази нарахування 2 993,00 грн., 525 Євро, оплачено 48 275,37 грн.; 128 - ПДВ із бази нарахування 286 508,82 грн., оплачено 20% 57 301,76 грн.

13.02.2019 року Позивач звернулась із письмовою заявою до Відповідача, в якій просила подати висновок до ГУДКСУ у Миколаївській області про повернення надмірно сплачених коштів.

19.03.2019 року Миколаївською митницею ДФС надано відповідь №1454/10/14-70-19-33, якою відмовлено у поданні такого висновку.

Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ст.58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч.2 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Таким чином, відповідно до вимог митного законодавства, позивач має право на визначення митної вартості автомобіля за ціною договору. Відповідач вправі відмовити у визначенні митної вартості за ціною договору лише у разі виявлення підстав, передбачених ч.2 ст.58 МК України: 1) відомості не підтверджені документально 2) або не визначені кількісно і достовірні 3) та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У відповідності до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У цьому випадку відповідач в якості підстав для неможливості застосування методу за ціною договору, послався на те, що подані документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості (транспортні витрати, не підтверджені жодним документом (квитанціями, накладними тощо), декларантом не надано в повному обсязі витребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості.

Таким чином, Відповідачем поставлена під сумнів не сама ціна договору зазначена у договорі купівлі-продажу від 22.01.2019 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , а решта складових митної вартості, які на думку відповідача міг понести декларант.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до ч.2 ст.58 МК України відсутність складових митної вартості, можуть бути лише тоді підставою для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості, коли їх обов`язковість прямо передбачена.

Що стосується витрат на транспортування, то необхідно врахувати, що товар придбаний позивачем є автомобілем, який сам по собі є самохідним транспортним засобом. Відповідно до поданих на митне оформлення документів вбачається, що автомобіль прибув на митницю власним ходом. Враховуючи, що декларант є фізичною особою, а придбаний автомобіль є товаром побутового споживання, самостійний проїзд зазначеного автомобіля до митного кордону України, жодним чином не може вважатися його транспортуванням, оскільки саме таке використання автомобіля цілком відповідає його споживчому призначенню. Витрати на самостійний проїзд автомобіля у такому випадку до митного кордону, є побутовими витратами особи, яка придбала такий автомобіль, а не витратами на транспортування у розумінні п.5 ч.10 ст.58 Митного кодексу України.

Крім того, на думку суду, оскільки у цьому випадку йде мова не про купівлю нового товару або товару комерційного призначення, необхідно враховувати побутовий характер правочину. Позивачем придбано автомобіль на вторинному ринку, який має індивідуальні недоліки та особливості, які не було взято до уваги Відповідачем. Легковий автомобіль на вторинному ринку настільки річ з визначеними індивідуальними ознаками, що порівняння їх цін з іншими автомобілями, з тими самим характеристиками виробника, повинно враховувати зазнані ними зміни під час використання первинними власниками.

Порівняння відповідачем на підставі раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях, відповідно до ст.64 Митного кодексу України, не здатна врахувати ці особливості товару.

Щодо аргументів Відповідача про взаємопов`язаність ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , з тієї підстави, що в договорі купівлі-продажу зазначено одне і те саме місце проживання суд зазначає таке.

Як вбачається з договору купівлі-продажу BMW 535 2004 року випуску, від 22.01.2019 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , вбачається, що ОСОБА_8 , який проживає Жешув, АДРЕСА_4 , особу встановлено на підставі українського паспорта ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_5 , особу встановлено на підставі українського паспорта НОМЕР_4 .

Крім того, відповідно до наданих Позивачем відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні за адресою АДРЕСА_3 , наданих державним реєстратором Поваровою Р.С., відомості про зареєстрованих осіб за даною адресою відсутні. Зазначена довідка підтверджує пояснення Позивача щодо того, що вона є єдиною власницею житла за цією адресою.

ОСОБА_11 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в Одесі, зареєстрований до 01.05.2020 року у Жешув, Підкарпатське воєводство, АДРЕСА_6 . АДРЕСА_7 Грабовського 56 АДРЕСА_8 ,

Таким чином взаємопов`язаність покупця та продавця є сумнівною, та підлягала дослідженню з боку Відповідача.

Крім того, Відповідач при прийнятті картки відмови та прийнятті рішення про коригуванні вартості №UА504000/2019/000193/2 від 21.02.2019 не посилався на взаємопов`язаність покупця та продавця за договором купівлі-продажу транспортного засобу від 22.01.2019 року, як на підставу для коригування митної вартості.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що у відповідач не довів правомірність вчинених ним дій щодо надання картки відмови ОСОБА_1 в прийнятті, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення на підставі митної декларації №UA504170/2019/00211 від 20.02.2019 р. та правомірність прийнятого ним рішення, у нього були відсутні підстави, передбачені ч.2 ст.58 МК України, для відмови у визначенні митної вартості за ціною договору та застосування резервного методу, тому належить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА504000/2019/000193/2 від 21.02.2019 р.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Миколаївської митниці ДФС подати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області про повернення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) надмірно сплачених сум у розмірі 60 493,09 грн. в результаті митного оформлення легкового автомобіля марки BMW модель 535, 2004 року випуску, VIN НОМЕР_1 , тип двигуну дизельний, робочий об`єм циліндрів двигуна 2993 см куб., за митною декларацією №UA504170/2019/003128 від 21.02.2019 р., з яких: мито на транспортний засіб, що ввезено на територію України (121) -18 899,66 грн. ПДВ (128)-41 593,43 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до п.17.1.10. Податкового кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст.301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Відповідно до п.2 ч. 5. Ст.301 МК України повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим.

Відповідно до п.2 Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, який затверджений наказом Державної митної служби України №618 від 20.07.07 для повернення цих коштів платником податків подається до митного органу заява довільної форми, підписана керівником і головним бухгалтером суб`єкта господарської діяльності або фізичною особою.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити фінансової установи, ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (далі - ЄДРПОУ) платника - юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові й ідентифікаційний номер за Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів (далі - ДРФО) (за наявності) платника - фізичної особи.

У заяві визначається напрям зарахування коштів: а) на рахунок платника податків, відкритий у фінансовій установі; б) на банківський рахунок 2603 для виплати коштів платникам готівкою, якщо такі кошти вносилися готівкою.

Відповідно до п.п.3,4 Порядку відділ митних платежів перевіряє факт перерахунку митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету та наявність переплат. Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних і інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, керівництвом відділу за потреби зініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Висновок про наявність факту надмірної сплати до бюджету митних платежів та про розмір такої суми має бути зроблено після прийняття рішення щодо можливості визначення заявленої митної вартості.

Висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

За відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

Пунктами 43.1-43.5 статті 43 ПК України встановлено, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

В наведених вище норм вбачається, що поверненню помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов`язання передують обов`язкові умови, в даному випадку – це: 1) набуття чинності судового рішення про скасування рішень митниці про коригування митної вартості товарів; 2) звернення з заявою про здійснення повернення сум грошового зобов`язання до митного органу.

Таким чином, в даному випадку, позовні вимоги про зобов`язання Миколаївської митниці ДФС подати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області про повернення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) надмірно сплачених сум у розмірі 60 493,09 грн., заявлені одночасно з вимогами про скасування рішень про коригування митної вартості товарів, за якими й виникла надмірна сплата, та є передчасними, оскільки не обґрунтовані відмовою відповідача та судовим рішенням, що набрало законної сили.

Таким чином, позов слід задовольнити частково.

Судові витрати розподілити відповідно до вимог ст. 139 КАС України, 768,40 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь Позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (в АДРЕСА_9 КОД НОМЕР_2 ) до Миколаївської митниці ДФС (вул. Московська,57-а, м.Миколаїв,54017 КОД 39536431) задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Миколаївської митниці ДФС щодо надання картки відмови ОСОБА_1 в прийнятті, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення на підставі митної декларації №UA504170/2019/00211 від 20.02.2019 р.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Миколаївської митниці ДФС №І)А504000/2019/000193/2 від 21.02.2019 р. про коригування митної вартості товарів - легкового автомобіля марки BMW модель 535, 2004 року випуску, VIN НОМЕР_1 , тип двигуну дизельний, робочий об`єм циліндрів двигуна 2993 см куб., у розмірі 30626 злотих, що станом на 21.02.2109 р. складає 216 575,86 грн.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської митниці ДФС (вул. Московська,57-а, м.Миколаїв,54017 КОД 39536431) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_9 КОД НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 768,40 грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду – 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження – 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя О.М. Мельник