Постанова № 8270342, 04.03.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2010                                                                                           № 7/163/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Моторного О.А.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача –           Стрілець О.С.

від відповідача –           Олійник С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Росош"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.01.2010

у справі № 7/163/17 ( .....)

за позовом                               Одеської залізниці

до                                                   Селянського (фермерського) господарства "Росош"

про                                                   стягнення 30050,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Одеська залізниця звернулась до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Селянського (фермерського) господарства „Росош” про стягнення штрафу.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 12.01.2010 року позовні вимоги були задоволені повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача штраф в розмірі 30050 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить або скасувати рішення повністю та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, або скасувати рішення частково, зменшивши розмір штрафу до 300 грн.

Представник позивача відзив на апеляційну скаргу суду не надав.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне:

Відповідно до залізничної накладної № 43813105 відповідач відвантажив зі станції Линовищі Південної залізниці 2 вагони № 95360681 та № 95791554 з загальною масою вантажу 129300 кг., а саме зерно кукурудзи, на адресу ТОВ „Агрохолдінг”, а залізниця зобов’язалась доставити усі вагони на станцію призначення Херсон – порт Одеської залізниці та видати вантажоодержувачу.

17.06.2009 року при прийманні поїзда № 3569 по станції Знам”янка Одеської залізниці, у складі якого вагон № 95791554 в результаті зважування на тензометричних динамічних вагах виявлена різниця в вазі, наявної (зменшення на 9300 кг) та тої, що зазначена в документах.

Про це був складений загальний акт.

17.06.2009 року при контрольному зважуванні вищезазначеного вагона на вагонних вагах було встановлено: брутто - 81700 кг, нетто - 60400 кг, тара 21300 кг, по накладній: нетто - 68600 кг, що складає різницю у вазі проти накладної в сторону зменшення на 8200 кг, про що станцією Знам"янка складено комерційний акт АЗ № 891695/500 від 17.06.2009 р.

В комерційному акті зазначено, що пломби відправника (ЗПУ) не пошкоджені, слідів крадіжки не виявлено.

Статтею 307 Господарського кодексу України та ст. 908 Цивільного кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 2 Статуту залізниць України передбачено, що останній визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Відповідно до ст. 32 Статуту залізниць України, відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Крім того, статутом залізниці, а саме ст. 24 передбачено, що залізниця має право перевіряти правильність відомостей, зазначених вантажовідправником в накладній, а також перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначається в накладній.

Статтею 129 Статуту залізниць України встановлено, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені обставини або про існування хоча б однієї з них заявив одержувач.

Також, нормами даного Статуту передбачено, якщо під час перевірки маси, кількості місць або стану вантажу на станції призначення буде виявлено недостачу, псування або пошкодження вантажу, або якщо ці обставини зазначені у комерційному акті, складеному на шляху проходження, станція призначення зобов'язана визначити обсяг фактичної недостачі, міру псування або пошкодження вантажу.

Відповідно до п. 12 Правил складання актів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 року за № 567/6855, якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі „Є" комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: „Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено”. Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається. При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.

Маса вантажу була перевірена станцією Знам"янка на вагонних вагах за трафаретом на вагоні, що підтверджується випискою з книги переважування, і комерційний акт був складений в день зважування вагона з вантажем - 17.06.2009 року, як і передбачено пунктом 4 Правил складання актів.

Колегією суддів не погоджується з твердженням відповідача про те, що комерційний акт був складений з порушенням встановлених правил, оскільки в матеріалах справи наявні 2 копії комерційного акту, один з яких містить відмітку в графі „ж”, а іншій ні, виходячи з наступного.

Як вбачається з пояснень, наданих представником позивача в судовому засіданні, в матеріалах справи наявні 2 копії комерційного акту, оскільки одна копія - це акт, що був складений безпосередньої працівниками станцією Знам"янка, де була виявлена різниця у вазі, а друга копія – це той самий акт, але він вже з відміткою станції призначення Херсон - порт, яка також перевіряє вагу вантажу та, відповідно до встановлених правил, в розділі „ж” робить відмітку чи виявлена різниця проти складеного акту. Якщо б така різниця була виявлена, відмітка б в графі „ж” не ставилася, а складався б ще один комерційний акт.

Тобто наявність двох копій з відміткою та без неї в графі „ж” не є доказом фальсифікації такого документу, оскільки станція Знам”янка відповідно до правил не повинна ставити будь-які відмітки в зазначеній графі.

Відповідно до ст. 122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф в п’ятикратному розмірі вартості провізної плати за всю відстань перевезення.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представниками сторін, вартість даного перевезення становила 6010 грн.

Відповідно до ст. 3 та ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Статтею 233 Господарського кодексу України, передбачено, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому береться до уваги ступінь виконання зобов’язання, майновий стан боржника та інші інтереси, які заслуговують на увагу.

Таким чином, приймаючи до уваги те що відповідачем вартість перевезення була сплачена в повному обсязі, не зважаючи на меншу вагу одного з вагонів, розмір стягуваного штрафу у порівнянні з розміром можливих збитків, співвідношення пред’явлених до стягнення санкцій з наслідками порушень зобов’язань, а також те, що вантажоодержувач не мав претензій до вантажовідправника стосовно меншої ваги вантажу, ніж зазначено у накладній, клопотання відповідача щодо зменшення розміру штрафу та його обґрунтування, колегія суддів вважає справедливим та співмірним з отриманими негативними наслідками від порушення зобов’язання штраф в розмірі 12020 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи покладаються при частковому задоволенні позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, апеляційна скарга Селянського (фермерського) господарства „Росош” підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.01.2010 року у справі №7/163/17 підлягає зміні.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 49, ст. 101, п. 4 ст. 103, п. 4 ч.1 ст.104, ст.105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства „Росош” задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.01.2010 року у справі № 7/163/17 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

”Позов задовольнити частково.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства „Росош” (Прилуцький р-н, с. Линовиця, вул. Шляхова, 45 р/р 260097148 у ЧОД ПАТ „Райффайзен банк „Аваль”, МФО 353348, код 31142110) на користь Одеської залізниці (м. Одеса, вул. Пантелемонівська, 19 р/р 26003000001 в Одеській філії АБ „Експрес-Банк”, МФО 328801, код 01071315) 12020 грн. штрафу.

В задоволені позовних вимог в частині стягнення штрафу в розмірі 18030 грн. – відмовити.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства „Росош” ( Прилуцький р-н, с. Линовиця, вул. Шляхова, 45 р/р 260097148 у ЧОД ПАТ „Райффайзен банк „Аваль”, МФО 353348, код 31142110) на користь Одеської залізниці (м. Одеса, вул. Пантелемонівська, 19 р/р 26003000001 в Одеській філії АБ „Експрес-Банк”, МФО 328801, код 01071315) державне мито за подання позову в розмірі 120,20 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.”

Стягнути з Одеської залізниці (м. Одеса, вул. Пантелемонівська, 19 р/р 26003000001 в Одеській філії АБ „Експрес-Банк”, МФО 328801, код 01071315) на користь Селянського (фермерського) господарства „Росош” ( Прилуцький р-н, с. Линовиця, вул. Шляхова, 45 р/р 260097148 у ЧОД ПАТ „Райффайзен банк „Аваль”, МФО 353348, код 31142110) державне мито за подання апеляційної скарги в розмірі 90,15 грн.

Видати накази. Видачу наказів доручити Господарському суду Чернігівської області.

Матеріали справи № 7/163/17/102 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Головуючий суддя                                                                      

Судді