Постанова № 8270301, 01.03.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2010                                                                                           № 32/632

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Корсака В.А.

суддів:           

За участю представників:

від позивача - не з"явився;

від відповідача - не з"явився;

від третьої особи: Трохимчук О.І. - за дов.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Компанія з управління активами "Ексінор"

на ухвалу Господарського суду м.Києва від 03.11.2009 про вжиття заходів до забезпечення позову

у справі № 32/632 ( .....)

за позовом                               ТОВ "Укргаз"

до                                                   ТОВ "Компанія з управління активами "Ексінор", яке діє від свого імені та за рахунок Пайового венчурного інвестиційного фонду "Ексінор 1" недиверсифікованого виду закритого типу

третя особа позивача           

третя особа відповідача           Відкрите акціонерне товариство комерційний банк "Надра"

про                                                   стягнення 5942772,52 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.11.2009 р. у справі № 32/632 заяву ТОВ “Укргаз” про вжиття заходів забезпечення позову було задоволено. З метою забезпечення позову накладено арешт на поточні рахунки відповідача в межах ціни позову та судових витрат – 5968508,52 грн.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятою ухвалою, оскаржив її до суду апеляційної інстанції з мотиву порушення та неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального й процесуального права.

В обґрунтування власної позиції відповідач посилається на неправомірність задоволення заяви позивача про застосування заходів забезпечення позову, оскільки позивачем не доведено факту наявності загрози щодо можливості невиконання в майбутньому відповідачем рішення суду. Крім того, обраний вид забезпечення позову, на думку відповідача, порушує його права, оскільки застосовані судом заходи можуть паралізувати його господарську діяльність. Також відповідач зауважує про те, що такий вид заходів до забезпечення позову, як накладення арешту на поточні рахунки, не передбачений ст. 67 ГПК України. За таких обставин відповідач просить суд скасувати застосовані заходи до забезпечення позову.

Учасники спору були належним чином повідомлені про час та місце судових засідань (про що свідчать наявні в матеріалах поштові повідомлення про вручення ухвали суду про порушення провадження у справі). Однак, сторони, наданими їм процесуальними правами щодо прийняття участі в судовому засіданні не скористалися, в судове засідання повноважних представників не направили.

Через канцелярію суду 01.03.2010 відповідачем подано письмове клопотання про відкладення розгляду справи в зв’язку із неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судове засідання оскільки представник перебуває за межами України. В обгрунтування заявленого клопотання представником відповідача не надано належних доказів. Матеріали справи свідчать про те, що відповідач вдруге не з'явився в судове засідання.

Крім того, колегія звертає увагу на те, що відповідач за своїм правовим статусом є юридичною особою. Згідно положень ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Враховуючи вищевикладене, колегія вважає, що відповідач не був обмежений в своїх процесуальних правах щодо прийняття участі в судових засіданнях та вправі був забезпечити представництво своїх інтересів, явкою в судове засідання керівника підприємства чи направивши в судове засідання іншого повноважного представника.

Судова колегія, розглянувши подане клопотання, заслухавши думку представника третьої особи, приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників позивача та відповідача, які були повідомлені належним чином.

Дослідивши зібрані у справі матеріали та наявні докази, розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, та заслухавши пояснення представника третьої особи, судова колегія встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, в жовтні 2009 р. позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення 5968508,52 грн. – заборгованості за договором купівлі-продажу цінних паперів.

Пред'являючи позов до суду, позивач звернувся також із заявою про забезпечення позову, в якій просив суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на поточні рахунки відповідача в межах ціни позову.

Згідно положень ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Судова колегія звертає увагу на те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза не виконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою.

За змістом зазначеної статті заходи до забезпечення позову застосовується господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових чи охоронюваних законом інтересів особи або гарантія реального виконання рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для задоволення поданої позивачем заяви про вжиття заходів забезпечення позову був висновок суду про те, що невжиття таких заходів може порушити майнові права та інтереси позивача та утруднити в майбутньому, у разі задоволення позову, виконання рішення суду.

Пунктом 3 роз'яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 23.08.1994 № 02-5/611 визначено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

          З матеріалів справи вбачається, що позивач обґрунтував необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, вказавши на те, що відповідач може в майбутньому не виконати рішення суду. Позивач звертає увагу також на те, що відповідач управляє не тільки Пайовим венчурним інвестиційним фондом “Ексінор 1”недиверсифікованого виду закритого типу, а ще двома фондами, а саме: Пайовим венчурним інвестиційним фондом “Буковина” недиверсифікованого виду закритого типу та Пайовим венчурним інвестиційним фондом “Прямі інвестиції” недиверсифікованого виду закритого типу і є вірогідність того, що відповідачу може не вистачити коштів для задоволення вимог позивача у разі прийняття рішення на його користь. При цьому поточні рахунки відповідача відкриті у ВАТ КБ “НАДРА” в якому, згідно Постанови Національного банку № 47-112/2557 від 10.02.2009 введено тимчасову адміністрацію та мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Враховуючи вищевикладене, колегія погоджується із висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості вжиття заходів до забезпечення позову з метою недопущення порушення законних прав позивача та гарантування можливості виконання в майбутньому рішення господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваною ухвалою від 03.11.2009 р. господарським судом було задоволено заяву позивача про застосування заходів забезпечення позову та накладено арешт на поточні рахунки відповідача в межах ціни позову.

Надаючи правову оцінку даній обставині, судова колегія вважає помилковим накладення господарським судом арешту саме на поточні рахунки відповідача, враховуючи те, що нормами чинного законодавства., зокрема ст.67 ГПК України, такого заходу в якості забезпечення позову не передбачено.

Колегія звертає увагу на ч.1 ст.67 ГПК України, у відповідності до якої, позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що оскаржувану ухвалу господарського суду про застосування заходів забезпечення позову слід змінити, та накласти арешт на грошові кошти відповідача в межах ціни позову.

З приводу заявлених доводів відповідача щодо порушення його інтересів застосуванням судом заходів забезпечення позову, що може призвести до паралізації його господарської діяльності, колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Порядок накладання арештів на грошові кошти регламентовано Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22.

У відповідності до п.10.6. Глави 10 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, якщо на рахунку є кошти в сумі, що визначена документом про арешт коштів, то банк арештовує їх на цьому рахунку та продовжує виконання операцій за рахунком клієнта.

За таких обставин посилання відповідача на те, що накладання арешту на грошові кошти в межах ціни позову призведе до негативних наслідків, порушення його господарської діяльності, визнаються колегією необґрунтованими.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги у відповідності до вимог ст.33 ГПК України апелянтом не надано належних доказів, а тому апеляційна скарга визнається необґрунтованою, і задоволенню не підлягає.

Оскаржувана ухвала від 03.11.2009 р. про застосування заходів забезпечення позову у справі №32/632 підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “Ексінор”, яке діє від свого імені та за рахунок Пайового венчурного інвестиційного фонду “Ексінор 1” недиверсифікованого виду закритого типу залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду м.Києва від 03.11.2009 р. про застосування заходів забезпечення позову у справі № 32/632 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

« Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Укргаз”(01021, м. Київ, вул. М. Грушевського, 28/2, н/п № 43, код ЄДРПОУ 32209081) про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити.

З метою забезпечення позову до вирішення спору по суті та набрання рішенням у даній справі законної сили накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “Ексінор”, яке діє від свого імені та за рахунок пайового венчурного інвестиційного фонду “Ексінор 1” недиверсифікованого виду закритого типу (04053, місто Київ, вул. Артема, 14-А, кімната 45, ідентифікаційний код 33599742), в межах ціни позову та судових витрат, а саме - 5 968 508 (п'ять мільйонів дев'ятсот шістдесят вісім тисяч п'ятсот вісім) грн. 52 коп., виявлені на п/р 26502002405001, філія ВАТ КБ “Надра”Київське РУ МФО 320564; п/р 26502014041001, філія ВАТ КБ “Надра”Київське РУ, МФО 320564; п/р 26500002405003, ВАТ КБ “Надра”у місті Києві, МФО 320003, а також на будь –яких інших рахунках, виявлених державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду набирає законної сили негайно та підлягає обов'язковому виконанню на всій території України. Строк пред’явлення ухвали до виконання - до 03.11.2012.

В силу ст. 124 Конституції України та ст. 115 Господарського процесуального кодексу України ця ухвала є обов’язковою для виконання всіма органами, організаціями та посадовими особами на всій території України.

Ухвала про забезпечення позову підлягає оскарженню в порядку і строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.»

Матеріали справи № 32/632 повернути до Господарського суду м.Києва.

Постанова набуває чинності з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

05.03.10 (відправлено)