Ухвала суду № 82702978, 26.06.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 26.06.2019

Справа №320/1268/19

Провадження 1-кс/320/3451/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2019 року

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

слідчого судді – Урупи І.В.,

за участі:

секретаря судового засідання – Литвиненко В.Є.

прокурора – Навки Н.В.,

підозрюваного – ОСОБА_1 ,

захисника підозрюваного – адвоката Каталіна В.В.,

розглянувши клопотання старшого слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції Аксьоненка В.І. за погодженням з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Навки Н.В., в кримінальному провадженні № 12019080140000483 від 17.02.2019 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Костянтинівка Мелітопольського району Запорізької області, громадянина України, з середньо освітою, який офіційно не працевлаштований, неодружений, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , такого, що має судимості:

-12.09.2018 Мелітопольським міським судом Запорізької області, за ч. 3 ст. 185, ст. 75 КК України до 3 років позбавлення волі, з іспитовим строком 1 рік 6 місяців.

-12.01.2019 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області, за ч. 3 ст. 185, ст. 70,75 КК України до 4 років позбавлення волі, з іспитовим строком 2 роки,-

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, до п`яти місяців,

ВСТАНОВИВ:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання старшого слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції Аксьоненка В.І. за погодженням з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Навки Н.В., у кримінальному провадженні ЄРДР № 12019080140000483 від 17.02.2019 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до трьох місяців.

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 підозрюється в тому, що в період часу з 18 до 20 години 16.02.2019, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з проникненням до житла потерпілої ОСОБА_2 та із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, поєднаному із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, шляхом зламу вхідних дверей, проник до приміщення вказаного вище будинку, та знаходячись у приміщені наніс множинні удари руками по голові (не менше 14 ударів), тулубу, шиї та кінцівкам (не менше 52 ударів) потерпілої ОСОБА_2 , яка є особою похилого віку, спричинивши їй тим самим тілесні ушкодження, що виразилися у: множинні синці кінцівок, садна та синці шиї, поверхнева рана зовнішньої поверхні правого плечового суглобу, крововиливи у м`які тканини задньої поверхні грудної клітки, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 149 від 17.02.2019 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження; внутрішньочерепна травма, що виразилася у крововиливах під м`які мозкові оболонки полюсів обох лобних долей, а також у правій тім`яно-скроневій ділянці, множинні синці, садна, поверхневі рани та крововиливи у м`які тканини голови; повні поперечні переломи 5-8 ребер зліва та 6-8 ребер справа по середньо-ключичним лініям, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 149 від 17.02.2019 кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричиняють за собою тривалий розлад здоров`я. Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на напад з метою заволодіння чужим майном, наніс потерпілій ОСОБА_2 , один удар невстановленим у ході досудового слідства ножем в область лівого стегна потерпілої, спричинивши їй тим самим тілесні ушкодження у вигляді поодинокого сліпого колото-різаного поранення лівого стегна у нижній третині, з ушкодженнями стегнових артерії та вени, яке кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, небезпечне у момент заподіяння, тим самим подавив волю потерпілої до опору. Відразу після цього, ОСОБА_1 , заволодів майном потерпілої ОСОБА_2 , а саме грошовими коштами на невстановлену в ході досудового слідства сумі. Після чого з місця скоєння злочину втік, спричинивши потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду.

ОСОБА_1 підозрюється в тому, що своїми умисними діями вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, (розбій), поєднаний з проникненням до житла та із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, тобто вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 4 ст. 187 КК України.

Крім того, ОСОБА_1 підозрюється в тому, що у період часу з 18 до 20 години 16.02.2019, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, з корисливих мотивів, шляхом зламу вхідних дверей, проник до приміщення будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де реалізуючи свій злочинний умисел направлений на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті, потерпілої ОСОБА_2 , з метою незаконного заволодіння майном останньої, наніс множинні удари руками по голові (не менше 14 ударів), тулубу, шиї та кінцівкам (не менше 52 ударів) потерпілої ОСОБА_2 , яка є особою похилого віку, спричинивши їй тим самим тілесні ушкодження, що виразилися у: множинні синці кінцівок, садна та синці шиї, поверхнева рана зовнішньої поверхні правого плечового суглобу, крововиливи у м`які тканини задньої поверхні грудної клітки, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 149 від 17.02.2019 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження; внутрішньочерепна травма, що виразилася у крововиливах під м`які мозкові оболонки полюсів обох лобних долей, а також у правій тім`яно-скроневій ділянці, множинні синці, садна, поверхневі рани та крововиливи у м`які тканини голови; повні поперечні переломи 5-8 ребер зліва та 6-8 ребер справа по середньо-ключичним лініям, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 149 від 17.02.2019 кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричиняють за собою тривалий розлад здоров`я. Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на вбивство, наніс потерпілій ОСОБА_2 , один удар невстановленим у ході досудового слідства ножем в область лівого стегна потерпілої, спричинивши їй тим самим тілесні ушкодження у вигляді поодинокого сліпого колото-різаного поранення лівого стегна у нижній третині, з ушкодженнями стегнових артерії та вени, яке кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, небезпечне у момент заподіяння, що ускладнилося гострою крововтратою, та від якого, у період часу з 18 до 20 години 16.02.2019, настала смерть потерпілої ОСОБА_2 , на місці події, за вказаною вище адресою. Відразу після цього, ОСОБА_1 , заволодів майном потерпілої ОСОБА_2 , а саме грошовими коштами на невстановлену в ході досудового слідства сумі. Після чого з місця скоєння злочину втік, спричинивши потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду. Таким чином ОСОБА_3 скоїв умисне вбивство ОСОБА_2 з корисливих мотивів.

ОСОБА_1 підозрюється в тому, що своїми умисними діями вчинив вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з корисливих мотивів, тобто вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України.

Вказані кримінальні правопорушення (злочин) зареєстровано у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12019080140000483 від 17.02.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 115 ч. 2 п. 6 КК України та 12019080140000879 від 29.03.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч. 4 КК України, які 29.03.2019 об`єднані в одне кримінальне провадження під № 1201908014000483.

29.03.2019, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів) передбачених ст. 115 ч. 2 п. 6, ст. 187 ч. 4 КК України.

«21» травня 2019 року, постановою керівника Мелітопольської місцевої прокуратури, строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців, тобто до «29» червня 2019 року.

«25» червня 2019 року, ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, строк досудового розслідування продовжено до п`яти місяців, тобто до «29» серпня 2019 року.

01.04.2019, ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, підозрюваному ОСОБА_1 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у СІЗО-10 м. Запоріжжя, строком на два місяці, тобто до 13 години 10 хвилин 31 травня 2019 року.

27.05.2019 ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, підозрюваному ОСОБА_1 , строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у СІЗО-10 м. Запоріжжя, продовжено до трьох місяців, тобто до 29.06.2019.

Таким чином, строк тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою спливає о 13 годині 10 хвилин 29 червня 2019 року.

Підозра у вчиненні інкримінованих ОСОБА_1 кримінальних правопорушень обґрунтовується зібраними в ході досудового розслідування доказами:

-протоколом огляду місця події;

-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_4 ;

-протоколами допиту свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ;

-протоколом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_6 ;

-вилученими та оглянутими в ході досудового слідства записами з камер відеоспостереження;

-висновком судово-медичної експертизи № 149 від 17.02.2019;

-висновком судово-цитологічної експертизи № 144 від 27.03.2019;

-висновком судово–психіатричної експертизи підозрюваного ОСОБА_1

У кримінальному провадженні призначено ряд судово-біологічних експертиз за експертною спеціальністю «Молекулярно-генетичні дослідження», проведення яких доручено судовим експертам Миколаївського НДЕКЦ МВС України, а саме за наступними об`єктами:

-гаманець жовто-червоного кольору з підлоги у приміщені № 6, вилучений 17.02.2019, в ході проведення огляду місця події, за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, село Костянтинівка, вулиця Центральна, будинок № 282 (вих.№2955/60-6/2019 від 17.04.2019);

-гаманець золотистого кольору з нашаруванням РБК зі стулу у приміщені № 6, вилучений 17.02.2019, в ході проведення огляду місця події, за адресою: АДРЕСА_2 область, Мелітопольський район, село Костянтинівка, вулиця Центральна, будинок № 282 (вих.№2955/60-6/2019 від 17.04.2019);

-2 недопалки сигарет, вилучені 28.03.2019, в ході проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_6 , на подвір`ї домоволодіння потерпілої ОСОБА_2 , за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район АДРЕСА_3 Костянтинівка АДРЕСА_2 , будинок АДРЕСА_2 (вих.№2954/60-6/2019 від 17.04.2019);

-2 недопалки сигарет, вилучені 28.03.2019, в ході проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_6 , на подвір`ї домоволодіння потерпілої ОСОБА_2 , за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район АДРЕСА_3 Костянтинівка АДРЕСА_2 , будинок АДРЕСА_2 (вих.№2954/60-6/2019 від 17.04.2019);

-скло з віконної рами біля вхідної двері до будинку АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 , вилучене в ході слідчого експерименту 28.03.2019 (вих.№2954/60-6/2019 від 17.04.2019);

-ніж з нашаруванням РБК з підлоги у приміщені № 6 (об`єкт № 17), вилучений 17.02.2019, в ході проведення огляду місця події, за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, село Костянтинівка, вулиця Центральна, будинок № 282 (вих.№2953/60-6/2019 від 17.04.2019);

-запальничка чорного кольору з нашаруванням РБК з підлоги у приміщені № 7 (об`єкт № 19), вилучена 17.02.2019, в ході проведення огляду місця події, за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, село Костянтинівка, вулиця Центральна, будинок № 282 (вих.№2953/60-6/2019 від 17.04.2019);

-полімерний пакет прозорого кольору з нашаруванням РБК, вилучений 17.02.2019, в ході проведення огляду місця події, за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, село Костянтинівка, вулиця Центральна, будинок № 270 (вих.№2953/60-6/2019 від 17.04.2019);

-пара (дві) перчатки чорного кольору, вилучені з ґрунту 17.02.2019, в ході проведення огляду місця події, за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, село Костянтинівка, вулиця Центральна, будинок № 270 (вих.№2953/60-6/2019 від 17.04.2019);

-куртка чорна, куртка сіра у клітинку, кофта спортивна, штани спортивні, пара рукавиць, шапка, вилучені 18.02.2019 у ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 (матеріал для подальшого ДНК-дослідження) (вих.№2954/60-6/2019 від 17.04.2019);

-пара кросівок чорного кольору «Найк», пара кросівок коричневого кольору «Найк», пара калош чорного кольору «Зимових», штани спортивні темно синього кольору з РБК, куртка «Дубленка» коричневого кольору, кофта чорного кольору з капюшоном, рушник, куртка чорного кольору, кофта сірого кольору, дві шапки чорного кольору, рукавиці робочі у кількості 15 штуку, вилучені 18.02.2019, в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме за місцем мешкання та реєстрації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (вих.№2951/60-6/2019 від 17.04.2019).

Відсутність висновків наведених експертиз, які безумовно матимуть важливе значення для подальшого ходу досудового розслідування, а також, неможливість однозначно кваліфікувати дії ОСОБА_1 , не дозволяє завершити його у трьохмісячний строк.

Окрім того, за результатами проведених експертиз буде необхідно провести ряд інших процесуальних дій з метою встановлення деталей та обставин вчиненого злочину, проведення повного та об`єктивного досудового розслідування для подальшого його завершення:

1.Долучити до матеріалів провадження висновки призначених судових експертиз.

2.Вирішити питання про призначення додаткових експертиз у провадженні.

3.Скласти змінене повідомлення про підозру, з урахуванням отриманих в ході досудового розслідування доказів.

4.Повідомити ОСОБА_1 про змінену підозру.

5.Допитати ОСОБА_1 в якості підозрюваного.

6.Систематизувати матеріали кримінального провадження

7.Виконати вимоги ст. 290 КПК України з підозрюваним ОСОБА_1 .

8.Скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Законом № 1950-VIII від 16.03.2017 не внесено змін та доповнень до ч. 3 ст. 197 КПК України, яка визначає, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.

Проте, сукупний строк тримання під вартою підозрюваного під час досудового розслідування не перевищує визначених ч. 3 ст. 197 КПК України дванадцяти місяців.

У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 КПК України, а саме засади законності.

Відповідно до п.п. “с” п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, а саме законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Слідчий вважає, що підстав для зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 , не вбачається, через те що ризики, враховані слідчим суддею при обранні відносно нього такого заходу забезпечення кримінального провадження не зменшилися.

Слідчий вважає, що заявлені під час обрання підозрюваному запобіжного заходу ризики не зникли та не зменшились, а саме:

Оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 15 років, або довічного позбавлення волі, раніше притягався до кримінальної відповідальності, однак, вчинив інкримінований злочин з корисливих мотивів, перебуваючи на випробувальному терміні, за обтяжуючих обставин, а саме будучи у стані алкогольного сп`яніння та відносно особи похилого віку, формально характеризується за місцем проживання, є достатні підстави вважати, що підозрюваний, з метою ухилення від покарання за вчинений злочин, буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню.

Крім того, проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що підозрюваному відоме місце проживання свідка ОСОБА_6 з яким підозрюваний підтримував дружні відносини, свідка ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , місце роботи свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 Досудовим розслідуванням, з показань свідків, витребуваної побутової характеристики, встановлено, що підозрюваний характеризується загально за місцем проживання, офіційно не працевлаштований, раніше неодноразово судимий за вчинення кримінальних правопорушень, що свідчить про наявність ризику того, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинити нове кримінальне правопорушення.

Крім того, в ході досудового розслідування, на даній його стадії, не встановлено всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, знаряддя злочину, що свідчить про те, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, матиме можливість знищити, приховати річ, що матиме значення для досудового розслідування. Характеристика його особи, в тому числі, факт притягнення його до кримінальної відповідальності у минулому та вчинення нового особливо тяжкого кримінального правопорушення перебуваючи на іспитовому терміні, свідчать про реальність цього ризику.

При цьому, враховуючи характер вчиненого кримінального правопорушення, характеристику особи підозрюваного, слідчий вважає, що, з урахуванням того, що підозрюваний та основні свідки проживають неподалік один від одного, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_12 , проживають безпосередньо навпроти домоволодіння ОСОБА_1 , у випадку обрання підозрюваному запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, існує велика вірогідність того, що вони будуть спілкуватись у побуті, вважаю, що підозрюваний ОСОБА_1 , з метою уникнення покарання буде вчиняти тиск на свідка у кримінальному провадженні ОСОБА_6 та родичів останнього, що підтверджується показаннями останнього.

Крім того, факт відмови підозрюваного від надання свідчень та співпраці зі слідством, погляд слідчого, вказує на реальність вказаних вище ризиків.

Таким чином, слідчий вважає, що існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, знищити річ, яка матиме значення для кримінального провадження.

Згідно з п.5 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

29.03.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 К України, за вчинення яких законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 15 років або довічного позбавлення волі.

Слідчий вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:

- при обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Оскільки підозрюваний, як було зазначено вище, вчинив кримінальне правопорушення перебуваючи на випробувальному терміні, слідчий вважає, що даний запобіжний захід не забезпечить його належної процесуальної поведінки. Крім того, слідчий вважає, що слід врахувати відомості, наведені вище при аргументації ризиків, які унеможливлюють проживання підозрюваного за теперішнім місцем мешкання та реєстрації;

- особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні. Відсутність таких осіб, а також достатнього рівня доходів унеможливлює також застосування відносно нього запобіжних заходів у вигляді особистої поруки;

- запобіжний захід у вигляді застави судом може не встановлюватися щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, що, слідчий вважає, унеможливлює застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави, при цьому, просить суд врахувати відомості, які вказують на фактичну неможливість проживання підозрюваного за місцем його теперішнього проживання та реєстрації, з метою запобігання встановленим ризикам.

Вищевказане та наявність перелічених ризиків, свідчить про неможливість запобігання встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, застосування до ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, враховуючи, що строк тримання ОСОБА_1 під вартою спливає о 13 годині 10 хвилин 31 травня 2019 року просить продовжити строк тримання під вартою підозрюваногоОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до п`яти місяців, а саме, в межах строку досудового слідства, тобто до 29 серпня 2019 року.

На підставі ст. 107 КПК України здійснюється фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів. Відповідно до вимог ст. 108 КПК України ведеться журнал судового засідання.

Прокурор у судовому засіданні просив задовольнити клопотання та продовжити застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що строк досудового розслідування продовжено.

Підозрюваний та його захисник адвокат Каталіна В.В. в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували посилаючись на відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про часткове задоволення клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою.

Завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухали слідчого судді від 27.05.2019,якою підозрюваному продовжено дію обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 29.06.2019 року, є неможливим, оскільки є необхідність проведення низки слідчих дій та виконання положень глави 24 КПК України.

Слідчим суддею встановлено, що по даному кримінальному провадженню досудове розслідування не закінчено, існує необхідність у проведенні низки слідчих дій в рамках кримінального провадження.

Ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду від 25.06.2019 строк досудового розслідування продовжено до 5 місяців, тобто до 29.08.2019.

Із наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що наведені у клопотанні слідчого підстави для продовження застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є цілком обґрунтовані.

Підозра у вчиненні інкримінованих ОСОБА_1 дій є обґрунтованою у тій мірі, як це достатньо для даної стадії кримінального провадження, докази, які зазначені в клопотанні слідчого на теперішній стадії процесу підтверджують обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_17 інкримінованого йому кримінального правопорушення, а перелічені в клопотанні доводи підтверджено доказами, які і дали можливість обґрунтувати підозру.

Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що доводи слідчого є обґрунтованими та погоджується з існуванням заявлених у клопотанні ризиків, наявність яких підтверджена матеріалами кримінального провадження.

Отже, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , відомості про його особу, тяжкість покарання, що загрожує, а також конкретні обставини інкримінованого кримінального правопорушення слідчий суддя дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання підозрюваного під вартою, оскільки він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, знищити річ, яка матиме значення для кримінального провадження, а томузастосування до нього більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім.

З урахуванням положень ст. 197 КПК України строк тримання під вартою є сукупним та не може перевищувати шести місяців.

29.03.2019, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів) передбачених ст. 115 ч. 2 п. 6, ст. 187 ч. 4 КК України.

01.04.2019, ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, підозрюваному ОСОБА_1 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у СІЗО-10 м. Запоріжжя, строком на два місяці, тобто до 13 години 10 хвилин 31 травня 2019 року.

27.05.2019 ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, підозрюваному ОСОБА_1 , строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у СІЗО-10 м. Запоріжжя, продовжено до трьох місяців, тобто до 29.06.2019.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисних кримінальних правопорушень проти власності, проти життя та здоров`я особи, передбаченихч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, одне з яких особливо тяжке, вчинене за обтяжуючих обставин у стані алкогольного сп`яніння, відносно особи похилого віку, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 15 років, або довічного позбавлення волі, та з урахуванням обставин, що дають підстави підозрювати, та того, що ОСОБА_1 , є таким, що має судимості, не працює, джерел постійного доходу немає, не одружений, не має достатньо міцних соціальних зв`язків,а тому є достатні підстави вважати, що він з метою ухилення від кримінального покарання може без перешкод залишити своє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, знищити річ, яка матиме значення для кримінального провадження.

Крім того, ОСОБА_1 відоме місце проживання свідка ОСОБА_6 з яким підозрюваний підтримував дружні відносини, свідка ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , місце роботи свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , а з урахуванням особи підозрюваного, існує ризику того, що він, перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинити нове кримінальне правопорушення.

Крім того, на даній стадії досудового розслідування, не встановлено всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, знаряддя злочину, що свідчить про те, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, матиме можливість знищити, приховати річ, що матиме значення для досудового розслідування.

Застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім оскільки, при обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість злочинів, в якому підозрюється ОСОБА_1 , не має достатньо міцних соціальних зв`язків та не працює, інші наведені вище обставини у сукупності, дають підстави вважати, що є ризик того, що ОСОБА_1 буде переховуватися від органів досудового розслідування.

Враховуючи те, що особи, які могли б поручитися за ОСОБА_1 відсутні, обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді особистої поруки згідно ст. 180 КПК України також є неможливим.

Також враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_1 не має постійного джерела доходів, обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави згідно ч. 4 ст. 183 КПК України також неможливо.

На час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, не зменшились, і більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти цим ризикам, тому продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1 є виправданою мірою.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Оскільки ризики визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного, на даний час продовжують існувати та не зменшилися, слідчий суддя вважає, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного.

Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

Так, ОСОБА_1 , будучи особою, яка має судимості, підозрюється у вчиненні в період іспитового строку злочинів передбачених ст. 115 ч. 2 п. 6, ст. 187 ч. 4 КК України, один із яких у відповідності до ст. 12 КК України віднесено до категорії особливо тяжкого злочину, наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України встановлено в судовому засіданні, та враховуючи всі данні про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, незважаючи на презумпцію невинуватості, з урахуванням серйозності висунутої підозри, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на даному етапі є адекватним превентивним заходом, а тому відносно ОСОБА_1 слід продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 в межах строку досудового розслідування.

Однак статтею 197 КПК України встановлено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, а тому слідчий суддя вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 на строк 60 днів тобто до 24 серпня 2019 року, а не до 29 серпня 2019 року, як просить слідчий.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

З огляду на характер кримінального правопорушення, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину який спричинив загибель людини, керуючись правилами п.1 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя не визначає розмір застави у кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 199 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

Клопотання старшого слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції Аксьоненка В.І. за погодженням з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Навки Н.В., в кримінальному провадженні № 12019080140000483 від 17.02.2019 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити частково.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, на строк 60 днів, тобто до 24 годин 00 хвилин 24 серпня 2019 року.

Строк дії ухвали визначити тривалістю до 24 годин 00 хвилин 24 серпня 2019 року.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: