
Дата документу 26.06.2019
Справа № 320/3205/17
Провадження № 2/320/2026/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2019 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області
у складі:
головуючого - судді Урупи І.В.
за участі секретаря судового засідання - Литвиненко В.Є.
учасники справи:
позивач – АТ Комерційний Банк «ПриватБанк»,
представник позивача – Сейтаблаєв Д.Р.,
відповідачка – ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства комерційний банк “Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором у зв`язку з тим, що відповідач не виконує обов`язки по поверненню кредиту, згідно з кредитним договором б/н від 22.12.2013 в разі чого станом на 31.01.2017 виникла заборгованість в сумі 1843323 грн. 58 коп., в сумі 34893 грн. 12 коп., яка складається з заборгованості за кредитом, заборгованості по процентам за користування кредитом, заборгованості за пенею та комісією, та штрафу.
Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідачка в судове засідання вдруге не з`явилася, про день слухання справи повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позовну заяву не надала.
Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 серпня 2017 року провадження у справі було відкрито, справу призначено до судового розгляду на підставі ст. 122 ЦПК України, в редакції ЦПК 2004 р., що діяла на час відкриття провадження у справі.
Заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 08 вересня 2017 року позовні вимоги позов Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк “Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк “Приватбанк” юридична адреса м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50 заборгованість за кредитним договором № б/н від 22.12.2012 , яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 3475 грн. 41 коп., заборгованості по процентах за користування кредитом в розмірі 26079 грн. 94 коп., заборгованості за пенею – 3200 грн. 00 коп., а всього 32755 грн. 35 коп. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк “Приватбанк” юридична адреса м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50 судові витрати за сплату судового збору в розмірі 1600 грн..
Ухвалою від 15 березня 2019 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення від 08 вересня 2017 року у справі № 320/3205/17 задоволено, поновлено ОСОБА_1 пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та призначено судове засідання з розгляду заяви про перегляд заочного рішення.
Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 березня 2019 року було задоволено заяву ОСОБА_1 , заочне рішення Мелітопольського міськрайонного суду від 24 січня 2018 року року за позовом Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк “Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
22.12.2012 між позивачем та відповідачкою було укладено кредитний договір б/н у вигляді підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку. При отриманні кредитної картки відповідачка надала згоду на те, що підписана заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між нею та банком Договір про надання банківських послуг. Відповідачка була ознайомлена в письмовому вигляді та зобов`язався регулярно ознайомлюватися із змінами «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.ргіуаtbапk.uа., що підтверджується її особистим підписом у заяві /а.с.11/.
При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частин першої – другої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Пунктом 1.1.3.2.4 Умов та правил передбачено право банку проводити зміни тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків.
Відповідно до підписаної заяви та у відповідності до Умов та правил надання банківських послуг банк надав відповідачці кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом, з базовою процентною ставкою 3,0 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом із розрахунку 360 днів на рік..
Строк дії договору, як передбачено п.1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг, 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом даного строку ні одна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на той же строк.
Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.
При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами банку», з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою».
Відповідно до п 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов`язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.
Власник карти зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту згідно п.1.1.2.7 Умов та правил надання банківських послуг.
Відповідно до ст. ст. 1049,1050,1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що відповідачка обов`язок по сплаті кредиту належним чином не виконувала, в разі чого виникла заборгованість, яка станом на 31.01.2017 складає по тілу кредиту 3475 грн. 41 коп., заборгованість по процентах за користування кредитом в розмірі 26079 грн. 94 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості /а.с.8-9/.
Крім того банк, окрім стягнень по основних зобов`язаннях, просить стягнути неустойку: заборгованість по комісії та пені в розмірі 3200 грн. 00 коп., а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг де 500 грн. - фіксована частина, 1637 грн. 77 коп. - процентна складова.
Поряд з цим, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідачки штрафів є необґрунтованими з огляду на таке.
При підписанні анкети-заяви сторони погодили, що дана заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають договір про надання банківських послуг.
З наданої довідки про умови кредитування сторонами передбачена пеня за несвоєчасне погашення заборгованості. При цьому графа «щомісячна комісія» відсутня. Також не передбачена комісія і за Умовами та правилами надання банківських послуг.
Тому суд вважає, що у даному випадку в розрахунку заборгованості позивач нарахував відповідачці не комісію, як ним вказано, а пеню в розмірі 3200 грн. 00 коп., яка передбачена Умовами та правилами.
У той самий час, вищевказаними Умовами та Тарифами передбачено сплату штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за порушення строків платежів грошових зобов`язань більш ніж на 30 днів, що є подвійною відповідальністю боржника.
Відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Така правова позиція висловлена у правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15, який є обов`язковим для застосування за правилами ст. 360-7 ЦПК України.
За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення позову в частині щодо стягнення з відповідачки штрафів.
Відповідачка в заяві про скасування заочного рішення заявила про застосування наслідків пропущення строку позовної давності.
Статтею 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі. Сплив строку позовної давності є підставою для відмови у задоволенні позову.
За правилами п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобов`язання не може перевищувати одного року. Виходячи з правової природи пені, яка нараховується за кожен день прострочення, право на позов про стягнення пені за кожен окремий день виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність за позовом про стягнення пені відповідно до статті 253 ЦК України обчислюється по кожному дню, за який нараховується пеня, окремо, починаючи з дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.
Ця правова позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 3 вересня 2014 року у справі за № 6-100 цс 14.
Оскільки кредитор звернувся до суду лише 13.05.2017, то пеня підлягає стягненню лише в межах одного року до дня пред`явлення позову.
Суд вважає, що позивачем пропущений строк позовної давності в частині позовних вимог щодо стягнення пені за час прострочення до 13.05.2016 та підстав для його поновлення немає.
Сума пені в межах одного року до дня пред`явлення позову відповідно до розрахунку заборгованості наданого позивачем за період з 13.05.2016 становить 900 грн. та підлягає стягненню.
На підставі ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Аналізуючи зібрані по справі докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову та вважає можливим стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором у розмірі 30455 грн. 35 коп., що складається з заборгованості за кредитом в розмірі 3475 грн. 41 коп., заборгованості по процентах за користування кредитом в розмірі 26079 грн. 94 коп., заборгованості за пенею в межах строку позовної давності в розмірі 900 грн. 00 коп.
Підстав для застосування строку позовної давності до основної вимоги немає з наступних підстав.
Так останній платіж за умовами договору відповідачка здійснила 27.02.2014, після чого грошові зобов`язання за договором нею не виконувались.
Однак, згідно з пунктом 1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом даного строку ні одна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на той же строк.
Строк дії кредитного договору відповідає строку дії картки. Строк дії картки вказаний на її лицевій стороні (місяць і рік) і вона діє до останнього календарного дня зазначеного місяця.
При укладанні договору відповідачці 22.12.2012 було надано кредитну картку № 5211537435881706 строк дії якої був встановлений до серпня 2016 року. 30.08.2013 позивачка отримала кредитну картку № НОМЕР_1 зі строком дії до травня 2017 року, що підтверджується довідкою позивача. (а.с. 125)
З моменту укладення спірного договору ніхто зі сторін не заявляв про намір припинити його дію, а тому строк дії картки та відповідно строк дії спірного договору пролонгувався щороку й діяв до травня 2017 року включно.
Позивачем заявлено вимоги по поверненню кредиту у повному обсязі.
Відповідно до умов договору строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі – останнім днем місяця, указаного на картці.
Отже, щодо повернення кредиту в повному обсязі перебіг позовної давності (ст.257 ЦК України) починається зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст.261 ЦК України ), у зв`язку із чим строк позовної давності на звернення до суду із зазначеним позовом в частині основних вимог не закінчився.
Така правова позиція висловлена в постановах Верховного суду України від 24 вересня 2014 року у справі за № 6-103 цс 14 та від 01.10.2014 у справі № 6-133цс 14.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України та ЗУ «Про судовий збір» з відповідачки також слід стягнути судовий збір у розмірі 1600 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,81,89,133,141,263,265 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530,553,554,610,611,1048,1049,1050,1054 ЦК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов Акціонерного Товариства комерційний банк “Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства комерційний банк “Приватбанк” (код ЄДРПОУ 14360570 р/р НОМЕР_2 , МФО 305299) заборгованість за кредитним договором № б/н від 22.12.2012 , яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 3475 грн. 41 коп., заборгованості по процентах за користування кредитом в розмірі 26079 грн. 94 коп., заборгованості за пенею – 900 грн. 00 коп, а всього 30455 грн. 35 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” (код ЄДРПОУ 14360570 р/р НОМЕР_2 , МФО 305299) судові витрати за сплату судового збору в розмірі 1600 грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Позивач - Акціонерне товариство комерційний банк “Приватбанк”, юридична адреса м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Повне рішення суду складене 26.06.2019.
Суддя:
Судове рішення № 82702967, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області було прийнято 26.06.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/3205/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: