Постанова № 8270203, 02.03.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2010                                                                                           № 35/476

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Студенця В.І.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Варишко П.В.;

від відповідача – Кузор В.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватне будівельне підприємство "Еталон-2В"

на рішення Господарського суду м.Києва від 06.11.2009

у справі № 35/476 ( .....)

за позовом                               Приватне підприємство "Укртехно"

до                                                   Приватне будівельне підприємство "Еталон-2В"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 44818,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Укртехно” звернулось до господарського суду м. Києва про стягнення з приватного будівельного підприємства „Еталон-2В” заборгованості за договором субпідряду на виконання монтажних робіт автоматичної установки пінного пожежегасіння, пожежної сигналізації та пожежного радіомоніторингу на будівництві автопарку до житлового будинку № 20 по проспекту Академіка Палладіна м. Києва № 70 від 03.03.2006 року в розмірі 42818,12 грн. - основного боргу, 2000,00 грн. – адвокатських послуг та стягнення судових витрат.

Рішенням господарського суду м. Києва від 06.11.2009 року у справі № 35/476 позов задоволено повністю. Стягнуто з приватного будівельного підприємства «Еталон-2В» на користь приватного підприємства «Укртехно» 42860,12 грн. заборгованості за договором субпідряду на виконання монтажних робіт автоматичної установки пінного пожежогасіння, пожежної сигналізації та пожежного радіомоніторингу на будівництві автопаркінгу до житлового будинку № 20 по проспекту Академіка Палладіна м. Києва від 03.03.2006 року; 2000,00 грн. – адвокатських послуг; 448,18 грн. - державного мита; 315,00 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції приватне будівельне підприємство «Еталон-2В» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 06.11.2009 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення у справі прийняте з порушенням матеріального права. Висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи. Позивачем було виконано роботи з порушенням встановлених будівельних норм, правил та вимог проектної документації. Тому, відповідач має право, згідно умов договору, зменшити суму нарахувань за виконані роботи на вартість робіт, виконаних з порушенням діючих норм і правил. Позивач надіслав довідку про вартість виконаних робіт, акт приймання виконаних робіт на адресу відповідача із зазначенням цін, які не були обумовлені договором, не були узгоджені з генпідрядником. Відповідачем було сплачено позивачу за фактичний об’єм виконаних робіт.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2010 року апеляційну скаргу приватного будівельного підприємства «Еталон-2В» прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи призначено на 02.03.2010 року.

Розпорядженням від 01.03.2010 року голови Київського апеляційного господарського суду у зв’язку з виходом судді Студенця В.О. з відпустки та перебуванням судді Зеленіна В.О. на лікарняному розгляд справи 35/476 доручено колегії суддів у складі: головуючий суддя – Студенець В.І., судді – Баранець О.М., Калатай Н.Ф.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як було встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції та підтверджується матеріалами справи 03.03.2006 року між приватним будівельним підприємством «Еталон-2В» та приватним підприємством «Укртехно» було укладено договір субпідряду на виконання монтажних робіт автоматичної установки пінного пожежогасіння, пожежної сигналізації та пожежного радіомоніторингу на будівництві автопаркінгу до житлового будинку № 20 по проспекту Академіка Палладіна м. Києва № 70 (далі – Договір).

У відповідності до п.1.1 Договору генпідрядник доручає, а субпідрядник бере на себе зобов’язання своїми силами і засобами, на власний ризик виконати роботи по монтажу автоматичної установки пінного пожежогасіння, пожежної сигналізації та пожежного радіомоніторингу на будівництві автопаркінгу до ж/б № 20 по пр. Палладіна у м. Києві (надалі Об’єкт) згідно проектно-кошторисної документації, на умовах цього Договору та у відповідності до будівельних стандартів, норм і правил і здати генпідряднику в обумовлений цим Договором строк.

Відповідно до умов п.1.2 Договору генпідрядник зобов’язується забезпечити субпідряднику своєчасне фінансування будівництва, прийняти виконані роботи і повністю сплатити вартість виконаних робіт, термін виконання робіт, згідно п. 2.1 Договору – ІІІ кв. 2006 року.

Відповідно п. 3.1 Договору договірна ціна визначається згідно з Правилами визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1.1-2000) та іншими діючими нормативними документами. Загальна вартість робіт з урахуванням вартості матеріалів за цим Договором складає 174707,40 грн.

П.3.2 Договору передбачено, що договірна ціна буде уточнюватись згідно фактично виконаних обсягів робіт.

Генпідрядник зобов’язаний на протязі 5 (п’яти) банківських днів з моменту підписання цього Договору перерахувати виконавцю передоплату у розмірі 100% вартості матеріалів, що складає: 77824,40 грн., в т.ч. ПДВ -20%-12970,80 грн. для початку та організації робіт (п. 3.3 Договору).

Сторони погодили, що щомісячні розрахунки за виконані роботи проводяться пропорційно фактично виконаним обсягам за актами приймання робіт (форма № КБ-2В) та Довідкою про вартість виконаних робіт (форма № КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін і представленими до 23 числа кожного місяця (п. 3.4 Договору).

Згідно п. 3.6 Договору остаточні взаєморозрахунки сторін у сумі різниці вартості прийнятих і сплачених робіт здійснюються після підписання підсумкового акту здачі-приймання робіт з цього договору і передачі його на баланс експлуатуючій організації, протягом 15 банківських днів після надходження коштів за виконані роботи від Замовника.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, сторонами по спірному Договорі були складені, підписані та скріплені печатками сторін акти приймання виконаних підрядних робіт за листопад, грудень 2006 року (форма (КБ-2В)) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за листопад, грудень 2006 на загальну суму 162860,40 грн., які свідчать про виконання позивачем робіт та прийняття їх відповідачем, що є підставою для проведення розрахунків.

Проте, відповідач провів розрахунки частково в сумі 120042,28 грн. Тому, станом на 06.11.2009 року заборгованість відповідача перед позивачем становила 42818,12 грн.

Таким чином, відповідач власні зобов’язання не виконав належним чином, за виконані роботи у повному обсязі не розрахувався.

Приватне будівельне підприємство „Еталон – 2В” не надав суду доказів виконання приватним підприємством „Укртехно” робіт по Договору з порушенням діючих норм і правил. Тому, у відповідача відсутнє право на зменшення суми нарахувань. Виправлення внесені до довідки про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2006 року (форми КБ-3) та до акту приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2006 року (форма № КБ-2в) були узгоджені з відповідачем про що свідчать підписи уповноважених осіб приватного будівельного підприємства „Еталон-2В” та відбиток печатки.

Позивачем 27.02.2009 року направлено відповідачу претензію з вимогою оплатити суму боргу в розмірі 42818,12 грн. Дана вимога отримана відповідачем 16.03.2009 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення останньої. Проте, претензія залишена останнім без реагування.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Нормами чинного законодавства України передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Частиною 2 ст. 838 Цивільного кодексу України передбачено, що генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Оцінюючи докази наявні в матеріалах справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об’єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв’язок колегія суддів вважає, що рішення господарського суду м. Києва підлягає зміні в частині стягнення розміру заборгованості за Договором.

Приватне підприємство „Укртехно” просило стягнути з приватного будівельного підприємства „Еталон-2В” заборгованості за Договором в розмірі 42818,12 грн. - основного боргу, 2000,00 грн. – адвокатських послуг та стягнення судових витрат.

Суд першої інстанції в рішенні від 06.11.2009 року задовольнивши позов повністю стягнув не 42818,12 грн., які були заявлені до стягнення позивачем, а 42860,12 грн.

Позивачем в позовній заяві, крім суми заборгованості, також заявлено до стягнення з відповідача 2000,00 грн. суми оплати за адвокатські послуги.

На підтвердження необхідності відшкодування зазначеної суми, позивачем надано: суду копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2932/10 на ім’я Варишко П.В; копію угоди про надання юридичних (адвокатських) послуг від 01.07.2009 року; квитанцію до прибуткового касового ордера (серія 02АААД № 071664) на підтвердження оплати позивачем в розмірі 2000,00 грн. за угодою про надання юридичних (адвокатських) послуг від 01.07.2009 року № 2932/10.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов»язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову – на відповідача.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов првомірного висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 2000,00 грн. послуг адвоката.

Виходячи з викладеного, колегія суддів на підставі вищенаведених встановлених та досліджених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку про наявність підстав для зміни рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 06.11.2009 року у справі № 35/476 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного будівельного підприємства «Еталон-2В» (02068, м. Київ, вул. Григоренка, 26-А.; р/р №26000301010031 в ТОВ КБ «Столиця», МФО 380623, код ЄДРПОУ 31486326) на користь Приватного підприємства «Укртехно» (03186, м. Київ, вул. Климента, 25, р/р № 2600502943 в ВАТ «СЕБ Банк», МФО 300175, код ЄДРПОУ 24570133), а у випадку відсутності коштів – з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 42818,12 грн. (сорок дві тисячі вісімсот вісімнадцять гривень 12 коп.) – заборгованості за Договором субпідряду на виконання монтажних робіт автоматичної установки пінного пожежогасіння, пожежної сигналізації та пожежного радіомоніторингу на будівництві автопаркінгу до житлового будинку № 20 по проспекту Академіка Палладіна м. Києва від 03.03.2006 року; 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 коп.) – адвокатських послуг; 448,18 грн. (чотириста сорок вісім гривень 18 коп.) - державного мита; 315,00 грн. (триста п’ятнадцять гривень 00 коп.) – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. Видачу наказу доручити господарському суду м. Києва.

3. Справу №35/476 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

05.03.10 (відправлено)