Постанова № 8270202, 02.02.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2010 № 15/226/42/24

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Кондес Л.О.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - Літвінов Є.Ю. довіреність від 25.03.2009 р.

від відповідача - не з"явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “Фаберлік Україна”

на рішення Господарського суду м.Києва від 05.01.2009

у справі № 15/226/42/24 ( .....)

за позовом Дочірнього підприємства “Фаберлік Україна”

до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2

про стягнення 444 184,15 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 05.01.2009 р. у задоволенні позову Дочірнього підприємства “Фаберлік Україна” (далі ДП “Фаберлік Україна”, позивач) про стягнення з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (далі СПД ОСОБА_2, відповідач) 444184,15 грн. було відмовлено.

Не погодившись з рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Позивач вважає, що:

- рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, а саме, справу розглянуто у відсутності позивача, який не був повідомлений про дату час та місце розгляду справи належним чином.

- висновки, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи, а саме, судом не були прийняті до уваги та не враховані при прийнятті рішення уточнення позовних вимог, щодо стягнення з відповідача суми збитків, а не суми заборгованості.

Відповідач у своїй заяві зазначає, що апеляційну скаргу не визнає, повідомляє, що здійснення підприємницької діяльності припинив, на даний час не є субєктом підприємницької діяльності, в звязку з чим просить припинити провадження у даній справі.

Ухвалою від 05.02.2009 р. апеляційна скарга прийнята до провадження, розгляд справи призначений на 10.03.2009 р.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою від 17.08.2009 р. апеляційне провадження у даній справі було зупинено до закінчення касаційного провадження по перегляду ухвали Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2009 у справі №5/226/42/24.

Ухвалою від 15.01.2010 р. апеляційне провадження у справі поновлено, розгляд справи призначений на 02.02.2010 р.

Розпорядженням Першого заступника Голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/2/5 від 02.02.2010 р. для розгляду даної справи до складу судової колегії замість судді Куровського С.В. введено суддю Нєсвєтову Н.М., замість судді Михальської Ю.Б. введено суддю Авдеєва П.В.

В судове засідання 02.02.2010 р. зявився представник позивача. Відповідач в судове засідання не зявився. Про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, в звязку з чим колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі за наявними матеріалами та без участі відповідача.

Розглянувши в судових засіданнях доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне:

Між сторонами 05.02.2007 р. укладено договір комісії № 4 (далі Договір), за яким Комісіонер (відповідач у справі) за дорученням Комітента (позивач), за винагороду, зобовязався реалізувати в інтересах Комітента та від його імені товар.

Відповідно до пункту 1.1. Договору, Товар парфюмерно-косметична продукція, що виробляється під торгівельною маркою “Faberlik”, а також супутня їй продукція.

В договорі сторони погодили, що право власності на товар, що переданий на реалізацію Комісіонеру, до моменту передачі (продажу) третім особам залишається в Комітента, включаючи товар, переданий Комісіонером на субкомісію (п. 2.1);.

За умовами договору відповідач зобовязався: всі кошти, отримані від реалізації товару Комітента, перераховувати на рахунок Комітента два рази на тиждень (не пізніше 4 днів з моменту реалізації (п. 5.1.11); до 3 числа місяця, наступного після звітного, в електронному вигляді з використанням корпоративної компютерної програми, а до 10 числа в письмовому вигляді надавати Комітентові звіт про реалізований товар, товар, використаний для рекламних цілей, акт інвентаризації товару, проведеної станом на 30 або 31 число звітного місяця. Звіти подаються письмово за формою, затвердженою Комітентом (п. 5.1.15).

Відповідно до пункту 5.1.16, після втрати чинності Договору, комісіонер (відповідач) зобовязаний передати комітенту (позивач) залишки товару, а також, на вимогу комітента усі права відносно третіх осіб, що випливають з угоди, здійснених комісіонером із третіми особами в рамках Договору.

На підставі даних звітів Комітент з 1 по 15 число місяця, наступного після звітного, зобовязався нараховувати та сплачувати Комісіонерові комісійну винагороду відповідно до умов договору (п. 6.2.6).

Розділ 10 Договору визначає: що:

- Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє протягом одного року (п. 10.1).

- Дію Договору може бути достроково припинено з ініціативи Комітента. В такому випадку Комітент має письмово повідомити Комісіонера про дострокове припинення дії договору не менш ніж за 2 календарних дні до дати розірвання Договору, зазначеної в такому повідомленні (п. 10.2);

- Комітент, після повідомлення Комісіонера про розірвання Договору, зобовязаний негайно розпорядитись Товаром, що перебуває в Комісіонера (п. 10.3);

- Дію Договору може бути достроково припинено за ініціативою Комісіонера. В такому випадку Комісіонер має письмово повідомити Комітента про дострокове припинення дії договору не менш ніж за 30 календарних днів до передбаченої дати розірвання Договору (п. 10.4).

Наявні в справі докази свідчать про те, що на виконання умов Договору Позивач здійснив передачу Відповідачу Товар на загальну суму 938075,25грн. за такими первинним бухгалтерськими документами:

- Акт приймання-передачі № 2 від 05.02.2007 р. на суму 611917,37грн.;

- Видаткова накладна № ДП 00000148 від 09.02.2007 р. на суму 53172грн.;

- Видаткова накладна № ДП 00000185 від 14.02.2007 р. на суму 6800грн.;

- Видаткова накладна № ДП 00000208 від 19.02.2007 р. на суму 19310,40грн.;

- Видаткова накладна № ДП 00000245 від 26.02.2007 р. на суму 52172,28грн.;

- Видаткова накладна № ДП 00000286 від 05.03.2007 р. на суму 144518,50грн.

- Видаткова накладна № ДП 00000322 від 06.03.2007 р. на суму 50184,70грн.

За твердженням позивача, відповідач перерахував на його рахунок лише частину вартості договірного Товару, а саме, 101 740,50 грн.

Листом (вих. №30) від 19.03.2007 р. ДП “Фаберлік-Україна” повідомило відповідача про дострокове розірвання з ним Договору комісії №4 з 24.03.2007 р. та просило здійснити розрахунки за Договором.

Факт вручення вказаного листа відповідачу підтверджується квитанцією курєрської пошти № 1122077 від 19.03.2007 р.

Постановою Начальника СВ ЧМВ УМВС України в Чернігівській області від 20.03.2007 р. було порушено кримінальну справу по факту заволодіння майном ДП “Фаберлік-Україна”, шляхом обману та зловживання довірою, вчиненого в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України.

24.03.07 працівниками міліції, на підставі Постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 22.03.2007 р., за участю оператора СПД ОСОБА_2 проведено обшук, в ході якого у останнього вилучено 431 найменування товару.

Вилучений товар передано на відповідальне зберігання фізичній особі ОСОБА_4, що підтверджується розпискою від 24.03.07.

В подальшому, відповідно до Прибуткової накладної (повернення) №ФБ-0000122 від 24.03.2007 р. (а.с. 28-32 Т. №2) вказаний Товар на загальну суму 392150,60 грн. переданий ДП “Фаберлік-Україна” (позивачу).

Постановою Деснянського районного суду Чернігівської області від 04.04.2007 р. було скасовано постанову Начальника СВ ЧМВ УМВС України в Чернігівській області від 20.03.2007 р. про порушення кримінальної справи по факту заволодіння майном ДП “Фаберлік-Україна”, шляхом обману та зловживання довірою, вчиненого в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України. В порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 було відмовлено за відсутністю складу злочину.

Позивач звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом про стягнення з СПД ОСОБА_2 суми заборгованості за спірним Договором у сумі 444184,15 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнав та зазначив, що в звязку з тим, що за п. 5.1.11 Договору, Комісіонер зобовязався всі кошти, отримані від реалізації товару Комітента, перераховувати на рахунок Комітента два рази на тиждень (не пізніше 4-х днів з моменту реалізації), а позивач не надав суду доказів реалізації СПД ОСОБА_5 Товару, тому у суду відсутні підстави для зобовязання його сплачувати позивачу заборгованість за договором.

Крім того, в подальшому, відповідач звертався до господарських судів першої та апеляційної інстанцій із заявами, в яких повідомляв, що припинив підприємницьку діяльність, в звязку з чим просив припинити провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Колегія суддів вважає, що позов ДП “Фаберлік-Україна” підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до частини 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Внаслідок укладання спірного договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обовязки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач надав суду всі необхідні докази щодо передачі ним СПД ОСОБА_2 Товару на загальну суму 938075,25грн., а саме, Актом приймання-передачі № 2 від 05.02.2007 р., Видатковою накладною № ДП 00000148 від 09.02.2007 р., Видатковою накладною № ДП 00000185 від 14.02.2007 р., Видатковою накладною № ДП 00000208 від 19.02.2007 р., Видатковою накладною № ДП 00000245 від 26.02.2007 р., Видатковою накладною № ДП 00000286 від 05.03.2007 р. та Видатковою накладною №ДП 00000322 від 06.03.2007 р.

У відповідності з висновком судово-економічної експертизи № 375 Ц від 25.11.08, призначеної судом першої інстанції, загальна вартість переданого відповідачу Товару за актом приймання-передачі № 2 від 05.02.07 складає 611796,10 грн., відповідно до протоколу обшуку у відповідача вилучено товар на загальну суму 392 313,87 грн., за розпискою від 24.03.07 ОСОБА_4 отримав на відповідальне зберігання товар загальною вартістю 392 251,17 грн.

Судова колегія приймає пояснення позивача стосовно того, що посилання у накладних №№ 148, 185 та 208 на Договір № 28 від 09.11.07 є помилковим, оскільки угодою від 05.02.07 попередній Договір комісії був розірваний і відповідно до Акту приймання-передачі №1 від 05.02.2007 р. Товар, отриманий відповідачем за цим договором був повернутий відповідачем позивачу. В звязку з викладеним, судова колегія погоджується, що Товар перелічений у накладних №№ 148, 185 та 208, отриманий відповідачем саме за спірним Договором, оскільки він фактично не міг був отриманий СПД ОСОБА_2 за Договором, який на час його передачі був вже недіючим.

Крім того, в своїх поясненнях та запереченнях відповідач не заперечує та не спростовує факт отримання ним Товару на зазначену позивачем суму, а саме за Договором комісії №4 від 05.02.2007 р.

Як вже зазначалось вище, уклавши спірний Договір комісії, відповідач зобовязався:

- всі кошти, отримані від реалізації товару Комітента, перераховувати на рахунок Комітента два рази на тиждень (не пізніше 4 днів з моменту реалізації (п. 5.1.11);

- до 3 числа місяця, наступного після звітного, в електронному вигляді з використанням корпоративної компютерної програми, а до 10 числа в письмовому вигляді надавати Комітентові звіт про реалізований товар, товар, використаний для рекламних цілей, акт інвентаризації товару, проведеної станом на 30 або 31 число звітного місяця. Звіти подаються письмово за формою, затвердженою Комітентом (п. 5.1.15).

Як вбачається з матеріалів справи і не спростовується відповідачем, він протягом дії спірного Договору не виконував взятих на себе зобовязань щодо вчасного перерахування коштів за реалізований товар і щодо надання звітів про реалізований Товар.

Відповідно до п. 10.2 Договору, листом (вих. №30) від 19.03.2007 р. ДП “Фаберлік-Україна” повідомило відповідача про дострокове розірвання з ним Договору комісії №4 з 24.03.2007 р. та просило здійснити розрахунки за Договором.

Таким чином, Договір комісії №4 від 05.02.2007 р. з 24.03.2007 р. припинив свою дію, оскільки відповідач не висловив проти його дострокового розірвання жодного заперечення.

Оскільки, пунктом 5.1.16 Договору передбачено, що після втрати чинності Договору, комісіонер (відповідач) зобовязаний передати комітенту (позивач) залишки товару, а також, на вимогу комітента усі права відносно третіх осіб, що випливають з угоди, здійснених комісіонером із третіми особами в рамках Договору, у відповідача виникло зобовязання або повернути ДП “Фаберлік-Україна” отриманий Товар, або сплатити його вартість.

Позивач визнає той факт, що відповідачем було оплачено вартість товару на суму 101 740,50 грн.

В подальшому, 24.03.07 працівниками міліції, на підставі Постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 22.03.2007 р., проведено обшук в ході якого у СПД ОСОБА_2 вилучено 431 найменування товару.

Вилучений товар передано на відповідальне зберігання фізичній особі ОСОБА_4, що підтверджується розпискою від 24.03.07. а в подальшому, відповідно до Прибуткової накладної (повернення) №ФБ-0000122 від 24.03.2007 р. (а.с. 28-32 Т. №2) переданий ДП “Фаберлік-Україна” (позивачу). Вартість повернутого Товару склала 392150,60 грн.

Таким чином, вартість Товару, який не повернутий або не оплачений позивачу, становить 444184,15грн.

Дослідивши матеріали справи, судова колегія встановила, що у відповідності до статті 33 ГПК України, ні у відзиві на позовну заяву, ні у своїх подальших заявах СПД ОСОБА_2 не повідомляє, де саме знаходиться решта отриманого ним за спірним Договором Товару, та не надав документального підтвердження щодо його реалізації, втрати чи знищення.

Жодних доказів того, що він вжив всіх заходів до виконання своїх зобовязань за Договором відповідач суду також не надав, тому судова колегія вважає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення 444184,15 грн., що складає вартість неповернутого товару.

Судова колегія зазначає, що підстави для задоволення вимоги відповідача про припинення провадження у справі за пунктом 6 частини 1 статті 80 ГПК України відсутні в звязку з наступним:

Спірний Договір комісії укладений сторонами 05.02.2007 р. і припинив свою дію з 24.03.2007 р.

До господарського суду позивач звернувся з позовом 24.10.2007 р.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця ОСОБА_2, державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності СПД проведено 23.04.2008 р., що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб підприємців, тобто після порушення провадження у даній справі.

Згідно пункту 3.3 листа Вищого арбітражного суду України від 23.10.2000 р. № 01-8/556,із відповідними змінами від 25.01.2001 № 01-8/78 та 02.10.2001 р. № 01-8/042, “Про деякі приписи чинного законодавства, що регулює підприємницьку діяльність громадян”, з моменту скасування державної реєстрації громадянина, як суб'єкта підприємницької діяльності, зокрема його особистою заявою, спори за участю такого громадянина, у тому числі пов'язані із здійсненням ним раніше підприємницької діяльності, підвідомчі судам загальної юрисдикції за винятком випадків, коли провадження у відповідних справах було порушено до настання згаданих обставин.

Враховуючи викладене, судова колегія зазначає, що підстави для припинення провадження у справі відсутні.

Відповідно до частини 2 статті 128 Господарського кодексу України, громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення.

Таким чином, судова колегія вважає, що відповідач, незалежно від того чи є він на даний час субєктом підприємницької діяльності, має виконати взяті на себе зобовязання за Договором комісії, в даному випадку, або повернути залишки нереалізованого Товару або сплатити позивачу його вартість, в звязку з чим позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Обставини справи, викладені в рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи. Крім того, судом не витребовувались у відповідача докази, які б підтвердили інформацію про місцезнаходження та стан Товару, що дало б змогу суду повно та всебічно зясувати всі обставини справи.

Також, слід звернути увагу на те, що місцевий господарський суд не врахував тієї обставини, що 24.03.2007 р. спірний Договір припинив свою дію, що призвело до його неправомірних висновків, стосовно відсутності підстав для стягнення з відповідача вартості неповернутого Товару.

Неодноразові вимоги суду апеляційної інстанції про обовязкове прибуття в судове засідання, відповідач ОСОБА_2 проігнорував, не надавши суду необхідних доказів, в звязку з чим суд дійшов до перелічених вище висновків.

Відповідно до статті 104 ГПК України, в разі, коли судом першої інстанції при прийняті рішення допущено неповне зясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального права, таке рішення підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, судова колегія зазначає, що позивач, відповідно до статей 33, 34 ГПК України, надав суду всі належні та допустимі докази на підтвердження позовних вимог, а відповідач, в свою чергу, не спростував їх. За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Чернігівської області скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до статті 49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи покладаються при задоволенні позову на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “Фаберлік Україна” задовольнити.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.01.2009 р. у справі №15/226/42/24 скасувати. Прийняти нове рішення.

“Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (14000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Дочірнього підприємства “Фаберлік-Україна” (Фактична адреса: 01000, м. Київ, вул. Боженка, 86, юридична адреса: 03143, м Київ, вул. А. Заболотного, 20-а, р/р 26004012824664 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313, код ЄДРПОУ 32104448) 444062 (чотириста сорок чотири тисячі шістдесят дві) грн. 88 коп. вартості товару, отриманого за договором комісії №4 від 05.02.2007 р., 4441 (чотири тисячі чотириста сорок одна) грн. 84коп. державного мита за подання позову, 118(сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 6091 (шість тисяч девяносто одна) грн. 20 коп. витрати за проведення експертизи, 2221 (дві тисячі двісті двадцять одна) грн. державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду Чернігівської області.”

Справу № 15/226/42/24 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця.

Головуючий суддя

Судді

04.03.10 (відправлено)