Вирок № 82699474, 25.06.2019, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кп/754/820/19

Справа№754/7403/19

Вирок

Іменем України

25 червня 2019 року Деснянський районний суд м. Києва в складі :

судді - Вінтоняка Р.Я.

при секретарі - Журомській І.І.

за участі:

прокурора - Кулікової А.Ю.

потерпілого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12019100030002859 відносно обвинуваченого

ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, освіта середня-спеціальна, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого:

31.10.2018 року Дніпровським районним судом м. Києва за ст.186ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі, із застуванням ст..75 КК України, з іспитовим строком 2 роки

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.186ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Судом визнано доведеним, що обвинувачений ОСОБА_2 22.04.2019 року приблизно о 19.40год. перебуваючи біля кафе «Клен» по проспекту Лісовому,11 в м. Києві, переслідуючи корисливу мету, підійшов до малолітнього ОСОБА_3 та вихопив з рук останнього мобільний телефон, тим самим повторно відкрито викрав чуже майно, що належало потерпілому ОСОБА_1 , а саме мобільний телефон «Nomi», вартістю 604грн.67коп., у якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв`язку «Київстар» без залишку грошових коштів на рахунку, яка для потерпілого матеріальної цінності не становить, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав себе винним, щиро розкаявся, фактичні обставини справи, кількість та вартість викраденого не оспорював та підтвердив вищеописані встановлені судом обставини справи.

Відповідно до ст.349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що обвинувачений ОСОБА_2 своїми умисними діями вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, а тому його дії необхідно кваліфікувати за ст.186ч.2 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, обставини справи, дані про його особу, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, офіційно не працює.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_2 судом визнано щире каяття.

Обставин, що обтяжує покарання ОСОБА_2 судом не встановлено.

Враховуючи обставини справи, особу обвинуваченого, який вчинив новий злочин протягом іспитового строку відбування покарання, суд призначає останньому покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та перевиховання, а також для попередження вчинення нових злочинів у вигляді позбавлення волі, яке він з врахуванням особи і тяжкості скоєного злочину має відбувати в ізоляції від суспільства. При цьому правових підстав для застосування ст.69,75 КК України суд не вбачає, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

З врахуванням того, що ОСОБА_2 був засуджений 31.10.2018 року за ст.186ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України, з іспитовим строком на 2 роки, та вчинив злочин в період іспитового строку, суд при призначенні покарання керується вимогами ст.71 КК України.

Питання з речовим доказами суд вирішує відповідно до ст..100 КПК України.

Процесуальні витрати за залучення експерта під час досудового розслідування підлягають стягненню з обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370,374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ст.186ч.2 КК України і призначити йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України до покарання призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 31.10.2018 року за ст.186ч.2 КК України, та остаточно ОСОБА_2 призначити покарання у вигляді чотирьох років трьох місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою в Київському СІЗО залишити без змін.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з 22.04.2019 року.

Речові докази передати законному володільцю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за залучення експерта під час досудового розслідування в розмірі 314грн.02коп.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя: