Вирок № 82695108, 18.06.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/4222/17

Номер провадження 1-кп/629/56/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2019 року м. Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді -Мицик С.А., при секретарі судового засідання -Заводяній О.Ю., за участю прокурора - Іванчака О.А., обвинуваченого- ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12017220380001853 від 18.08.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23.11.2016 року за ст.ст. 186 ч.2, 186 ч.1,185 ч.2, 190 ч. 2, 70 ч. 1 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки; вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02.12.2016р. за ст. ст. 289 ч. 1, 190 ч. 1, 70 ч. 1 КК України до 3 років обмеження волі, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки; вироком Дніпровського апеляційного суду від 12.12.2018р. (яким скасовано в частині призначеного покарання вирок Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04.10.2018 року) за ст.ст. 186 ч.2, 190 ч.2, ст.ст. 70 ч.1, 71,72 КК України до 4 років 1 міс. позбавлення волі,- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

18.08.2017 року близько 00:00 години, точного часу під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 перебував у безкоштовному залі очікування на території залізничного вокзалу ст. Лозова ДП «Південна залізниця» за адресою: Харківська область, місто Лозова, вулиця Вокзальна, буд. 4, де помітив невідомого йому раніше чоловіка, який відпочивав, сидячи на стільці, на тілі якого, закріплена ремінцем, знаходилася барсетка. У вказаний час та у вказаному місці у ОСОБА_1 виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна у невідомого чоловіка, після чого, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою самозбагачення, з корисливого мотиву, повторно, ОСОБА_1 , з барсетки, яка належала ОСОБА_2 , таємно викрав мобільний телефон «Nokia ХЗ», вартістю 260 грн., після чого з місця скоєння злочину зник. Викраденим ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 матеріальний збиток на загальну суму 260 гривень.

Крім того, 18.08.2017 року близько 00:00 години, точного часу під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 перебував у безкоштовному залі очікування на території залізничного вокзалу ст. Лозова ДП «Південна залізниця» за адресою: Харківська область, місто Лозова; вулиця Вокзальна, 4, де помітив невідомого йому раніше чоловіка, який відпочивав, сидячи на стільці, на тілі якого, закріплена ремінцем, знаходилася барсетка. У вказаний час та у вказаному місці у ОСОБА_1 виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна у невідомого чоловіка, після чого, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з особистого мотиву, з метою використовувати у подальшому як особистий документ, ОСОБА_1 , з барсетки, яка належала ОСОБА_2 , таємно викрав пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2 , після чого з місця скоєння злочину зник. Викрадене пенсійне посвідчення ОСОБА_1 зберігав при собі.

Обвинувачений ОСОБА_1 , допитаний у судовому засіданні, свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, підтвердивши факти вчинених ним кримінальних правопорушень, пояснивши час, спосіб та обставини, за яких він вчинював кримінальні правопорушення, підтвердивши характер та механізм своїх дій, щиро розкаявся, просив суворо не карати. Цивільний позов не визнав, пояснивши, що вважає, що потерпілий не зазнав моральної шкоди, оскільки все викрадене, в тому числі пенсійне посвідчення, останньому було повернуто повністю в той же день. Крім того, зазначив, що моральну шкоду в цивільному позові ОСОБА_2 нічим не обгрунтував, та після того, як потерпілому було повернуто його майно і пенсійне посвідчення, останній вчиняв безпринципні та агресивні дії щодо обвинуваченого.

Потерпілий ОСОБА_2 надав заяву з проханням розглянути справу без його участі. Заявлений ним цивільний позов про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди на суму 5000 гривень просив задовольнити.

Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням доказів які характеризують його особу. При цьому судом встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, а також з`ясовано, що вони усвідомлюють неможливість далі оспорити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, роз`яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, та за ч.3 ст.357 КК України- незаконне заволодіння будь-яким способом іншим важливим особистим документом.

Вирішуючи питання про призначення покарання суд керується вимогами ст.65 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Зокрема, суд враховує, що скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення за ч.2 ст. 185 КК України відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії злочинів середньої тяжкості, за ч.3 ст. 357 КК України - до категорії злочинів невеликої тяжкості.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, яке виразилось у тому, що він визнав свою вину та щиро жалкував про скоєні ним кримінальні правопорушення, засуджував свою протиправну поведінку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При обранні міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого, який на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, розлучений, має на утриманні малолітню дитину, не працює, але (з його слів) до затримання працював вантажником за трудовим договором на заводі Дніпроазот; за місцем мешкання характеризується задовільно, раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, що свідчить про його небажання ставати на шлях виправлення, та приходить до висновку, що покарання останньому слід призначити у виді позбавлення волі з його реальним відбуванням, із застосуванням ч.4 ст. 70 КК України із врахуванням вироку Дніпровського апеляційного суду від 12.12.2018р.

Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчинення ним нових злочинів.

За результатами перевірки доводів ОСОБА_1 в межах досудового розслідування по кримінальному провадженню, відомості про яке внесені згідно ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 08.02.2019р. до ЄРДР за № 62019170000000137 від 26.02.2019р. за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України, Постановою слідчого першого СВ СУ ТУ ДБР від 16.05.2019р. вказане кримінальне провадження -закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Заявлений потерпілим цивільний позов підлягає задоволенню в повному обсязі, з огляду на положення ч.2 ст. 127 КПК України та ст. 1167 ЦК України, якими визначено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Судові витрати покласти на ОСОБА_1 .

Долю речових доказів вирішити відповідно до статті 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368 - 370, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185 КК України та ч.3 ст. 357 КК України і призначити йому покарання:

за ч.3 ст. 357 КК України- у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік;

за ч.2 ст. 185 КК України -у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеним вироком Дніпровського апеляційного суду від 12.12.2018р., остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 1 (один) місяць.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України(в редакції Закону України від 18.05.2017р. № 2046-VIII) зарахувати ОСОБА_1 в строк відбуття покарання строк його тримання під вартою з розрахунку: один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 05.10.2017 року.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Вологда, РФ, громадянина України, зареєстрованого та мешкаючого за адресою АДРЕСА_3 моральну шкоду, завдану вчиненням злочину в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 4167 від 21.09.2017 року у розмірі 296 гривень 61 коп. на користь держави(Код доходів 24060300, отримувач платежу: УК Слобідсь/мХарСлобідськи/24060300, п/рахунок 31116115020005, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999680, банк: Казначейство України, МФО 899998).

Речові докази: мобільний телефон «Nokia ХЗ» у корпусі червоно-чорного кольору; пенсійне посвідчення на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; проїзний квиток на потяг № 664094 Лозова-Новоолексіївка на ім`я ОСОБА_2 , передані під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_2 - залишити ОСОБА_2 .

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя С.А. Мицик