Постанова № 8269475, 01.03.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

01.03.2010 р.                                                             справа №6/243

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддів

при секретарі:Коваленко Н.П.

за участю представників сторін: від позивача:не з'явились, від відповідача:

від третьої особи:не з'явились,

не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" м. Київ

на рішення господарського суду Донецької області

від04.11.2009 року

по справі№6/243

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" м. Київ

до

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивачаСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" м. Горлівка Донецької області

Микитівський Відділ Державної виконавчої служби Горлівського МУ юстиції

простягнення заборгованості в сумі 71454грн. 77коп., з яких: курсова різниця у розмірі 38400грн. 15коп., пеня в сумі 18 772грн. 36коп., 3% річних в сумі 2 365грн. 86коп., інфляційні в сумі 9 916грн. 40коп. та судові витрати по оплаті послуг адвоката в сумі 2000грн. В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»м. Київ (далі по тексту –ТОВ «Тридента Агро») звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс» м. Горлівка Донецької області (далі по тексту –СТОВ «Агрокомплекс») про стягнення заборгованості в сумі 71454грн. 77коп., з яких: курсова різниця у сумі 38400грн. 15коп., пеня в сумі 18 772грн. 36коп., 3% річних в сумі 2 365грн. 86коп., інфляційні в сумі 9 916грн. 40коп. та судові витрати по оплаті послуг адвоката в сумі 2000грн. 00коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем не виконано рішення господарського суду Донецької області від 03.10.07р. по справі №39/296, яке набрало законної сили, яким частково задоволені вимоги ТОВ «Тридента Агро»та стягнуто з СТОВ «Агрокомплекс»основний борг за договором купівлі-продажу №70 від 03.04.06р. в сумі 73 454грн. 84коп., пеню в сумі 110грн. 19коп., 3% в сумі 4 124грн. 22коп., індексу інфляції в сумі 13 709грн. 82коп., штрафу в сумі 8 794грн. 80коп. У зв’язку з тривалим невиконанням СТОВ «Агрокомплекс»своїх зобов’язань, позивач звернувся з позовом про стягнення донарахованих штрафних санкцій за період 03.07.08р. по 30.07.09р., відповідно до норм чинного законодавства, які нараховані за період невиконання рішення суду. Рішенням господарського суду Донецької області від 11.09.08р. по справі №1/57 частково задоволені вимоги ТОВ «Тридента Агро»та стягнуто з СТОВ «Агрокомплекс»пеню у сумі 3 000грн. 00коп., річні в сумі 1 646грн. 19коп., інфляційні витрати в сумі 16 902грн. 59коп. У зв’язку з невиконанням СТОВ «Агрокомплекс»своїх зобов’язань, позивач звернувся з позовом по даній справі.

Рішенням господарського суду Донецької області від 04.11.09р. по справі №6/243 у задоволені позову ТОВ «Тридента Агро»відмовлено, у зв’язку з недоведеністю заявлених вимог.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач не довів тих обставин, на які він посилається у позовній заяві, і не представив суду доказів, що підтверджують факти, викладені у позовній заяві.

Зокрема, суд зазначив, що у позивача не настало право вимагати від відповідача сплати боргу за поставлений товар на підставі договору купівлі-продажу №70 від 03.04.06р., оскільки сторони в договорі не встановлювали термін оплати товару - у випадку його відвантаження без попередньої оплати, а суду не було надано доказів пред’явлення відповідачу вимоги відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України.

Крім цього, суд вказав на те, що позивачем не були виконані вимоги суду та не було надано наступних документів: доказів поставки товару позивачем на адресу відповідача; копій податкових накладних; доказів, які підтверджують підстави нарахування курсової різниці; копії рахунку виставленого позивачем відповідачу для здійснення передоплати; доказів здійснення відповідачем передоплати, у зв’язку з чим, суд дійшов до висновку, про недоведеність позовних вимог.

ТОВ «Тридента Агро»звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 04.11.09р. по справі №6/243 скасувати, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заявник в апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції не застосував ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, та не прийняв до уваги рішення господарського суду по справі №1/57, в якому дана оцінка наявним в матеріалах даної справи доказам поставки товару згідно договору купівлі-продажу №70 від 03.04.06р., копіям податкових накладних, рахункам –фактури, які виставлялись позивачем відповідачу для здійснення передоплати та докази оплат. Дані обставини, як зазначає позивач, були відображені і у рішенні господарського суду Донецької області по справі №39/296 від 03.10.07р.

Скаржник вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушені норми процесуального права, оскільки вже з існуючих судових рішень по справам №1/57 та №39/296 змінені вже доведені обставини правовідносин та спростовані встановлені факти.

19.01.10р. до Донецького апеляційного господарського суду від ТОВ «Тридента Агро» надійшло клопотання за вих. №39 від 12.01.10р., в якому заявник апеляційної скарги просить суд розглянути справу за наявними в ній документами без участі його представника.

Ухвалою першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 08.02.10р. було продовжено строк розгляду справи №6/243 на один місяць до 09.03.10р.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 08.02.10р., відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача було залучено Микитівський Відділ Державної виконавчої служби Горлівського МУ юстиції.

Даною ухвалою було зобов’язано сторони надати Донецькому апеляційному господарському суду письмові пояснення відносно того, що на дату звернення з позовом по справі №6/243 - 19.08.09р., не виконано рішення господарського суду Донецької області від 03.10.07р. по справі №39/296 в частині оплати Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс»м. Горлівка Донецької області основного боргу в сумі 73 454грн. 84коп. Товариству з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»м. Київ.

Представник відповідача до судових засідань апеляційної інстанції 25.01.10р., 08.02.10р. та 01.03.10р. не з'явився, вимог ухвал Донецького апеляційного господарського суду від 11.12.09р., від 25.01.10р. та від 08.02.10р. по справі №6/243 не виконав, відзиву на апеляційну скаргу суду не надав.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином за адресою реєстрації, згідно довідки ЄДРПОУ Серії АД №298614. Про наявність поважних причин неявки у судове засідання апеляційної інстанції уповноваженого представника відповідач суд не повідомив, своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача - Микитівський Відділ Державної виконавчої служби Горлівського МУ юстиції у судове засідання апеляційної інстанції 01.03.10р. не з’явилась, вимог ухвали суду від 08.02.10р. не виконала.

Від ТОВ «Тридента Агро»до апеляційної інстанції надійшла довідка №99 від 04.02.10р. за підписом Генерального директора та головного бухгалтера, в якій зазначено, що станом на 04.02.10р. грошові вимоги ТОВ «Тридента Агро»до СТОВ «Агрокомплекс»згідно наказу господарського суду Донецької області по справі №39/296 від 15.10.07р. та наказу по справі №1/57 від 22.09.08р. погашені не були, тобто не виконані в примусовому порядку Микитівським Відділом Державної виконавчої служби Горлівського МУ юстиції.

Враховуючи те, що ухвалами апеляційної інстанції від 11.12.09р. та 25.01.10р., 08.02.10р. явка сторін не була визнана обов’язковою, та те, що апеляційна інстанція, відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними в ній доказами і не зв’язана доводами апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу ТОВ «Тридента Агро»за відсутністю представників сторін.

Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол.

Дослідивши докази матеріалів справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення скасуванню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи позивач, як на підставу звернення з позовом по даній справі посилається на рішення господарського суду Донецької області від 03.10.07р. по справі №39/296, яке набрало законної сили, яким частково задоволені вимоги ТОВ «Тридента Агро»та стягнуто з СТОВ «Агрокомплекс»основний борг за договором купівлі-продажу №70 від 03.04.06р. в сумі 73 454грн. 84коп., пеню в сумі 110грн. 19коп. за період з 11.04.06р. по 11.10.06р., 3% в сумі 4 124грн. 22коп. за період з 11.04.06р. по 03.10.07р., індекс інфляції в сумі 13 709грн. 82коп. за період травень 2006р. –серпень 2007р., штрафу в сумі 8 794грн. 80коп.

З рішення господарського суду Донецької області від 03.10.07р. по справі №39/296, яке мається в матеріалах справи вбачається, що в обґрунтування своїх вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем договору купівлі-продажу №70 від 03.04.06р., що підтверджував додатковою угодою №1 від 03.04.06р., видатковими накладними №РН-СЛ00179 від 15.04.06р., №РН-СЛ00328 від 01.05.06р., довіреностями серії ЯКЯ №653663 від 05.04.06р., випискою банку, угодою про зарахування зустрічних позовних вимог від 01.10.06р., розрахунками (арк. справи 19 –20).

Дані документи були досліджені та оцінені судом першої інстанції по справі №39/296.

У зв’язку з невиконанням СТОВ «Агрокомплекс»рішення господарського суду Донецької області від 03.10.07р. по справі №39/296, позивач звернувся з позовом по справі №1/57 про стягнення донарахованих штрафних санкцій за період з 04.10.07р. по 02.07.08р., які нараховані за період невиконання рішення суду по справі №39/296.

В обґрунтування даних вимог позивачем надані копії: договору купівлі-продажу №70 від 03.04.06р. та рішення господарського суду Донецької області по справі № 39/296 від 03.10.08р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.09.08р. по справі №1/57 частково задоволені вимоги ТОВ «Тридента Агро»та стягнуто з СТОВ «Агрокомплекс»пеню у сумі 3 000грн. 00коп., 3% річних в сумі 1 646грн. 19коп. та інфляційні витрати в сумі 16 902грн. 59коп.

Обставини, викладені в рішенні господарського суду Донецької області по справі №39/296 від 03.10.08р. були прийняті судом першої інстанції до уваги, при винесенні рішення від 11.09.08р. по справі №1/57.

Рішення господарського суду по справі №39/296 і №1/57 набрали законної сили.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У зв’язку з невиконанням СТОВ «Агрокомплекс»рішення господарського суду Донецької області від 03.10.07р. по справі №39/296, позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача курсової різниці, пені, 3% річних та інфляційних нарахованих у зв’язку з невиконанням відповідачем рішення по справі №39/296.

Рішенням господарського суду Донецької області по справі №6/243 позивачу відмовлено у задоволенні позову.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що суд першої інстанції відмовляючи позивачу у задоволенні позиву, посилаючись на недоведеність позовних вимог, порушив норми матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування, та часткового задоволення апеляційної скарги.

Так, позивач у позові по даній справі просив суд стягнути з відповідача курсову різницю у сумі 38400грн. 15коп. відповідно до ч.2 ст. 533, ст. 632 Цивільного кодексу України; пеню в сумі 18 772грн. 36коп. відповідно до п.8.2 договору купівлі-продажу №70 від 03.04.06р.; 3% річних в сумі 2 365грн. 86коп. та інфляційні в сумі 9 916грн. 40коп. відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України; та судові витрати по оплаті послуг адвоката в сумі 2000грн. 00коп.

Судова колегія вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних є способом захисту майнового права та інтересу позивача, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від відповідача за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати позивачу, у виконання рішення господарського суду по справі №39/296.

Відповідачем не було надано апеляційній інстанції доказів виконання відповідачем рішення господарського суду Донецької області по справі №39/296.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

В силу статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Отже відповідальність за порушення грошового зобов’язання настає за весь час прострочення до повного виконання зобов’язання, тому судова колегія вважає, що позивачем правомірно нараховані інфляційні витрати за період з липня 2008 року по липень 2009 року у сумі 9 916грн. 40коп., та 3% річні за період з 03.07.08р. по 30.07.09р. в сумі 2 365грн. 86коп., тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо суми пені, яка заявлена позивачем до стягнення з відповідача, то колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 8.2 укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №70 від 03.04.06р., за яким рішенням господарського суду Донецької області від 03.10.07р. по справі №39/296 стягнуто борг у сумі 73454грн. 84коп., сторони передбачили, що за прострочення виконання зобов’язання покупець (відповідач) сплачує на користь продавця (позивача) пеню у розмірі 0,08 % від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Пунктом 8.3 зазначеного договору сторони домовилися, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань здійснюється без обмеження строку.

Позивачем нарахована пеня за період з 03.07.08р. по 30.07.09р. у сумі 18 772грн. 36коп., з врахуванням приписів Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»від 22.11.1996р., яким передбачено, що розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла за період, за який сплачується пеня.

Апеляційна інстанція користуючись правом, наданим суду ст. 233 Господарського кодексу України та п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне зменшити розмір пені до 1000грн. виходячи з того, що рішенням по справі №39/296 стягнено з відповідача пеню в сумі 47грн. 77коп., 3% річних в сумі 4124грн. 22коп., інфляційні в сумі 13709грн. 82коп. та штраф в сумі 8794грн. 80коп.; рішенням по справі №1/57 стягнено з відповідача пеню в сумі 3000грн., 3% річних в сумі 1646грн. 19коп. та інфляційні в сумі 16902грн. 59коп., та даною постановою по справі №6/243 судовою колегією задоволені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2 365грн. 86коп. та інфляційних в сумі 9 916грн. 40коп., як заходи впливу на правопорушника.

З огляду на зазначене, колегією суддів були враховані матеріальні інтереси сторін і ступінь вини відповідача у виникненні спору.

Позивач у позові також просив суд стягнути з відповідача курсову різницю у сумі 38400грн. 15коп. нараховану відповідно до ч.2 ст. 533, ст. 632 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 ст. 533 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, як на підставу цих вимог за позовом по даній справі посилається, зокрема на невиконання відповідачем протягом тривалого періоду взятих на себе зобов’язань за договором купівлі-продажу №70 від 03.04.06р.

Пунктом 2.1 Розділу «Кількість, якість та ціна товару»договору купівлі-продажу №70 від 03.04.06р. сторони передбачили, що ціна визначається у додатках та накладних документах відпуску товару, що є невід’ємною частиною цього договору.

Згідно п.5.2 договору купівлі-продажу №70 від 03.04.06р., вартість товару оплачується на розрахунковий рахунок продавця (позивача) в національній валюті.

З додаткової угоди до договору купівлі-продажу №70 від 03.04.06р., доданої позивачем до позову вбачається, що сторони виклали в наступній редакції Додаток №1 до договору №70 від 03.04.06р., а саме: продавець постачає, а покупець приймає товар, згідно переліку, на загальну суму з ПДВ 371529грн. 30коп. (арк. справи 18).

Позивачем не надано, як суду першої, так і апеляційній інстанції доказів внесення змін до договору купівлі-продажу №70 від 03.04.06р., яким би сторони визначили грошовий еквівалент в іноземній валюті, який би підлягав сплаті за отриманий відповідачем товар у гривнях.

Враховуючи вищевикладене судова колегія дійшла до висновку, що курсова різниця сумі 38400грн. 15коп. нарахована позивачем неправомірно, тому дані позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо адвокатських послуг, які заявлені у позові до стягнення з відповідача в сумі 2 000грн. 00коп. за договором №189/07/09 про надання правової допомоги від 13.07.09р., то вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про адвокатуру»оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об’єднанням чи адвокатом.

Як вбачається з наданого договору позивачем укладений договір з Товариством з обмеженою відповідальністю «Незалежна юридична компанія»і відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України вказане товариство має організаційно-правову форму-товариство з обмеженою відповідальністю і його неможливо ототожнювати з адвокатським об’єднанням.

Акт прийому –передачі документів (матеріалів) від 13.07.09р. та акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги від 30.07.09р. складені відповідно до умов договору №189/07/09 про надання правової допомоги від 13.07.09р. і підписані між сторонами по даному договору, а не з адвокатом.

Згідно платіжного доручення №207 від 22.07.09р. позивачем здійснена плата в сумі 2000грн. за надані послуги згідно договору №189/07/09 про надання правової допомоги від 13.07.09р. не адвокату, а Товариству з обмеженою відповідальністю «Незалежна юридична компанія».

Стаття 28 Господарського процесуального кодексу України, визначаючи підстави представництва юридичних осіб та громадян у господарському суді, не обмежує їх у виборі тих осіб, які здійснюватимуть таке представництво.

Як вбачається з наданої довіреності від 30.07.09р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Незалежна юридична компанія»видало довіреність Бонтлабу В.В., який є адвокатом, представляти його інтереси в господарських судах.

Втім, між ТОВ «Тридента Агро»та Бонтлабом В.В., договір з ним, як з адвокатом не укладався і оплата йому не здійснювалась.

Між тим, ст. 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум, які були оплачені стороною лише за послуги адвоката, а не інших представників.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга ТОВ «Тридента Агро»підлягає частковому задоволенню, оскільки викладені в ній мотиви частково обґрунтовані, а рішення господарського суду від 04.11.09р. по справі №6/243 підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання позову, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати за подання апеляційної скарги покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, п.4 ч.1 ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» м. Київ задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 04.11.09р. по справі №6/243 скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»м. Київ задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс»м. Горлівка Донецької області (код ЄДРПОУ 31534353) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»м. Київ (код ЄДРПОУ 25591321) пеню в сумі 1000грн., 3 % річних в сумі 2365грн. 86коп. та інфляційні в сумі 9916грн. 40коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс»м. Горлівка Донецької області (84632, Донецька область, м. Горлівка, смт. Зайцеве, вул. Арсеньєва, 1, п/р 260085813 в ДОД ВАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 335076, код ЄДРПОУ 31534353) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»м. Київ (юр. адреса: 03038, м. Київ, вул. Ямська, 28А; фактична адреса: 03680, м. Київ, вул. Ак. Глушкова, 1 пав. №60, п/р 26008001331921 в АТ «ОТП БАНК»у м. Києві, МФО 300528, код ЄДРПОУ 25591321) витрати по сплаті державного мита за подання позову в сумі 132грн. 82коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 60грн. 24коп., витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 127грн. 38коп.

Господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Головуючий          

Судді:          

          Надруковано: 6 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3. третій особі

          4. у справу

          5. ДАГС

          6. господарському суду