Рішення № 82690354, 27.06.2019, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/486/18

пр.№ 2/464/344/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.06.2019 року м. Львів

Сихівський районний суд м.Львова

в складі головуючого судді Рудакова І.П.,

за участю секретаря судового засідання Мельник А. І.,

справа № 464/486/18,

позивач Львівське комунальне підприємство «Житловик-С»,

відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не з`явились,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, ОСОБА_5 не з`явився,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом Львівського комунального підприємства «Житловик-С» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди,

за участю представників учасників справи: представник позивача Хом`як І. Я., представник відповідачів ОСОБА_6 , представник третьої особи Сихівської РА ЛМР Кузів О. М. - з`явились, представник третьої особи департаменту - не з`явився,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся у суд із позовом до відповідачів у якому просить відшкодувати в солідарно з останніх матеріальну шкоду у розмірі 43047,25 грн; вирішити питання судових витрат.

В обґрунтування позову покликається на те, що відповідно до розпорядження Сихівської РА ЛМР від 02.06.2008 відповідачам надано дозвіл на збір вихідних даних щодо реконструкції їх квартири з надбудовою частини горища на виконання якого відповідачі почали вчиняти необхідні дії. В подальшому рішенням суду від 20.01.16р., яке набрало законної сили, вказане розпорядження було скасовано та зобов`язано відповідачів провести до попереднього стану горище. Вважає, що відповідачі самовільно здійснили демонтаж даху та зняли покриття металевої покрівлі з метою встановлення мансардного поверху. Однак, з метою збереження будинку-пам`ятки архітектури позивачем було відновлено частину димовентеляційного каналу та проведено покриття частини демонтованої покрівлі. Для здійснення відновлювальних робіт позивачем було укладено цивільно-правові договори, загальна вартість яких становить спірну суму, яку позивач у відповідності до ст. ст. 1190, 1191 ЦК України просить стягнути в солідарно з відповідачів. У відповідності до ст. 141 ЦПК України просить вирішити питання судових витрат.

13 квітня 2019 року у судовому засіданні представником відповідачів подано відзив, який містить заперечення на позов. Покликається, що відповідачами законно отримано дозвіл на виконання будівельних робіт з реконструкції квартири, які проводились в період з осені 2008 року по 11.09.2014 (ухвала суду про зупинення виконання робіт). 20.01.2016 рішенням суду скасовано розпорядження від 02.06.2008 та зобов`язано відповідачів провести горище до попереднього стану, який існував до здійснення реконструкції, яке набрало законної сили. Таким чином, будь-якої протиправної поведінки та самочинних дій із сторони відповідачів не було, адже здійснювали реконструкцію на підставі дозвільних документів. Збитки, які були понесені позивачем на проведення робіт здійснені внаслідок незаконних дій Сихівської РА ЛМР, яка видала розпорядження від 02.06.2008. Жодного причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідачів та наслідками у вигляді понесених збитків позивачем не встановлено. У відповідності до ст. ст. 22, 1173, 1174 ЦК України просить у позові відмовити. Разом із тим, посилається на обставини незаконності дій щодо проведення відновлювальних робіт позивачем без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини у будинку, який є пам`яткою архітектури.

30 січня 2018 року ухвалою судді позовну заяву залишено без руху для усунення недолік викладеній в ухвалі, які в подальшому були усунені позивачем.

08 лютого 2018 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено підготовче засідання, яке неодноразово відкладалось з поважних причин.

28 лютого 2019 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов повністю та просить такий задовольнити з підстав викладених у заяві по суті.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позову повністю. Просить у такому відмовити за необґрунтованості.

У судовому засідання представник третьої особи Сихівської РА ЛМР підтримала позов та просить такий задовольнити.

У судове засідання третя особа та представник третьої особи департаменту не з`явились, хоча належним чином повідомлялись про дату, час та місце цього засідання, а тому заслухавши думку учасників процесу з цього питання, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи у їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи та з`ясувавши її дійсні обставини, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов наступного.

Суд установив, відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1 / арк. спр. 7/.

02 червня 2008 року розпорядженням Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради № 381 «Про погодження збору вихідних даних на реконструкцію квартири АДРЕСА_2 на АДРЕСА_3 з надбудовою частини горища» зобов`язано співвласників спірної квартири вчинити ряд дій, зокрема отримати дозвіл на виконання робіт на реконструкцію квартири з надбудовою частини горища в інспекції держархбудконтролю у Львівській області, а після завершення будівельних робіт звернутися до відповідних органів для впровадження реконструкції в експлуатацію та вчинення інших необхідних дій / арк. спр. 62/.

18 листопада 2008 року відповідачами отримано від інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області дозвіл № 908/08 на реконструкцію квартири АДРЕСА_1 з розширенням за рахунок частини горища і влаштування додаткових житлових приміщень мансардного типу.

Таким чином, реконструкція квартири з надбудовою частини горища здійснювалась з дотримання чинного законодавства у відповідності до виданого дозволу уповноваженого на те органу.

Однак, ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 11 вересня 2014 року про забезпечення позову у справі № 464/9300/14-ц було заборонено відповідачам проводити будівельні роботи з реконструкції спірної квартири за рахунок розширення частини влаштування додаткових мансардних приміщень.

Відповідні заходи забезпечення позову були скасовані ухвалою суду від 08 жовтня 2014 року. Мотивами скасування заходів для суду обставини проведення значного обсягу будівельних робіт із відновлення аварійного перекриття стелі та даху; відсутність можливості продовження будівельних робіт, зокрема встановлення нового дахового покриття, призведе до порушення не тільки прав відповідачів, а й завдасть значної матеріальної шкоди всім мешканцям будинку через вплив атмосферних та погодних умов.

Відтак, будь-яких перешкод для продовження проведення будівельних робіт у спірній квартирі у відповідачів не було.

02 листопада 2015 року комісією проведено візуальне обстеження горища та покрівлі будинку АДРЕСА_4 127 по вулиці АДРЕСА_3 Франка у АДРЕСА_5 Львові, якою встановлено часткове демонтування конструкції даху і покриття металевої покрівлі, на місці якого встановлено тимчасове з поліетиленової плівки, демонтовано частину димаря. З метою збереження будинку-пам`ятки архітектури комісія рекомендувала позивачу вжити наступні заходи: відновити частину димовентиляційного каналу для забезпечення подачі газу у квартири; забезпечити тимчасове покриття частини покрівлі. Дані обставини підтверджено актом від 02.11.2015, який затверджено головою Сихівської РА ЛМР / арк. спр. 4/.

На виконання рекомендованих заходів ЛКП «Житловик-С» було укладено договори цивільно-правові договори на виконання робіт та в подальшому виконання робіт підтверджено актами приймання-здачі виконаних робіт /арк. спр. 9-17/.

Надалі, рішенням Сихівського районного суду м. Львова у справі від 20 січня 2016 року № 464/9300/14-ц за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_7 до відповідачів та Сихівської РА ЛМР, зокрема визнано незаконним та скасовано розпорядження від 02 червня 2008 року № 381 та зобов`язано провести приміщення до попереднього стану. Рішення суду першої інстанції залишено без змін ухвалою апеляційної інстанції від 09 жовтня 2017 року та ухвалою касаційної інстанції / арк. спр. 75-77/.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайнових прав фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Постановою Пленуму Верховного суду України № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз`яснено судам, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої бути протиправними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина особи.

Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України передбачено право особи, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений.

Згідно з ч. 1 ст. 1190 цього Кодексу особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоду, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Відповідно до ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ст. 12 цього Кодексу що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Аналогічна норма міститься ч. 1 ст. 81 ЦПК України.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Повертаючись до матеріалів справи, яка розглядається, суд відмічає, що факт виконання покладених на позивача заходів відповідно до актам від 02.11.2015 року мав місце та були вжиті. Дані обставини сторонами не оспорювались, не заперечувались, а відтак приймається судом до уваги.

Аналізуючи наведене вище законодавство, яке регулює питання відшкодування шкоди, суд прийшов переконання, що цивільне законодавство у деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідачів покладено обов`язок доведення відсутності їх вини в завданні шкоди позивачу.

Таким чином, суд не вбачає жодного причинно-наслідкового зв`язку між встановленим фактом вжиття позивачем заходів на виконання акта від 02.11.2015 та діями відповідачів щодо реконструкції квартири АДРЕСА_1 , які виконувались відповідно до дозволу на виконання будівельних робіт від 18.11.2008 № 908/08, який був виданий відповідно до розпорядження від 02.06.2008 № 381, яке в подальшому скасовано рішення суду від 20.01.2016 та виною відповідачів, яка спростовується доказами поданими у відповідності до ст. ст. 76-81 ЦПК України, які оцінені у взаємозв`язку з іншими доказами, що містяться у матеріалах справи.

Відтак, суд прийшов висновку, що презумпція вини відповідачів спростована останнім; позивач у відповідності до ст. ст. 76-81 ЦПК України не підтвердив заявлені регресні вимоги, а тому суд відхиляє його вимоги про солідарне відшкодування відповідачами матеріальної шкоди у розмірі 43047,25 грн.

Аргументи сторони відповідачів щодо наявності незаконності дій позивача щодо проведення відновлювальних робіт позивачем без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини у будинку, який є пам`яткою архітектури, суд не приймає до уваги, адже такі не стосуються предмету доказування.

Суд застосовує спеціальні положення цивільного законодавства, які регулюють спірні правовідносини та не застосовує положення ст. ст. 1173, 1174 ЦК України на які посилалась сторона відповідача, адже такі не регулюють зазначених відносин, що склались між сторонами.

Будь-яких інших фактичних даних та підтвердження їх доказами, що має значення для правильного вирішення справи, суд не встановив.

У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 11 цього Кодексу інші судові витрати пов`язані із розглядом справи (до яких віднесено витрати на професійну правничу допомогу) покладаються у разі відмови у позові на позивача. Таким чином, понесені позивачем судові витрати необхідно покласти на останнього.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-81, 259, 264, 265, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

у позові Львівського комунального підприємства «Житловик-С» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про солідарне відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 43047,25 грн – відмовити.

Судові витрати понесені позивачем ЛКП «Житловик-С» покласти на останнього.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасники справи:

позивач Львівського комунального підприємства «Житловик-С», місцезнаходження – місто Львів, проспект Червоної Калини, будинок № 38, код ЄДРПОУ 20823933;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання – АДРЕСА_6 , серія та номер паспорта НОМЕР_1 ;

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання – АДРЕСА_6 , серія та номер паспорта Ка НОМЕР_2 ;

відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання – АДРЕСА_6 , серія та номер паспорта НОМЕР_3 ;

відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання – АДРЕСА_6 , серія та номер паспорта КС 522979;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради, місцезнаходження – місто Львів, проспект Червоної Калини, 66, код ЄДРПОУ 25258931;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, місце знаходження – місто Львів, вулиця Генерала Чупринки, будинок № 71;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5 , місце проживання – АДРЕСА_7 а.

Дата складення повного судового рішення 27 червня 2019 року.

Суддя І. П. Рудаков