Постанова № 8268823, 23.02.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

23.02.2010 р.                                                             справа №28/269

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддів

за участю представників сторін: від позивача:Собко Л.В. за довір. № б/н від 07.09.2009р. від відповідача:Фінк О.Е. за довір. № б/н від 14.09.2009р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргувідкритого акціонерного товариства "Торезтвердосплав" м. Торез Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від21.12.2009 року по справі№28/269 за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "СП "ТМ ВЕЛДТЕК" м. Київ довідкритого акціонерного товариства "Торезтвердосплав" м. Торез Донецької області простягнення 669 145, 62 грн.           Господарський суд Донецької області (суддя Курило Г.Є.) рішенням від 21.12.2009р. частково задовольнив позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «СП «ТМ ВЕЛДТЕК» м. Київ (далі по тексту –ТОВ «СП «ТМ ВЕЛДТЕК») до відкритого акціонерного товариства «Торезтвердосплав» м. Торез (далі по тексту –ВАТ «Торезтвердосплав») про стягнення 669145,62 грн. Суд стягнув 668984,30 грн., з яких: заборгованість в сумі 565698,62 грн., інфляційні витрати в сумі 84290,00 грн. та три процента річних в сумі 18995,68 грн. Крім того, суд стягнув з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита в сумі 6689,84 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,94 грн. та витрати на адвокатські послуги в сумі 5000,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовив. Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 21.12.2009р. у справі № 28/269 скасувати, у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та на невідповідність висновків, викладених у рішенні господарського суду, обставинам справи. Зокрема, заявник вважає, що позивач не виконав свої зобов'язання щодо передачі технологічних котушок та барабанів для упаковки проволоки, придбаних у складі обладнання на виконання договору комісії, тому строк оплати у Комітента не наступив. Крім того, заявник посилається на відмову позивача прийняти належне виконання запропоноване ВАТ «Торезтвердосплав», шляхом повернення 500000,00 грн. та невиконання позивачем обов'язку щодо пусконалагоджувальних робіт. Позивач доводи апеляційної скарги вважає необґрунтованими, посилаючись на невиконання відповідачем обов'язку з оплати за договором комісії, тому рішення суду від 21.12.2009р. просить залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та заперечення представників сторін, судова колегія

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «СП «ТМ ВЕЛДТЕК» м. Київ звернулось до суду з позовом до ВАТ «Торезтвердосплав»м. Торез про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 565698,62 грн., інфляційних витрат в сумі 84290,00 грн., трьох процентів річних в сумі 19157,00 грн. та адвокатських послуг в сумі 30000,00 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору комісії № 116 від 26.09.2007р.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.09.2007р. між сторонами на виконання обласної програми створення робочих місця для працевлаштування незайнятого населення та за бюджетні кошти був укладений договір комісії № 116, за умовами якого ВАТ «Торезтвердосплав»(Комітент) доручає ТОВ «СП «ТМ ВЕЛДТЕК»(Комісіонер), а Комісіонер зобов'язується укласти від свого імені та за рахунок Комітента зовнішньоекономічний договір купівлі обладнання, істотні умови якого визначаються Сторонами в додатку № 1 до цього Договору, та передати все одержане за договором Комітентові (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору приблизна сума договору складає 1244160,00 грн., в тому числі ПДВ 207360,00 грн. Точна сума договору визначається фактичними витратами Комісіонера на виконання доручення Комітента.

Згідно п. 1.4. Договору Комісіонер зобов'язаний укласти зовнішньоекономічний договір у термін до 31.12.2007р.

Комісіонер зобов'язався укласти від свого імені і за рахунок Комітента зовнішньоекономічний договір купівлі обладнання, оплатити та прийняти обладнання за договором поставки, не пізніше 15 днів з моменту отримання обладнання за договором поставки передати його Комітентові, забезпечити митне оформлення обладнання, сплатити за рахунок Комітента митні платежі (п.п. 2.1.1, 2.1.3, 2.1.4, 2.1.5. Договору комісії).

Згідно п. 2.1.6. Договору після виконання доручення подати Комітентові звіт і передати йому всі документи за виконаним дорученням.

Відповідно до п. 3.1.1. Договору комісії Комітент зобов'язаний своєчасно надавати грошові кошти Комісіонеру на виконання свого доручення.

За виконання доручення відповідно до умов Договору комісії № 116 від 26.09.2007р. Комітент сплачує Комісіонерові комісійну плату у розмірі 50000,00 грн. (п. 4.1. Договору).

Строк Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10.1. Договору та закінчується 31.08.2008р. (п. 11.2. Договору).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, відповідач в листопаді та грудні 2007р. перерахував на банківський рахунок позивача грошові кошти на загальну суму 702740,00 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками, наявними в матеріалах справи.

Оскільки відповідач не заперечував проти повернення йому як помилково перерахованих 500000,00 грн. сплачених платіжним дорученням від 07.12.2007р., господарським судом обґрунтовано зроблено висновок, що на виконання умов п. 5.2. Договору комісії відповідач перерахував 702740,00 грн.

Господарський суд задовольняючи позовні вимоги, визнав встановленим факт передачі відповідачу (Комітенту) обладнання, а саме статичної барабанної намотувальної машини тип АІМV60 (1 шт.), компенсатора модель ВВ.1 (1 шт.), розмотки модель 8V800 (1 шт.), що підтверджується актом приймання-передачі обладнання від 15.07.2008р., що є додатком № 2 до договору комісії № 116 від 27.09.2007р., копія якого додана до матеріалів справи. Акт підписаний сторонами без зауважень та заперечень.

Доводи відповідача щодо відсутності доказів передачі у складі обладнання технологічних котушок у кількості 10 шт. та барабанів для упаковки проволоки у кількості 72 шт. господарським судом до уваги не прийняті з посиланням на те, що зазначені котушки та барабани не передбачені у додатку № 1 від 26.09.2007р. до договору комісії.

Апеляційна інстанція вважає такий висновок суду безпідставним та помилковим, з врахуванням наступного.

Як свідчать витребувані апеляційним судом додаткові докази, Комісіонер листом № б/н від 14.03.2008р. повідомив Комітента про укладення контракту купівлі-продажу обладнання та рекомендацію виробника придбати технологічні котушки і барабани для пакування проволоки (а.с. 37 т. 3). Комітент листом № 182 від 17.03.2008р. погодився на купівлю додаткового обладнання у кількості та за вказаною Комісіонером ціною (а.с. 41 т. 3).

Направлення та отримання зазначених листів підтверджено відповідною реєстрацією вхідної та вихідної кореспонденції (а.с. 38-40, 42-44 т. 3).

Відповідно до ч. 1 ст. 1014 Цивільного кодексу України Комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для Комітента, і відповідно до його вказівок.

Комісіонером на виконання договору комісії було укладено зовнішньоекономічний контракт № 166-2007 від 17.12.2007р. відповідно до умов якого продавець Welding Wire Machineries s.r.l. (Виробник) продав, а ТОВ «СП «ТМ ВЕЛДТЕК»(Позивач) купив на умовах, франко завод (ExW) Welding Wire Machineries s.r.l. Via Del Progresso 10/А (Z.I.) 35026 Conselve, Italy включаючи упакування, завантаження і пуск в експлуатацію, відповідно умовам статистичний барабанний намотувальник (обладнання) відповідно з додатком № 1 до даного контракту (п. 1.1. Контракту).

Оскільки до зазначеного контракту 20.03.2008р. було укладено доповнення № 1 про купівлю технологічних котушок DIN800 у кількості 10 шт. та 72 барабани для пакування проволоки Комісіонер виконав вказівку Комітента і зазначені котушки та барабани включено до складу обладнання, для закупівлі якого було укладено договір комісії.

Доводи Комісіонера, що зазначене у доповнені № 1 від 20.03.2008р. до контракту обладнання було придбано для потреб Комісіонера суперечать матеріалам справи, оскільки його вартість включено до суми позову, та статті 1011 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором комісії одна сторона (Комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (Комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок Комітента.

Відповідно до договору комісії сторони визначили наступний порядок розрахунків:

-          перерахувати попередню оплату не пізніше, ніж 15.12.2007р. у сумі не менш, ніж 500000,00 грн. (п. 5.2);

-          перерахувати решту суми контракту протягом 10 днів після повідомлення Комісіонера про готовність обладнання до відвантаження (п. 5.3);

-          перерахувати суму комісійної винагороди, а також провести остаточний розрахунок за контрактом, протягом 5 робочих днів після затвердження звіту Комісіонера (п. 5.4);

-          Комісіонер гарантує поставку обладнання власними обіговими коштами зі строком повернення цих коштів Комітентом у 3 денний термін після доставки обладнання Комітенту (додаткова угода № 1 від 14.12.2007р. до договору комісії, якою сторони фактично змінили п. 5.3. та доповнили договір пунктом 5.5 –а.с. 12 т. 1).

Таким чином, у Комітента обов'язок перерахувати решту суми контракту виникає протягом 3-х днів після доставки йому обладнання.

Згідно акту прийому-передачі обладнання від 15.07.2008р. (додаток № 2 до договору комісії) Комітенту передано обладнання в наступній комплектації: статична барабанна намотувальна машина тип АІМV60 –1 од., компенсатор модель ВВ.1 –1 од., розмотка модель SV800 –1 од. Обладнання (технологічні котушки та барабани для упаковки проволоки), закуплене відповідно до доповнення № 1 від 30.03.2008р. до контракту Комітенту не передано, що не заперечується Комісіонером (пояснення від 23.02.2010р. –а.с. 60 т. 3).

За таких обставин, висновок господарського суду щодо невиконання Комітентом обов'язку з оплати решти суми контракту є помилковим, оскільки відповідно до умов договору комісії термін виконання такого обов'язку не наступив.

Як свідчить позовна заява, Комісіонер визначив суму боргу – 565698,62 грн., посилаючись на акт звірки розрахунків від 12.09.2008р. без уточнення, з яких саме сум складається борг.

Згідно зазначеного акту 565698,62 грн. це різниця між «звітом Комісіонера»та платежами Комітента (а.с. 30 т. 1).

Втим, акт звірки взаємних розрахунків не є доказом суми боргу, оскільки не є первинним документом, а лише є документом звіряння бухгалтерського обліку операцій, а наявність чи відсутність заборгованості підтверджується первинними документами (накладні, рахунки, платіжні доручення тощо), яким акт звірки розрахунків не є.

Суд першої інстанції, посилаючись на акт звірки взаємних розрахунків від 12.09.2008р. дійшов висновку, що звіт Комісіонера № 2 від 20.07.2008р. був затверджений Комітентом.

Такий висновок суду є помилковим, з врахуванням наступного.

Відповідно до ст. 1022 Цивільного кодексу України після вчинення правочину за дорученням Комітента Комісіонер повинен надати Комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. Комітент, який має заперечення щодо звіту Комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим.

Відповідно до п. 2.1.6. Договору комісії до обов'язків Комісіонера віднесено після виконання доручення подати Комітентові звіт і передати йому всі документи за виконаним дорученням.

Згідно п. 1.6. Договору комісії Комісіонер за рахунок Комітента забезпечує: купівлю обладнання до м. Торез, Донецької обл.; страхування при доставці обладнання; організацію пусконалагоджувальних робіт силами виробника.

Вартість пусконалагоджувальних робіт спеціалістами виробника входить у вартість обладнання (п. 1.4. додатку № 1 до договору комісії).

Відповідно до контракту № 166-2007 від 17.12.2007р. пуск в експлуатацію купленого обладнання є предметом поставки (п. 1.1), вартість пусконалагоджувальних робіт складає 10000,00 євро (п. 2.1).

Зазначений контракт регулює порядок пуска в експлуатацію обладнання (§ 9), а саме, що приймання обладнання здійснюється складанням Протоколу після того, як представники Продавця та Покупця прийдуть до згоди, що відповідно до результатів тестових випробувань, досягнуто гарантійних показників, передбачених контрактом (п. 9.1).

Оскільки пусконалагоджувальні роботи є умовою договору комісії, без їх здійснення доручення Комітенту не можна вважати виконаним, тому підстави для подання звіту Комісіонером відсутні.

Доводи позивача, що відповідні звіти були направлені Комітенту і згідно умов ч. 2 ст. 1022 Цивільного кодексу України є затвердженими, апеляційна інстанція вважає безпідставними з врахуванням того, що позивачем надані докази направлення 10.06.2009р. проміжних звітів № 1 від 29.12.2007р. та № 2 від 20.07.2008р., які законом чи договором не передбачені (а.с. 63-66 т. 3).

Звіт Комісіонера від 29.12.2007р., що міститься на а.с. 42 т. 1, не можна розглядати в розумінні звіту, передбаченого ст. 1022 Цивільного кодексу України та п. 2.1.6. Договору комісії, оскільки відсутні докази його направлення Комітенту, додання до нього будь-яких документів, а також враховуючи складання після нього проміжного звіту № 2 від 20.07.2008р.

Таким чином, доказів затвердження Комітентом звіту Комісіонера відповідно до ст. 1022 Цивільного кодексу України та п. 2.1.6. Договору комісії (після виконання доручення Комітента) позивач суду не надав, тому відсутні підстави вважати, що у Комітента настав обов'язок провести остаточний розрахунок за договором комісії відповідно до п. 5.4.

Доводи позивача, що пусконалагоджувальні роботи не виконанні через неоплату відповідачем вартості обладнання до уваги не приймаються, оскільки умовами договору комісії виконання цих робіт не поставлено в залежність від оплати.

За таких обставин, рішення господарського суду Донецької області від 21.12.2009р. у справі № 28/269 підлягає скасуванню, як таке, що прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та при невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

Апеляційний суд вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні з мотивів, викладених у постанові.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на позивача - ТОВ «СП «ТМ ВЕЛДТЕК».

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Торезтвердосплав»м. Торез Донецької області задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 21.12.2009р. у справі № 28/269 скасувати частково.

Викласти резолютивну частину рішення господарського суду Донецької області від 21.12.2009р. у справі № 28/269 в наступній редакції:

«У задоволені позовних вимог товариству з обмеженою відповідальністю «СП «ТМ ВЕЛДТЕК» м. Київ до відкритого акціонерного товариства «Торезтвердосплав»м. Торез про стягнення основного боргу в сумі 565 698,62 грн., інфляційних витрат в сумі 84 290,00 грн. та трьох процентів річних в сумі 19 157,00 грн. відмовити»

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СП «ТМ ВЕЛДТЕК»(юр. Адреса: 04201, м. Київ, вул. Полярна, 8-Е, кв. 69, факт. Адреса: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 23, офіс 620, р/р 26001014150781 у Мінському відділенні Київської міської філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, ЄДРПОУ 19369185) на користь відкритого акціонерного товариства «Торезтвердосплав»(86604, Донецька область, м. Торез, вул. Трудовая, 83, р/р 26001301460151 в ПІБ м. Тереза, МФО 334282, ЄДРПОУ 00196167) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 3 345,00 грн.

Суду першої інстанції видати відповідний наказ.

Головуючий          

Судді:          

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС

5. г/с Дон. обл.