Ухвала суду № 82683541, 26.06.2019, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________

Справа № 703/747/12

У Х В А Л А

26.06.2019 м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого – судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання – Роман К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградів скаргу ОСОБА_1 на рішення дії державного виконавця,

В С Т А Н О В И В:

07.06.2017 року скаржник ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Бабанець Е.В., згідно якої просить суд: визнати незаконними дії головного державного виконавця Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Бабинець Е.В. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №52524607 від 04 жовтня 2016 року та скасувати оскаржену постанову про відкриття виконавчого провадження.

14.07.2017 року головний державний виконавець Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Бабанець Е.В. надіслав до суду письмове заперечення проти скарги, де зазначає, що скарга є безпідставною та не підлягає до задоволення оскільки стягувачем ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на момент пред`явлення до виконання виконавчогодокумента №703/747/12 від 30.03.2012 року (04.10.2016 року) у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження» (Попередньої редакції від 16.10.2013 року не пропущено строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, так як з моменту завершення виконавчого провадження №47277253 на підставі п.4 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» не пройшло одного року, відповідно стягувач не втратив своє право на повторне пред`явлення виконав документа до виконання. Відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного номера боржника або стягувача не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.

В судове засідання скаржник ОСОБА_1 та його представник адвокат Продан О.В. не з`явилися, однак представник скаржника подала до суду заяву про підтримання заявлених вимог та розгляд справи у їхню відсутність.

Представник скаржника ОСОБА_2 в судовому засіданні скаргу підтримав з мотивів, наведених в скарзі та просив суд таку задоволити, посилаючись на те, що скаржник не отримувала оскаржену постанову, а дізналася про винесення такої тільки у березні 2019 року.

Головний державний виконавець Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Бабанець Е.В. в судове засідання також не з`явився, причини неявки суду не повідомив, тому скаргу розглянуто у його відсутності.

Дослідивши подану скаргу, заперечення, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

В судовому засіданні встановлено, що 30 березня 2012 року Виноградівським районним судом Закарпатської області було ухвалено заочне рішення у справі №703/747/12 за яким стягнуто з скаржника ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово- інвестиційний банк» заборгованість за кредитним договором №1074 від 17 липня 2007 року в розмірі 284 445,45 грн. та понесені судові витрати в розмірі 2 844,45 грн.

На виконання рішення суду 10 квітня 2012 року Виноградівським районним судом Закарпатської області було видано виконавчий лист у справі №703/747/12 зі строком пред`явлення до виконання до 10 квітня 2013 року (а.с.4-5).

Стягувачем було пропущено строк для пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання, у зв`язку із чим Банк звернувся до суду із заявою про поновлення відповідного строку.

13 листопада 2013 року Виноградівським районним судом Закарпатської област і постановлено ухвалу, відповідно до якої поновлено строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

04 жовтня 2016 року головним державний виконавцем Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Закарпатській області Бабинець Е.В. було відкрито виконавче провадження №52524607 з примусового виконання виконавчого листа №703/747/12 виданого Виноградівським районним судом Закарпатської області 10 квітня 2012 року.

Даний виконавчий документ стягувачем пред`явлено повторно оскільки 25.12.2015 року виконавче провадження за №47277253, яке надійшло до виконання 16.04.2015 року було завершено на підставі и.4 ст.47 Закону України «Про виконавче нровадження та винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві з правом повторного пред`явлення у строки встановлені ст. 22, 23 Закону України «Про виконавче провадження» (попередньої редакції 16.10.2013 р.).

З даною постановою про відкриття виконавчого провадження стягувач не погоджується та вважає діїї державного виконавця щодо винесення окаржуваної постанови незаконними оскільки стягувачем було пропущено строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено у ст.1 Закону України "Про державну виконавчу службу" державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV, який діяв на момент здійснення виконавчого провадження ( далі - Закон України «Про виконавче провадження»), примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Згідно ч.1 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч. 2 п. 20 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень при закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або поверненні виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, суми стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.

На зворотному боці Виконавчого листа, виданого Виноградівським районним судом Закарпатської області 12 квітня 2012 року у справі №703/747/12, зазначено, щ0 25 грудня 2014 року виконавче провадження було завершено на підставі п. 4 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

П. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції що діяла на час здійснення відповідної виконавчої дії, передбачає, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження»

у редакції, що діяла на момент завершення виконавчого провадження та виникнення Стягувача права на повторне звернення до органів ДВС, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки:

1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб) уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протятої трьох місяців;

2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» у

відповідній редакції повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Таким чином, Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» мало право повторно пред`явити виконавчий лист, виданий Виноградівським районним судом Закарпатської області 10 квітня 2012 року за №703/747/12 до Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області в строк до 25 грудня 2015 року.

Вказані норми законодавства норми законодавства, що визначають строк пред`явлення виконавчих документів до виконання, діяли до 04 жовтня 2016 року включно - тобто до моменту набрання чинності Законом України «Про виконавче провадження» у новій редакції 05 жовтня 2016 року.

Однак, у матеріалах виконавчого провадження міститься заява ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про відкриття виконавчого провадження та примусове виконання рішення з одночасним накладенням арешту на майно та кошти боржника, відповідно до якої Стягувач просить Виноградівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області прийняти «до виконання виконавчий документ та відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа виданого 12.04.2012р. Виноградівським районним судом Закарпатської області у справі №703/747/12».

Вищевказану заяву було зареєстровано Виноградівським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції 04 жовтня 2016 року за вхідним номером 2118/01-37/9.

У постанові про відкриття виконавчого провадження від 04 жовтня 2016 року також зазначено, що заява про примусове виконання подана 04 жовтня 2016 року.

Таким чином, стягувачем було пропущено строк для повторного пред`явлення виконавчого документу до виконання.

02 червня 2016 року було прийнято Закон України «Про виконавче провадження» у новій редакції, що набрав чинності 05 жовтня 2016 року.

Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» у новій редакції виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

У прикінцевих і перехідних положеннях, що містяться у Розділі XIII Закону, зазначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Тобто станом на 04 жовтня 2016 року діяв Закон України у попередній редакції, що встановлює строк для пред`явлення до виконання (в тому числі повторного) виконавчих документів 1 рік (ст. 22 Закону).

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»

у редакції, що діяла станом на 04 жовтня 2016 року, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку пред`явлення документів до виконання.

Однак головний державний виконавець отримавши заяву стягувача 04.10.2016 року про примусове виконання виконавчого листа у порушення вимог законодавства виніс постанову про відкриття виконавчого провадження.

За таких обставин оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

У відповідності до ч.2 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Таким чином, суд вважає за необхідним задовольнити скаргу в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.447-451 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Скаргу задовольнити.

Визнати незаконними дії головного державного виконавця Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Бабинець Е.В. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №52524607 від 04 жовтня 2016 року.

Скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 04 жовтня 2016 року, виконавче провадження №52524607, винесену головним державним виконавцем Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Бабинець Е.В.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

У відповідності до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Головуючий Т. Ю. Левко