Рішення № 82681032, 27.06.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1341/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В. за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., представник позивача – не з`явився, представника відповідача – Яківця М.В. (за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства “Українське Дунайське Пароплавство” до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство “Українське Дунайське Пароплавство” звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.12.2018 року №0453711304 та №0453721304.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що до ПрАТ “Українське Дунайське Пароплавство” від ГУ ДФС в Одеській області надійшли податкові повідомлення-рішення від 07.12.2018 року: №0453711304, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на суму 90707,15 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 66379,12 грн.; №0453721304, збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 1074 335,73 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 789239,32 грн. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення були винесені ГУ ДФС в Одеській області на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки №2481/15-32-14-01/01125821 від 13.11.2018 року.

Відповідно до ст.56 Податкового кодексу України ПрАТ “Українське Дунайське Пароплавство” скористалося своїм правом щодо адміністративного оскарження вищезазначених податкових повідомлень-рішень та подало скарги за вих. №ЧМ-459 та №ЧМ-460 від 20.12.2018 року до Державної фіскальної служби України. 25.02.2019 р. позивачем було отримано рішення Державної фіскальної служби України за вих. №8097/6/99-99-11-05-01-25 про результати розгляду скарг, відповідно до якого податкові повідомлення-рішення №0453711304 та №0453721304 від 07.12.2018 року залишені без змін, а скарги - без задоволення.

Позивач вказав, що в описовій частині вищевказаного акту перевірки зазначено, що ПрАТ “Українське Дунайське Пароплавство” не утримало та не перерахувало до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору з окремих видів доходів у вигляді грошової компенсації витрат на харчування працівників внаслідок чого і було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 1074335,73 грн. та нараховані штрафні санкції відповідно до п.127.1 ст.127 ПК України у розмірі 789239,32 грн., а також збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на суму 90707,15 грн. та нараховані штрафні санкції відповідно до п.127.1 ст.127 ПК України у розмірі 66379,12 грн.

ПрАТ “Українське Дунайське Пароплавство” не вбачає порушення податкового законодавства стосовно обов`язку утримання та відрахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору з вищезазначеного питання.

Позивач зазначив, що з акту перевірки вбачається, що ГУ ДФС в Одеській області взагалі не визначено конкретних фізичних осіб, у яких додаткове благо виникло, а додаток, на який відповідач посилається у своєму акті перевірки як на підставу для здійснення ним висновків про отримання працівниками ПрАТ “Українське Дунайське Пароплавство” додаткових благ, до позивача не надходив.

Також позивач зазначив, що при здійсненні позапланової виїзної перевірки ГУ ДФС в Одеській області були невірно визначені правові підстави для виплати компенсації за харчування членам екіпажів суден та не враховані норми законодавства України, що регулює виплату працівникам плавскладу грошової компенсації витрат на харчування.

Нарахування та виплата ПрАТ “Українське Дунайське Пароплавство” грошової компенсації витрат на харчування працівникам (членам екіпажів суден), при їх роботі на території України на період суднопіднімання, експлуатації і ремонту суден здійснювалось відповідно до норм чинного законодавства України.

В обґрунтування позову позивач посилався на укладену між Мінінфраструктури України, Федерацією роботодавців транспорту України і Спільним представницьким органом профспілок у сфері морського транспорту Галузеву угоду на 2013-2015 роки, яка є чинною і на сьогодні. Даною угодою передбачено обов`язок роботодавця забезпечувати безоплатно харчуванням членів екіпажів суден каботажного плавання транспортного, гідрографічного, службово-допоміжного та портового флоту, що находяться в експлуатації та ремонті, в тому числі в порту приписки або виплачувати їм відповідну компенсацію таких витрат.

Позивач вказав, що за період з 2015 року діяли накази по ПрАТ “Українське Дунайське Пароплавство” від 02.03.2015 року №63 та від 14.11.2016 року №294 «Про встановлення нових нормативів вартості раціону колективного харчування та столове забезпечення членів екіпажів суден ПрАТ “Українське Дунайське Пароплавство”.

Позивач вважав, що суми компенсацій грошових коштів не є оподаткованим додатковим доходом фізичних осіб (членів екіпажів) та не прирівнюється до додаткового блага і з них не повинен сплачуватись податок з доходів фізичних осіб та військовий збір.

Позивач зазначив, що сума грошової компенсації витрат на харчування, надані ПрАТ “Українське Дунайське Пароплавство” працівникам (членам екіпажів суден) у період їх роботи на території України на період суднопіднімання, експлуатації і ремонту суден, які знаходяться на території України є добовими витратами, які спрямовані на харчування, та входить до складу валових витрат.

Ухвалою від 11.03.2019 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 28 березня 2019 року об 11:00 год.

У підготовчому засіданні 28.03.2019 року оголошено перерву до 16.04.2019 року до 15:00 год. у зв`язку з отриманням позивачем відзиву на позов в день підготовчого засідання та необхідністю ознайомлення з ним для подання решти заяв по суті справи.

Ухвалою від 17.04.2019 року судом продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 15 травня 2019 року до 15:30 год.

Ухвалою від 15.05.2019 року судом закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 30 травня 2019 року о 14 год. 30 хв.

У судовому засіданні 30.05.2019 року після з`ясування судом обставин у справі та перевірки їх доказами, виступу сторін у судових дебатах суд видалився до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

Під час ухвалення рішення виявилася потреба у з`ясуванні додаткових обставин по справі шляхом отримання від сторін інформації щодо результатів перевірки контролюючим органом повноти нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору з окремих видів доходів у вигляді грошової компенсації витрат на харчування працівників у податкові періоди з 2011р. по 2014 р. включно.

Ухвалою від 30.05.2019 року поновлено судовий розгляд справи для з`ясування додаткових обставин.

У судовому засіданні 10.06.2019 року оголошено перерву до 24.06.2019 року до 09:30 год. для подання додаткових доказів на вимогу суду.

У судове засідання, призначене на 24 червня 2019 року на 09:30 годину, з`явився представник відповідача.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Тому суд ухвалив про розгляд справи за відсутності позивача.

Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, вважав його необґрунтованим. 28.03.2019 року представник відповідача надав письмовий відзив, в якому зазначив, що ГУ ДФС в Одеській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» з питань правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток, правомірності визначення сум від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, нарахованих сум бюджетного відшкодування, від`ємного значення сум податку на додану вартість, а також виконання платником податків передбачених Податковим кодексом України інших вимог, які стосуються адміністрування податку на додану вартість, достовірності, повноти нарахування сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору, повноти оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України, дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, дотримання вимог Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за період з 01.01.2015 року по 31.03.2018 року. За результатами перевірки складено акт від 13.11.2018 року №2481/15-32-14-01/01125821.

Представник відповідача вказав, що перевіркою достовірності та повноти включення доходів до складу загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податків встановлено, що до складу загального місячного (річного) оподаткованого доходу включені доходи у вигляді заробітної плати, індексації, перевищення витрат на відрядження за кордон.

Перевіркою правильності визначення бази оподаткування при нарахуванні доходів платникам податків у вигляді заробітної плати не встановлено порушень, тобто база оподаткування у відповідності з п.164.6 ст.164 ПК України визначена при нарахуванні доходів у формі заробітної плати - як нарахована зарплата, зменшена на суму утриманого єдиного внеску (до 31.12.2015 р.), а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності; у формі перевищення витрат на відрядження за кордон - як нараховане перевищення витрат на відрядження за кордон.

Перевіркою правильності застосування до бази оподаткування розміру ставок податку щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих), зокрема, у формі зарплати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами порушень п.167.1 статті 167 ПК України не встановлено, тобто базовою є ставка податку у розмірі 15 (з 01.01.2016р. - 18) відсотків, яка застосовується щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих), зокрема, у формі заробітної плати.

Перевіркою правильності оподаткування окремих видів доходів, які мають свої особливості щодо їх нарахування (виплати) та оподаткування, встановлено, що позивач виплачував доходи з каси, згідно видаткових касових ордерів працівникам (членам екіпажів суден) у вигляді грошової компенсації витрат на харчування при їх роботі на території України на період суднопіднімання, експлуатації і ремонту суден.

Представник відповідача зазначив, що вартість грошової компенсації витрат на харчування склала 7216061,98 грн., у тому числі за 2015 рік - 1640595,12 грн., 2016 рік - 2169504,17 грн., 2017 рік - 2845039,66 грн., І кв. 2018 року - 560929,03 грн.

Під час проведення перевірки надано запит від 18.10.2018 р. щодо отримання засвідчених копій документів, які свідчать про видачу коштів фізичним особам у вигляді компенсації витрат на харчування. У відповідь надано лист від 23.10.2018 р. № ЮС-943 з додатком у електронному вигляді (на CD-R диску), який містить інформацію журналів ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» по балансових рахунках 37.7.14 та 30.1 за період з 2015 р. по І квартал 2018 р.

Представник відповідача вважав, що не є об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб добові витрати та суми, які спрямовуються на харчування замість робочих витрат, що виплачуються членам екіпажів морських та річкових суден, що провадять діяльність за межами митного кордону чи територіальних вод України, у разі, якщо таке перебування оформлено як відрядження відповідно до вимог Інструкції №359, затвердженої Міністерством транспорту України наказом №359 від 12.07.1999 року, та такі суми не перевищують граничних розмірів, встановлених Постановою КМУ №73 від 02.02.2011 року.

В інших випадках, у тому числі при перевищенні сум виплат понад встановлені норми, суми таких виплат оподатковуються на загальних підставах.

Крім того, після повернення з відрядження платник податку зобов`язаний подати звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, до закінчення п`ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник завершує таке відрядження.

Представник відповідача зазначив, що суми грошової компенсації витрат на харчування надані ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» працівникам (членам екіпажів суден) у період їх роботі на території України на період суднопіднімання, експлуатації і ремонта суден, які не знаходяться у відрядженні не є добовими витратами, спрямованими на харчування, що виплачуються членам екіпажів морських та річкових суден, які провадять діяльність за межами митного кордону чи територіальних вод України.

Заслухавши вступне слово представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що на підставі направлень, виданих ГУ ДФС в Одеській області від 12.10.2018 року №№ 9123/14-01, 9124/14-01, 9126/14-01, 9127/14-01, 9128/14-01, 9129/14-01, 9130/14-01, 9131/14-01, 9125/14-01, 9132/14-01, 9133/14-01, 9134/14-01, відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України, на підставі наказу ГУ ДФС України в Одеській області від 05.10.2018 року №7503, проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» з питань правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток, правомірності визначення сум від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, а також виконання платником податків передбачених ПК України інших вимог, які стосуються адміністрування податку на додану вартість, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору, повноти оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України, дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, дотримання вимог Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за період з 01.01.2015 року по 31.03.2018 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 13 листопада 2018 року №2481/15-32-14-01/01125821 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство», код ЄДРПОУ 01125821, з питань правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток, правомірності визначення сум від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, нарахованих сум бюджетного відшкодування, від`ємного значення сум податку на додану вартість, а також виконання платником податків передбачених Податковим кодексом України інших вимог, які стосуються адміністрування податку на додану вартість, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору, повноти оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України, дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, дотримання вимог Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за період з 01.01.2015 року по 31.03.2018 року» (а.с. 16-54, т. 1).

Відповідно до висновку акту, встановлені наступні порушення позивача, зокрема:

- п.п.14.1.47, п.п.14.1.54 п.14.1 ст.14, п.п.162.1.1, п.п.162.1.3 п.162.1 ст.162, п.п.163.1.1, п.п.163.1.2 п.163.1, п.п.163.2.1, п.п.163.2.2. п.163.2. ст.163, п.п.164.1.1, п.п.164.1.2 п.164.1, п.п.164.2.17 п.164.2, п.167.1 ст.167, п.п.168.1.4 п.168.1, п.168.3, п.п.168.4.1, п.п.168.4.2, п.п.168.4.3, 168.4.4, п.п.168.4.5, п.п.168.4.7. п.168.4 ст.168, п.171.2 ст.171 ПК України, в результаті неутримання та неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 1249674,39 грн., у тому числі за 2015 рік - 246089,27 грн., 2016 рік - 390510,75 грн., 2017 рік - 512107,14 грн., І кв. 2018 року - 100967,23 грн.;

- пп.1.2 п.16-1 підрозділу X «Інші перехідні положення» розділу ХХ, п.п.14.1.47, п.п.14.1.54 п.14.1 ст.14, п.п.162.1.1, п.п.162.1.3 п.162.1 ст.162, п.п.163.1.1, п.п.163.1.2 п.163.1, п.п. 163.2.1, п.п.163.2.2. п.163.2. ст.163, п.п.164.1.1, п.п.164.1.2 п.164.1, п.п.164.2.17 п.164.2, п.167.1 ст.167, п.п.168.1.4 п.168.1, п.168.3, п.п.168.4.1, п.п.168.4.2, п.п.168.4.3, 168.4.4, п.п.168.4.5, п.п.168.4.7. п.168.4 ст.168, п.171.2 ст.171 ПК України, в результаті неутримання та неперерахування до бюджету військового збору на загальну суму 108241,02 грн., у тому числі за 2015 рік - 24608,93 грн., 2016 рік - 32542,56 грн., 2017 рік - 42675,60 грн., Ікв.2018 року - 8413,93 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки від 13 листопада 2018 року №2481/15-32-14-01/01125821, позивач звернувся до ГУ ДФС в Одеській області з запереченнями на вказаний акт перевірки (а.с. 138-146, т. 1).

Листом від 04.12.2018 року №17148/10/15-32-14-01-10, Головне управління ДФС в Одеській області повідомило позивача про те, що висновки акту залишаються без змін, а заперечення – без задоволення (а.с. 147-175, т.1).

На підставі висновків акту перевірки 13 листопада 2018 року №2481/15-32-14-01/01125821 та відповіді щодо розгляду заперечень від 04.12.2018 року №17148/10/15-32-14-01-10, 07.12.2018 року Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято, серед інших, наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0453711304, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору, пені на загальну суму 157086,27 грн., у тому числі 90707,15 грн. – за податковими зобов`язаннями; 66379,12 грн. – штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 12, т. 1);

- №0453721304, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку інших ніж зарплата, на загальну суму 1863575,05 грн., у тому числі 1074335,73 грн. – за податковими зобов`язаннями; 789239,32 грн. – штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 14, т. 1).

ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» було оскаржено вказані податкові повідомлення-рішення в порядку адміністративного оскарження до ДФС України (а.с. 177-184, т. 1).

Рішенням ДФС України від 19.02.2019 року №8097/6/99-99-11-05-01-25 податкові повідомлення-рішення від 07.12.2018 року №0453711304 та №0453721304 залишено без змін, а скарги ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» – без задоволення (а.с. 186-189, т. 1).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України.

Згідно п.п.14.1.47 та п.п.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПК України, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу);

дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Відповідно до п.п. 162.1.1, 162.1.3 п.162.1 ст.162 ПК України, платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; податковий агент.

Згідно п.п. 163.1.1, 163.1.2 п.163.1 ст.163 ПК України, об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Згідно п.п. 163.2.1, 163.2.2 п.163.2 ст.163 ПК України, об`єктом оподаткування нерезидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до п.п. 164.1.1, 164.1.2 п.164.1 ст.164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Відповідно до п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді:

а) вартості використання житла, інших об`єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах;

б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств. Додатково до винятків, передбачених підпунктом "а" цього підпункту, не вважаються додатковим благом платника податку доходи, одержані у формі та розмірах, що підлягають включенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, а також кошти, вартість послуг, проживання, проїзду, харчування, спортивного одягу, аксесуарів, взуття та інвентарю, колясок для інвалідів, у тому числі які призначені для участі інвалідів в фізкультурно-реабілітаційних та спортивних заходах, лікарських та медико-відновлюваних засобів та інших доходів, наданих (виплачених) платнику податку - учаснику спортивних (крім професійного спорту), фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізкультурно-оздоровчої діяльності та фізкультурно-спортивної реабілітації, що фінансуються з бюджету та/або бюджетними організаціями, іншими неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату надання таких коштів;

в) вартості послуг домашнього обслуговуючого персоналу, безоплатно отриманих платником податку, включаючи працю підпорядкованих осіб, а також осіб, що перебувають на військовій службі чи є заарештованими або ув`язненими. Під терміном "послуги домашнього обслуговуючого персоналу" розуміються послуги з побутового обслуговування фізичної особи, членів її сім`ї або від імені чи за їх дорученням будь-якої третьої особи, включаючи ремонт або спорудження об`єктів рухомого чи нерухомого майна, що належить таким особам або використовується ними;

г) суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов`язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом;

ґ) суми безповоротної фінансової допомоги (крім суми процентів умовно нарахованих на таку допомогу);

д) основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом;

е) вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об`єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 цієї статті.

Статтею 165 ПК України визначено доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Однак такий вид доходу як грошова компенсація витрат на харчування членів екіпажів суден у період їх роботи на території України на період суднопіднімання, експлуатації і ремонту суден – у наведеному в ст.165 ПК України переліку відсутній.

Згідно п.167.1 ст.167 ПК України (в редакції, чинній до 01.01.2016 року), ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті - мінімальна заробітна плата).

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.

Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно із статтями 177 і 178 цього розділу, застосовують ставку 20 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.

Встановлені в абзацах першому - сьомому цього пункту ставки податків не застосовуються до доходів, визначених у пунктах 167.2-167.6 цієї статті.

Відповідно до п.167.1 ст.167 ПК України (в редакції, чинній з 01.01.2016 року), ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Згідно п.п.168.1.4 п.168.1 ст.168 ПК України, оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом. Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Згідно п.168.3 ст.168 ПК України, розрахунок податкових зобов`язань з оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у джерела його виплати, проводиться податковим агентом (у тому числі роботодавцем, органами Пенсійного фонду України).

Відповідно до п.п. 168.4.1, 168.4.2, 168.4.3, 168.4.3, 168.4.4, 168.4.5, 168.4.4 п.168.4 ст.168 ПК України, податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України;

такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (далі - відокремлений підрозділ).

У разі прийняття рішення про створення відокремленого підрозділу юридична особа повідомляє про це контролюючі органи за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням таких новостворених підрозділів у встановленому порядку;

суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий відокремлений підрозділ, усі обов`язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу;

юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів в установленому Бюджетним кодексом України порядку розподіляють зазначені кошти згідно з нормативами, визначеними Бюджетним кодексом України, та спрямовують такі розподілені суми до відповідних бюджетів.

Органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів в установленому Бюджетним кодексом України порядку розподіляють зазначені кошти згідно з нормативами, визначеними Бюджетним кодексом України, та спрямовують такі розподілені суми до відповідних бюджетів;

фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього розділу за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету: а) у разі коли така фізична особа є податковим агентом, - за місцем реєстрації у контролюючих органах; б) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам - за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв); в) в інших випадках - за її податковою адресою;

відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Згідно п.171.2 ст.171 ПК України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є:

а) податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні;

б) платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов`язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.

Відповідно до п.176.2 (а) ст.176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Відповідно до п.п.1.2 п.16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою встановлено, що ПрАТ “Українське Дунайське Пароплавство” виплачувало доходи з каси, згідно видаткових касових ордерів працівникам (членам екіпажів суден) у вигляді грошової компенсації витрат на харчування при їх роботі на території України на період ремонту суден. (Бухгалтерська проводка Дт 37.7.14 Кт 30.1)

Під час перевірки було надано запит від 18.10.2018 року щодо отримання засвідчених копій документів, які свідчать про видачу коштів фізичним особам у вигляді компенсації витрат на харчування.

У відповідь надано лист від 23.10.2018 року № ЮС-943 з додатком у електронному вигляді (на CD-R диску), який містить інформацію журналів “Українське Дунайське Пароплавство” по балансових рахунках Дт 37.7.14 Кт 30.1 з 2015 року по І квартал 2018 року.

Отже, оскільки під час перевірки особи, щодо яких здійснювалась компенсація витрат на харчування встановлено, тобто здійснено персоніфікацію цих осіб, контролюючим органом встановлено порушення ст.162-164 ПК України, а саме: у відповідності до п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником як додаткове благо у вигляді: суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або витрат платника податку, крім тих, що обов`язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розділом IV ПК України; вартості харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених ПК України для оподаткування прибутку підприємства.

Доводи позивача про те, що відповідачем не було персоніфіковано осіб, яким такий дохід виплачувався, спростовуються наданим відповідачем на вимогу суду в електронному форматі додатком, що складається з чотирьох файлів формату «EXEL» з переліком працівників та виплачених їм коштів у 2015, 2016, 2017 роках та І кварталі 2018 року.

Надіслані суду електронною поштою файли записані на СD-R диск, що приєднаний до справи.

Щодо необізнаності позивача з цим переліком суд зазначає, що цей перелік було надано самим позивачем на запит інспекторів ГУ ДФС в Одеській області під час перевірки, що відображено в Акті перевірки (а.с. 40 зворотній бік, т. 1).

Вартість грошової компенсації витрат на харчування склала 7216061,98 грн., у тому числі за 2015 рік - 1640595,12 грн., 2016 рік - 2169504,17 грн., 2017 рік - 2845039,66 грн., І кв. 2018 року - 560929,03 грн.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року №73 «Про граничні норми добових витрат для відрядження членів екіпажів суден, інших транспортних засобів та суми, що спрямовуються на їх харчування замість добових витрат» встановлено, що: 1) граничні норми добових витрат для відрядження членів екіпажів суден, інших транспортних засобів у разі, коли такі судна, інші транспортні засоби провадять комерційну, промислову, науково-пошукову чи риболовецьку діяльність за межами територіальних вод України, виконують міжнародні рейси для провадження навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату за межами повітряного або митного кордону України, використовуються для проведення аварійно-рятувальних та пошуково-рятувальних робіт за межами митного кордону або територіальних вод України, визначаються у сумі, що не перевищує 75% розміру мінімальної заробітної плати, що діяв для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, в розрахунку на добу; 2) суми, що спрямовуються на харчування замість добових витрат для відрядження членів екіпажів суден, інших транспортних засобів, які провадять діяльність за межами повітряного або митного кордону чи територіальних вод України, визначаються у галузевій угоді і не можуть перевищувати граничних норм добових витрат.

Положення Постанови №73 поширюються лише на членів екіпажів суден, які перебувають у відрядженні.

Відповідно до п.п. «а» п.п.170.9.1 п.170.9 ст.170 ПК України сума добових визначається в разі відрядження, зокрема до країн, в`їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на виїзд), - згідно з наказом про відрядження за наявності документальних доказів перебування особи у відрядженні (відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів, рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні).

За відсутності зазначених відповідних підтвердних документів, сума добових включається до оподатковуваного доходу платника податку.

Суд бере до уваги доводи відповідача, що не є об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб добові витрати та суми, які спрямовуються на харчування замість добових, що виплачуються членам екіпажів морських та річкових суден, що провадять діяльність за межами митного кордону чи територіальних вод України, у разі, якщо таке перебування оформлено як відрядження відповідно до вимог Інструкції №359 та такі суми не перевищують граничних розмірів, встановлених Постановою №73.

В інших випадках, у тому числі при перевищенні сум виплат понад встановлені норми, суми таких виплат оподатковуються на загальних підставах.

Крім того, після повернення з відрядження платник податку зобов`язаний подати звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, до закінчення п`ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник завершує таке відрядження (п.п.170.9.2 п.170.9 ст.170 ПК України).

Таким чином, суми грошової компенсації витрат на харчування, надані ПрАТ “Українське Дунайське Пароплавство” працівникам (членам екіпажів суден) у період їх роботі на території України на період суднопіднімання, експлуатації і ремонта суден, які не знаходяться у відрядженні, не є добовими витратами, спрямованими на харчування, що виплачуються членам екіпажів морських та річкових суден, які провадять діяльність за межами митного кордону чи територіальних вод України.

Доводи позивача з посиланням на Галузеву угоду на 2013-2015 роки щодо обов`язку роботодавця забезпечувати безоплатно харчуванням членів екіпажів суден суд до уваги не бере, оскільки Галузева угода не визначає і не може визначати питання оподаткування того чи іншого доходу працівника. Перелік нормативних актів, з яких складається податкове законодавство України, наведено у п.3.1 ст.3 ПК України, і Галузева угода до цього переліку не входить.

Крім того, згідно п.7.3 ст.7 ПК України, будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Вищевикладені норми ПК України підтверджують неможливість застосування Галузевої угоди до правовідносин між сторонами спору у сфері оподаткування.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що відповідач дійшов правильного висновку, що в порушення п.п.14.1.47, п.п.14.1.54 п.14.1 ст.14, п.п.162.1.1, п.п.162.1.3 п. 162.1 ст.162, пп.163.1.1, пп. 163.1.2 п.163.1, пп. 163.2.1, пп.163.2.2. п.163.2. ст.163, пп. 164.1.1, п.п.164.1.2 п.164.1, п.п.164.2.17 п.164.2, п.167.1 ст.167, п.п.168.1.4 п.168.1, п.168.3, п.п.168.4.1, п.п.168.4.2, п.п. НОМЕР_1 , 168.4.4, п.п.168.4.5, п.п.168.4.7. п.168.4 ст.168, п.171.2 ст.171 ПК України, ПрАТ “Українське Дунайське Пароплавство” не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2015 року по 31.03.2018 року на загальну суму 1249674,39 грн., у тому числі за 2015 рік - 246089,27 грн., 2016 рік - 390510,75 грн., 2017 рік - 512107,14 грн., І кв.2018 року - 100967,23 грн.

Таким чином, у результаті порушень, викладених у розділі «Визначення бази оподаткування, повнота нарахування, утримання та своєчасність сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб» Акту перевірки в частині оподаткування додаткового блага, ПрАТ “Українське Дунайське Пароплавство” занижено базу оподаткованого доходу у вигляді грошової компенсації витрат на харчування, наданих працівникам (членам екіпажів суден), які не знаходяться у відрядженні під час суднопіднімання, експлуатації і ремонту суден у сумі 7216 061,98 грн., у тому числі за 2015 рік - 1640595,12 грн., 2016 рік - 2169504,17 грн., 2017 рік - 2845039,66 грн., І кв. 2018 року - 560929,03 грн.

Також в порушення пп.1.2 п.16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX, п.п.14.1.47, п.п.14.1.54 п.14.1 ст.14, п.п.162.1.1, п.п.162.1.3 п.162.1 ст.162, п.п.163.1.1, п.п.163.1.2 п.163.1, пп.163.2.1, п.п.163.2.2. п.163.2. ст.163, п.п.164.1.1, п.п.164.1.2 п.164.1, п.п.164.2.17 п.164.2, п.167.1 ст.167, п.п.168.1.4 п.168.1, п.168.3, п.п.168.4.1, п.п.168.4.2, п.п. НОМЕР_1 , 168.4.4, п.п.168.4.5, п.п.168.4.7. п. 168.4 ст.168, п.171.2 ст.171 ПК України, позивачем не утримано та не перераховано військового збору за період з 01.01.2015 року по 31.03.2018 року на загальну суму 108241,02 грн., у тому числі за 2015 рік - 24608,93 грн., 2016 рік - 32542,56 грн., 2017 рік - 42675,60 грн., І кв.2018 року - 8413,93 грн.

З огляду на встановлені судом фактичні обставини та приписи чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 07.12.2018 року №0453711304 про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору на суму 90707,15 грн. і нарахування штрафних санкцій у розмірі 66379,12 грн.; та №0453721304 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 1074335,73 грн. і нарахування штрафних санкцій у розмірі 789239,32 грн. є правомірними, винесеними з дотриманням вимог ч.2 ст.2 КАС України, а саме: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Українське Дунайське Пароплавство” є безпідставними та не підлягають задоволенню, а тому в їх задоволенні належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ст.ст. 241-246, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Приватного акціонерного товариства “Українське Дунайське Пароплавство” (адреса місцезнаходження: вул. Пароходна, 28, м. Ізмаїл, Одеська область, 68600, код ЄДРПОУ 01125821) до Головного управління ДФС в Одеській області (адреса місцезнаходження: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 39398646) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС в Одеській області: від 07.12.2018 року № 0453711304 про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору на суму 90707,15 грн. і нарахування штрафних санкцій у розмірі 66379,12 грн.; та від 07.12.2018 року № 0453721304 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 1074335,73 грн. і нарахування штрафних санкцій у розмірі 789239,32 грн. – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27 червня 2019 року.

Суддя В.В. Андрухів

.