Рішення № 82679538, 01.03.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2019 року Справа № 160/9863/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горбалінського В.В. розглянувши у місті Дніпрі у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

27 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з відмови у призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати у стаж, що надає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 період роботи з 15 березня 2013 року по даний час у ТОВ «ДТЕК СЕРВІС» в якості підземної медичної сестри вищої категорії Здоровпункту № 3 Медичного центру Департаменту з медицини праці, призначити та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з моменту звернення - 12 жовтня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем безпідставно не було зараховано до пільгового стажу період роботи медичною сестрою вищої категорії Здоровпункту № 3 Медичного центру Департаменту з медицини праці з 15.03.2013 року по теперішній час, а тому рішення відповідача про відмову в призначені позивачу пільгової пенсії за віком є протиправним.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2018 року відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні, відповідно до положень ч.5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

21 січня 2019 року, на виконання вимог вищезазначеної ухвали, відповідачем поданий письмовий відзив на позовну заяву за вх. №3053/19, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі, посилаючись на те, що зарахування періоду роботи позивача у Товаристві з обмеженою відповідальністю «ДТЕК-СЕРВІС» з 15.03.2013 року по теперішній час неможливо, у зв`язку із тим, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у підприємства ТОВ «ДТЕК-СЕРВІС» (код ЕДРПОУ 34456687) за видами економічної діяльності відсутній код КВЕД 86.10 «Діяльність лікарняних закладів» або інша діяльність пов`язана з наданням медичних послуг саме в підземних умовах на шахтах. Таким чином, прийняти для призначення пільгову довідку № 616 від 25.09.2018 року за період роботи 15.03.2013 року по теперішній час у ТОВ «ДТЕК-СЕРВІС» у відповідача не має можливості.

Дослідивши доводи наведені, в позиціях позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 12.10.2018 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із письмовою заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до вимог ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

19 жовтня 2018 року відділом з питань призначення та перерахунків пенсій №18 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано відповідь №66/0322-19, в якій позивачу було відмовлено в призначенні пільгової пенсії за віком за Списком №1 відповідно до ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В даній відповіді відповідач зазначив, що відповідно до відомостей трудової книжки позивача НОМЕР_2 та наданих пільгових довідок страховий стаж останньої складає 31 рік 8 місяців 16 днів, в тому числі стаж роботи в підземних умовах по Списку №1 складає 6 років 2 місяці 10 днів замість визначеного законом – 7 років 6 місяців.

При цьому, період роботи з 15.03.2015 року по теперішній час на посаді сестри медичної підземної вищої категорії здровпункта №3 в Товаристві з обмеженою відповідальністю «ДТЕК-СЕРВІС» зарахувати до пільгового неможливо, оскільки, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у зазначеного підприємства (код ЕДРПОУ 34456687) за видами економічної діяльності відсутній код КВЕД 86.10 «Діяльність лікарняних закладів» або інша діяльність, пов`язана з наданням медичних послуг саме в підземних умовах на шахтах.

Отже, у відповідача відсутні підстави прийняти пільгову довідку № 616 від 25.09.2018 року за період роботи 15.03.2013 року по теперішній час у ТОВ “ДТЕК-СЕРВІС” до розгляду для призначення пільгової пенсії.

Не погодившись з відмовою відповідача, вважаючи її необґрунтованою та такою, що суперечить нормам чинного законодавства, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно із ч.3 ст.4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Відповідно до змісту ст. 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

Приписами статті 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно до вимог ст. 100 цього Закону передбачено, що особам, які на день введення в дію цього Закону мають стаж на роботах із шкідливими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, мають право на пенсію на пільгових умовах, яка призначається відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Пунктом «а» ч. 1ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників (461-2016-п), затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першоїстатті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Згідно п. 10 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 «Про затвердження Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах»(далі - Порядок №383) для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку.

Згідно дост.48 Кодексу законів про працю України та ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12.08.1993 року №637 (далі Порядок №637), де регламентовано порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

В разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (п.2 Порядку № 637).

Згідно п.3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем для підтвердження наявності пільгового стажу була надана уточнююча довідка №616 від 25.09.2018 року, в якій зазначено, що остання працює з 15 березня 2015 року (наказ №1208/10-к від 14.03.2015 року) по теперішній час в Товаристві з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СЕРВІС», в зазначений період виконує роботу з обслуговування підземних робітників, повний робочий день під землею за професією сестра медична підземна вищої категорії Здоровпункту №3 Медичного центру Департаменту медицини та праці.

В тексті даної довідки зазначено, що робоче місце позивача було атестоване з 15.03.2016 року по 02.08.2016 року, згідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36, а з 03.08.2016 року по теперішній час атестовано на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461.

Проте, незважаючи на наведені доводи, відповідачем не було взято до уваги уточнюючу довідку позивача та відмовлено останній у призначенні пільгової пенсії, так як відсутній необхідний пільговий стаж, а саме – 7 років 6 місяців.

Суд з даною позицією відповідача не погоджується, так як відповідно до чинного законодавства основним документом, що підтверджує пільговий стаж є трудова книжка. В разі, коли трудова книжна втрачена або в ній відсутні відповідні записи – надаються уточнюючі довідки.

Посилання відповідача на те, що в Товаристві з обмеженою відповідальністю «ДТЕК-СЕРВІС», відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у зазначеного підприємства (код ЕДРПОУ 34456687) за видами економічної діяльності відсутній код КВЕД 86.10 «Діяльність лікарняних закладів» або інша діяльність пов`язана з наданням медичних послуг саме в підземних умовах на шахтах є необґрунтованими, так як і в записах трудової книжки позивача і в уточнюючій довідці містяться відомості, що остання працює на підземних роботах повний робочий день, що дає право на призначення пільгової пенсії на пільгових умовах за Списком №1.

При цьому, робоче місце позивача неодноразово проходило відповідну атестацію, передбачену чинним законодавством.

Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку, що відсутність визначеного коду КВЕД 86.10 «Діяльність лікарняних закладів» не повинна позбавляти позивача права на отримання пільгової пенсії, так як обов`язок на оформлення правовстановлюючих документів покладений саме на підприємство.

Комплексний аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. «а» ч. 1ст. 13 Закону №1788-ХІІ є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 10 березня 2015 року №21-51а15 та від 10 вересня 2013 року №21-183а13, що також кореспондується у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі №750/7525/17.

Таким чином, записами у трудовій книжці та уточнюючими довідками підтверджується характер роботи і стаж, який дає позивачу право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а, отже, рішення відповідача про відмову у призначення пенсії за віком на пільгових умовах є протиправними та такими, що підлягають скасуванню

Відповідно до положень ч. 2ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно зі ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі (ст. 9 КАС України), положення Кодексу адміністративного судочинства Українипередбачають не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч. 2 ст. 77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Відповідно до ч. 1, п. 3, п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Враховуючи викладене вище, повно і всебічно дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду з даною позовною заявою понесені судові витрати у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.), що підтверджується платіжним дорученням №233451562005 від 19.12.2018 року.

З огляду на задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за поданняпозовної заяви до суду в розмірі 704,80 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 77, 90, 238, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначені пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати у стаж, що надає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, період роботи з 15 березня 2013 року по даний час у Товаристві з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СЕРВІС» в якості підземної медичної сестри вищої категорії Здоровпункту № 3 Медичного центру Департаменту з медицини праці.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з моменту звернення - 12 жовтня 2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь позивача сплачену суму судового збору в розмірі 704,80 грн.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Горбалінський