Рішення № 82674979, 27.06.2019, Новоодеський районний суд Миколаївської області

27.06.2019

Справа № 482/260/19

Номер провадження 2/482/297/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2019 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді – Баранкевич В.О., за участю секретаря судового засідання Андрусенко В.А.., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2019 року до Новоодеського районного суду Миколаївської області звернувся позивач ОСОБА_1 з позовом до публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Як на підставу позову вказав, що 15 листопада 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. вчинено виконавчий напис № 10544 про стягнення з нього на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості за кредитним договором.

Згідно виконавчого напису, з нього стягнуті кошти на користь ПАТ «ПУМБ» на підставі договору № GР-5323585 від 30.10.2013 року, укладеним між ним та АТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ», правонаступником АТ «Банк Ренесанс Капітал» є Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», за період з 09 листопада 2017 року по 09.11.2018 року. Сума заборгованості складає 20470,32 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту 9646,20 грн.; прострочена заборгованість за комісією – 8663,72 грн.; прострочена заборгованість за процентами – 2160,40 грн.

Також, за вчинення виконавчого напису, стягнуто 430,00 грн.

Вважає, що при вчиненні виконавчого напису приватним нотаріусом порушено вимоги статей 87-88 Закону України «Про нотаріат» та п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, оскільки виконавчий напис вчинено на підставі нотаріально непосвідченого договору, а тому виконавчий напис має бути в судовому порядку визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив про їх задоволення.

Представник відповідача ПАТ «ПУМБ» в судове засідання свого представника не направив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджено особистим підписом уповноваженої особи банку про отримання судового виклику у бланку зворотнього поштового рекомендованого повідомлення, про поважність причин неявки суд не повідомив, відзиву до суду не направив.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. в судове засідання не з`явилася, направила до суду заяву, в якій просила розглянути справу у її відсутності, при вирішенні справи поклалася на розсуд суду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд дійшов висновків про наступне.

Судом встановлено, що 15 листопада 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 10544, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості в розмірі 20470,32 грн.

Відповідно до виконавчого напису, ОСОБА_1 є боржником за Кредитним договором № GР - 5323585 від 30.10.2013 року, укладеним ним із АТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК».

Строк платежу за Кредитним договором № GР - 5323585 від 30.10.2013 року настав.

Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 09 листопада 2017 року по 09 листопада 2018 року.

Сума заборгованості складає 20470,32 гривень , в тому числі:

-прострочена заборгованість за сумою кредиту – 9646,20 гривень;

-прострочена заборгованість за комісією – 8663,72 гривень;

-прострочена заборгованість за процентами – 2160,40 гривень;

-строкова заборгованість за сумою кредиту 0 гривень;

-строкова заборгованість за комісією 0 гривень;

-строкова заборгованість за процентами - 0 гривень.

За вчинення цього виконавчого напису, нотаріусом, на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат», стягнуто плату зі стягувача в розмірі 430,00 гривень, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача.

Загальна сума, яка пiдлягaє стягненню складає 20900,32 гривень.

Згідно зі ст.18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За ст. 88 вказаного закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу.

Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Вчинення виконавчого напису здійснюється в порядку, передбаченому главою 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року, №296/5.

Так, згідно п. 3.1. глави 16 вказаного Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172.

Як вбачається з наданих приватним нотаріусом Хара Н.С. документів, для вчинення оспорюваного виконавчого напису нотаріуса останньому було надано:

- пропозицію укласти договір (оферта), в якій міститься інформація про позичальника, основні умови кредиту (строк кредитного договору, сума кредиту, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розмір процентної ставки, спосіб надання кредиту, реквізити для погашення заборгованості, графік платежів);

- виписку з рахунка ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості по кредиту станом на 09.11.2018 року;

- письмову вимогу про виконання зобов`язань за кредитним договором № GР -5323585 від 30.10.2013 року.

Проте, нотаріусу не було надано оригінал нотаріально посвідченого договору, загальні умови договорів кредитування, відкриття та ведення рахунків, що є невід`ємною частиною пропозиції, тарифи банку.

Також не було надано засвідчену стягувачем виписку з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості (замість цього фактично надано розрахунок заборгованості, що не є тотожним поняттю «виписка банку», тобто первинний документ, який фіксує факт виконання господарської операції та служить підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку і в податкових документах («Перелік типових документів», затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5).

Крім того, не надано доказів направлення ОСОБА_1 письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором № GР - 5323585 від 30.10.2013 року та одержання ним такої вимоги.

Таким чином, в розпорядженні нотаріуса не було усіх необхідних для вчинення виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості документів, що б вказували на безспірність боргу, а тому останнім порушено встановлену законом процедуру вчинення виконавчого напису.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.

Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, приймаючи до уваги, що виконавчий напис приватного нотаріуса був вчинений в порушення вимог Закону «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивачки.

За встановлених обставин оспорюваний виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст.. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про судовий збір", а тому судовий збіру розмірі 768,40 грн. необхідно стягнути з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 18, 89, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис, винесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною № 10544 від 15.11.2018 р. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул.. андріївська, 4, ЄДРПОУ 14282829 на користь держави 768,40 грн.судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Головуючий: