Рішення № 82673899, 27.06.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/19109/18

Провадження № 2/520/2199/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2019 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Огренич І.В.

при секретарі - Сницереві А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», ОСОБА_2 , третя особа: Другий Київський відділ державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області про звільнення майна з-під арешту,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просить скасувати арешти на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , накладені державними виконавцями Другого Київського Відділу ДВС Одеського міського управління юстиції: реєстраційний номер обтяження 10234511 на підставі Постанови АА № 168367 від 10.09.2010 року державного виконавця Васильєва Ю.Ю. та реєстраційний номер обтяження 5233135 на підставі Постанови ВП № 41003293 від 31.03.2014 року державного виконавця Полякова Олександра Георгійовича. При цьому позивачка посилається на те, що у березні 2018 року померла її мати, після чого вона звернулась до Третьої Державної нотаріальної контори м. Одеси з метою оформлення спадщини, та дізналась, що квартира АДРЕСА_1 має обтяження, але за яким саме виконавчим листом було арештоване нерухоме майно, згідно Постанови АА № 168367 від 10.09.2010 року, з`ясувати не вдалося, оскільки усі ці документи знищені та вже не знаходяться у інформаційній базі. При зверненні до державного виконавця Полякова О.Г. було з`ясовано, що ВП № 41003293 від 31.03.2014 року також знищено, але залишилися інформація в інформаційній базі про те, що арешт на квартиру АДРЕСА_1 було накладено на підставі виконавчого листа Київського районного суду м. Одеси за №2-6090/09 про стягнення з неї та відповідача ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 13258,72 гривень. Проте, жодного виклику від державних виконавців щодо наявних матеріальних претензій з боку ПАТ «Дельта Банк» позивачка не отримувала, учасником виконавчих дій не була ні у 2010 році, ані у 2014 році, коли було арештовано двічі нерухоме майно, яке належало на праві власності їй та іншим співвласникам. Враховуючи неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивачка в іншій спосіб захистити своє порушене право не може, вона вимушена звернутися до суду з даним позовом.

У судове засідання позивачка та її представник не з`явились, представник позивача - адвокат Лобова Л.М. надала до суду заяву в якій просила розглянути справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідачі: представник Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» та ОСОБА_2 у судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином, про причини неявки до суду не повідомили, в зв`язку з чим, зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Третя особа: представник Другий Київський відділ державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки до суду не повідомив.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, позивачка ОСОБА_1 є власником 1/5 частини квартири АДРЕСА_1 .

При зверненні до Третьої Державної нотаріальної контори м. Одеси з метою оформлення спадщини після смерті матері у 2018 роцу позивачці стало відомо, що квартира АДРЕСА_1 має обтяження.

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Другого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси ГТУЮ в Одеській області де їй було видана Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, з яких вбачається, що квартира АДРЕСА_1 має наступні обтяження:

- реєстраційний номер обтяження 10234511 на підставі Постанови АА № 168367 від 10.09.2010 року державного виконавця Васильєва Ю.Ю., за яким саме виконавчим листом було арештоване нерухоме майно, позиваці з`ясувати не вдалося, оскільки усі ці документи у Відділі Державної виконавчої служби знищені;

- реєстраційний номер обтяження 5233135 на підставі Постанови про арешт всього нерухомого майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, ВП № 41003293 від 31.03.2014 року державного виконавця Другого Київського відділу ДВС Одеського МУЮ Полякова Олександра Георгійовича. Вказана постанова винесена державним виконавцем на підставі виконавчого листа Київського районного суду м. Одеси за №2-6090/09 про стягнення з позивачки та відповідача ОСОБА_2 заборгованості в розмірі13258,72 гривень.

З відповіді старшого державного виконавця Другого Київського Відділу ДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області Кудряшова П.Ю. від 27.06.2019 року вбачається, що 10.09.2010 року був накладений арешт державним виконавцем ОСОБА_3 , однак достеменно з`ясувати за яким виконавчим провадженням був накладений арешт на 1/5 частину квартири АДРЕСА_1 неможливо.

З матеріалів справи вбачається, що 01 листопада 2018 року старшим державним виконавцем Другого Київського Відділу ДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області Кудряшовим П.Ю. відкрито провадження ВП №57570009 з примусового виконання виконавчого листа №2-6090/09, виданого 29 жовтня 2013 року. Київським районним судом м. Одеси про стягнення з позивачки ОСОБА_1 заборгованості в розмірі13258,72 гривень.

Згідно довідки Другого Київського Відділу ДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області від 25 березня 2019 року на виконанні Відділу знаходиться виконавче провадження ВП №57570009 з примусового виконання виконавчого листа №2-6090/09, виданого 29 жовтня 2013р. Київським районним судом м. Одеси про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» суми заборгованості та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення у загальній сумі 13258,72 гривень. Вищезазначений виконавчий лист виконано у повному обсязі в примусовому порядку стягнуто заборгованість в розмірі 13258,72 гривень, виконавчий збір у розмірі 1325,87 гривень та витрати виконавчого провадження у розмірі 269 гривень. Заборгованість відсутня.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Положеннями ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

Відповідно до положень ч.5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Положеннями ст.ст.316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

На підставі ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень ч. 2 п. 2 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Положеннями ст.263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При таких обставинах суд вважає, позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.10,12,13,18,81,211,247,258,259,273,280-282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) - задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна, а саме з 1/5 частини квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , накладений державними виконавцями Другого Київського Відділу ДВС Одеського міського управління юстиції: реєстраційний номер обтяження 10234511 на підставі Постанови АА № 168367 від 10.09.2010 року державного виконавця Васильєва Ю.Ю. та реєстраційний номер обтяження 5233135 на підставі Постанови ВП № 41003293 від 31.03.2014 року державного виконавця Полякова Олександра Георгійовича.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Огренич І. В.