Ухвала суду № 82673844, 27.06.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/19476/16-ц

Провадження № 2/522/727/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2019 року м.Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Шкамерди К.С.

за участю секретаря судового засідання – Смоковій А.В.,

представника позивача – адвоката Котика Ф.І.

представника позивача – ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Чукітової В.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про витребування майна з чужого незаконного володіння та усунення перешкод в здійсненні права власності, -

встановив:

ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про витребування майна з чужого незаконного володіння та усунення перешкод в здійсненні права власності.

27.06.2019 року представник відповідача – адвокат Чукітова В.В. звернулась до суду із клопотанням про застосування заходів зустрічного забезпечення позову, відповідно до якого просить суд застосувати заходи зустрічного забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про витребування майна з чужого незаконного володіння та усунення перешкод в здійсненні права власності, шляхом внесення позивачем ОСОБА_8 на депозитний рахунок Приморського районного суду м.Одеси грошових коштів у розмірі 350 000 грн.

В обґрунтування клопотання представник відповідача посилається на те, що вказане первісне забезпечення позову перебуває над спірним майном вже два роки та суттєву звужують можливості відповідачки, як законного власника майна та звужують його можливості та наносять збитки.

У підготовчому судовому засіданні представник відповідача клопотання про застосування зустрічного забезпечення підтримала та просила його задовольнити.

Представники позивача заперечувала проти задоволення клопотання.

Інші учасники справи до судового засідання не з`явились, про причини неможливості в судове засідання суд не повідомили.

Розглянувши клопотання представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до частин першої та третьої статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулась із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Отже, перелік випадків, у яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення, визначений у частині третій статті 154 ЦПК України, є вичерпним. Тому за змістом пункту 1 частини 3 статті 154 ЦПК України вимагається одночасна сукупність умов відсутності реєстрації місця проживання (перебування) позивача на території України та відсутність у нього майна, що знаходиться на території України, а не будь-якої з них зокрема.

Частиною 5 статті 154 ЦПК України визначено, що розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

З урахуванням вищевикладеного, суд бере до уваги те, що зобов`язання по застосовуванню зустрічного забезпечення наступає тоді, коли позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Таким чином, обставин щодо обов`язкового застосування таких заходів, судом при розгляді клопотання не встановлено і за даних обставин застосування заходів зустрічного забезпечення позову є правом, а не обов`язком суду.

Також, представником відповідача не надано доказів того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові, як того вимагає пункт 2 частини 3 статті 154 ЦПК України.

Крім того, представник відповідача жодним чином не довела та не надала суду доказів того, що забезпечення позову може спричинити будь-які збитки відповідачу.

У статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

У розумінні цієї статті збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відшкодування збитків є однією із форм або мір цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил вищевказаної статті, оскільки її першою частиною визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Обставина наявності арешту на спірну квартиру, накладеного судом в порядку вжиття заходів забезпечення позову за наслідком вирішення відповідної заяви сторони у справі є результатом реалізації особою її законних прав встановлених цивільним процесуальним законом і не може входити до складу цивільного правопорушення.

Суд переконаний, що вжитий судом вид забезпечення позову не спричинить невідновлюваної шкоди відповідачу чи третім особам, а враховуючи відсутність обставин, визначених частиною третьою статті 154 ЦПК України, підстави для зустрічного забезпечення відсутні.

Оцінивши достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вимоги норм процесуального права, враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні даного клопотання, з огляду на його недоведеність.

Керуючись ст. 154 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Чукітової В.В. про застосування зустрічного забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про витребування майна з чужого незаконного володіння та усунення перешкод в здійсненні права власності - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м.Одеси протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя К.С. Шкамерда