Рішення № 82671649, 20.06.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2019Справа № 910/1255/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Філон І.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабель-Інвест"

до 1) Приватного акціонерного товариства "Завод Південкабель",

2) Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

про визнання недійсним патенту

Представники:

від позивача: Сабова І.О.;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

вільний слухач: ОСОБА_1 ; ОСОБА_2.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кабель-Інвест" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Завод Південкабель" (далі - відповідач 1) та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - відповідач 2) про визнання повністю недійсним патенту України на винахід № 60285 "Кабель силовий", виданий Державною службою інтелектуальної власності 10.12.2008 року; зобов`язання Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести відповідні відомості до Державного реєстру патентів України стосовно визнання недійсним патенту України на винахід № 60285 "Кабель силовий".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що винахід за патентом України № 60285 "Кабель силовий" не відповідає умовам патентоздатності, у зв`язку з чим підлягає визнанню недійсним згідно ст. 33 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабель-Інвест" залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Кабель-Інвест" строк протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, а саме надати суду докази надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами на юридичну адресу відповідачів та попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

19.02.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабель-Інвест" надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 21.03.2019.

19.03.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Міністерства економічного розвитку і торгівлі України надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 зазначає, що експертиза заявки № 2003077178 за оскаржуваним патентом № 60285 була проведена закладом експертизи у повній відповідності до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», за результатами якої було встановлено, що заявлений винахід відповідає умовам патентоздатності та на нього не поширюються підстави для відмови у наданні правової охорони та видано патент України № 60285.

21.03.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Приватного акціонерного товариства "Завод Південкабель" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 зазначає, що відповідності патенту України № 60285 на винахід «Кабель силовий» умовам патентоздатності підтверджено рішеннями Господарського суду міста Києва №910/16142/14 та № 910/20063/17, що набрали законної сили.

У судовому засіданні 21.03.2019 оголошено перерву до 25.04.2019.

19.04.2019 позивач через відділ автоматизованого документообігу суду подав відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що висновок про відповідність винаходу умовам патентоздатності за результатами кваліфікаційної експертизи № 13703/1 від 18.09.2008 року за оскаржуваним патентом № 60285 складено не судовим експертом, а експертом який не був обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

25.04.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач-1 подав клопотання про долучення до матеріалів справи висновків судових експертиз № 997 від 30.01.2015 та № 1210 від 11.06.2018.

У судовому засіданні 25.04.2019 представник позивача подав клопотання, в якому просив суд зобов`язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України надати матеріали, які були використані при проведенні експертизи заявки № 2003077178 за патентом № 60285. Також, подав заяву про долучення до матеріалів справи висновку експерта № 1476 у сфері інтелектуальної власності від 15.04.2019 проведеного на вимогу ТОВ "Кабель-Інвест".

У судовому засіданні 25.04.2019 розглянувши подане позивачем клопотання про витребування матеріалів, які були використані при проведенні експертизи заявки № 2003077178 за патентом № 60285 суд відмовив у його задоволенні, оскільки позивачем не обгрунтовано неможливість самостійно отримати копії зазначених матеріалів, враховуючи що особа сплативши збір у розмірі встановленому Порядком сплати зборів за дії, пов`язані з охороною прав на об`єкти інтелектуальної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №176 від 23.12.2004 може ознайомитися з матеріалами заявки на винахід (корисну модель) після публікації відомостей про цю заявку чи про видачу патенту.

Також, у судовому засіданні 25.04.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 23.05.2019.

23.05.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач-1 подав клопотання, в якому у зв`язку з замовленням експертизи у сфері інтелектуальної власності щодо відповідності патенту № 60285 умовам патентоздатності просить суд зупинити провадження у справі до закінчення судової експертизи.

У судовому засіданні 23.05.2019 розглянувши подане відповідачем-1 клопотання про зупинення провадження у справі, суд відмовив у його задоволенні з огляду на визначені Господарським процесуальним кодексом України строки розгляду справи, а також відсутність такої підстави для зупинення провадження у справі, як подання доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/1255/19 призначено на 20.06.2019.

04.06.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач-1 подав клопотання, в якому просить суд долучити до матеріалів справи висновок експерта об`єктів інтелектуальної власності № 1 від 29.05.2019.

05.06.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «КАБЕЛЬ-ІНВЕСТ» надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій у зв`язку з неможливістю представника позивача прибути у судове засідання призначене на 20.06.2019 через територіальну віддаленість місця проживання представника позивача, позивач просить суд провести судове засідання призначене на 20.06.2019 в режимі відеоконференції в приміщенні Суворовського районного суду міста Одеси.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2019 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «КАБЕЛЬ-ІНВЕСТ» у задоволенні заяви про забезпечення проведення судового засідання у справі № 910/1255/19, призначеного на 20.06.2019, у режимі відеоконференції.

19.06.2019 відповідач-1 подав до суду клопотання, в якому просить суд розглянути справу за відсутності представника відповідача-1 та призначити у справі судову експертизу об`єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручити фахівцям Центру судової експертизи та експертних досліджень у сфері інтелектуальної власності ДП «Інформаційні судові системи ДСАСУ».

У дане судове засідання представник відповідача-1 не з`явився, через відділ автоматизованого документообігу суду подав клопотання, в якому у зв`язку з неможливістю з технічних причин забезпечити явку представника Приватного акціонерного товариства "Завод Південкабель" просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

Розглянувши подане відповідачем-1 клопотання про відкладення розгляду справи, суд відзначає наступне.

Відповідно до приписів ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Тож, у разі неможливості взяти участь у судовому засіданні одного представника відповідач-1 може вжити інших заходів щодо забезпечення свого правового захисту в судовому засіданні, а саме направити у судове засідання директора товариства, а тому суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи.

Крім того, розглянувши подане відповідачем-1 клопотання про призначення у справі судової експертизи з підстав того, що відповідачем-1 подано до суду висновок експерта об`єктів інтелектуальної власності № 1 від 29.05.2019 складеного на замовлення відповідача-1, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є, зокрема остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Частиною 3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Статтею 182 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у підготовчому засіданні суд, зокрема з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи;

Тож, з урахуванням приписів ст.ст. 177, 182 Господарського процесуального кодексу України, пунктом 13 ухвали Господарського суду міста Києва від 25.02.2019 про відкриття провадження у справі судом було повідомлено сторін, що додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення, заперечення необхідно подати у строк до 22.01.2019, оскільки такі заяви/клопотання вирішуються саме у підготовчому засіданні.

При цьому, частиною 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Проте, суд зазначає, що відповідач-1 на підтвердження своїх доводів та заперечень не надав разом з відзивом на позовну заяву висновок судового експерта, складеного на його замовлення в межах саме даної справи.

Крім того, під час підготовчого провадження відповідач-1 не було подано до суду відповідну заяву про продовження процесуальних строків, як це прямо передбачено ст.ст. 80, 119 ГПК України.

При цьому, з моменту відкриття провадження у справі та до винесення судом ухвали закриття підготовчого провадження у відповідача-1 було достатньо часу (більше ніж 2 місяці, враховуючи що судом продовжено строк проведення підготовчого провадження) для подання доказів, зокрема висновку експерта, на підтвердження своєї правової позиції по справі.

Таким чином, враховуючи що підготовче провадження у даній справі закрито та призначено розгляд справи по суті, приймаючи до уваги що питання про призначення у справі судової експертизи вирішується під час підготовчого провадження, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача-1 про призначення експертизи та відповідно не приймає до розгляду поданий відповідачем-1 висновок експерта об`єктів інтелектуальної власності № 1 від 29.05.2019, оскільки судом не встановлено поважності причин неподання такого доказу разом з відзивом на позовну заяву під час підготовчого провадження.

Також, у даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача-2 у судове засідання також не з`явився, причин неявки не повідомив, однак був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Приймаючи до уваги, що представники відповідача-1 та відповідача-2 були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача-1 та відповідача-2 не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 20.06.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Завод Південкабель" є власником патенту України № 60285 на винахід «Кабель силовий», зареєстрованого Державною службою інтелектуальної власності України на підставі заявки № 2003077178 від 30.07.2003, про що 10.12.2008 в офіційному бюлетені «Промислова власність» № 23 здійснено відповідну публікацію.

Як зазначає позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кабель-Інвест" є підприємством, яке здійснює оптову торгівлю кабельно-провідної продукції. Для господарських цілей позивач імпортує кабельну продукцію (Кабель силовий) за кодом УКТЗЕД-8544609010 та 8544609090.

Враховуючи наявність зареєстрованого в Україні винаходу №60285 «Кабель силовий» від 10.12.2008, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабель-Інвест" виникають труднощі з імпортуванням кабельно-провідникової продукції за кодами УКТЗЕД 8544609010 та 8544609090.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що патент України №60285 на винахід «Кабель силовий» не відповідає умові патентоздатності - «винахідницький рівень», , у зв`язку з чим просить суд визнати повністю недійсним патент України на винахід № 60285 "Кабель силовий", виданий Державною службою інтелектуальної власності 10.12.2008 року.

Відповідно до ст.154 Господарського кодексу України відносини, пов`язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються цим Кодексом та іншими законами. До відносин, пов`язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 1 ст.418 Цивільного кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч.3 ст.418 Цивільного кодексу України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків , передбачених законом.

До об`єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 155 ГК України та ч. 1 ст. 420 ЦК України, зокрема, належать винаходи.

Відповідно до ст. 459 ЦК України, винахід вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим, має винахідницький рівень і придатний для промислового використання. Об`єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології. Законом можуть бути встановлені продукти та процеси, які не є придатними для набуття права інтелектуальної власності на них відповідно до цієї статті.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» винахід (корисна модель) - результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології.

Відповідно до частини 1-2 ст. 462 ЦК України, набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом. Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, корисної моделі, сукупністю суттєвих ознак промислового зразка.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» патент - охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід (корисну модель).

Статтею 464 ЦК України визначено, що майновими правами інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є: - право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка; - виключне право дозволяти використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії); - виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання; - інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок належать володільцю відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Частино 2 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» передбачено, що об`єктом винаходу (корисної моделі), правова охорона якому (якій) надається згідно з цим Законом, може бути: - продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо); - процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним. Корисна модель відповідає умовам патентоздатності, якщо вона є новою і промислово придатною. Винахід (корисна модель) визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Об`єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу повинні враховуватися лише окремо. Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" правова охорона надається винаходу (корисній моделі), що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності.

Частиною першою статті 33 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" встановлено, що патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі, зокрема, невідповідності запатентованого винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності, що визначені статтею 7 Закону.

Позивач як на підставу для визнання патенту України на винахід №60285 «Кабель силовий» недійсним посилається на висновок експертів № 047/18 за результатами проведення комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 20.06.2018 який був наданий у межах справи № 910/20063/17 та на висновок експерта № 1476 від 15.04.2019 складеного на замовлення позивача у даній справі.

В свою чергу відповідачем-1 долучено до матеріалів справи висновок судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності у господарській справі №910/16142/14 від 30.01.2015 №997, виконаний експертом Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності - О.Дорошенко, в якому зазначено, що матеріали справи не містять відомостей, які свідчать про те, що винахід за патентом України №60285 на винахід "Кабель силовий" не відповідає умові патентоздатності "винахідницький рівень", тобто випливає явно з рівня техніки.

Також, відповідачем-1 долучено до матеріалів справи висновок за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності у господарській справі №910/20063/17 від 11.06.2018 року №1210, виконаний експертом Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності - О.Дорошенко, в якому зазначено, що матеріали справи не містять відомостей, які свідчать про те, що винахід за патентом України №60285 "Кабель силовий" не відповідає умові патентоздатності "винахідницький рівень", тобто випливає явно з рівня техніки; винахід за патентом України №60285 "Кабель силовий" відповідає умові патентоздатності "промислова придатність" відповідно до матеріалів, наданих позивачем до суду з позовом.

Суд зазначає, що патент України на винахід № 60285 "Кабель силовий" неодноразово був предметом розгляду у суді.

Зокрема, рішенням Господарського суду міста Києва від 10.03.2015 у справі № 910/16142/14 (яке набрало законної сили), за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Одеського кабельного заводу "Одескабель" до Публічного акціонерного товариства завод "Південкабель", та Державної служби інтелектуальної власності України про визнання недійсним повністю патенту України № 60285 на винахід "Кабель силовий" та зобов`язання Державної служби інтелектуальної власності України внести відомості до Державного реєстру патентів України на винаходи і корисні моделі стосовно визнання недійсним патенту України № 60285 на винахід "Кабель силовий", та здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені "Промислова власність" у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Одеського кабельного заводу "Одескабель" відмолено повністю.

Зокрема, судом у справі № 910/16142/14, за результатами проведення експертизи (висновок експерта від 30.01.2015 № 997, який також долучено до матеріалів даної справи) встановлено відповідність запатентованого Приватним акціонерним товариством "Завод Південкабель" винаходу "Кабель силовий" за № 60285 умовам патентоздатності.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, заявка відповідача-1 №2003077178 на винахід "Кабель силовий", за яким було видано оскаржуваний патент України № 60285 на винахід, була подана 30.07.2003 року.

Під час проведення експертизи у відповідності до ст. 7 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" перевіряється відповідність винаходу умовам патентоздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 наведеного Закону, винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним.

Згідно з п. 7 ст. 7 Закону винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явно із рівня техніки.

В силу п. 6.5.3.1 Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель, затвердженого наказом Мфнфстерства освіти і науки України від 15.03.2002 року № 197, винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явно з рівня техніки. При визначенні винахідницького рівня заявлений винахід порівнюється не тільки з окремими документами або їх частинами, а й з комбінацією документів або їх частин (так званим збірним прототипом), коли можливість об`єднання документів або їх частин очевидна для фахівця.

При перевірці винахідницького рівня встановлюють відомість з рівня техніки впливу сукупності ознак заявленого винаходу на досягнення зазначеного заявником технічного результату. Якщо така відомість не встановлена, то винахід визнається як такий, що відповідає умові винахідницького рівня (п. 6.5.3.2 Правил).

Винахід визнається промислово придатним, якщо його може бути використано у промисловості або в іншій сфері діяльності (п. 8 ст. 7 Закону).

В силу п. 6.5.1.1 Правил для встановлення промислової придатності винаходу перевіряють:

- наявність у матеріалах заявки посилання на призначення заявленого об`єкта винаходу (для нових хімічних сполук - його можливе застосування);

- наявність у первинних матеріалах заявки описаних засобів і методів, за допомогою яких можливе здійснення винаходу в тому вигляді, як він охарактеризований в будь-якому пункті формули. Якщо такі відомості в матеріалах заявки відсутні, допускається, щоб засоби і методи, на які є посилання в заявці, були описані в джерелах інформації, що стали загальнодоступними до дати пріоритету винаходу.

Крім того, у разі здійснення винаходу за будь-яким пунктом формули, перевіряють, що реалізація вказаного заявником призначення дійсно можлива.

Якщо на дату пріоритету винаходу дотримані всі зазначені в пункті 6.5.1.1 вимоги, то охарактеризований у незалежному пункті формули винахід визнають як такий, що відповідає умові промислової придатності (6.5.1.2 Правил).

За наслідками проведення кваліфікаційної експертизи заявки №2003077178 Державним підприємством "Державний департамент інтелектуальної власності" складено висновок від 18.09.2008 року № 13703/1 про відповідність заявленого винаходу умовам патентоздатності, який набув статусу рішення про видачу патенту на винахід, на підставі якого видано патент України №60285. Відповідний висновок затверджений Державним департаментом інтелектуальної власності.

Таким чином, суд зазначає, що спірний патент на винахід був виданий відповідно до порядку, встановленого законодавством про охорону прав на винаходи, а тому відсутні підстави вважати, що винахід за патентом України № 60285 "Кабель силовий" не відповідає умовам патентоздатності.

В свою чергу, суд зазначає, що відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України в постанові від 21 жовтня 2015 року у справі №3-649гс15.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 18 травня 2016 у справі №6-658цс15 Суд повинен установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні".

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 9 грудня 2015 року по справі №6-849цс15, де висловив наступну правову позицію: З урахуванням частини першої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України,частини першої статті 15 Цивільного кодексу України правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Також, зазначена позиція висловлена у постанові ВСУ у справі №6-84цс14 від 03.09.2014: "З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні".

Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кабель-Інвест" на підтвердження позовних вимог зазначає, що воно є підприємством, яке здійснює оптову торгівлю кабельно-провідної продукції. Для господарських цілей позивач імпортує кабельну продукцію (Кабель силовий) за кодом УКТЗЕД-8544609010 та 8544609090.

Враховуючи наявність зареєстрованого винаходу №60285 "Кабель силовий" від 10.12.2008 в Україні, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабель-Інвест" виникають труднощі з імпортуванням кабельно-провідникової продукції за кодами УКТЗЕД 8544609010 та 8544609090.

Проте, у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження вказаних обставин.

Разом з тим, позивачем до матеріалів справи додано копії:

- свідоцтва РФ на корисну модель №20407 від 14.06.2001 "Силовой кабель" заявник та патентоваласник: ВАТ "Всероссийский научно-исследовательский проектно-конструкторский и технологический институт кабельной промышленности";

- патенту РФ на винахід №2195729 від 27.12.2002 "Электроизоляционная композиция" заявник та патентовалсник: ВАТ "Всероссийский научно-исследовательский проектно-конструкторский и технологический институт кабельной промышленности", ВАТ "Проминвест Харьков";

- свідоцтва РФ на корисну модель №28565 від 27.03.2003 "Кабель малогабаритный" заявник та патентоваласник: ВАТ "Всероссийский научно-исследовательский проектно-конструкторский и технологический институт кабельной промышленности";

- свідоцтва РФ на корисну модель №17654 від 10.04.2001 "Кабель Силовой" заяник та патентоваласник: ЗАТ "АББ Москабель".

Проте, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кабель-Інвест" здійснює оптову торгівлю кабельно-провідної продукції, чи докази на підтвердження того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кабель-Інвест" укладало договори (в тому числі ліцензійні) з власниками зазначених вище патентів РФ на винаходи, корисні моделі.

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Кабель-Інвест" не є власником патенту на схожий/аналогічний винахід чи корисну модель, позивачем не подано договорів на підтвердження правовідносин з іншими особами, в тому числі із власниками патентів на винахід чи корисну модель "Кабель силовий", "Кабель електричний" тощо, - останнім документально не підтверджено, у чому саме полягає порушення його права та законних інтересів відповідачем-1.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку що позовні вимоги в частині визнання патенту України на винахід №60285 "Кабель силовий" від 10.12.2018 недійсним, не доведені, не обґрунтовані, та такі, що не відповідають фактичним обставинам справи, а відтак задоволенню не підлягають.

Що стосується вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабель-Інвест" про зобов`язання Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести відповідні відомості до Державного реєстру патентів України стосовно визнання недійсним патенту України на винахід № 60285 "Кабель силовий", суд зазначає, що остання є похідною від вимоги про визнання патенту України на винахід №60285 "Кабель силовий" недійсним, а отже, суд не вбачає підстав для задоволення останньої.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених вимог, наведених обґрунтувань та наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабель-Інвест" до Приватного акціонерного товариства "Завод Південкабель" та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання недійсним патенту задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено: 27.06.2019

Суддя С. О. Щербаков