Рішення № 8267094, 17.03.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" березня 2010 р.Справа № 17/60-10 За позовом Прокурора Полонського району в інтересах Міністерства палива та енергетики України в особі ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго" в особі Полонського РЕМ м. Полонне

до Полонського підприємства водопровідно-каналізаційного господарства м. Полонне

про стягнення заборгованості по оплаті активної електроенергії в розмірі 168 814,52 грн., 6964,46 грн. - по оплаті реактивної електроенергії, 20583,59 грн. - пені, 6124,26 грн. - інфляційних нарахувань та 2748,99 грн. - 3% річних

Суддя В.В. Димбовський

Представники сторін:

позивача: Сідорська Н.П. –за довіреністю №93 від 11.01.2010р.

відповідача: не з’явився

за участю прокуратури: Шкадько В.В. –прокурор відділу прокуратури області

Суть спору: Прокурор в інтересах позивача просить суд стягнути з відповідача 205235,82 грн. заборгованості, з яких 168 814,52 грн. –заборгованість по оплаті активної електроенергії, 6964,46 грн. –заборгованість по оплаті реактивної електроенергії, 20583,59 грн. - пені, 6124,26 грн. - інфляційних нарахувань та 2748,99 грн. - 3% річних. В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №96 від 21.03.2007р. про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності щодо оплати використаної електричної енергії, оплати за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вони обґрунтовані та підтверджені поданими доказами.

Прокурор відділу прокуратури області позовні вимоги підтримує.

Повноважний представник відповідача в судове засідання не з’явився, однак, надав суду відзив на позов, відповідно до якого відповідач позовні вимоги про стягнення заборгованості по оплаті активної електроенергії в розмірі 168 814,52 грн., по оплаті реактивної електроенергії в розмірі 6964,46 грн., 20583,59 грн. - пені, 6124,26 грн. - інфляційних нарахувань та 2748,99 грн. - 3% річних визнає в повному обсязі.

Суд оцінивши подані по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

21.03.2007р. між Відкритим акціонерним товариством енергопостачальною компанією “Хмельницькобленерго” в особі Полонського району електромереж м. Полонне (постачальник) та Полонським підприємством водопровідно-каналізаційного господарства м. Полонне (споживач) було укладено договір №96 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам-суб’єктам підприємницької діяльності, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 1076,0 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами.

Відповідно до п. п. 2.3.3., 2.3.4. договору Полонське підприємство водопровідно-каналізаційного господарства зобов’язалося оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії згідно з умовами додатків 10, 3 „Порядок розрахунків” та „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”, а також здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком 4 „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії”.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ відповідно до додатку 2 „Перелік місць установки розрахункових електролічильників”. Обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником розрахунково згідно з вимогами додатка 10 „Порядок розрахунків”.

Як вбачається з п. 1 додатку №10 до договору №96 від 21.03.2007р. „Порядок розрахунків” розрахунковий період споживання та оплати за електроенергію визначається календарним місяцем. Споживач самостійно здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії, згідно додатку №1 з врахуванням очікуваного споживання електроенергії за розрахунковий період у відповідності до 10 числа розрахункового періоду 10 % від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду; до 20 числа розрахункового періоду 20 % від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду; до 25 числа розрахункового періоду 70 % від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за спожиту електроенергію проводиться на підставі одержаного рахунку. Тривалість періоду для оплати отриманого рахунку не повинна перевищувати 3-х операційних днів з дня отримання рахунку.

Відповідно до п. 10.4. договір №96 від 21.03.2007р. набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2007р. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Позивач, на виконання своїх договірних зобов’язань, постачав відповідачу електроенергію, що підтверджується рапортами на відпуск електроенергії за травень 2009р. –жовтень 2009р. та виставленими на оплату рахунками –фактурами №96 від 22.05.2009р. на суму 37889,80 грн., №96 від 22.06.2009р. на суму 7727,23 грн., №96 від 23.07.2009р. на суму 51488,05 грн., №96 від 25.08.2009р. на суму 104 064,85 грн., №96 від 23.09.2009р. на суму 63635,57 грн., №96 від 23.10.2009р. на суму 50299,67 грн.

Крім того, відповідачу за травень 2009р. – жовтень 2009р. виставлялись рахунки-фактури на оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, а саме: №96 від 22.05.2009р. на суму 1142,90 грн., №96 від 23.07.2009р. на суму 2978,60 грн., №96 від 25.08.2009р. на суму 500,21 грн., №96 від 23.09.2009р. на суму 1057,19 грн., №96 від 23.10.2009р. на суму 1285,56 грн.

Відповідачем умови договору належним чином виконані не були, розрахунки за використану електроенергію та оплата за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача вчасно та у повному обсязі не проведено, внаслідок чого за Полонським підприємством водопровідно-каналізаційного господарства утворилась заборгованість за спожиту електричну енергію, а також заборгованість з компенсації за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача.

Відповідно до поданих позивачем розрахунків заборгованість відповідача по оплаті за активну електроенергію становить 168 814,52 грн., заборгованість з компенсації за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача становить 6964,46 грн.

Згідно п. 4.2.1. договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5 % за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком. Споживач на вимогу постачальника відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України зобов'язується сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Згідно з умовами даного договору позивачем нараховано 20583,59 грн. –пені за період 01.04.2009р. –30.09.2009р., 6124,26 грн. - інфляційних нарахувань за період квітень 2009р. –вересень 2009р. та 2748,99 грн. - 3% річних за період 01.04.2009р. –30.09.2009р. та виставлено відповідачу відповідні рахунки-фактури, а саме: на сплату пені №96 від 22.05.2009р. на суму 2434,93 грн., №96 від 22.06.2009р. на суму 2723,66 грн., №96 від 23.07.2009р. на суму 2990,16 грн., №96 від 25.08.2009р. на суму 3226,56 грн., №96 від 23.09.2009р. на суму 3536,13 грн., №96 від 23.10.2009р. на суму 5672,15 грн.; на оплату інфляційних нарахувань №96 від 22.05.2009р. на суму 1106,78 грн., №96 від 22.06.2009р. на суму 664,40 грн., №96 від 23.07.2009р. на суму 1828,98 грн., №96 від 23.10.2009р. на суму 2524,10 грн.; на оплату 3% річних №96 від 22.05.2009р. на суму 302,52 грн., №96 від 22.06.2009р. на суму 338,39 грн., №96 від 23.07.2009р. на суму 408,66 грн., №96 від 25.08.2009р. на суму 440,96 грн., №96 від 23.09.2009р. на суму 483,27 грн., №96 від 23.10.2009р. на суму 775,19 грн.

11.08.2009р. та 03.09.2009р. позивач звертався до відповідача з претензією про сплату заборгованості, що підтверджено поштовою квитанцією №7448 від 04.09.2009р. та реєстром рекомендованих листів, відправлених Полонським РЕМ 04.09.2009р. Однак, претензії залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, прокурор в інтересах позивача звернувся з позовом до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість по оплаті активної електроенергії в розмірі 168 814,52 грн., 6964,46 грн. - по оплаті реактивної електроенергії, 20583,59 грн. - пені, 6124,26 грн. - інфляційних нарахувань та 2748,99 грн. - 3% річних.

Відповідач позовні вимоги про стягнення заборгованості по оплаті активної електроенергії в розмірі 168 814,52 грн., по оплаті реактивної електроенергії в розмірі 6964,46 грн., 20583,59 грн. - пені, 6124,26 грн. - інфляційних нарахувань та 2748,99 грн. - 3% річних визнав в повному обсязі.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору №96 від 21.03.2007р. про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам-суб’єктам підприємницької діяльності, за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст. ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 2 п. 1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання та одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Враховуючи невиконання відповідачем зобов’язань, визначених умовами договору №96 від 21.03.2007р. щодо оплати вартості електричної енергії, оплати за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, правомірною є вимога позивача про стягнення заборгованості по оплаті активної електроенергії в розмірі 168 814,52 грн., заборгованості з компенсації за перетікання реактивної електричної енергії в сумі 6964,46 грн.

Статтями 610 та 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання, що включає у себе його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.2.1. договору №96 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам-суб’єктам підприємницької діяльності від 21.03.2007р. сторони передбачили нарахування пені за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, у розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, який регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платнику пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку пеня нарахована відповідачу за період 01.04.2009р. –30.09.2009р., однак, з врахуванням заборгованості, яка була у відповідача за попередні періоди, у зв'язку з чим максимально можливий розмір пені становить менше ніж заявлено в позові.

Частина 3 статті 551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов’язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Так, у відповідності до ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності обставин, які мають істотне значення.

Аналогічна за змістом і ст. 233 ГК України, згідно якої, у разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Приймаючи до уваги те, що ухвалою господарського суду Хмельницької області від 22.12.2009р. порушено провадження у справі про банкрутство боржника –Підприємства водопровідно-каналізаційного господарства м. Полонне, враховуючи те, що задоволення позову в частині пені може завдати шкоди інтересам боржника з огляду на порушену справу про банкрутство щодо нього, а також неспіврозмірність розмірів неустойки та боргу, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені до 2876,89 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведені вище норми та умови договору позивач правомірно здійснив інфляційні нарахування за період квітень 2009р. – вересень 2009р. та 3% річних за період 01.04.2009р. –30.09.2009р.

Приписами ч. 5 ст. 78 ГПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково в частині стягнення заборгованості по оплаті активної електроенергії в розмірі 168 814,52 грн., 6964,46 грн. - по оплаті реактивної електроенергії, 2876,89 грн. –пені, 6124,26 грн. - інфляційних нарахувань, 2748,99 грн. - 3% річних.

В решті позову належить відмовити.

Витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ч. 5 ст. 78, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, СУД –

                               ВИ Р І Ш И В:

Позов Прокурора Полонського району в інтересах Міністерства палива та енергетики України в особі ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго" в особі Полонського РЕМ м. Полонне до Полонського підприємства водопровідно-каналізаційного господарства м. Полонне про стягнення заборгованості по оплаті активної електроенергії в розмірі 168 814,52 грн., 6964,46 грн. - по оплаті реактивної електроенергії, 20583,59 грн. - пені, 6124,26 грн. - інфляційних нарахувань та 2748,99 грн. - 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з Полонського підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (м. Полонне, вул. Шевченка, 10, код ЄДРПОУ 14175625; р/р 2600412255 в ХОД „Райффайзен банк „Аваль”, МФО 315966) на користь ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго" в особі Полонського РЕМ (м. Полонне, вул. Чкалова, 140, на розподільчий розрахунковий рахунок Полонського РЕМ ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго" №2603530100997 в Хмельницькому ОУ ВАТ „Ощадбанк” №10021, МФО 315784, код ЄДРПОУ 22764790) - 168 814,52 грн. (сто шістдесят вісім тисяч вісімсот чотирнадцять гривень п’ятдесят дві копійки) заборгованості по оплаті активної електроенергії; на розподільчий розрахунковий рахунок ВАТ ЕК „Хмельницькобленерго”, р/р 2600830002570 у ВАТ „Державний ощадний банк України” МФО 315784, код ЄДРПОУ 22767506, заборгованість по оплаті реактивної електроенергії в сумі 6964,46 грн. (шість тисяч дев’ятсот шістдесят чотири гривні сорок шість копійок); на розподільчий розрахунковий рахунок Полонського РЕМ ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго" №2600230100997 в Хмельницькому ОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 315784, код ЄДРПОУ 22764790 –заборгованість по оплаті пені в розмірі 2876,89 грн. (дві тисячі вісімсот сімдесят шість гривень вісімдесят дев’ять копійок), 6124,26 грн. (шість тисяч сто двадцять чотири гривні двадцять шість копійок) - інфляційних нарахувань та 2748,99 грн. (дві тисячі сімсот сорок вісім гривень дев’яносто дев’ять копійок) - 3% річних.

Видати наказ.

Стягнути з Полонського підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (м. Полонне, вул. Шевченка, 10, код ЄДРПОУ 14175625; р/р 2600412255 в ХОД „Райффайзен банк „Аваль”, МФО 315966) в доход державного бюджету по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095 через відділення державного казначейства (на рахунок 31112095700002 ВДК у м. Хмельницькому, код 23565225, УДК у Хмельницькій області, МФО 815013) державне мито в розмiрi 1875,29 грн. (одна тисяча вісімсот сімдесят п’ять гривень двадцять дев’ять копійок) та в дохід державного бюджету по коду бюджетної класифікації 22050000, банк ГУ ДКУ у Хмельницькій області (на рахунок 31215259700002 УДК у м. Хмельницькому, код 23565225, УДК у Хмельницькій області, МФО 815013) 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Суддя                                                                      

Віддруковано 6 примірників:

1 –до справи,

2 –позивачу,

3 –відповідачу,

4 –прокуратурі Полонського району,

5 –прокуратурі області,

6 –на наказ.