Рішення № 82670669, 27.06.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2019м. ДніпроСправа № 904/1751/19За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Дочірнього підприємства "Перещепинетеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради, м. Перещепине, Дніпропетровська область

про стягнення 3% річних у розмірі 1 399,4грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 5 703,3грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без участі представників сторін

С У Т Ь С П О Р У:

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Дочірнього підприємства "Перещепинетеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради заборгованість у розмірі 7 102,70 грн., з яких:

- 3 % річних у розмірі 1 399,40 грн.;

- інфляційні збитки у розмірі 5 703,30 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору комісії №12/06-1055 від 29 вересня 2006 року. У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки з 22.04.2016 по 22.04.2019 у сумі 1 399,40 грн. та інфляційні збитки за період з квітня 2016 року по квітень 2019 року у сумі 5 703,30 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2019 відкрито провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

29 вересня 2006 року між Дочірнім підприємством "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі ДК "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України") та Дочірнім підприємством "Перещепинетеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради (далі - ДП "Перещепинетеплоенерго" укладено договір комісії №12/06-1055 (далі - договір).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2007 року в справі № 5/373-07 стягнуто з ДП "Перещепинетеплоенерго" КП "Дніпротеплоенерго" ДОР на користь ДК "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" 15 273 грн 85 коп. боргу за вказаним вище договором, 152 грн 74 коп. державного мита, 118 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с.29).

На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2007 року в справі №5/373-07 було видано наказ від 17 вересня 2007 року про примусове його виконання.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20 липня 2010 року в справі № 5/373-07 замінено стягувача у справі № 5/373-07 з ДК "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" на його правонаступника Дочірню компанію "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України".

На момент звернення до суду з цим позовом рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2007 року в справі №5/373-07 ДП "Перещепинетеплоенерго" КП "Дніпротеплоенерго" ДОР не виконало, вказані у рішенні суду суми (загалом 15 544 грн. 59 коп.) не сплатило.

За порушення відповідачем виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 1 399 грн 40 коп. за період з 22.04.2016 по 22.04.2019 та інфляційні втрати в розмірі 5 703 грн 30 коп. за період з квітня 2016 року по квітень 2019 року.

Предметом розгляду у даній справі є правомірність застосування до Дочірнього підприємства "Перещепинетеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради відповідальності відповідно до вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України - трьох відсотків річних у розмірі 1 399,40 грн. та інфляційних втрат у розмірі 5 703,30 грн.

За змістом загальних положень щодо виконання зобов`язань, встановлених ст. 526 ЦК Україна, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Частиною 2 цієї статті установлено відповідальність за порушення грошового зобов`язання, яка полягає у тому, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч.2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 598, ст.ст. 599, 600, 604-609 ЦК, саме по собі судове рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Виходячи із змісту зазначеного, враховуючи те, що сплата процентів за ст. 625 ЦК України є відповідальністю боржника, яка виникає з факту правопорушення грошового зобов`язання та у свою чергу набуває характеру охоронного грошового зобов`язання, вимагають з`ясування питання про судове рішення як підставу виникнення та припинення зобов`язання.

Підстави виникнення зобов`язань визначені у ст.ст. 11, 509 ЦК України це юридичні факти, у складі яких включаються договір і правопорушення (делікт). Рішення суду за загальним правилом не може породжувати приватноправове зобов`язання, у тому числі грошового характеру, тому що зобов`язання боржника завжди передує судовому рішенню. Судове рішення у цьому разі не виступає юридичним фактом, що породжує зобов`язання, а слугує підтвердженню факту певного правопорушення та визначає суму коштів, що становить зміст цього зобов`язання.

Як установлено судом, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2007 у справі №5/373-07 станом на час розгляду справи не виконано відповідачем.

У зв`язку з невиконанням рішення суду, позивачем нараховані три відсотки річних та втрати від інфляції на загальну суму 15 544,59грн., з яких: основне зобов`язання у розмірі 15 273,85грн., державне мито у розмірі 152,74грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, господарський суд дійшов висновку, що нарахування трьох відсотків річних та застосування індексів інфляції до державного мита у розмірі 152,74грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00грн. є необгрунтованим.

Стягнута за рішенням суду сума державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за своєю правовою природою не відносяться до основного зобов`язання, невиконання якого відповідно до умов укладеного договору комісії тягне за собою застосування відповідальності в порядку статті 625 Цивільного кодексу України.

Державне мито це плата, яка справляється до вчинення дій, за які справляється мито (за подання заяв, скарг до суду тощо), а у відповідних випадках - при видачі документів, за ставками у розмірах (частинах) неоподатковуваних(ого) мінімумів(у) доходів громадян та в процентному відношенні до відповідної суми документа (вартості відчужуваного майна тощо) (Декрет Кабінету Міністрів України "Про державне мито" №7-93 від 21.01.1993).

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - це витрати, пов`язані з розглядом господарських справ, розмір та порядок сплати яких визначався постановою Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.2005.

Правова природа 3 % річних, інфляційних втрат є такою, що вони можуть нараховуватись саме на суму основного боргу, а не на судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу). Зазначені витрати відносяться до складу судових витрат.

За розрахунком суду три відсотки річних складають 1375,03грн. за період з 22.04.2016 по 22.04.2019, а втрати від інфляції - 6 550,77грн.

Розрахунок втрат від інфляції: 15 273,85грн. х142,88882246% (сукупний індекс інфляції за період з квітня 2016 року по квітень 2019 року) = 21824,62грн. - 15 273,85грн.= 6550,77грн.

Позивач просить стягнути втрати від інфляції у розмірі 5 703,30грн., що є його правом. При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (ч.2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають три відсотки річних у розмірі 1375,03грн. та втрати від інфляції у розмірі 5 703,30грн., а всього 7 078,33грн. В задоволенні вимоги в частині стягнення трьох відсотків річних у розмірі 24 (двадцять чотири) грн. 37 коп. (1399,4грн. - 1375,03грн.) - відмовити.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 1914,41грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ до Дочірнього підприємства "Перещепинетеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради, м. Перещепине, Дніпропетровська область про стягнення 3% річних у розмірі 1 399,4грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 5 703,3грн.- задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Перещепинетеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради (51220, Дніпропетровська область, м. Перещепине, вул. Степова, буд.1А, ідентифікаційний код 24995080) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка,1, ідентифікаційний код 31301827) три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 1 375 (одна тисяча триста сімдесят п`ять) грн. 03 коп. та інфляційні втрати в розмірі 5 703 (п`ять тисяч сімсот три)грн.30коп., витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1914 (одна тисяча дев`ятсот чотирнадцять) грн. 41грн., про що видати наказ.

В задоволенні вимоги в частині стягнення трьох відсотків річних у розмірі 24 (двадцять чотири) грн. 37 коп. - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27.06.2019

Суддя Н.М. Євстигнеєва