Рішення № 8266774, 02.03.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" березня 2010 р.Справа № 8/2282 за позовом Волочиського комунального підприємства житлово-експлуатаційної контори, м. Волочиськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Кром", м. Волочиськ

про стягнення 12727,48 грн. заборгованості з орендної плати, 366,57 грн. заборгованості з експлуатаційних витрат, 15760,57 грн. пені

Суддя                     Смаровоз М.В.

Представники сторін:

позивача: Зінько М. М. - за довіреністю від 22.01.2010р.; Попельська В.П. –за довіреністю від 07.10.2009р.;

відповідача: не з’явився.

В судовому засіданні 02.03.2010р. за погодженням з представниками позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі. Повний текст рішення підготовлено та підписано 04.03.2010р.

Позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 05.01.2010р., просить суд стягнути з відповідача 12727,48 грн. заборгованості з орендної плати, 366,57 грн. заборгованості з експлуатаційних витрат, 15760,57 грн. пені (станом на 31.07.2008р.) у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди № 7 від 01.08.2002р.

Повноважні представники позивача в судовому засіданні 02.03.2010р. наполягають на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вони підтверджені поданими доказами.

Представник відповідача надіслав на адресу суду звернення від 01.03.2010р., у якому просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату у зв’язку з тим, що звірку взаєморозрахунків буде можливо провести лише після 14.03.2010р.

Представники позивача в судовому засіданні 02.03.2010р. заперечують проти задоволення клопотання про відкладення судового розгляду, вважаючи його необгрунтованим. Також представниками відповідача повідомлено суд про те, що повноважний представник позивача всупереч викладеній в ухвалі суду від 03.02.2010р. вимозі протягом періоду з 03.02.2010р. по 02.03.2010р. не з’являвся до позивача для проведення звірки взаєморозрахунків між сторонами.

Зважаючи на те, що відповідачем до клопотання про відкладення розгляду справи не додано жодних доказів на підтвердження наявності поважних причин неявки в судове засідання 02.03.2010р., з огляду на невиконання відповідачем без поважних причин вимог ухвали суду в даній справі від 03.02.2010р., у задоволенні вищевказаного клопотання суд відмовляє. При цьому судом береться до уваги, що надання повноважень на представництво сторони в процесі не обмежено певним колом осіб і відповідач не був позбавлений можливості направити в судове засідання свого представника. Також судом враховується, що розгляд справи неодноразово відкладався з огляду на неявку в судове засідання представника відповідача.

Незважаючи на те, що відповідач, повідомлений належним чином про розгляд справи, відзив на позов не подав, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, наведене не перешкоджає вирішенню спору згідно зі ст. 75 ГПК України.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено наступне.

01.08.2002р. між позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 7 (далі –договір), предметом якого є оренда нежитлового приміщення по вул. Слави, 5. Відповідно до п. 1.2. договору орендодавець надає, а орендар приймає в оренду нежитлове приміщення площею 37 кв.м, розташоване за адресою: м. Волочиськ, вул. Слави, 5, з метою використання його під аптечний заклад.

Відповідно до п. 2.4. договору загальна сума орендної плати становить 156,7 грн. в місяць. Експлуатаційні витрати по утриманню приміщення сплачуються окремо від орендної плати згідно розрахунків орендодавця або самостійно укладених угод з відповідними організаціями.

Згідно з п.2.8 договору орендна плата перераховується щомісячно в термін до 25-го числа поточного місяця з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць.

У примірнику копії договору, засвідченої представником позивача, передбачено, що за несвоєчасне внесення орендарем орендної плати нараховується пеня в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (п. 2.9 договору). Разом з тим, у примірнику копії договору, засвідченої представником відповідача (при цьому оригінал такого примірника договору оглянуто судом при розгляді справи № 8/944), передбачено, що за несвоєчасне внесення орендарем орендної плати нараховується пеня в розмірі 0% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (п. 2.9 договору).

14.08.2008 р. відповідачем на адресу позивача надіслано гарантійний лист №5, у якому відповідачем зазначено, що борг по орендній платі та по утриманню будинку і прибудинкової території загальною сумою 5290,9 грн. відповідач зобов’язувався перерахувати до 31.08.2008р., а залишок на загальну суму 7917,4 грн. –до 31.03.2009 р.

На підтвердження своїх позовних вимог позивачем також надано суду претензію від 12.03.2009р., розрахунки заборгованості, копії листів позивача від 15.11.2007р., 26.02.2008р., 04.08.2008р., 01.12.2008р., 30.12.2008р., акту від 03.07.2008р., претензії від 06.10.2008р., протоколу виїмки від 19.08.2008р., банківських виписок, листів відповідача від 15.02.2008р., 25.11.2008р. тощо.

У справі також наявні копії платіжних доручень за період з січня 2007р. по лютий 2008р.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає правомірними вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 12727,48 грн. заборгованості з орендної плати, 366,57 грн. заборгованості з експлуатаційних витрат, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в цій частині. Відповідачем доказів на підтвердження добровільного погашення вказаної заборгованості не подано. При вирішенні спору в цій частині судом також враховано, що 14.08.2008 р. відповідачем на адресу позивача надіслано гарантійний лист №5, у якому відповідачем зазначено, що борг по орендній платі та по утриманню будинку і прибудинкової території загальною сумою 5290,9 грн. відповідач зобов’язувався перерахувати до 31.08.2008р., а залишок на загальну суму 7917,4 грн. –до 31.03.2009 р.

Частиною 1 ст.546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Частина 2 ст.215 Цивільного кодексу України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, норми закону „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” вказують лише на граничний розмір пені, який не можуть перевищувати сторони при вчиненні відповідних правочинів, що жодним чином не означає наявність можливості автоматичного нарахування та стягнення пені лише на підставі вищевказаного закону, без вчинення в письмовій формі правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання.

Зважаючи на те, що судом не було отримано та оглянуто оригіналу примірника договору, який би передбачав право позивача на стягнення пені, враховуючи при цьому, що у примірнику копії договору, засвідченої представником відповідача (оригінал такого примірника договору оглянуто судом при розгляді справи № 8/944), передбачено, що за несвоєчасне внесення орендарем орендної плати нараховується пеня в розмірі 0% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (п. 2.9 договору), позовні вимоги в частині стягнення 15760,57 грн. пені є безпідставними, а тому у їх задоволенні слід відмовити.

Судові витрати згідно зі ст. 49 ГПК України підлягають покладенню на сторони пропорційно до задоволених позивачем позовних вимог.

Керуючись ст.ст.1, 2, 45, 12, 13, 33, 43, 44-49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кром" (м. Волочиськ, вул.Незалежності, 7, код 14156639) на користь Волочиського комунального підприємства житлово-експлуатаційної контори (м.Волочиськ, вул.Музейна, 33-А, код 03356393) 12727,48 грн. заборгованості з орендної плати, 366,57 грн. заборгованості з експлуатаційних витрат, 130,94 грн. відшкодування сплаченого державного мита та 106,67 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

                              Суддя                                                                      

Повний текст рішення підготовлено та підписано 04.03.2010р.

Віддрук. 3 прим.: 1 - до справи, 2 - позивачу, 3 - відповідачу.