Ухвала суду № 82664511, 26.06.2019, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/9089/18

У Х В А Л А

Іменем України

Номер провадження 6/711/154/19

Справа № 711/9089/18

25 червня 2019 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючий суддя: Кондрацької Н.М.

при секретарі Мелещенко О.В.,

розглянувши цивільну справу за поданням приватного виконавця Недоступа Дмитра Миколайовича про тимчасове обмеження боржника керівника Публічного акціонерного товариства «Азот» Склярова Віталія Леонідовича у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов`язань,-

встановив:

Приватний виконавець Недоступ Д.В. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника керівника Публічного акціонерного товариства «Азот» ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов`язань, покладених згідно рішення суду.

В обґрунтування доводів подання зазначає, що на виконанні приватного виконавця перебуває зведене виконавче провадження №58064271 про стягнення коштів з ПАТ «АЗОТ». До складу вищезазначеного зведеного виконавчого провадження входить виконавче провадження № 58716054 з примусового виконання виконавчого листа №711/9089/18 від 07.03.2019р., який виданий Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ПАТ «АЗОТ» на користь ОСОБА_2 нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 01.02.2017р. по 01.06.2017р. в сумі 18981,45грн., з відрахуванням при виплаті податків та обов`язкових платежів, передбачених законодавством України, середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати в розмірі 203002,02грн., з відрахуванням при виплаті податків та обов`язкових платежів, передбачених законодавством України, моральну шкоду в розмірі 1000грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 704,8грн., а всього 223688,27грн. Боржник – ПАТ «АЗОТ», що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Холодного Яру, 72, ЄДРПОУ 00203826. Керівником ПАТ «АЗОТ» є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання керівника: АДРЕСА_1 . Інші відомості виконавцю не відомі.

Станом на 03.06.2019р. ПАТ «АЗОТ» своїх зобов`язань перед стягувачем ОСОБА_2 не виконало. З моменту відкриття виконавчого провадження, боржник, в особі керівника ОСОБА_1 ,, всіляко намагається уникнути зобов`язання по погашенню заборгованості за затягує виконання судового рішення.

В ході примусового виконання приватним виконавцем накладено арешт на все майно боржника та направлено запити у відповідні інстанції з метою виявлення рухомого та нерухомого майна, доходів боржника. Зокрема, згідно відповіді ТСЦ «7141 за боржником зареєстровано 214 транспортних засобів, а згідно відповіді ДП «Головний інформаційно-обчислювальний центр державної адміністрації залізничного транспорту України» боржнику належить вантажні вагони в кількості 1066 одиниць.

Згідно відповіді Черкаської митниці ДФС ПАТ «Азот» здійснює зовнішньоекономічні операції, експорту та імпорту товару митна вартість яких за період з 01.01.2019 по 30.04.2019 склала близько 118 439 936,10 грн. Отже, господарська діяльність підприємства виходить за межі території України, підприємство має закордонних контрагентів, проте затримує виплати заробітної плати своїм працівника, та не виконує судові рішення зі стягнення цих коштів, хоча сума боргу складає всього 223 688,27 грн.

Відповідно до повідомлення про вручення, постанова про відкриття виконавчого провадження 28.03.2019 була вручена представнику за довіреністю, отже, ОСОБА_1 , як керівник підприємства, був обізнаний про покладений на підприємство обов`язок виконання рішення та кримінальну відповідальність за його невиконання. Крім того, 21.01.2019 приватним виконавцем була направлена вимога керівнику ПАТ «Азот», ОСОБА_1 , із зобов`язанням надати пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа, проте вона була керівником проігнорована.

З вищевикладеного можна зробити висновок, що ПАТ «Азот», в особі керівника Склярова Віталія Леонідовича, умисно ухиляється від виконавчого листа № 711/9089/18 від 07.03.2019, та не погашає перед ОСОБА_2 заборгованості по заробітній платі, але при цьому продовжує здійснювати господарську діяльність міжнародного рівня та отримувати від неї дохід. Боржник умисно не виконує судове рішення і відкриває нові рахунки в банках (що підтверджується відповіддю ДФС України про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах від 16.05.2019), щоб уникнути застосування примусових заходів, передбачених Законом в рамках виконавчого провадження, та примусового стягнення заборгованості. На балансі підприємства обліковується велика кількість рухомого та нерухомого мана, яке хоч і арештоване в рамках виконавчого провадження, приховується боржником від виконання.

ОСОБА_1 , як керівник юридичної особи - боржника жодного разу не з`являвся до виконавця, не брав участь у виконавчому провадженні через представників чи юристів підприємства, на рахунок приватного виконавця не надходили коштів для погашення боргу, на адресу не надсилалися пропозиції із погашенням боргу стягувачем за рахунок належного боржникові рухомого чи нерухомого майна.

З вищенаведеного можна зробити висновок, що керівник боржника - юридичної особи на даний час вчиняє всілякі дії (бездіяльність) спрямовані на невиконаний відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок (частково або повністю) у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини. У зв`язку із вищевикладеним, приватний виконавець був вимушений звернутись до суду з даним поданням.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Державний виконавець в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду подання був повідомлений належним чином. Надав суду заяву про розгляд подання за його відсутності.

Суд, враховуючи, що відповідно до ЦПК України розгляд справи проводився за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

Дослідивши подання та додані до нього письмові докази, суд встановив обставини та прийшов до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця Недоступ Д.М. перебуває на виконанні зведене виконавче провадження 58064271 з виконання виконавчого листа у справі за №711/9089/18 від 07.03.2019р., який виданий Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ПАТ «АЗОТ» на користь ОСОБА_2 нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 01.02.2017р. по 01.06.2017р. в сумі 18981,45грн., з відрахуванням при виплаті податків та обов`язкових платежів, передбачених законодавством України, середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати в розмірі 203002,02грн., з відрахуванням при виплаті податків та обов`язкових платежів, передбачених законодавством України, моральну шкоду в розмірі 1000грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 704,8грн., а всього 223688,27грн.

Рішення суду на сьогоднішній день боржником не виконано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п`ятої ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження».

Постановою приватного виконавця від 11.01.2019р. накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника.

В ході виконання вищезазначеного виконавчого листа, приватним виконавцем вжито заходів щодо розшуку майна належного боржнику на праві власності шляхом направлення відповідних запитів до реєструючи право власності установ.

Так, під час виконання, приватним виконавцем встановлено, що згідно інформації наданої на запити до ТСЦ МВС 7141 в місті Черкаси та ДП «Головний офіс інформаційно-обчислювальний центр державної адміністрації залізничного транспорту України» встановлено, що за боржником зареєстровано 214 транспортних засобів, а також йому належать вантажні вагони у кількості 1066 одиниць.

Як зазначає приватний виконавець, ним 21.01.2019 за вих. №32 на адресу боржника – керівнику ПАТ «АЗОТ» ОСОБА_1 надсилалася виклик щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак божник на виклик не з`явися.

Проте, підтвердження про отримання божником даного виклику суду приватним виконавцем не було надано.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, може звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Статтею 6 Закону України “Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України” № 3857-ХІІ у редакції від 10.12.2015 встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Відповідно до частини першої статті 441 Цивільного процесуального кодексу України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Разом з тим, статтею ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Статтею 313 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Аналізуючи наведені норми законодавства, суд вважає, що тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, та має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.

Разом з тим, наявні в матеріалах справи докази, не вказують на ухилення ОСОБА_1 від виконання покладених на ПАТ «АЗОТ» обов`язків судовим рішенням.

Крім того, суду взагалі не надано жодного належного та допустимого доказу, як то передбачено ч.1 ст. 81 ЦПК України, на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 на даний час обіймає посаду керівника ПАТ «АЗОТ», а відтак є боржником у даних правовідносинах.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин у задоволені подання приватного виконавця слід відмовити.

Керуючись п.5 ч.1, ч.2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та виїзд громадян України», п. 2 Указу Президента «Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів» від 24.03.2008 року, п.8 ст. 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», ст. 441 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Відмовити у задоволенні подання приватного виконавця Недоступа Дмитра Миколайовича про тимчасове обмеження боржника керівника Публічного акціонерного товариства «Азот» ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов`язань.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд міста Черкаси шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Слідчий суддя: Н. М. Кондрацька