Рішення № 8266322, 22.02.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" лютого 2010 р.Справа № 15/2069 За позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю"Вєста Україна" м. Київ

до2. Приватного підприємця ОСОБА_2 м. Хмельницький

про стягнення 8972,96 грн.

та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєста Україна" м. Київ

до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 м. Хмельницький

про стягнення 9862грн. 13коп.

Суддя

Представники сторін:

від позивача не з'явився

від відповідача 1. не з'явився

від відповідача 2. не з'явився

В судовому засіданні відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представники сторін в судове засідання не з'явились.

Суть спору:

Як вбачається із позовної заяви, заяви про уточнення позовних вимог позивач просить суд стягнути: з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєста Україна" м. Київ 3400грн. заборгованості по оплаті за перевезення вантажу, 3424грн. 50коп. - заборгованості за понаднормовий простій, 28грн. 83коп. - 3% річних, 19грн. 63коп. - інфляційних втрат, 1500грн. - витрат на оплату послуг адвоката; з відповідача - Приватного підприємця ОСОБА_2 - 100грн. заборгованості, згідно договору поруки. Також позивач просить суд стягнути з відповідачів пропорційно судові витрати по справі.

Відповідач 1 у письмовій позиції з приводу поданого позову та його представник в судовому засіданні проти позовних вимог заперечують. Наголошують на тому, що 29.05.2009 року між ТОВ “Вєста Україна” та СПД фізичною-особою ОСОБА_1 укладено Договір № 483 про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні. Зауважує, що позивач посилається на інший договір б/н про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні від 01.06.2009 року, який в дійсності, між сторонами по справі не укладався та оригінал якого у позивача відсутній. На підставі п.2.2.6. Договору відповідач надіслав позивачу транспортну заявку-доручення на перевезення вантажу №16 від 01.06.2009р. відповідно до якої позивач мав здійснити перевезення вантажу за маршрутом м. Новгород - Волинський (Україна) ТОВ “Церсаніт Інвест”, г. Железнодорожный (Россия), ООО “Золотой Ирис”. Відповідно до умов Заявки Позивач повинен був при проходженні митниці скористатися процедурою МДП (ТTIR-Carnet) встановленої у Митній Конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП) 1975 року, яка набрала чинності для України 11.10.1994 року. Зазначає, що водій позивача, при завантаженні вантажу не оформивши Книжку МДП поїхав проходити митний кордон на підставі СМR накладної №0473437, що і призвело до затримки в доставці вантажу. Пунктом 2.1.3 Договору встановлено, що Відповідач зобов'язується забезпечити наявність у водіїв належним чином оформлених документів для безперешкодного виконання перевезень. Цими документами в даному випадку є Книжка МДП, СМR накладна та рахунок фактура. Зазначає, що в іншому випадку позивач, повинен був відповідно до п.2.1.6. Договору негайно інформувати позивача і не приступати до перевезення без його дозволу у випадку невідповідності даних про характер вантажу, маршруту перевезення, митної обробки, зазначених у Заявці на перевезення, фактичному стану вантажу і інструкціям відправника вантажу (вантажоодержувача). Відповідно до п. 2.1.8. позивач зобов'язаний дотримуватись інструкцій Відповідача, що стосуються маршруту проходження, митної обробки, прикордонних переходів. Позивачем в порушення вищезазначеного пункту та умов Заявки не була оформлена Книжка МДП, що призвело до затримки проходження митниці та доставці вантажу. Відповідно до умов заявки позивач повинен був надати транспортний засіб під завантаження - 04.06.2009 року, а під розвантаження - 09.06.2009 року. Відповідно до СМR накладної №0473437 завантаження транспортного засобу було здійснено - 05.06.2009 року, розвантаження - 17.06.2009 року. Загальна затримка в доставці вантажу складає - 8 діб. В зв'язку з тим, що транспортний засіб прибув на завантаження з запізненням на одну добу, загальна затримка завантаження/розвантаження транспортного засобу складає - 9 діб. З врахуванням викладеного вважає, що фактично позивач запізнився на завантаження та розвантаження транспортного засобу, що також підтверджується СМR накладної №0473437. Підтвердження того факту, на який посилається Позивач, про те що затримка в проходженні митниці була з вини Відповідача в матеріалах справи відсутня. Так як по-перше, відповідно до п. 2.1.6. Договору, Позивач не повідомив Відповідача про невідповідність митної обробки чи інших даних про вантаж, чи маршрут перевезення, чим фактично не виконав своїх зобов'язань та позбавив Відповідача можливості захисту порушених прав. На підставі зазначеного просить суд у позові відмовити.

Відповідач 2 у письмовій заві повідомив, що визнає позовні вимоги в повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вєста Україна" м. Київ у зустрічній позовній заяві, заяві про збільшення позовних вимог, просить суд стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 4500грн. - штрафних санкцій за затримку подачі транспортного засобу під завантаження/розвантаження, 761грн. - штрафних санкцій за запізнення на завантаження та розвантаження транспортного засобу, 4000грн. - витрат пов'язаних з представництвом інтересів ТОВ "Вєста Україна" в суді, 601грн. 13коп. - витрат пов'язаних з прибуттям до місця розгляду справи.

Приватний підприємець ОСОБА_1 проти зустрічних позовних вимог заперечує.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне

Позивачем до матеріалів справи надано копію договору про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні від 01.06.2009р., укладеного між ПП ОСОБА_1 (Перевізник) та ТзОВ "Веста Україна" (Експедитор).

Відповідачем - ТзОВ "Веста Україна" долучено до матеріалів справи копію договору №483 про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні від 29.05.2009р., укладеного між ПП ОСОБА_1 (Перевізник) та ТзОВ "Веста Україна" (Експедитор).

З врахуванням того, що представники сторін в підтвердження та заперечення своїх вимог посилаються на різні договори по перевезенню вантажів, суд оцінює вказані докази критично та при розгляді справи вважає за доцільне їх не враховувати.

При цьому судом враховується що відповідно до ст.9 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956р.) первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником є вантажна накладна.

Згідно домовленості між Приватним підприємцем ОСОБА_1 (Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вєста Україна" м. Київ (Експедитор) укладено договір перевезення вантажу.

Відповідно до заявки-доручення №007/5 на перевезення вантажу від 01.06.2009р. автомобіль НОМЕР_3 здійснив рейс згідно маршруту м. Новоград-Волинський-Москва, що підтверджується CMR.

Заявкою - дорученням передбачено термін та умови перевезення.

Так, нормований простій визначено: на завантаження/замитнення - 48 робочих годин; на розвантаження/розмитнення - 48 робочих годин.

Дата та час доставки - 09.06.2009р.

Сума замовлення - 9500грн. (в т.ч. 300грн. по території UA).

Строки та умови оплати - 10 банківських днів по оригіналу CMR, рахунок, акт, н/н, підтвердження про прибуття.

Додатковими умовами заяви-доручення визначено, що за запізнення на завантаження чи розвантаження більш ніж на 2год., з вини перевізника - з нього утримується штраф 50$ як за добу запізнення; наднормовий простій 50$ за кожну добу згідно листа простою.

Заявкою дорученням обумовлено, що Експедитор несе відповідальність за осіб, що залучаються до виконання даного договору, у розмірі і на умовах, передбачених чинним законодавством, як за свої власні.

Згідно даних позивача, при замитненні, брокер не взяв у водія ТIR № UX62424485 обґрунтовуючи це тим, що дана митниця замитнює тільки по СМR, а замовники вантажу повинні надіслати гарантійний лист на митницю для підтвердження вантажу (зі слів брокера). Замитнення автомобіля було здійсненно по СМR. Замовники відмовилися надати гарантійний лист для отримання свого товару, внаслідок чого виникли проблеми при проходженні російської митниці. Автомобіль простояв на митному переході з 06.06.09р. по 11.06.09р. Прибув на розмитнення 12.06.09.р., розмитнення почалось 15-16.06, а розвантаження 17.06.09р. З врахуванням чого, загальний простій складає 9 діб.

Оригінали документів, а саме CMR, рахунок, акт, н/н, підтвердження про прибуття направлено відповідачу 06.07.2009р. та отримано останнім 08.07.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

17.06.2009р. на адресу ТзОВ "Веста Україна" приватним підприємцем ОСОБА_1 направлено претензію з вимогою погасити заборгованість по оплаті за послуги перевезення вантажу в розмірі 9500грн. та 3424грн. 50коп. - надурочного простою за 9 діб.

У відповіді на претензію ТзОВ "Веста Україна" повідомило, що відмовляє приватному підприємцю ОСОБА_1 у сплаті 3424грн. 50коп. наднормового простою на підставі невиникнення умов при настанні яких виникає обов'язок сплати штрафних санкцій. Зазначило, що згідно заявки-доручення автомобіль було замовлено під ТIR корнет, прибувши до місця завантаження водій не надав документ і не було оформлено ТIR. Згідно правил перевезення вантажів водій є представником компанії на завантаженні (розвантаженні) як перевізника так і ТзОВ "Веста Україна" і при виникненні будь-яких обставин, які перешкоджають виконанню договору-замовлення повинен повідомити замовника про неможливість їх невиконання. Водій ОСОБА_3 не попередив про те, що виїхав в сторону митного переходу без оформлення ТIR. Зауважило, що вказані обставини призвели до понесення додаткових витрат в розмірі 3500грн. з боку ТзОВ "Веста Україна", оскільки перевізник не вчинив будь-яких дій щодо виконання взятих на себе зобов'язань стосовно своєчасної доставки вантажу на 09.06.2009р. Вказані обставини знімають з товариства відповідальність сплати будь-яких простоїв по даному перевезенню.

В матеріалах справи наявний акт №1613 від 30.06.2009р. прийняття-здачі виконаних послуг по вантажних перевезеннях, згідно якого загальна вартість робіт становить 9500грн. Акт з боку ТзОВ "Веста Україна" підписана з застереженням про те, що з врахуванням затримки доставки вантажу, ТОВ "Веста Україна" буде виставлена претензія на адресу перевізника.

28.07.2009р. ТзОВ "Веста Україна" направлено на адресу позивача лист (вих. 2503) з пропозицією провести залік взаємних однорідних вимог. В даному листі зазначено, що заборгованість ТОВ "Веста Україна" перед позивачем становить 3424грн. 50коп. по сплаті штрафних санкції. В свою чергу позивач має зобов'язання перед ТОВ "Веста Україна" в сумі 3500грн. за витрати на гарантійний лист. З врахуванням викладеного ТОВ "Веста Україна" запропоновано Приватному підприємцю ОСОБА_1 припинити вказані зобов'язанні шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Вказаний лист приватним підприємцем ОСОБА_1 залишено без відповіді та відповідного реагування.

08.09.2009р. ТзОВ "Веста Україна" на адресу приватного підприємця ОСОБА_1 направлено претензію №2569 з вимогою сплатити штрафні санкції в розмірі 2285грн. 55коп. за порушення строків доставки вантажу.

ТзОВ "Веста Україна" проведено оплату послуг по перевезенню вантажу в сумі 6000грн., що підтверджується випискою по банківському рахунку Приватного підприємця ОСОБА_1

В матеріалах справи наявний договір поруки укладений між Приватним підприємцем ОСОБА_1 (Кредитор) та Приватним підприємцем ОСОБА_2 (Поручитель). За умовами вказаного договору поручитель зобов'язався частково відповідати перед Кредитором за неналежне виконання ТзОВ "Веста Україна" (Боржник) зобов'язань за договором на перевезення вантажу від 01.06.2009р. укладеного між Приватним підприємцем ОСОБА_1 та ТзОВ "Веста Україна".

Згідно п.2.1 вказаного договору Поручитель відповідає за виконання Боржником зобов'язань перед Кредитором на суму 100грн.

Пунктом 2.2 договору визначено, що Поручитель несе пропорційну своєму зобов'язанню перед Кредитором відповідальність за відшкодування заподіяних невиконанням або неналежним виконанням відповідного зобов'язання збитків, а також сплату неустойки та відсотків.

Враховуючи те, що заборгованість по оплаті за отримані послуги по перевезенню вантажу ТзОВ "Веста Україна" в добровільному порядку в повному обсязі не погашено, Приватним підприємцем ОСОБА_1 подано позов про стягнення з ТзОВ "Веста Україна" 3400грн.

Також позивач за первісним позовом просить суд стягнути з ТзОВ "Веста Україна" 3424грн. 50коп. - заборгованості за понаднормовий простій, 28грн. 83коп. - 3% річних, 19грн. 63коп. - інфляційних втрат, 1500грн. - витрат на оплату послуг адвоката.

Враховуючи те, що зобов'язання ТзОВ "Веста Україна" забезпечені згідно договору поруки, позивач просить суд стягнути з відповідача - Приватного підприємця ОСОБА_2 - 100грн. заборгованості.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши доводи представників сторін, судом враховується наступне:

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Статтею 916 Цивільного кодексу встановлено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Матеріалами справи підтверджено, що приватний підприємець ОСОБА_1 зобовязання за договором виконала.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вєста Україна" м. Київ повинно було провести розрахунок за отримані послуги перевезення у десятиденний термін з моменту отримання оригіналів документів.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, оригінали траспортної документації отримано відповідачем 08.07.2009р.

Оскільки заявкою дорученням передбачено, що строк оплати становить 10 банківських днів по оригіналу CMR, відповідач повинен був провести розрахунки за надані послуги перевезення до 20.07.2009р.

Відповідач плату за послуги перевезення в повному розмірі не провів. Станом на 20.07.2009р. його заборгованість перед приватним підприємцем ОСОБА_1 склала 3500грн.

Заявкою-дорученням від 01.06.2009р. передбачено, що Експедитор несе відповідальність за осіб, що залучаються до виконання даного договору, у розмірі і на умовах, передбачених чинним законодавством, як за свої власні.

Відповідно до ст.11 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 р.), для цілей митних та інших формальностей, які повинні бути здійснені до доставки вантажу, відправник додає до вантажної накладної необхідні документи або надає їх в розпорядження перевізника, і забезпечує його всією інформацією, якої він може потребувати (ч.1). Перевізник не зобов'язаний перевіряти вірність і адекватність цих документів та інформації. Відправник несе відповідальність перед перевізником за будь-які збитки, заподіяні відсутністю, недостатністю чи невірністю таких документів та інформації, за винятком випадків незаконних дій або недбалості перевізника (ч.2).

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що підготовка та надання перевізнику документації необхідної для замитнення вантажу належить до обов'язків замовника - ТзОВ "Веста Україна".

Як вбачається з наявних у справі доказів, автомобіль простояв на митному переході з 06.06.09р. по 11.06.09р. (5 днів), що підтверджується відмітками дат на СМR, - відмітка Житомирської митниці з датою замитнення 05.06.2009 року. Після чого водій прибув 06.06.2009 року на українську сторону Новгород-Сіверську митницю (штамп з датою на СМR), з іншої сторони була Брянська митниця (відповідно до відмітки в СМR дата митного контролю 11.06.09 року). Автомобіль прибув на розмитнення 12.06.09.р, відповідно до відміток Зеленоградської митниці розмитнення почалось 15-16.06.09р., а розвантаження 17.06.2009 року.

Відповідно до заявки-доручення нормованим простоєм вважається 48 год. Таким чином, розмитнення та розвантаження повинно було відбутися 12-13.06.2009 року. Тобто, тривалість понаднормованого простою на Зеленоградській митниці становила 4 дні, а загальний простій автомобіля складає 9 діб.

Згідно наданих позивачем пояснень затримка автомобіля на кордоні відбулась через відсутність документації необхідної для розмитнення.

З врахуванням того, що затримка транспортного засобу для подачі на замитнення була пов'язана з відсутністю необхідної документації, суд вважає правомірним нарахування ТзОВ "Веста Україна" штрафних санкцій за понаднормовий простій автомобіля у розмірі 3424грн. 50коп., виходячи з розрахунку 50$ за одну добу понаднормового простою (гривневий еквівалент 380грн. 50коп., згідно офіційного курсу НБУ на той період часу 1$ =7грн. 61коп.), а саме 9діб понаднормового простою х 380грн. 50коп. (гривневий еквівалент однієї доби понаднормового простою) = 3424грн. 50коп.

Згідно ст.525, ст. 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності із ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на викладене суд вважає обгрунтованим нарахування відповідачу - ТзОВ "Вєста Україна" 19грн. 63коп. - інфляційних втрат та 28грн. 83коп. - 3% річних за період з 20.07.2009р. по 27.10.2009р. за порушення строків виконання грошових зобов'язань в сумі 3500грн.

Щодо позовних вимог до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення 100грн. за договором поруки судом до уваги приймається те, що відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

В договорі поруки, укладеним між Приватним підприємцем ОСОБА_1 та приватним підприємцем ОСОБА_2, остання зобов'язалась солідарно відповідати з ТзОВ "Веста Україна" перед кредитором в частині боргу в сумі 100, 00грн.

Розглянувши надані сторонами докази, давши юридичну оцінку правовідносин, що склались між сторонами, суд вважає вимоги Приватного підприємця ОСОБА_1 до ТзОВ "Веста Україна" м. Київ щодо стягнення 3400грн. заборгованості по оплаті за перевезення вантажу, 3424грн. 50коп. - заборгованості за понаднормовий простій, 28грн. 83коп. - 3% річних, 19грн. 63коп. - інфляційних втрат, та вимоги Приватного підприємця ОСОБА_1 до Приватного підприємця ОСОБА_2 м. Хмельницький про стягнення 100грн. обгрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення 1500грн. витрат на послуги адвоката, судом враховується наступне.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивач посилається на укладений ним з ОСОБА_4 договір про надання юридичних послуг від 12.10.2008року та на розрахункову квитанцію №178244, відповідно до якої нею було здійснено проплату за надані послуги в сумі 1500грн.

Статтею 48 Кодексу встановлено, що витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру”.

Згідно ст. 2 вказаного закону адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Позивачем надано суду Свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю №НОМЕР_4, видане ОСОБА_4, з яким було укладено договір про надання юридичних послуг від 12.10.2008року.

При вирішенні питання про стягнення витрат за вказані послуги суд зобовязаний прийняти до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат (Лист Вищого господарського суду від 14.12.2007 № 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права").

Приймаючи до уваги викладене, а також враховуючи, що у договорі про надання юридичних послуг від 29.12.2008р. зазначено, що ОСОБА_4 діє на підставі свідоцтва №НОМЕР_4 (яке є свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю), суд вважає правомірними вимоги позивача про стягнення витрат за послуги адвоката.

Зважаючи на вищезазначене доводи відповідача - ТзОВ "Веста Україна" за первісним позовом судом до уваги не приймаються.

Стосовно заявлених ТзОВ "Веста Україна" зустрічних позовних вимог про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1 4500грн. - штрафних санкцій за затримку подачі транспортного засобу під завантаження/розвантаження, 761грн. - штрафних санкцій за запізнення на завантаження та розвантаження транспортного засобу суд враховує те, що запізнення автомобіля на завантаження/розвантаження відбулось через відсутність документації необхідної для замитнення/розмитнення вантажу, обовязок по наданню якої покладався саме на ТзОВ „Вєста Україна”, як відправника вантажу, а тому нарахування ТзОВ "Вєста Україна" штрафних санкцій приватному підприємцю ОСОБА_1 є безпідставним та необгрунтованим.

Щодо вимог ТзОВ „Вєста Україна” за зустрічним позовом про стягнення 4000грн. - витрат пов'язаних з представництвом інтересів ТОВ "Вєста Україна" в суді та 601грн. 13коп. - витрат пов'язаних з прибуттям до місця розгляду справи суд зважає на приписи ст. 44 ГПК України, згідно якої судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановлено Законом України "Про адвокатуру".

Згідно статті 2 Закону України "Про адвокатуру", адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що позовні вимоги заявлені саме як витрати повязані з представництвом інтересів в суді та прибуттям до місця розгляду справи суд вважає, що останні не є судовими витратами в розумінні ст.44 ГПК України і тому задоволенню не підлягають.

На підставі зазначеного в зустрічному позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєста Україна" м. Київ до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 м. Хмельницький про стягнення 9862грн. 13коп. належить відмовити.

Державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, витрати на послуги адвоката відповідно до ст.49 ГПК України покласти на відповідачів за первісним позовом пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 4, 5, 12, 15, 33, 35, 43, 44, 49, 80, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєста Україна" м. Київ до 2. Приватного підприємця ОСОБА_2 м. Хмельницький про стягнення 8972,96 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєста Україна" (м. Київ, Московський проспект, 6, код ЄДОРОУ 35322154) на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 3400грн. заборгованості по оплаті за перевезення вантажу, 3424грн. 50коп. - заборгованості за понаднормовий простій, 28грн. 83коп. - 3% річних, 19грн. 63коп. - інфляційних втрат, 1478грн. 25коп. (одна тисяча чотириста сімдесят вісім гривень 25коп.) - витрат на оплату послуг адвоката; 232грн. 58коп. (двісті тридцять дві гривні 58коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 100грн. 52коп. (сто гривень 52коп.) - витрат на оплату державного мита.

Видати наказ.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 100грн. (сто гривень) - боргу, 1грн. 48коп. (одна гривня 48коп.) витрат по оплаті державного мита, 3грн. 42коп. (три гривні 42коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 21грн. 75коп. (двадцять одна гривня 75коп.) - витрат на оплату послуг адвоката.

Видати наказ.

В зустрічному позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєста Україна" м. Київ до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 м. Хмельницький про стягнення 9862грн. 13коп. відмовити.

Суддя

Рішення складено в повному обсязі і підписано 26.02.2010р.

Віддрук. 4 примірники:

1 - до справи,

2 - позивачу,

3,4 - відповідачам. помічник судді