
Справа № 638/9562/19
Провадження № 1-кс/638/2969/19
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
26 червня 2019 року
Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого слідчого судді Грищенко І.О.,
за участю:
за участю:
прокурора Петренка Р.М.
захисника Василенка В.О.
ггггггсссс секретаря Мунтяну І.І.
підозрюваного ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання слідчого Шевченківського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції Семенюка Б.О. за результатами розгляду матеріалу досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220480002461 від 24.06.2019 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, холостого, утриманців не має, не працевлаштованого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
за вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.01.2009 року за ч. 4 ст. 187 КК України до 8 років позбавлення волі , звільнено умовно – достроково 28.02.2012 року на 1 рік 10 місяців 18 днів,
за вироком Черьомушкінського районного суду м. Москви від 12.12.2014 року за ч.2 ст. 158 КК РФ до 2 років позбавлення волі,
якому 11.06.2019 року повідомлено про підозру Київським ВП ГУ НП В Харківській області за ч. 2 ст. 186 КК України,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
УСТАНОВИВ:
Слідчий звернувся до суду з клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , 1984 року народження, який підозрюється у вчиненні корисливого кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.185 КК України, тобто таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Доводи клопотання обгрунтовано тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення та перевиховання не став, повторно вчинив корисливий злочин за наступних обставин:
24.06.2019 року приблизно о 18.30 год ОСОБА_1 , знаходився біля магазину «Класс», розташованого за адресою: м. Харків, вул. 23 Серпня, 33-А. У нього виник злочинний умисел , спрямований на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи повторно, з корисливим мотивом, переслідуючи мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 , шляхом вільного доступу таємно викрав велосипед «likebikefoitty», який належить ОСОБА_2 , який стояв біля входу в магазин «Класс»,.
Взявши вказаний велосипед ОСОБА_1 , почав рухатись в бік кінотеатру ім. Довженко та далі в сторону Білгородського шоссе . Доїхавши до вул. Ак. Павлова був затриманий співробітниками Управління патрульної поліції. Своїми умисними протиправними діями спричинив потерпілому майнову шкоду в розмірі, що встановлюється.
ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення , передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
24.06.2019 року об 19:30 год ОСОБА_1 фактично затримано за адресою: АДРЕСА_2 , 271 працівниками управління патрульної служби .
24.06.2019 року о 23:50 год слідчим затримано в порядку ст.208 КПК України.
25.06.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.2 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Підозра ґрунтується на :
- даних протоколу допиту потерпілого, даними протоколу огляду місця події від 24.06.2019 року ; даних протоколу затримання особи; даних протоколу допиту свідка ОСОБА_3 ; даних протоколу допиту підозрюваного; даних протоколу пред`явлення для впізнання особи.
В судовому засіданні підозрюваний факт скоєння вищезазначеного кримінального правопорушення , передбаченого ч.2 ст.185 КК України, визнав.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.1, п.3, п.4, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність одного або декількох ризиків, перелічених в ч. 1 ст. 177 КПК України.
Сукупність здобутих під час досудового розслідування даних дає достатні підстави вважати, що підозрюваний при застосуванні більш м`якого заходу, ніж тримання під вартою може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, зокрема, покинути межі міста Харкова , тим самим перешкодити кримінальному провадженню .
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Беручи до уваги те, що підозрюваний вчинив кримінальне правопорушення середньої тяжкості , за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до п`яти років, , якому повідомлена підозра за ч. 2 ст. 186 КК України, відносно якого по іншому кримінальному провадження було обрано запобіжний захід, після чого підозрюваний продовжив вчиняти кримінальні правопорушення , тому існує ризик, що останній може продовжити злочинну діяльність , про що свідчить множина та епізодійсність вчинення ним злочинів, з метою уникнення покарання, перебуваючи на свободі, має можливість змінити місце фактичного проживання, виїхати з території України, а також сховатись від органів досудового розслідування та суду іншим чином.
Крім цього, враховуючи те, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, не має постійного місця роботи та доходу, перебуваючи на свободі повторно вчинив умисний , середнього ступеню тяжкості злочин з корисливим умислом, існує ризик, що останній може продовжити свою злочинну діяльність.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, посилаючись на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, існують та застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим.
Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання та просив обрати відносно нього інший запобіжний захід, не пов"язаний з триманням під вартою у вигляді цілодобового домашнього арешту, тому що відсутні підстави вважати, що він може переховуватися від суду. Визнав себе винним. Викрадене майно було повернуто потерпілому. Вказав на те, що інкримінуємий йому злочин вчинив через тяжкий матеріальний стан. Також повідомив, про те, що стан його здоров"я є незадовільним .
Захисник заперечував проти обрання такого запобіжного заходу та просив повірити підозрюваному та обрати інший запобіжний захід, не пов"язаний з триманням під вартою у вигляді цілодобового домашнього арешту, вважає, що такий запобіжний захід буде достатнім, щоб забезпечити належну процесуальну поведінку підзахисного, який визнав свою вину.
Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив наступне.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Калашник проти Росії» тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі. Якщо законом встановлено презумпцію щодо обставин, які стосуються підстав тримання під вартою, має бути, крім того, переконливо доведена наявність конкретних обставин, які переважують правило поваги до особистої свободи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення – злочину , передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, оскільки останній бачив їх в ході проведення слідчих дій, таких як огляд місця події, впізнання , вчиняти інше кримінальне правопорушення .
Прокурором доведено наявність існування вказаних вище ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу, суд враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місті його постійного проживання, в тому числі наявність у нього родини та утриманців, наявність у підозрюваного міста роботи , репутацію підозрюваного, майновий стан підозрюваного, наявність судимостей у підозрюваного, дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися раніше, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується відповідні обставини.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків , передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання переховуванню від органів досудового розслідування та суду, запобігання вчиненню аналогічних кримінальних правопорушень та перешкоджання кримінальному провадженню.
Слідчий суддя вважає встановленим існування перерахованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищевказаних ризиків.
Так, зазначені ризики підтверджуються наступними фактичними даними:
підозрюваний раніше судимий за вчинення аналогічного злочину, вчинив д кримінальне правопорушення середньої тяжкості , санкція статті за вчинення якого передбачає позбавлення волі строком до 5 років, офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів не має , відповідно наявні достатні підстави вважати, що вказана особа може вчинити інший аналогічний злочин. Вказане характеризує його як особу схильну до вчинення злочинів.
Таким чином, проаналізувавши поведінку підозрюваної особи після вчинення інкримінуємого злочину, враховуючи реальне існування двох ризиків, оцінюючи сукупність обставин, враховуючи особу підозрюваного та характер висунутої підозри, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, наявні підстави вважати, що знаходячись на волі підозрюваний може продовжити злочинну діяльність, тому що не має офіційних джерел отримання доходів , та вчинив інкримінуємий йому злочин саме через тяжкий матеріальний стан, може переховуватися від слідчих органів та суду, тому, суд вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, інші альтернативні заходи недостатні для запобігання ризиків та забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.
Що стосується стану здоров"я підозрюваної особи, то суду не представлено медичної документація, з даних якої б вбачалось , що за станом здоров"я особа не може утримуватися в місці попереднього ув"язнення.
Таким чином, прокурор довів, що жоден із більш м"яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, тому що застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не може запобігти вказаним ризикам та не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної особи, тому суд обирає запобіжний захід у вигляді тримання під вартою , за таких обставин клопотання підозрюваного та його захисника не підлягає задоволенню.
Згідно з вимогами ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених КПК України.
Враховуючи, що підозрюваному повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України , яке не потягло за собою тяжких наслідків для потерпілої сторони, у суду наявні законні підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави .
Відповідно до вимог ст.182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, визначає заставу достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України. При цьому суд вважає, що застава у межах, визначених п.1 ч.5 ст.182 КПК України здатна забезпечити виконання підозрюваним , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків і тому слідчий суддя визначає заставу в розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( розмір якого з 01.01.2019 року дорівнює 1 921 грн).
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 206, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Постановив :
Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою– задовольнити .
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор » строком не більше 60 (шістдесяти) днів, який слід рахувати починаючи з 19-30 год 24 червня 2019 року, тобто до 19-30 год 22 серпня 2019 року.
Визначити суму застави в розмірі 19 210 ( дев"ятнадцять тисяч двісті десять ) гривень, яку можливо внести за наступними реквізитами:
Отримувач коштів- ТУ ДСА України в Харківській області ,
Код отримувача ( код за ЄДРПОУ) 26281249,
банк отримувача- ДКСУ м. Київ,
код банку отримувача 820172
рахунок отримувача 37318098006674
(призначення платежу – запобіжний захід застава, № судового рішення та ПІБ особи, якою вноситься застава).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі , визначеному в ухвалі .
При внесенні визначеної суми застави підозрюваного з-під варти – звільнити.
У разі внесення застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, який буде встановлено та в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) здати на зберігання слідчому , який здійснює досудове розслідування по даному кримінальному провадженню свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави.
Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ "Харківський слідчий ізолятор ".
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Харківської місцевої прокуратури № 1 , слідчого суддю Дзержинського районного суду м. Харкова Грищенко І.О.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя І.О.Грищенко
Судове рішення № 82662721, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова) було прийнято 26.06.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 638/9562/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: