Вирок № 82661934, 18.06.2019, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 547/350/19

Провадження №1-кп/548/126/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2019 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді - Коновод О.В.

при секретарі судового засідання - Вовк М.І.

за участі прокурора - Пасюта А.А.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - адвоката Акрітова П.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хорол кримінальне провадження № 12019170320000033 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, неодноразово судимого:

1) 27.06.2003 року Семенівським районним судом Полтавської області за ст. 185 ч. 3 КК України до покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі 03.11.2006 р. умовно-достроково звільнений за постановою Полтавського районного суду від 27.10.2006 р., не відбуте покарання 1 рік 2 місяці 14 днів;

2) 16.05.2007 року Хорольським районним судом Полтавської області за ст. 185 ч.3, 304, 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. За ст. 71 КК України приєднано 6 місяці позбавлення волі по вироку Семенівського районного суду та остаточно засуджено до 3-х років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 19 02.2010 р. Крюківським районним судом м. Кременчук умовно- достроково з не відбутим покаранням місяців 15 діб;

3) 09.08.2010 року Семенівським районним судом Полтавської області за ст.185 ч.3, 69 КК України до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України приєднано 6 місяців позбавлення волі по вироку Хорольського PC Полтавської області від 16.05.2007 р. та остаточно засуджено до 2 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 08.02.2013 р. по відбуттю строку покарання;

4) 04.06.2013 року Хорольським районним судом Полтавської області за ст. 185 ч.2 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 2 роки:

5) 20.11.2013 року Семенівським районним судом Полтавської області за ст. 185 ч. 2, ст. 185 ч. 3. 70 ч.І КК України до 3 років позбавлення волі. На основі ст. 70 ч. 4 КК України приєднано 6 місяців позбавлення волі по вироку Хорольського PC від 04.06.2013 року та остаточно засуджений до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 25.05.2016 р. за рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 17.05.2016 р. умовно- достроково з не відбутим покаранням 2 місяці 19 діб;

6 ) 27.02.2017 р. Семенівським районним судом Полтавської області за ст. 185 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі. На основі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки,-

у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України

ВСТАНОВИВ:

15.01.2019 року приблизно о 15.00 год. ОСОБА_1 прибув за місцем проживання свого батька за адресою АДРЕСА_3 .

У подальшому, ОСОБА_1 , перебуваючи у будинку та, діючи на підставі раптово виниклого умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, із тумбочки шляхом вільного доступу повторно таємно викрав цифровий телевізійний приймач DVB - Т2 302, вартістю 399.00 грн., який належить ОСОБА_2 .

Після цього, ОСОБА_3 із викраденим майном із місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився ним на власний розсуд чим заподіяв потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду (збитки) на вказану суму.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, ОСОБА_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

Крім того, продовжуючи свою злочину діяльність, 21.02.2019 р. близько 14:00 год. ОСОБА_1 знаходився по вул. Космонавтів у с-щі Семенівка Полтавської області, разом з ОСОБА_4 .

Під час спілкування ОСОБА_1 , побачив, що ОСОБА_4 тримає в руках одну купюру номіналом 500 грн. та, діючи на підставі раптово виниклого умислу, спрямованого на відкрите викрадення чужого майна з корисливих мотивів, вихопив із рук останнього вказані грошові кошти.

Після цього ОСОБА_1 покинув місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився грошовими коштами на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду (збитки) на вказану суму.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, ОСОБА_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.

Також, 08.03.2019 року приблизно о 13.00 години ОСОБА_1 прибув за місцем проживання своєї матері ОСОБА_5 , яка проживає на квартирі у господарстві ОСОБА_6 за адресою, АДРЕСА_2 .

У подальшому, ОСОБА_1 , перебуваючи у господарстві ОСОБА_6 та, діючи на підставі раптово виниклого умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, шляхом відкривання незамкнених вхідних дверей, проник до приміщення господарської будівлі сараю, де повторно, таємно викрав дорослу козу білої масті, вартістю 850 грн., яка належить ОСОБА_6 .

Після цього, ОСОБА_1 із викраденим майном із місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився ним на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду (збитки) на вказану суму.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у таємному викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно та поєднаній із проникненням в інше приміщення, ОСОБА_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину по пред`явленому обвинуваченню за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України визнав в повному обсязі, пояснивши суду про обставини вчинення злочину так, як це викладено у вироку. У скоєному щиро розкаявся.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 та інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи і, як встановлено судом, правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, суд, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі. При цьому судом роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку про кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, за ч. 2 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, ч. 3 ст. 185 КК України у таємному викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно та поєднаній із проникненням в інше приміщення.

Вину ОСОБА_1 по даній кваліфікації суд вважає доведеною.

Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що він раніше неодноразово судимий, засуджений 27.02.2017 року Семенівським районним судом за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 2 ( два ) роки, перебуває на обліку у лікаря-нарколога, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, не працює, не одружений, за місцем мешкання характеризується задовільно.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , є його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої шкоди.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 , згідно зі ст.67 КК України, є рецедив злочину, вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Згідно до вимог ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Згідно ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 N 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71 КК України. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.

Призначаючи покарання суд, у відповідності із вимогами ст.65, 71 КК України, п.10 вищевказаної Постанови Пленуму ВСУ, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу обвинуваченого, який характеризується посередньо, вчинив злочини в період іспитового строку.

Враховуючи сукупність вищевказаних обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 і суттєво знижують ступінь тяжкості вчиненого ним, а також вчинення ним нових злочинів в період іспитового строку, вчинив нові злочини під загрозою покарання, що свідчить про його виняткову зухвалість, стійку злочинну, антисоціальну спрямованість, вперте небажання ставати на шлях виправлення і перевиховання, і необхідність у його ізоляції від суспільства, суд вважає за можливе призначити останньому покарання за ч.2 ст.185, ч.2 ст. 186, ч.3 ст.185 КК України - мінімальне покарання в межах санкцій інкримінованих статей та на підставі ст.71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Семенівського районого суду Полтавської області від 27.02.2017 року у вигляді 1 (одного) місяця позбавлення волі, та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 4 років 1 (одного) місяця позбавлення волі, що з врахуванням вимог ст.71 КК України є практично мінімальним покаранням.

Враховуючи призначення покарання у виді позбавлення волі, наявні ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - переховування від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення покарання, вчинення іншого кримінального правопорушення, а також враховуючи вимоги ст.. 178 КПК України, а саме те, що обвинувачений не має захворювань, що перешкоджають триманню під вартою, вважаю, що для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого слід продовжити щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили .

Цивільний позов не заявлявся.

Питання про речові докази по справі суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Судові витрати по даному кримінальному провадженню відсутні.

Керуючись ст.ст. 371, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 , ч. 3 ст. 185 України, та призначити йому покарання:

за ч.2 ст.185 КК України 2 (двох) років позбавлення волі

за ч. 2 ст. 186 КК України 4 ( чотирьох ) років позбавлення волі.

за ч. 3 ст. 185 КК України, 3( трьох )років позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Семенівського районного суду Полтавської області від 27.02.2017 року і за сукупністю вироків призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 1 (один) місяць.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній – тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з дати його фактичного затримання, а саме з 18.04.2019 року.

Зарахувати ОСОБА_1 у строк відбування покарання, термін його попереднього ув`язнення з 18.04.2019 року по день винесення вироку – 18.06.2019 року.

Речові докази у кримінальному провадженні :

- цифровий телевізійний приймач DVB - Т2 302, який переданий на зберігання законному володільцю ОСОБА_2 , після набрання вироком суду законної сили вважати повернутим законному володільцю ОСОБА_2 ;

- грошові кошти в сумі 500 грн., а саме купюру номіналом 500 грн. ( номер та серія УБ 9609764), які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_4 , після набрання вироком суду законної сили вважати повернутим законному володільцю ОСОБА_4 ;

- тушку кози, яка передана на зберігання потерпілій ОСОБА_6 , після набрання вироком суду законної сили вважати повернутим законному володільцю ОСОБА_6 ;

- кухонний ніж, який передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Семенівського ВП Хорольського ВП ГУНП в Полтавській області після набрання вироком суду законної сили - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду, через Хорольський районний суд Полтавської області, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

ГоловуючийО. В. Коновод