Рішення № 8265867, 09.03.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2010 р. Справа № 64/43-10

вх. № 364/5-64

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Персидський В.Ю. за довіреністю б/н від 22.02.2010 року;

відповідача 1 - не з"явився;

відповідача 2 - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна - Рибсервіс", м. Харків

до 1) Приватного підприємства "Торговий дім "Калинка", м. Полтава та до

2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків;

про стягнення 22752,09 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна-Рибсервіс" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд солідарно стягнути з Приватного підприємства "Торговий дім "Калинка" та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 суму основного боргу у розмірі 22752,09грн.,та судові витрати, а саме державне мито у розмірі 227,53грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00грн. В обгрунтування позову позивач посилається на те, що 01.04.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Україна-Рибсервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватне підприємство "Торговий дім «Калинка" (відповідач1) було укладено договір купівлі-продажу (дистриб"юторський) №01/04/2008-1. В порушення умов даного договору, відповідач 1 не в повному обсязі та не своєчасно розрахувався за отриманий товар. 01 квітня 2008 року між позивачем та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (відповідач 2), в якості забезпечення виконання відповідачем 1 зобов"язань за дистриб"юторським договором №01/04/2008-1 від 01.04.2008р., було укладено договір поруки №01/04/2008-1-П, за яким 2-й відповідач поручився перед позивачем за виконання 1-м відповідачем своїх обов"язків за договором. Однак відповідачі своїх зобов"язань по договорам не виконали, внаслідок чого виникла вищезазначена сума заборгованості.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 січня 2010 року було порушено провадження по справі та призначено її до розгляду.

08 лютого 2010 року позивач надав до канцелярії суду клопотання про долучення до матеріалів справи довідки №3.1-28/468 від 04.02.2010р.

08 лютого 2010 року відповідач 2 ( Фізична особа-підприємець ОСОБА_2) надав до канцелярії господарського суду Харківської області заяву (вх. №2309 від 08.02.2010р.), в якій вказує, що визнає позовні вимоги в повному обсязі та просить суд розглядати справу без його участі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08 лютого 2010 року розгляд справи 64/43-10 був відкладений на 23 лютого 2010 року.

22 лютого 2010 року позивач надав до канцелярії господарського суду Харківської області клопотання про долучення до матеріалів справи наданих ним документів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 лютого 2010 року розгляд справи 64/43-10 був відкладений на 09 березня 2010 року.

04 березня 2010 року позивач надав до канцелярії господарського суду Харківської області пояснення (вх.№ 4642) та документи на виконання ухвали суду від 23.02.2010р.

Окрім того, 09 березня 2010 року позивач надав письмові пояснення, в яких вказує, що ним помилково у поясненнях від 04.03.2010р. було зазначено, що відповідачем 1 були оплачені кошти у розмірі 1714,36грн., замість 714,36грн.

Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідачів у судове засідання не з"явились, документи витребуані ухвалами суду від 08 лютого 2010 року та 23 лютого 2010 року не надали. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне.

01 квітня 2008 року між позивачем (Товариство з обмеженою відповідальністю Україна-Рибсервіс") та відповідачем 1 (Приватним підприємством "Торговий Дім "Калинка") було укладено договір купівлі-продажу (дистриб"юторський) №01/04/2008-1.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п.1.1. договору, поставщик (позивач) зобов"язується поставити продукти харчування, вказані у додатку №1 до договору (товар), а дистриб"ютор (відповідач 1) прийняти та своєчасно оплатити цей товар на умовах, що містяться в цьому договорі.

Відповідно до п.1.3. договору, предметом поставки є товар, асортимент, кількість, сума товару визначені видатковою накладною, яка є невід"ємною частиною даного договору.

На виконання вищеназваного договору позивач поставив відповідачу 1 товар на загальну суму 170915,56грн., що підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними, що підписані та скріплені печаткою відповідача 1.

Відповідно до п.2.4. договору встановлено, що відповідач сплачує вартість товару отриманого за накладними протягом 10 днів.

Як вбачається з матеріалів справи 1-ий відповідач частково виконав свої зобов`язання за вказаним договором щодо сплати вартості отриманого товару, що підтверджується банківськими виписками, а саме на суму 148163,47грн.

Отже, заборгованість 1-го відповідача перед позивачем за договором купівлі-продажу (дистриб"юторський) №01/04/2008-1 від 01.04.2008р. становить 22752,09 гривень.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

01 квітня 2008 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Україна-Рибсервіс" (кредитор) було укладено договір поруки №01/04/2008-1-П, за яким 2-й відповідач поручився перед позивачем за виконання 1-м відповідачем своїх обов"язків за договором купівлі-продажу (дистриб"юторський) №01/04/2008-1 від 01.04.2008р. Згідно до п.1.1. якого 2-ий відповідач зобов'язався відповідати перед позивачем за повне та своєчасне виконання грошових зобов"язань 1-им відповідачем, а саме : зобов"язань щодо оплати вартості поставленого товару, відшкодування можливих збитків, сплату пені, штрафу та інших штрафних санкцій за договором, вказаним 2 цього договору (№01/04/2008-1 від 01.04.2008р.).

Статтею 553 Цивільного кодексу України, передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

20 листопада 2009 року позивач звернувся до 2-го відповідача із вимогою про сплату заборгованості за договором. Однак, вимога не була задоволена, у відповіді на вимогу від 26.11.2009р. відповідач 2-ий вказує, що не може виконати свої зобов"язання поручителя у зв"язку з відсутністю грошових коштів.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов"язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості 1-им відповідачем не сплачена, 2-ий відповідач також не сплатив заборгованість в сумі 22752,09 грн. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачами умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню в частині стягнення з 1-го та 2-ого відповідачів солідарно основної заборгованості у розмірі 22752,09 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 227,53грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2009р. №361 "Про внесення змін до розмірів витрат на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов"язаних з розглядом цивільних та господарських справ", судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідачів.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 536, 551, 553, 554, 626 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193 Господарського кодексу України,ст.ст.1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Приватного підприємства "Торговий дім "Калинка" (36014, м. Полтава, провулок Спортивний 4, кімната 2; код ЄДРПОУ 34322661, у т.ч. п/р 26002060036954 в Полтавському ГРУ "Приватбанк", МФО 331401) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (61037, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_2 від 05.10.2006р.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Рибсервіс" (61166, м. Харків, вул. Новгородська, 11, оф. 306, код ЄДРПОУ 32030997, у т.ч. : п/р 26008054500702 в Полтавському ГРУ "Приватбанк", МФО 331401; п/р 26008020154744 в ВАТ "СЕБ Банк" м. Київ, МФО 300175) 22752,09грн. основного боргу, 227,53 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписаний 13 березня 2010 року.