Рішення № 8265782, 09.03.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2010 р. Справа № 11/26-10

вх. № 1540/4-11

Суддя господарського суду Черленяк М. І.

при секретарі судового засідання Кисильовій К. В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - не зявився

розглянувши матеріали справи за позовом ФОП ОСОБА_2, м. Південне

до Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області, м. Богодухів

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ФОП ОСОБА_2 - звернувся до господарського суду з позовом до Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області (відповідач по справі) з позовом про зобовязання вчинити певні дії.

04 березня 2010 року (вх. № 4125) позивач через канцелярію господарського суду подав доповнення до позовної заяви. Оскільки відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити позовні вимоги та такі дії позивача не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає до розгляду доповнення позивача до позовної заяви та продовжує розгляд справи з їх урахуванням.

В призначеному 09 березня 2010 році судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов та просив суд його задовольнити. Відповідач не забезпечив явку свого представника в призначене судове засідання, проте через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував та просив справу розглядати за відсутності представника Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області.

Суд, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, вислухавши представника позивача, встановив наступне.

04 грудня 2009 року фізична особа-підприємець звернулась до Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області з заявою про надання в оренду земельної ділянки водного фонду, загальною площею 36,6124 га (в тому числі під водою 11,6964 га, гідротехнічні споруди 0,1898 га, чагарники 9,8810 га), яка знаходиться на території Крисинської сільської ради за межами населеного пункту для культурно-оздоровчих, спортивних, туристичних та рибогосподарських цілей.

Відповідач листом від 12.01.2010 року повідомив позивача про те, щ в звязку з відсутністю закону, який встановлює порядок проведення земельних торгів, Богодухівська районна державна адміністрація Харківської області не має підстав для надання в оренду земельної ділянки без проведення земельних торгів. Позивач вважає вказану відмову відповідача необґрунтованою та такою, що порушує його права на отримання відповідно до вимог чинного законодавства в оренду земельної ділянки водного фонду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

Конституція України (стаття 14) проголошує, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Відповідно до статті 13 Конституції України земля є обєктом права власності Українського народу, від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Основним законом України.

Згідно із статтею 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до положень статті 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить: розпорядження землями державної власності в межах, визначених Кодексом; підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок, координація діяльності державних органів земельних ресурсів, вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону. У відповідності до пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України повноваження щодо розпорядження землями за межами населених пунктів здійснюють відповідні органи виконавчої влади.

Згідно із статтею 1 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” місцева державна адміністрація с місцевим органом виконавчої влади і входить до систем органів виконавчої влади. Відповідно до статті 21 зазначеного Закону місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Статтею 792 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відповідно до частини першої статті 85 Водного кодексу України порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством. Частиною 3 статті 85 зазначеного кодексу визначено, що у тимчасове користування за погодженням з постійними користувачами земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об'єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземним юридичним та фізичним особам для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково-дослідних робіт.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначено статтею 123 Земельного кодексу України. Зокрема, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі, зокрема, надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Пунктом 2 зазначеної статті визначено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (пункт 3 статті 123 ЗК України). При цьому пунктом 4 вказаної статті передбачено, що підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Виходячи зі змісту зазначених норм чинного законодавства суд приходить до висновку про те, що у разі звернення зацікавленої особи з відповідним клопотанням до колегіального органу, яким у спірних відносинах є відповідач, останній зобовязаний у місячний строк розглянути таке клопотання та надати дозвіл або мотивовану відмову лише з підстав, наведених у частині 3 статті 123 Земельного кодексу України.

Проте як свідчить лист Богодухівської районної державної адміністрації відмова відповідача мотивована лише відсутністю закону, який встановлює порядок проведення земельних торгів. При цьому жодних інших обєктивних підстав для відмови в наданні дозволу, таких як, знаходження спірної земельної ділянки у користуванні іншої фізичної чи юридичної особи, невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів або невідповідність наданої документації вимогам закону тощо не зазначено. За таких обставин відмова Богодухівської районної державної адміністрації (лист від 12.01.2010 року за вих. № 01-16/Д714) є передчасна та необґрунтована, суперечить обовязковим приписам Земельного кодексу України.

Згідно із статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 11 статті 123 ЗК України визначено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Разом з тим матеріали справи свідчать, що доводів, які б спростовували викладені позивачем обставини, відповідачем всупереч вимог статтям 4-3, 33 ГПК України не надано. Обраний позивачем спосіб захисту права відповідає статті 16 ЦК України є адекватним спірним правовідносинам і спрямований на реальне відновлення порушеного права.

Крім того, частиною 7 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що забороняється відмова у розгляді справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про наявність правових та фактичних підстав для задоволення позову.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забазпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Оскільки спір по даній справі виник з вини відповідача, витрати по оплаті державного мита у сумі 85,00 гривень та витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236,00 гривень покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 14, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 16, 792 Цивільного кодексу України, статтями 17, 116, 123 Земельного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, - суд

ВИРІШИВ:

1. Прийняти до розгляду доповнення позивача до позовної заяви (вх. № 4125).

2. Позов задовольнити.

3. Визнати незаконною відмову Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області щодо надання фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки водного фонду загальною площею 36,6124 га (в тому числі під водою - 11,6964 га, гідротехнічні споруди - 0,1898 га, чагарники - 9,8810 га), яка знаходиться на території Крисинської сільської ради за межами населеного пункту для культурно-оздоровчих, спортивних, туристичних та рибогосподарських цілей.

4. Зобовязати Богодухівську районну державну адміністрацію Харківської області надати дозвіл фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 щодо надання в оренду земельної ділянки водного фонду загальною площею 36,6124 га (в тому числі під водою - 11,6964 га, гідротехнічні споруди - 0,1898 га, чагарники - 9,8810 га), яка знаходиться на території Крисинської сільської ради за межами населеного пункту для культурно-оздоровчих, спортивних, туристичних та рибогосподарських цілей.

5. Стягнути з Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області (62103, Харківська область, м. Богодухів, пл. Червона, 2, код ЄДРПОУ 04059616) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) 85,00 гривень витрат по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 гривень.

Суддя Черленяк М. І.

Повний текст судового рішення підписаний 10 березня 2010 року.