Рішення № 8265696, 04.03.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2010 р. Справа № 07/21-10

вх. № 962/5-07

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Рябініна М.М., дов. від 01.01.10 р.

відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Фермерського господарства "Кегичівське", с. Кулиничі

до Виконавчого комітету Чугуївської міської ради Харківської області, м.Чугуїв

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Фермерське господарство „Кегичівське” звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Виконавчого комітету Чугуївської міської ради про визнання права власності на нежитлову будівлю – торгово-офісний павільйон, розташований за адресою Харківська область, м. Чугуїв, вул. Жаданівського літ. „А-1”, загальною площею 312,0 кв.м. Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу просив покласти на позивача.

Відповідач в судове засідання не з*явився, вимоги суду щодо надання заперечень по справі не виконав. В поданій через канцелярію суду заяві від 03.03.10 р. просив розглянути справу у його відсутність та заявив про визнання позову в повному обсязі.

02.03.10 р. від Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області надійшла заява про залучення до участі у справі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Представник заявника в судове засідання 04.03.10 р. не з*явився. Розглянувши подану заяву, суд визнав необхідним в її задоволенні відмовити з огляду на те, що спір про визнання права власності на збудоване нерухоме майно стосується прав і обов*язків особи, яка здійснила будівництво, власника земельної ділянки, на якій знаходиться збудована будівля, а також осіб, права яких порушено у разі самочинного будівництва. Заявником не доведено порушення його законних прав та інтересів, що унеможливлює залучення його до участі у справі в якості третьої особи.

Дослідивши надані документи та докази, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, судом встановлено наступне.

Відповідно до рішення ХХХ сесії ХХ1У скликання Чугіївської міської ради від 27.08.04 р., між орендодавцем – Чугуївською міською радою та орендарем - Фермерським господарством „Кегичівське” було укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 0,0115 га., розташованої в м. Чугуєві по вул. Жаданівського, який було зареєстровано у Чугуївському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії ДП „Центр ДЗК при Держкомземі України”, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 04.11.04 р. за № 236.

Згідно ст.95 Земельного кодексу України, землекористувач має право самостійно господарювати на земельній ділянці, споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди, тобто, самостійно використовувати одержану в установленому порядку земельну ділянку, за умови збереження її цільового призначення.

З метою подальшого розвитку підприємницької діяльності, позивачем, власними силами, протягом липня-серпня 2009 р. на орендованій земельній ділянці було побудовано нежитлову будівлю – торгово-офісний павільйон загальною площею312 кв.м., що підтверджено технічним паспортом, виданим 01.12.09 р. Чугуївським міжміським бюро технічної інвентаризації.

В грудні 2009 р., за заявою позивача, ТОВ „Контур-С” ( держ. ліцензія сер. АБ № 208593) було виготовлено технічний висновок про стан будівельних конструкцій будівлі торгово-офісного павільйону по вул. Жадановського в м. Чугуєві Харківської області та можливості подальшої його експлуатації, відповідно до якого, технічний стан основних будівельних конструкцій характеризується як задовільний( відповідно до ВСН 57-86 (р) та такий, що забезпечує несучу здатність, достатню для подальшої експлуатації. Будівля торгово-офісного павільйону відповідає будівельним нормам та стандартам, а також санітарно-гігієнічним вимогам та пожежній безпеці.

Надані суду документи свідчать про відсутність можливості порушення діями позивача прав та законних інтересів інших осіб.

Як встановлено ст. 415 ЦК України, землекористувач має право власності на будівлі, споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном, що передбачає юридичну можливість власника панувати над нею, здійснювати щодо неї свою волю, використовувати корисні можливості майна та можливість встановлювати, змінювати, припиняти його юридичну долю.

Стаття 319 ЦК України, дає власникові майна право володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном на власний розсуд. Тобто, власник має право здійснювати свої правомочності за власною волею та не зобов*язаний отримувати на це дозвіл інших осіб.

Статтею 4 Закону України „Про власність” передбачено право власника, на свій розсуд, володіти, користуватись та розпоряджатись належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом, діяльності.

Згідно ст. 331 ЦК України, право власності на новостворену річ набувається особою, яка її створила, якщо законом або договором не встановлено інше.

Стаття 328 ЦК України визнає право власності набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 41 Конституції України гарантує всім непорушність права власності, як і ст. 321 ЦК України, згідно якої, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні.

Згідно ст.ст. 20, 144, 147 ГК України, майнові права суб*єкта господарювання, які виникають, зокрема, внаслідок створення майна, підлягають захисту, в тому числі, шляхом їх визнання.

Керуючись ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному та об*єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких, господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога щодо визнання права власності на збудовану нежитлову будівлю є правомірною і підлягає задоволенню.

У задоволення заяви позивача, відповідно до чинного господарського процесуального законодавства, судові витрати покладаються на нього.

Керуючись ст.ст. 41, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 32, 33, 43, 44-49, 82-85 ГПК України, ст.ст. 20, 144, 147 ГК України, ст.ст. 317, 319, 320, 321, 328, 332 ЦК України, ст. 4 Закону України „Про власність”, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні заяви Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області про залучення до розгляду справи в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог, відмовити.

Позов задовольнити.

Визнати за Фермерським господарством „Кегичівське” ( 62404, Харківська обл., Харківський район, смт. Кулиничі, вул. Шкільна, 21 код ЄДРПОУ 30142235) право власності на нежитлову будівлю - торгово-офісний павільйон, загальною площею 312,0 кв.м., розташований за адресою Харківська область, Чугуївський район, м. Чугуїв, вул. Жаданівського, літ. „А-1”.

Суддя

Рішення підписано 05 березня 2010 року.