Рішення № 8265556, 02.03.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2010 р. Справа № 62/262-09

вх. № 10461/4-62

Суддя господарського суду Суярко Т.Д.

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Чернявська О.Б., дор. №1 від 20.05.09р.

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Український державний науково-дослідний вуглехімічний інститут "(УХІН), м. Харків

до Науково-виробничого приватного підприємства "Госпродукт", м. Харків

про стягнення 7933,18 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Український державний науково-дослідний вуглехімічний інститут (УХІН) звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача - НВПП "Госпродукт" 8933,18 грн. основного боргу та 1431,99 грн. пені за прострочку платежів.

15.02.10р. позивач звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог, з урахуванням якої просить стягнути з відповідача 7933,18 грн. основного боргу за договорами оренди №30/2000 від 01.04.2000р. та №48/2001 від 01.12.01р. (та додатковими угодами до цих договорів).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.02.10р. заяву позивача про уточнення позовних вимог прийнято до розгляду та продовжено розгляд справи з урахуванням цієї заяви.

Представник позивача підтримує уточненні позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, приймаючи до уваги неодноразове відкладення розгляду справи, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів та

здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

01.04.2000р між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) було укладено договір оренди №30/2000, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 192,7 кв.м., яке розташоване за адресою м.Харків, вул..Весніна,12, 1-й поверх к. б/н, другий поверх к. №31,48, для розміщення офісу, майстерні та виставочного залу. Вказане нежитлове приміщення знаходиться на балансі позивача.

Додатковою угодою №1 від 01.04.2000р. до договору оренди №30/2000 від 01.04.2000р. було встановлено обов»язок орендаря щомісячно компенсувати орендодавцю витрати на комунальні послуги (електричну енергію, опалення, воду, каналізацію, експлуатаційні витрати, користування місцевим телефоном) на підставі рахунків-фактур у термін передбачений у п.3.2 договору оренди №30/2000 від 01.04.2000р.

Додатковою угодою №2 від 01.08.08р. до договору оренди №30/2000 від 01.04.2000р., строк дії договору пролонговано до остаточного переоформлення договору з РВФДМУ у Харківській області.

01.12.01р. між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) було укладено договір оренди №48/2001, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування приміщення загальною площею 79,2 кв.м., яке розташоване за адресою м.Харків, вул..Весніна,12, дослідна майстерня, з метою розміщення майстерні. Вказане нежитлове приміщення знаходиться на балансі позивача.

Додатковою угодою №1 від 01.12.01р. до договору оренди №48/2001 від 01.12.01р. було встановлено обов»язок орендаря щомісячно компенсувати орендодавцю витрати на комунальні послуги (електричну енергію, опалення, воду, каналізацію, експлуатаційні витрати, користування місцевим телефоном) на підставі рахунків-фактур у термін передбачений у п.3.2 договору оренди №48/2001 від 01.12.01р.

Додатковою угодою №2 від 01.12.03р. до договору оренди №48/2001 від 01.12.01р., строк дії договору пролонговано до 01.12.08р.

Позивач виконуючи свої зобов"язання з договорами оренди № 30/2000 від 01.04.2000р. та №48/2001 від 01.12.01р. передав відповідачеві нежитлові приміщення, що є предметом даних договорів (нежитлове приміщення загальною площею 192,7 кв.м., яке розташоване за адресою м.Харків, вул..Весніна,12, 1-й поверх к. б/н, другий поверх к. №31,48, для розміщення офісу, майстерні та виставочного залу та нежитлове приміщення загальною площею 79,2 кв.м., яке розташоване за адресою м.Харків, вул..Весніна,12, для розміщення майстерні), даний факт підтверджується актами приймання-передачі орендованого майна від 01.04.2000р. та від 01.12.01р., підписаним уповноваженими представниками обох сторін та скріплені печатками їх підприємств.

Додатковою угодою №1 від 01.04.2000р. до договору оренди №30/2000 від 01.04.2000р. було встановлено обов»язок орендаря щомісячно компенсувати орендодавцю витрати на комунальні послуги (електричну енергію, опалення, воду, каналізацію, експлуатаційні витрати, користування місцевим телефоном) на підставі рахунків-фактур у термін передбачений у п.3.2 договору оренди №30/2000 від 01.04.2000р.

Додатковою угодою №2 від 01.08.08р. до договору оренди №30/2000 від 01.04.2000р., строк дії договору пролонговано до остаточного переоформлення договору з РВФДМУ по Харківській області.

Як свідчать матеріали справи, відповідач звернувся до позивача з листом, в якому просив з 01.10.08р. розірвати договори оренди № 30/2000 від 01.04.2000р. та №48/2001 від 01.12.01р. Заборгованість у розмірі 27228,89 грн. відповідач зобов»язався погасити до 06.12.08р.

У зв»язку з чим, 01.10.08р. сторони розірвали договори оренди № 30/2000 від 01.04.2000р. та №48/2001 від 01.12.01р. та складено акт приймання-передачі про повернення позивачеві орендованих за цими договорами нежитлових приміщень. Також сторонами було підписано акт звірки, згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.10.08р. за договорами оренди № 30/2000 від 01.04.2000р. та №48/2001 від 01.12.01р. (та Додатковими угодами до них №1 від 01.04.2000р. та №1 від 01.12.01р.) складає 27228,89 грн.

Відповідач свій обов’язок щодо своєчасної сплати комунальних платежів виконував не належним чином. Так позивачем були виставлені відповідачеві рахунки на оплату комунальних послуг: №313 від 05.06.08р. на суму 1881,27 грн., №388 від 05.07.08р. на суму 1708,31 грн., №463 від 05.08.08р. на суму 1822,47 грн., №538 від 05.09.08р. на суму 1751,01 грн. та №613 від 05.10.08р. на суму 1770,12, всього на суму 8933,18 грн.

Як свідчать матеріали справи, відповідач частково розрахувався з позивачем в частині оплати комунальних платежів у сумі 1000,00грн., після чого його заборгованість перед позивачем складає 7933,18 грн.

Відповідач не надав, а матеріали справи не містять жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча відповідач мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння вiдмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн). Зобов'язання, строк (термiн) виконання якого визначений вказiвкою на подiю, яка неминуче має настати, пiдлягає виконанню з настанням цiєї подiї.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку, що відповідач порушив зобов"язання за договорами оренди № 30/2000 від 01.04.2000р. та №48/2001 від 01.12.01р. (та Додатковими угодами до них №1 від 01.04.2000р. та №1 від 01.12.01р.) щодо своєчасної та повної сплати комунальних платежів, отже суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині в повному обсязі.

У відповідності до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 509, 525, 526, 530, 759, 762, Цивільного кодексу України, статтями 193 Господарського

кодексу України, ст. ст. 18, 26 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Науково-виробничого приватного підприємства "ГОСПРОДУКТ" (61013, м.Харків, вул.Глібовська,63, кв.2, код 30751387, р/р 256042 в Східно-Українському Енергетичному банку "Мегабанк", МФО 351629) на користь Українського державного науково-дослідного вуглехімічного інституту (УХІН) (61023, м.Харків, вул.Весніна,7, код 00190443, р/р 260003001942 в ХФ "ТАВРІКА" м.Харкова, МФО 351953) 7933,18 грн. боргу, 102,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Суярко Т.Д.

Повний текст рішення по справі №62/262-09 підписано 02.03.10р.