Рішення № 8265455, 02.03.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2010 р. Справа № 15/41-09

вх. № 1065/3-15

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з*явився відповідача - не з*явився

розглянувши справу за позовом Районне комунальне підприємство "Зміївське підприємство теплових мереж", м. Зміїв

до ТОВ "Котельні лікарняного комплексу", м. Харків

про стягнення 7653,91 грн.

та зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу"

до Районного комунального підприємства "Зміївське підприємство теплових мереж м. Зміїв

про стягнення 5765,21 грн.

ВСТАНОВИВ:

Районне комунальне підприємство "Зміївське підприємство теплових мереж" (позивач) звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" (відповідача) заборгованості по договору доручення від 31.12.2005 р. в розмірі 5050, 16 грн.; заборгованість по договору про переведення боргу від 24.03.2008 р. в розмірі 2603,75 грн., а також віднести на відповідача витрати по оплаті держмита - 102 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 118 грн.

Відповідач проти позову запречує на підставах, визначених у відзиві на позовну заяву (арк.с.127 том 1).

24.03.2009 року ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" звернулось до суду з зустрічним позовом до Районного комунального підприємства "Зміївське підприємство теплових мереж" (відповідача) про стягнення зайво та безпідставно отриманих коштів до договору доручення в сумі 1206,80 грн., винагороду в сумі 722,52 грн., відшкодування витрат в сумі 3835,89 грн. , а всього 5765,21 грн. Судові витрати покласти на відповідача. В обгрунтування зустрічного позову позивач посилається зокрема, на проведення взаємозаліку на суму 26672,05 грн., перерахування 3000 грн. з поточного рахунку та переданням в оплату згідно реєстрів 19702,54 грн.

Відповідач за зустрічним позовом надав до матеріалів справи відзив на зустрічну позовну заяву, в якому стверджує, що відповідно до п.7 договору доручення від 13.12.2005 року на протязі трьох днів з моменту передачі реєстру зібраних платежів між сторонами складається акт виконання, в якому відображається сума погашеного абонентами боргу, сума винагороди і витрат Повіреного та сума яку належить перерахувати на рахунок Довірителя. Таких документів відповідачем складено не було. Акт звірки між сторонами не може бути підписаний, оскільки стороною включені в акт борги за декількома договорами, які не є предметом розгляду даної справи. На підставі викладеного відповідач за зустрічним позовом просить суд, в задоволені зустрічного позову ТОВ "Котельні лікарняного комплексу " відмовити повністю. Задовольнити позовну заяву № 29 від 05.02.2009 року.

Ухвалами суду у позивача були витребувані додаткові документи без яких не можливо розглянути справу, а саме чіткий розрахунок суми боргу 5050,16 грн. за договором доручення від 31.12.2005 року, та боргу за договором переведення боргу від 24.03.2008 року на суму 2603,75 грн.

01.03.2010 року до суду надійшла заява позивача за первісним позовом, у якій він просить стягнути з ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" витрати за проведення судово-економічної експертизи в розмірі 2294,40 грн.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача судом встановлено, що 31.12.2005 року між позивачем та відповідачем було укладено договор доручення (а.с.7). Відповідно до п.1 даного договора Довіритель (позивач) доручає, а Повірений (відповідач) приймає на себе зобов*язання здійснювати від імені та за рахунок Довірителя наступні юридичні дії по обслуговуванню боргів абонентів, які проживають в м.Зміїв та Зміївському районі, перед Довірителем за послуги опалення та гарячого водоспожтвання, які виникли до 01.10.2004 року, а саме :

приймати грошові кошти від Боржників на розрахунковий рахунок або в касу;

видавати квитанції чи інший документ, який підтверджує факт отримання грошових коштів.

Відповідно до п.5 даного договора, винагорода Повіреного за надані послуги становить 1.5 % від суми грошового зобов*язання, отриманих від абонентів. Повірений має право утримувати суму винагороди від сум, які підлягають перерахуванню Довірителю.

Відповідно до п. 6 Повірений зобов*язався до 3 числа місяця, послідуючого за звітним, передати Довірителю реєстр зібраних платежів від населення по формі згідно додатка № 1 (на паперовому носії або електронному вигляді).

Пунктом 7 договору передбачено, що протягом 3 днів з моменту передачі реєстра зібраних платежів між Стронами складається акт про виконання договора, в якому відображається сумма погашення абонентами боргу, сума винагороди та витрат Повіреного та сума, яка підлягає перерахуванню на рахунок Довірителя. Повірений зобов*язується суму отриманого боргу за вирахуванням винагороди та витрат передати Довірителю шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Довірителя (п.8 договора). Взаємовідносини по даному договору поруки між сторонами регулюються діючим законодавством України відповідно зі ст. 1000-1010 Цивільного кодексу України. В разі змін норм діючого законодавства сторони зобов*язуються привести договір у відповідність (п.9 договора).

У відповідності до п.12 даного договора, сторони погодили, що договір діє до 31.12.2008 року.

24.03.2008 року сторони уклали два договори про переведення боргу, відповідно до якого позивач та відповідач прийняв на себе зобов*язання погасити заборгованість в сумі 12448,11 грн та 2603,75 грн, що виникла по переплаті населення боржнику за теплову енергію відповідно в 2004 році та 2005 - 2007 роки. (а.с.8-9). Суд зазначає, що договорами від 24.03.2008 року сторони не передбачили строку виконання зобов'язань відповідачем щодо погашення заборгованості як в сумі 12448,11 грн. , так і в сумі 2603,75 грн.

31.03.2008 року між позивачем та відповідачем була укладена угода про залік однорідних вимог відповідно до якого ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" мають заборогованість перед РКП "Зміївське підприємство теплових мереж" за виконання договора доручення від 31.12.2005 року щодо збору боргів населення в сумі 20498,27 грн в т.ч.ПДВ, а РКП "Зміївське підприємство теплових мереж" має заборогованість перед ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" на суму 12448,11 грн в т.ч. ПДВ. згідно договору переведення боргу. Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов*язання сторін припиняються на суму 12448,11 грн в т.ч. ПДВ -2074,69 грн. заліком однорідних вимог (а.с.10). Таким чином, після підписання зазначеної угоди залишок заборгованості ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" перед РКП "Зміївське підприємство теплових мереж" становив 8050,16 грн.

Позивач за первісним позовом щодо стягнення заборгованості в розмірі 5050,16 грн. по Договору доручення від 31.12.2005 року посилається на укладену сторонами угоду про залік зустрічної однорідної вимоги відповідно до статті 601 ЦК України на суму 12448,11 грн. Цією угодою сторони підтвердили наявність залишку заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 8050,16 грн.,однак не встановили термін погашення заборгованості відповідачем – ТОВ «Котельні лікарняного комплексу». В свою чергу, відповідач оплатив частково заборгованість в сумі 3000 грн., перерахувавши на поточний рахунок позивача 01.04.2008 року -1000 грн., 06.05.2008 року – 1000 грн., 20.05.2008 року – 1000 грн. Таким чином, станом на 21.05.2008 року відповідач мав заборгованість в сумі 5050,16 грн. за договором доручення від 31.12.2005 року за збирання боргів від населення і це не заперечується представником відповідача за первісним позовом, а також підтверджується актом звіряння розрахунків, підписаним відповідачем (арк.с. 146 том 1).

Згідно статті 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Ухвалою господарського суду від 16.06.2009 року призначено судово-економічну експертизу, на вирішення експертів поставлено наступне запитання:

- перевірити наявність суми боргу по Договору доручення б/н 5050,16 грн., та по Договору про проведення боргу від 24.03.2008 р. в сумі 2603,75 грн., на загальну суму 7653,91 грн. та їх документальне обгрунтування.

04.08.2009 року на адресу суду надійшов висновок судово-економічної експертизи ХНДІСЕ № 5796 від 28.07.2009 року. Відповідно до висновку експертизи підтверджується наявність суми боргу по договору-доручення від 31.12.2005 року в розмірі 5050,16 грн. та по договору про переведення боргу від 24.03.2008 року в розмірі 2603,75 грн. на загальну суму 7653,91 грн.

Відповідно до статті 42 ГПК України висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обгрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам. Якщо під час проведення судової експертизи встановлюються обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких судовому експерту не були поставлені питання, у висновку він викладає свої міркування і щодо цих обставин. Висновок судового експерта для господарського суду не обов'язковим оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Суд приймає до уваги висновок судово-економічної експертизи № 5796 від 28.07.2009 року (експерт В.В.Ковш). Відповідь експерта надано на те питання, яке було зрозуміло в наступній редакції: "Чи документально підтверджується наявність суми боргу по Договору доручення від 31.12.2005 року в розмірі 5050,16 грн. та по договору переведення боргу від 24.03.2008 року в розмірі 2603,75 грн. на загальну суму 7653,91 грн." На підставі наданих для дослідження матеріалів справи № 15/41-09 та арифметичних розрахунків можна зробити висновок про наявність зазначеної вище заборгованості.

Разом з тим, суд зазначає, що договорами переведення боргу від 24.03.2008 року не встановлено строку виконання зобов’язань. Доказів звернення до відповідача з вимогою про оплату заборгованості за договором доручення від 31.12.2005 року та за договором переведення боргу від 24.03.2008 року позивач не надав.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 2 цієї статті передбачає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За підстав, вказаних вище, позовні вимоги РКП «Зміївське підприємство теплових мереж» є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо зустрічного позову ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» про стягнення з РКП «Зміївське підприємство теплових мереж» в частині стягнення 1206,80 грн. згідно розрахунку (арк.с. 31) судом встановлено, що за період з січня 2006 року по жовтень 2007 року згідно договору доручення Повіреним (позивачем за зустрічним позовом) було зібрано заборгованості з населення на суму 45565,04 грн. Це підтверджується щомісячними реєстрами платежів від населення, підписаними як позивачем так і відповідачем за зустрічним позовом (арк. с. 33-62 том 1). Такі реєстри складались та підписувались сторонами на виконання п. 6 договору доручення та є первинними документами, які свідчать про обсяг грошових коштів, зібраних на виконання договору доручення. Реєстри переводу платежів за кожний місяць за період з січня 2006 року по жовтень 2007 року (арк. с 63-98 том 1) свідчать про передачу в оплату згідно договору доручення від 31.12.2005 року – 19702,54 грн. Суд критично ставиться до включення до розрахунку суми позову суми 2603,75 грн. з огляду на те, що договором доручення від 31.12.2005 року було передбачено приймати грошові кошти від боржників за послуги опалення та горячого водоспоживання, що виникли до 01.10.2004 року, а договір переведення боргу містить зобов’язання Нового Боржника, яким є відповідач за зустрічним позовом - РКП «Зміївське підприємство теплових мереж» погасити заборгованість в розмірі 2603,75 грн., що виникла по переплаті Боржнику за теплову енергію за 2005-2007 роки та не встановлює виконання будь-яких зобов’язань згідно договору доручення від 31.12.2005 року. Таким чином, взаєморозрахунки між сторонами виглядають таким чином:

згідно угоди про залік зустрічної однорідної вимоги від 31.03.2008 року позивач та відповідач провели залік на суму 12448, 11 грн., яку відповідач за зустрічним позовом заборгував позивачу згідно договору переведення боргу від 24.03.2008 року, а позивач за зустрічним позовом згідно договору доручення від 31.12.2005 року)

перераховано позивачем за зустрічним позовом на рахунок відповідача – 3000 грн. (згідно договору доручення від 31.12.2005 року),

погашено позивачем за зустрічним позовом заборгованість в розмірі 14223,94 грн. по переплаті за теплову енергію за 2004 рік (згідно договору про переуступку боргу від 30.09.2006 року) (арк.с.110 том 1),

сплачено відповідачу за зустрічним позовом (передано в оплату платежів згідно реєстрів)- 19702,54 грн.

Вищенаведене свідчить про те, що документально підтверджено, що зібрано позивачем за зустрічним позовом за договором доручення від 31.12.2005 року заборгованість на суму 45565,04 грн., а фактично перераховано та погашено 49374,59 грн., тобто більше на суму 3810,55 грн. (за виключенням з розрахунку суми 2603,75 грн. за лютий 2008 року, яку повинен сплатити відповідач за зустрічним позовом згідно договору переведення боргу).

Згідно статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Оскільки позивач за зустрічним позовом звернувся щодо повернення зайво сплаченої суми 1206,80 грн. та в якості доказу щодо звернення до відповідача з вимогою надав необхідні документи, суд вважає позов в цій частині -безпідставно отриманих коштів за договором доручення від 31.12.2005 року у розмірі 1206,80 грн. доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 1000 (ч.1) ЦК України визначає, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Відповідно до статті 1002 ЦК України повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги.

Пунктом 7 договору передбачено, що протягом 3 днів з моменту передачі реєстра зібраних платежів між Сторонами складається акт про виконання договора, в якому відображається сумма погашення абонентами боргу, сума винагороди та витрат Повіреного та сума, яка підлягає перерахуванню на рахунок Довірителя. Повірений зобов*язується суму отриманого боргу за вирахуванням винагороди та витрат передати Довірителю шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Довірителя (п.8 договора).

Згідно статті 1006 ЦК України повірений зобов'язаний повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення. Сторони не надали доказів складання акту про виконання договору доручення, сума винагороди та витрат Повіреного жодним документом, наданим суду, не визначена. Разом з тим, відповідач за зустрічним позовом не заперечує щодо суми зібраних позивачем коштів у розмірі 45565,04 грн. Тому суд вважає за можливе позовні вимоги в частині стягнення винагороди за виконання доручення в сумі 722,52 грн. (1,5 % від суми зібраних коштів згідно п. 5 договору доручення від 31.12.2005 року) задовольнити частково в сумі 683,48 грн. (з суми зібраних коштів у розмірі 45565.04 грн.).

Щодо позовних вимог в частині стягнення витрат в розмірі 3835,89 грн., у тому числі 1% від зібраних коштів за послуги банків та заробітної плати бухгалтера суд зазначає наступне. Позивачем за зустрічним позовом документально не доведено розмір зазначених витрат, а також не підтверджено перерахування позивачем за зустрічним позовом послуг банківським установам за прийняття та перерахування комунальних платежів. Зважаючи на вищезазначене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 3835,89 грн. не підтверджені належними доказами, а тому не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача-1 в частині задоволених вимог, в решті –на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 14, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні первісного позову відмовити.

Зустрічний позов задовольнити частково в сумі 1890,28 грн. В іншій частині зустрічного позову відмовити.

Витрати по експертизі віднести за рахунок Районного комунального підприємства "Зміївське підприємство теплових мереж".

Стягнути з Районного комунального підприємства "Зміївське підприємство теплових мереж" (63404, м. Зміїв Харківської області, вул. Чкалова, 6 код ЄДРПОУ 26019020, п/р 26007224708500 в АТ Укрсиббанк м. Харків МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (61018, м. Харків, вул.балакірєва, 3 код ЄДРПОУ 31555944, п/р 26009300837 в АКБ "Меркурій" МФО 351663) безпідставно отримані кошти в сумі 1206,80 грн., винагороду по договору доручення в сумі 683,48 грн., держмито у розмірі 33,44 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 77,38 грн.

Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Суддя

рішення підписане 09.03.2010 року.