Рішення № 8265396, 24.02.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2010 р. Справа № 38/179-08

вх. № 5060

Колегія суддів господарського суду в складі:

Головуючий суддя

суддя

суддя

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2

відповідача - не з"явився

3-ї особи - не з"явився

розглянувши справу за позовом ФО ОСОБА_3, м. Миргород

до ТОВ "ННК - транс", м. Х-в

3-я особа - ОСОБА_4, м. Харків;

про стягнення 503247грн.75 коп.

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа № 38/179-08 за позовом ФОП ОСОБА_3, м. Миргород до ТОВ "ННК - транс", м. Харків, третя особа - ОСОБА_4 про стягнення 503247,75 гривень .

22.10.08 від позивача надійшло клопотання про забезпечення позову (вх. №19109) в якому він просить суд накласти арешт на грошові суми, що належать відповідачу в межах позовних вимог.

Ухвалою суду від 27.10.08 клопотання позивача про забезпечення позову було задоволено. Накладено арешт на грошові кошти відповідача - ТОВ "ННК - Транс" (м. Харків, просп. Перемоги, 55-Е, код 34392849) в розмірі позовних вимог - 503243,75 грн., до розгляду справи по суті.

Ухвалою заступника голови господарського суду від 12 листопада 2009 року склад колегії по справі змінено, та призначено для розгляду справи судову колегію у складі: головуючий суддя Тихий П. В., судді Хотенець П. В. та Присяжнюк О.О.

14.12.09 до суду надійшло клопотання відповідача про призначення по справі судової експертизи автомобілю НОМЕР_1.

Представник позивача проти призначення експертизи заперечує, посилається на те, що представник відповідача був присутній при проведенні експертом технічного огляду авто.

В судовому засіданні, яке розпочалося 14.12.09 було оголошено перерву до 21.12.09 та до 25.12.09.

Від позивача надійшли уточнення до позовної заяви (вх.№16647 від 23.12.09р., в якому просить суд стягнути з відповідача 36829.70 грн. матеріальної шкоди, 169966,61 грн. інфляційних, 1500,00 грн. витрат на експертизу, 1500,00 грн. витрат на правову допомогу та судові витрати, які були прийняті судом до розгляду.

У зв"язку з чим, суд продовжив розгляд справи з урахуванням цих змін.

20.01.10 відповідач надав суду відзив на уточнену позовну заяву, в якому проти позову заперечує. Також, відповідач надав клопотання про припинення провадження по справі.

Позивач надав до суду заперечення на клопотання про припинення провадження по справі та на відзив відповідача.

Ухвалою заступника голови суду від 25.01.10 у зв"язку з хворобою судді Хотенця П.В. було зміненено склад колегії суддів та призначено для розгляду справи колегію у складі головуючого судді Тихого П.В., суддів Присяжнюк О.О. та Жельне С.Ч.

В судовому засіданні, яке розпочалося 25.01.10 було оголошено перерву до 01.02.10, у зв"язку зі зміною складу колегії суддів.

Ухвалою заступника голови суду від 01.02.10 у зв"язку з відпусткою судді Жельне С.Ч. було зміненено склад колегії суддів та призначено для розгляду справи колегію у складі головуючого судді Тихого П.В., суддів Присяжнюк О.О. та Ольшанченко В.І.

В судовому засіданні, яке розпочалося 01.02.10 було оголошено перерву до 02.02.10, у зв"язку зі зміною складу колегії суддів.

Позивач у судовому засіданні 02.02.10 позов підтримав з урахуванням уточнень від 23.12.09р.

Відповідач у судовому засіданні 02.02.10 підтримав відзив на позовну заяву та клопотання про припинення провадження по справі.

Суд визнав клопотання відповідача про припинення провадження по справі таким, що слід прийняти до розгляду.

Враховуючи вищевикладене, клопотання відповідача та неявку у судове засідання третьої особи, необхідність витребування доказів, суд відклав розгляд справи до 16.02.10.

Представник третьої особи в судове засідання 16.02.10 не з"явився.

В судовому засіданні, яке розпочалося 16.02.10 було оголошено перерву до 22.02.10 та до 24.02.10 для прийняття рішення по справі.

Представник відповідача в судове засідання 24.02.10 не з"явився.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження по справі та призначення судової експертизи, суд відмовляє в його задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального Кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

Призначення судової експертизи доречно у разі, якщо обставини, що мають значення для правильного вирішення спору не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування, в данному випадку, позивачем до матеріалів справи надано висновок спеціаліста - автотовароведа №370 від 10.10.07 спеціаліста ОСОБА_1, що має свідоцтво №584 судового експерта з правом проведення автотоварознавчих експертиз за спеціальністю 12.2 - визначення вартості автотранспорту, розміру нанесеного збитку власнику транспортного засобу. Вказаним висновком №370 від 10.10.07 встановлена вартість відновлювального ремонту автомобілю НОМЕР_1 в розмірі 368291,70 грн. Крім того, суд приймає до уваги той факт, що ДТП внаслідок якого позивачу нанесено шкоду сталося більш ніж дра роки тому.

Розглянувши клопотання відповідача про припинення провадження по справі, суд визнав його необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки, матеріалами справи підтверджується, що автопоїзд ДАФ-95 д\н НОМЕР_5 з напівпричепом «ПАКОН»-338 д\н НОМЕР_6, в момент ДТП використовувався позивачем саме для здійснення підприємницької діяльності позивача, який є вантажоперевізником та має ліцензію і ліцензійну картку на цей транспортний засіб, які долучені до матеріалів справи, та як вбачається з протоколу огляду від 25.09.07 був під керуванням водія ОСОБА_5, а не його власника ОСОБА_3 особисто.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

25 вересня 2007 року по автодорозі Київ-Харків в напрямку рухався автопоїзд МАЗ-544008 д/н НОМЕР_2 з напівпричепом ПП-7310 д\н НОМЕР_7 під керуванням водія ОСОБА_4, який близько 18-ї години20 хвилин проїжджаючи 176 км. вищезгаданої дороги Лубенського району, не врахував дорожньої обстановки, виїхав на смугу зустрічного руху де допустив зіткнення з із зустрічним автопоїздом ДАФ-95 д\н НОМЕР_5 з напівпричепом «ПАКОН»-338 д\н НОМЕР_6 під керуванням водія ОСОБА_5

ОСОБА_4 працював водієм на автомобілі НОМЕР_3 в ТОВ «ННК-Транс», що підтверджується подорожнім листом № 264529 від 24 серпня 2007 року виданим ТОВ «ННК-ТРАНС» та посвідченням про відрядження № 300, та не заперечується відповідачем.

Належність фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 вантажного автомобіля DAF 95 XF430, д.н.з. НОМЕР_5, підтверджується реєстраційним посвідченням НОМЕР_8 (додаток) виданим Миргородським МРЕВ 19 серпня 06 р.

ОСОБА_3, який є субєктом підприємницької діяльності, отримав ліцензію і ліцензійну картку на цей транспортний засіб і використовував його для надання послуг з перевезення вантажів.

Відповідно до постанови інспектора Лубенського МРВ УМВС України в Полтавській області від 04.10.2007 р. відмовлено в порушенні кримінальної справи по даному факту авто пригоди у звязку з відсутністю в діях ОСОБА_4 складу злочину, передбаченого ст. 286 КК України.

Копія постанови та адміністративний протокол за ст. 124 КУпАП на водія ОСОБА_4 направлена до Дзержинського районного суду м. Харкова для прийняття адміністративних мір за порушення ПДР

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 10.01.2008 року по справі № 3-1696/2008 у діях водія ОСОБА_4 який працює у відповідача водієм було виявлено склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУАП та порушення п.п. 11.2, 12.1. “Правил дорожнього руху України” внаслідок чого відбулось зіткнення автомобілів та їх пошкодження.

Внаслідок отриманих в результаті ДТП пошкоджень технічний стан автомобіля позивача DAF 95 XF430, д.н.з. НОМЕР_5, не дозволяв його подальшу експлуатацію, та вимагав проведення ремонтних робіт.

Згідно висновку спеціаліста автотоварознавця № 370, виданого судовим експертом ОСОБА_1 10.10.2007р., матеріальна шкода позивача внаслідок вищевказаного ДТП рівна вартості автомобіля DAF 95 XF430 на момент ДТП і становить 161595,29 грн., а вартістю відновлювального ремонту автомобіля DAF 95 XF430 складає 368291,70 гривень.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.92 р. за № 6, якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_1, в розмірі 368291 грн. 70 коп., встановлена відповідно до висновку авто товарознавчої експертизи № 370 від 10.10.2007 р., підтверджується первинними документами: чеками, рахунками, актами виконаних робіт, копії яких долучені до матеріалів справи.

З огляду на обраний позивачем другій спосіб визначення шкоди, враховуючи наведення позивачем суду наявності безпосереднього причинного звязку між фактом заподіяння шкоди та його витратами на ремонт автомобіля та придбання вузлів та деталей (договірна ціна тощо), у задоволенні клопотання відповідача про призначення по справі судової авто товарознавчої експертизи, суд відмовляє.

Пунктом 8 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути - відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частиною 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України передбачено те, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Збитки за своєю юридичною природою є грошовим вираженням майнової шкоди. Частиною 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.Згідно статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Зобов'язання щодо відшкодування шкоди, як і інші зобов'язання, відповідно до загальної норми частини 2 ст. 509 Цивільного кодексу України виникають з підстав встановлених статтею 11 цього кодексу, зі змісту якої впливає, що кожна із передбачених нею підстав має назву юридичного факту, тобто виникнення зобов'язання шкоди ґрунтується на фактах завдання цієї шкоди.

Як вбачається з системного аналізу господарським судом норм чинного законодавства, що регулює дані правовідносини, для застосування вищевказаного виду цивільно-правої відповідальності необхідною є наявність відповідних умов: завданої шкоди, протиправності у поведінці заподіювача шкоди, причинного зв'язку між першими двома елементами; вини заподіювача шкоди. Частиною 2 статті 1166 Цивільного кодексу України закріплено обов'язок доводити відсутність своєї вини покладено на особу, яка завдала шкоди.

На підставі вищевикладеного господарський суд приходить до висновку, що позивачу, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу в результаті ДТП, було спричинено шкоду з вини відповідача та між завданою позивачу шкодою у розмірі 368291 грн. 70 коп . та діями відповідача існує причинний зв'язок.

Враховуючи вищевикладене суд визнав позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача суми шкоди у розмірі 368291 грн. 70 коп. та обгрунтованими, такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню повністю.

Суд не погоджується з позицією позивача, висловленою позивачем в уточненому позові, що матеріальну шкоду (збитки) позивача на час вирішення спору слід розраховувати з врахуванням встановлених індексів інфляції, оскільки, у позивача з відповідачем не було грошових зобов"язань відповідно до яких встановлювався б строк виконання цих зобов"язань та за якими відповідач повинен сплачувати позивачу борг з урахуванням індексу інфляції. Крім того, суд зазначає, що діючим законодавством не передбачається можливість збільшення матеріальних збитків (шкоди) на індекс інфляції. Посилання ж позивача на лист Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997 року, є невірним, оскільки, в данному листі лише викладені рекомендіції щодо порядку розрахунку суми інфляції на яку збільшелося грошове зобов"язання, та не надано роз"яснень того, що інфляційні витрати можуть бути складовою матеріальних збитків (шкоди).

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні позову в частині 169966,61 грн., нарахованих за індексами інфляції.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи. Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок іншої сторони і в тому разі коли друга сторона звільнена від його сплати; суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи покладаються при задоволенні позову на відповідача, а при відмові в позові на позивача.

За таких обставин, судові витрати по сплаті державного мита в розмірі 3682,91 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.

Вимогу позивача, щодо стягнення судових витрат в розмірі 1500 грн. на правову допомогу, суд визнав її необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки, позивач не надав суду доказів понесення таких витрат, договору про надання правової допомоги, актів виконаних робіт та свідоцтво адвоката який надавав такі послуги, докази сплати цих грошових коштів.

Розглянувши вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1500 грн. судових витрат на проведення автотоварознавчої експертизи, суд прийшов до висновку, що вказані витрати не є судовими, а тому не підлягають віднесенню на відповідача в порядку ст. 44 та ст. 49 ГПК України.

Враховуючи викладене вище та керуючись ст. ст. 11, 16, 22, 509, 625, 1166, 1172, 1188 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія -

ВИРІШИЛА:

В задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю «ННК-ТРАНС» про призначення по справі судової авто товарознавчої експертизи - відмовити.

В задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю «ННК-ТРАНС» про припинення провадження у справі відмовити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю «ННК-ТРАНС» (код 34392849, м. Харків, проспект Перемоги, будинок 55 Е) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду (збитки) заподіяні внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 368291 грн. 70 коп., витрати по сплаті державного мита в розмірі 3682,91 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя

суддя

суддя