Рішення № 8265054, 16.02.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2010 р. Справа № 57/125-09

вх. № 4363/4-57

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Представник позивача - Холодов Л.Ю., дов. від 02.11.09р. ;

Представник відповідача - Караваєв О.О., довіреність № 66 від 18.03.09р. ;

Третя особа - Кузін Л.В., довіреність № 980-175 від 26.05.09р.

розглянувши справу за позовом Спільне підприємство "Радміртех" у формі ТОВ, м. Харків

до Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство Науково-дослідний і проектний інститут "Союз", м. Харків

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Спільне підприємство "Радміртех" ТОВ, м. Харків звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою, в якій просить суд зобов"язати відповідача -Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області прийняти по акту прийому-передачі нежитлові приміщення на першому та другому поверсі частини лабораторії-конструкторського корпусу, загальною площею 1750,8 квадратних метрів, розташованої за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна,168, які згідно договору оренди № 733-Н від 01.11.2003 року укладеного між РВ ФДМУ по Харківській області та ТОВ СП "Радміртех" були передані останньому в оренду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 червня 2009 р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні, призначеному на 22 грудня 2009 року о 10:20 год, також даною ухвалою судом залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство Науково-дослідний і проектний інститут "Союз".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 липня 2009 року задоволено клопотання позивача про продовження строку розгляду справи, продовжено строк розгляду справи № 57/125-09 за межами двомісячного вирішення спорів, встановленого частиною 1 статті 69 ГПК України за згодою сторін

Ухвалами господарського суду Харківської області від 14 липня 2009 року, 03 вересня 2009 року, 06 жовтня 2009 року, 26 січня 2010 року, у зв’язку з невиконанням сторонами вимог суду щодо надання доказів, розгляд справи відкладався.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 жовтня 2009 року в порядку статті 22 ГПК України прийнято до розгляду заяву позивача (вх. № 12087 від 06.10.2009 року) про уточнення позовних вимог, як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству, в якій позивач змінив предмет позову та просить суд визнати припиненим зобов’язання позивача – СП «Радміртех» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю за договором оренди № 733-Н від 01.11.2003 року, укладеного між відповідачем - Фондом державного майна України по Харківській області та позивачем - СП «Радміртех» у формі ТОВ щодо повернення орендарем орендодавцю або балансоутримувачу майна, за договором оренди нежитлового приміщення № 733-Н від 01 листопада 2003 року; визнати припиненим з 26 травня 2009 року договір оренди нежитлового приміщення №733-Н від 01 листопада 2003 року, укладений між відповідачем - Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та позивачем – Спільним підприємством «Радміртех» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, щодо оренди нежитлових приміщень першого та другого поверхів частини лабораторії – конструкторського корпусу, загальною площею 1750,8 квадратних метрів, розташованих за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 168, розгляд справи продовжено з її урахуванням.

У судовому засідання 08 лютого 2010 року, в порядку ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 11 лютого 2010 року об 11:00 год.

У судовому засідання 11 лютого 2010 року, в порядку ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 16 лютого 2010 року о 14:30 год.

16 лютого 2010 року, через канцелярію суду, третьою особою надано заяву (вх. № 3056 від 16.02.2010 р.), в якій, посилаючись на визнання позову з боку відповідача, приєднується до позицію відповідача (РВ ФДМУ по Харківській області).

Присутній у судовому засіданні 16 лютого 2010 року представник третьої особи підтримав вищевказану заяву, проти позову не заперечував.

Представник позивача в судовому засіданні 16 лютого 2010 року позовні вимоги, з урахуванням уточнень, підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти позову не заперечував.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Присутні в судовому засіданні 03 лютого 2010 року представники позивача та відповідача вважають за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, враховуючи строки розгляду справи, передбачені ст. 69 ГПК України, суд дійшов висновку про достатність в матеріалах справи доказів та можливість розгляду справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 лютого 2003 року між відповідачем - Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківської області та позивачем - СП «Радміртех» у формі ТОВ укладено Договір оренди № 733-Н (далі –договір), відповідно до умов якого, позивач (орендодавець) передав, а відповідач (орендар) прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно –нежитлові приміщення –на 6-му та 7 -му поверхах 13-ти поверхової лабораторно-конструкторської будівлі (інв. № 10002) загальною площею 804,0 кв.м., що розміщене за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 168, що знаходиться на балансі Науково-дослідного проектного інституту „Союз” (третьої особи). Вартість майна визначена згідно з незалежною оцінкою, станом на 10.10.2006 року становить 1413000,00 грн.; майно за зазначеним договором передавалось з метою розміщення офісу.

Факт передачі приміщення підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна, підписаним сторонами договору (позивачем та відповідачем у справі) 29 грудня 2006 року та скріплений їх печатками.

Пунктами 10.1, 10.6 договору сторони погодили строк його дії з 01 листопада 2003 року до 31 жовтня 2004 року включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору протягом місяця після закінчення його строку, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується сторонами договору у судових засіданнях, 26.05.2009 року договір оренди був розірваний за згодою сторін на підставі звернення позивача – СП «Радміртех» у формі ТОВ до відповідача – РВФДМУ у Харківській області.

Пунктом п. 2.4. договору оренди передбачено, що у разі припинення договору майно повертається орендарем орендодавцю (відповідачу у справі) або балансоутримувачу (третій особі). Орендар (позивач у справі) повертає майно орендодавцю (відповідачу у справі) або балансоутримувачу (третій особі) аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю (позивачу у справі). Майно вважається повернутим орендодавцю (позивачу у справі) або балансоутримувачу (третій особі) з моменту підписання акту прийому – передачі сторонами.

Пунктом 2.5. договору передбачено, що обов’язок по складанню акту приймання – передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні, у зв’язку з чим, відповідно до п.1.1 договору між орендодавцем (відповідачем у справі) та орендарем (позивачем у справі) було укладено двохсторонній акт приймання – передачі орендованого майна.

Проте, відповідач – Регіональне відділення фонду державного майна у Харківській області листом (вих. № 06-3302 від 24.04.09 року), в зв’язку з розірванням договору оренду, повідомив позивача - СП «Радміртех» у формі ТОВ про необхідність підписання орендарем (позивачем у справі), орендодавцем (відповідачем у справі) та балансоутримувачем (третьою особою) трьохсторонніх актів приймання - передачі орендованого майна, у зв’язку з чим направив на його адресу для підписання (у відповідності до умов п. 2.5. договору) три екземпляри трьохсторонніх актів.

На виконання вищезазначених вимог відповідача, на адресу балансоутримувача – ДП НДПІ «Союз» (третьої особи) був надісланий лист (вих. № 06-3302 від 24.04.09 року) з доданими до нього для підписання трьохсторонніх актів приймання – передачі.

Як зазначає позивач у позові, вищезазначений лист був отриманий балансоутримувачем - ДП НДПІ «Союз» (третьою особою), про що свідчить на ньому штемпель ДП НДПІ «Союз», проте приймати приміщення відмовився з посиланням на неврегульовані розрахунки між сторонами. У зв’язку з чим, позивач повторно звернувся листом № 105 від 07.05.09 року до відповідача -Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, в якому посилаючись на припинення строку договору оренди, пропонував створити комісію для повернення приміщень, які знаходились у оренді згідно договору № 733-Н від 01.11.03 року.

Проте, відповідач листом ( вих. № 06-3812 від 15.05.09 року) повідомив позивача - СП «Радміртех» у формі ТОВ про необхідність підписання саме трьохстороннього акту приймання передачі майна з спочатку з Балансоутримувачем - ДП НДПІ «Союз» (третьою особою), після чого надати їх для підписання до відповідача - РВ ФДМУ по Харківській області. Тобто відповідач - РВ ФДМУ по Харківській області (орендодавець) фактично відмовився приймати від позивача - СП «Радміртех» у формі ТОВ приміщення з оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 травня 2009 року комісією у складі працівників позивача - СП «Радміртех» у формі ТОВ: генерального директора – Попова В.В., технічного директора – Новикова А.В. та головного бухгалтера – Іванової А.В. було складено акт, з якого вбачається, що приміщення, що знаходяться за адресою м. Харків, пр. Гагаріна 168, та які є предметом договору оренди № 733 – Н, були звільнені та готові до повернення. Проте, ні представники відповідача - РВ ФДМУ по Харківській області, ні представники бансоутримувача - ДП НДПІ «Союз» (третьої особи) для повернення орендованого майна не з’явились.

26.05.09 року, у зв’язку з відсутністю представників відповідача - РВ ФДМУ по Харківській області та представників балансоутримувача - ДП НДПІ «Союз» (третьої особи) для повернення орендованого майна керівником позивача було видано наказ № 57 про опечатування приміщень, які раніше знаходились в оренді позивача.

09.07.09 року від балансоутримувача - ДП НДПІ «Союз» (третьої особи) на адресу позивача - СП «Радміртех» у формі ТОВ надійшов лист ( вих. №980-258 від 09.07.09 р.), з пропозицією направити йому повноважного представника для узгодження дій по «передачі орендованого майна».

Листом (вих. № 209 від 09.07.09 року) позивачем - СП «Радміртех» у формі ТОВ було повідомлено балансоутримувача - ДП НДПІ «Союз» (третю особу) про направлення головного бухгалтера товариства – Іванової А.В. для участі в передачі майна(факт прибуття Іванової А.В. для передачі майна підтверджується підписом працівників ДП НДПІ «Союз» завіреною печаткою інституту).

Однак повернення майна балансоутримувачу не відбулось, у зв’язку з тим, що представники балансоутримувача - ДП НДПІ «Союз» (третьої особи) не мали наміру приймати майно з оренди.

21.07.09 року позивач - СП «Радміртех» у формі ТОВ втретє звернувся до відповідача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області з листом № б/н, в якому повідомляло про неявку представників орендодавця (відповідача) та балансоутримувача (третьої особи) для прийняття майна з оренди, та пропонувало направити представників для повернення приміщень, які знаходились у оренді згідно договору № 733-Н від 01.11.03 р., додатком були надіслані акти приймання передачі.

Листом ( вих. № 06-6433 від 05.08.09 року) відповідач - РВ ФДМУ по Харківській області повідомило позивача - СП «Радміртех» у формі ТОВ, що залучення представників орендодавця ( відповідача у справі - РВ ФДМУ по Харківській області) для повернення майна з оренди договором не передбачено, і вказало, що майно слід повернути балансоутримувачу - ДП НДПІ «Союз» (третьої особі у справі).

Листом № 201 від 11.08.09 року позивач - СП «Радміртех» у формі ТОВ повідомило відповідача - РВ ФДМУ по Харківській області про те, що балансоутримувач - ДП НДПІ «Союз» (третя особа у справі) ухиляється від прийняття майна з оренди та позивач - СП «Радміртех» у формі ТОВ не має можливості вплинути на поведінку балансоутримувача щодо прийняття орендованих ним приміщень.

Листом ( вих. № 202 від 11.08.09 року) позивач - СП «Радміртех» у формі ТОВ запропонувало балансоутримувача - ДП НДПІ «Союз» (третю особу) прийняти орендовані ним приміщення та надіслало акти. Однак жодної реакції з боку балансоутримувача - ДП НДПІ «Союз» не відбулось.

21.08.09 року головним спеціалістом відділу оренди РВ ФДМУ по Харківській області (відповідача у справі)- Гайдамакою Л.І., провідним спеціалістом відділу обліку – Барановою А.М. за участі генерального директора позивача - СП «Радміртех» у формі ТОВ Попова В.В. було оглянуто державне нерухоме майно, передане в оренду за договором № 733-Н від 01.11.2003 року, про що було складено відповідний акт. З зазначеного акту вбачається, що нежитлові приміщення, загальною площею 1725,80 кв.м. на першому та другому поверхах частини лабораторно – конструкторського корпусу, за адресою м. Харків, пр. Гагаріна 168, вільні, орендарем не використовуються. Крім того, в акті вказано, що представник балансоутримувача – заступник директора ДП НДПІ «Союз» (третьої особи) Вишнякова Л.М. відмовилась від участі в проведенні огляду.

21.08.09 року представник позивача – Холодов Л.Ю. звернувся до відповідача - РВ ФДМУ по Харківській області з адвокатським запитом, в якому ставилось питання щодо дати припинення договору оренди № 733 – Н від 01.11.2003 року, укладеного між відповідачем - Фондом державного майна України по Харківській області та позивачем - СП «Радміртех» у форм ТОВ.

У відповіді на вказаний запит № 06-7226 від 03.09.09 р. за підписом Круглова В.В. - першого заступника начальника РВ ФДМУ по Харківській області (відповідача у справі), зазначено, що договір оренди припинив свою дію 26.05.09 року за згодою сторін договору.

Представник відповідача в відзиві на позов та у судових засіданнях визнає зазначений факт припинення договірних відносин між ним та позивачем 26.05.2009 року, проте зазначив, що приміщення по акту приймання - передачі з оренди зобов’язаний прийняти балансоутримувач - ДП НДПІ «Союз» (третя особа), про що вказано в п. 2.4. договору.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач - РВ ФДМУ по Харківській області, як орендодавець, та третя особа - ДП НДПІ «Союз», як балансоутримувач, ухиляються прийняти належне виконання, запропоноване позивачем - СП «Радміртех» у формі ТОВ, та не вчинили дій, що встановлені п. 2.4. договору, статтею 795 Цивільного кодексу України та випливають із суті зобов’язання – а саме безпідставно ухиляються від прийняття майна з оренди, у зв’язку з чим позивач - СП «Радміртех» у формі ТОВ не може виконати свого обов’язку по поверненню предмета договору, який передбачений ч.1 ст. 785 Цивільного кодексу України, в якій вказано, що у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду Харківської області з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

Згідно ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є припинення правовідношення.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та ст.ст. 598, 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, визначених законом або договором.

Згідно ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Частиною 2 ст. 291 Господарського кодексу України передбачено, що договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено і в силу вимог ч.1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Згідно п. 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди.

Цивільне законодавство базується на принципі обов’язкового виконання сторонами зобов’язань за договором. За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодо сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Як вбачається з матеріалів справи, що договір оренди № 733 – Н від 01.11.2003 року, укладений між відповідачем - Фондом державного майна України по Харківській області та позивачем - СП «Радміртех» у форм ТОВ припинив свою дію 26.05.09 року, за згодою сторін договору.

Згідно ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутністю заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, якій був раніше встановлений договором. Аналогічні за змістом норми містяться в частині 4 статті 284 Господарського кодексу України та ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна ”.

Статтею 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.14 Цивільного кодексу України, особа може бути звільнена від цивільного обов’язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Статтею 607 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання припиняється неможливістю його виконання у зв’язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Згідно зі статтею 526 та частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлений договором строк.

Відповідно до ст. 613 Цивільного кодексу України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов’язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Зобов’язана сторона має право відмовитися від виконання зобов’язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Господарського кодексу України господарське зобов’язання припиняється неможливістю виконання у разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом. Аналогічна норма міститься в ст. 607 Цивільного кодексу України.

Аналіз вказаних норм свідчить по те, що іноді зобов’язання не може бути виконано внаслідок об’єктивних причин. Неможливість виконання має бути викликана такими обставинами, за які сторони не відповідають, тобто такі умови, за яких правовий зв’язок вважається припиненим.

Ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна ” визначає, що у разі закінчення строку дії договору оренди орендар зобов’язаний повернути об’єкт оренди орендодавцеві.

Частиною 4 ст.291 Господарського кодексу України передбачено, що правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Таким чином, норми Цивільного кодексу України пов’язують припинення договору найму з поверненням наймачем предмета договору найму, оформленому актом повернення майна з найму, який підписується сторонами договору.

Частина 2 ст. 795 Цивільного кодексу України встановлює, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги про припинення зобов’язань щодо повернення орендарем орендодавцю або балансоутримувачу майна за договором оренди № 733 – Н від 01.11.2003 року, що було укладено між відповідачем - Фондом державного майна України по Харківській області та позивачем - СП «Радміртех» у форм ТОВ на підставі ст. 607 Цивільного кодексу України та визнання припиненим з 26 травня 2009 року договору оренди № 733 – Н від 01.11.2003 року, що було укладено між відповідачем - Фондом державного майна України по Харківській області та позивачем - СП «Радміртех» у форм ТОВ щодо оренди нежитлових приміщень першого та другого поверхів частини лабораторії – конструкторського корпусу, загальною площею 1750,8 кв.м, розташованих за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 168, є правомірними та обґрунтованими, такими, що не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

          Суд враховує, що аналогічна правова позиція викладена у Постановах ВГСУ у справах №№ 6/647-32/444-32/473, № 16/59, № 3/41 від 02.12.2008 року.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позивач не наполягає на стягненні з відповідача судових витрат, відповідно до ст. 49 ГПК України суд вважає, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75 статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 11,15,16 509, 526, 530, 546,548, 551, 607, 629, 610, 611, 795 Цивільного кодексу України, статтями 188, 193, 198, 232, 343, Господарського кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю .

Визнати припиненими зобов'язання щодо повернення орендарем орендодавцю або балансоутримувачу майна за договором оренди № 733 – Н від 01.11.2003 року, укладеним між Фондом державного майна України по Харківській області (61024, м. Харків, вул. Гуданова, 18, код ЄДРПОУ 23148337) та Спільним підприємством «Радміртех» у форм Товариства з обмеженою відповідальністю (адреса: 61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова, б. № 271, р/р № 26002018702980 в ФКБ «Фінанси та кредит» в м. Харкові, МФО 350697, код ЄДРПОУ 31559582)

Визнати припиненим з 26 травня 2009 року договір оренди № 733 – Н від 01.11.2003 року, укладений між Фондом державного майна України по Харківській області (61024, м. Харків, вул. Гуданова, 18, код ЄДРПОУ 23148337) та Спільним підприємством «Радміртех» у форм Товариства з обмеженою відповідальністю (адреса: 61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова, б. № 271, р/р № 26002018702980 в ФКБ «Фінанси та кредит» в м. Харкові, МФО 350697, код ЄДРПОУ 31559582) щодо оренди нежитлових приміщень першого та другого поверхів частини лабораторії – конструкторського корпусу, загальною площею 1750,8 кв.м, розташованих за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 168.

Суддя

Рішення оформлено згідно з вимогами ст. 84 ГПК України

Повний текст рішення підписано 22.02.2010 року

справа № 57/125-09