Рішення № 8265010, 23.02.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2010 р. Справа № 05/192-09

вх. № 6403/6-05

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Світлична Л.О., довіреність від 02.07.2009 року; першого відповідача - Сичова М.В., довіреність від 10.06.2008 року, другого відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Приватної фірми "Кібела", м. Мерефа

до Приватної фірми "Орнатус" м. Харків (перший відповідач) та Товаристваз обмеженою відповідальністю "Брок Алк", м. Київ

про стягнення 28827,33 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідачів заборгованість у розмірі 28827,33 грн., що виникла внаслідок не виконання другим відповідачем своїх зобов'язань по договору поставки № 249/05/07 від 18.05.2007 року та на підставі договору поруки № 418/05/07 від 10.12.2007 року, укладеного між позивачем та першим відповідачем. Позов обґрунтовано статтями 525, 526, 530, 611, 625, 655, 692, 712 ЦК України та статтями 216, 217, 218, 220, 222, 224, 226, 229 ГК України. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідачів.

До початку судового засідання позивач та перший відповідач звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява сторін розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

Другий відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, представника першого відповідача суд встановив наступне.

18 травня 2007 року між ПФ "Кібела" (далі - позивач) та ТОВ "Брок Алк" (далі - другий відповідач) був укладений договір поставки № 249/05/07 (далі - договір поставки), відповідно до умов якого, позивач зобов'язується в порядку та в строки визначені договором передати у власність другого відповідача товар, а останній зобов'язується цей товар прийняти та оплатити на умовах, визначених договором.

На виконання умов договору позивач поставив другому відповідачу товар на загальну суму 230000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № ot7.03.12.2007/1/а від 03.12.2007 року.

Відповідно до пункту 3.3 договору поставки, відповідач зобов'язаний проводити оплату на протязі 15 календарних днів з дати поставки шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок.

Проте, відповідач свої зобов'язання по договору щодо повної та своєчасної оплати товару не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 4015,08 грн.

10.12.2007 року між позивачем та ПФ "Орнатус" (далі - перший відповідач) був укладений договір поруки № 418/05/07 (далі - договір поруки), відповідно до умов якого, перший відповідач зобов'язується солідарно відповідати перед позивачем за виконання зобов'язання другого відповідача, що виникли з договору поставки № 249/05/07 від 18.05.2007 року, укладеного між позивачем та другим відповідачем по оплаті товару, що поставлений другому відповідачу, відповідно до видаткової накладної № ot7.03.12.2007/1/а від 03.12.2007 року.

Відповідно до пункту 3.1 договору поруки, перший відповідач відповідає перед позивачем за зобов'язання другого відповідача по договору поставки в сумі, що дорівнює 500,00 грн., а також за відшкодування позивачу збитків та за сплату неустойки.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

          Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами частини 1 статті 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2 договору поставки передбачено, що у разі прострочки оплати товару другий відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може бути більшим подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З наявного в матеріалах справи розрахунку пені, вбачається, що позивачем розрахунок пені здійснено без врахування положень зазначених норм законодавства щодо строку нарахування пені (пеня нарахована за 588 дні прострочення), а тому, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню лише частина нарахованої позивачем суми пені у розмірі 362,00 грн. за період з 06.08.2009 року по 06.02.2010 року тобто за 183 дні прострочення платежу.

Відповідно до пункту 7.2 договору поставки, у разі прострочки оплати товару другий відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також - 30% річних від суми заборгованості.

Відповідно до статті 625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктами 6.1 та 6.2 договору поставки передбачено, що у разі прострочки другим відповідачем оплати поставленого товару, останній зобов'язаний оплатити повну вартість товару, а також проценти за користування чужими грошовими коштами. Процент на суму, відповідну вартості неоплаченого товару складає 1% за кожний день від цієї суми, за весь час прострочення.

Відповідно до частини 3 статті 692 ЦК України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з першого відповідача 500,00 грн. заборгованості, з другого відповідача 27397,49 грн. заборгованості обґрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані першим та другим відповідачами, та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на відповідачів, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 543, 554, 610, 611, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 179, 232, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватної фірми "Орнатус" (61010, м. Харків, вул. Малом"ясницька, 9/11, п/р 260090010262001 у Харківській філії ВАТ КБ "Південкомбанк", МФО 350813, код ЄДРПОУ 24136224) на користь Приватної фірми "Кібелла" (62472, Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Дніпропетровська, 283, п/р 26009001073001 у Харківській філії ВАТ КБ "Південкомбанк", МФО 350813, код ЄДРПОУ 30035446) - 500,00 грн. заборгованості.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Брок Алк" (02094, м. Київ, вул. Віскозна, 3, р/р 26009000003071 в філії № 1 АБ "Факторіал-Банк" м. Харкова, МФО 350482, код ЄДРПОУ 30491068) на користь Приватної фірми "Кібелла" (62472, Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Дніпропетровська, 283, п/р 26009001073001 у Харківській філії ВАТ КБ "Південкомбанк", МФО 350813, код ЄДРПОУ 30035446) - 3515,08 грн. основної заборгованості, 1698,79 грн. - 30% річних, 362,00 грн. пені, 1152,95 грн. інфляційних та 20668,67 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Стягнути солідарно з Приватної фірми "Орнатус" (61010, м. Харків, вул. Малом"ясницька, 9/11, п/р 260090010262001 у Харківській філії ВАТ КБ "Південкомбанк", МФО 350813, код ЄДРПОУ 24136224) та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Брок Алк" (02094, м. Київ, вул. Віскозна, 3, р/р 26009000003071 в філії № 1 АБ "Факторіал-Банк" м. Харкова, МФО 350482, код ЄДРПОУ 30491068) на користь Приватної фірми "Кібелла" (62472, Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Дніпропетровська, 283, п/р 26009001073001 у Харківській філії ВАТ КБ "Південкомбанк", МФО 350813, код ЄДРПОУ 30035446) - 278,97 грн. державного мита та 114,19 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В решті позову - відмовити.

Суддя

рішення підписане 23 лютого 2010 року