Рішення № 8264996, 22.02.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2010 р. Справа № 63/54-10

вх. № 952/5-63

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Зотова Т.В., довіреність від 04.01.2010 року; відповідача - Колдашов О.В., довіреність № 564 від 01.04.2009 року,

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будхолдінг-Харків", м. Харків

до ВЧ А - 3306, м. Харків

про стягнення 181139,98 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 181139,98 грн. заборгованості, з яких: 175009,66 грн. основний борг, 294,43 грн. інфляційні, 5187,28 грн. пеня, 648,41 грн. три відсотки річних, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань по договорам купівлі-продажу, що були укладені між сторонами у листопаді-грудні 2009 року. Позов обґрунтований статтями 525, 526, 530, 655, 691, 692 ЦК України та ст. 193 ГК України. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

22.02.2010 року до господарського суду від позивача надійшло клопотання про зменшення позовних вимог, в якому він просить суд стягнути з відповідача 175009,66 грн. основної заборгованості, 294,43 грн. інфляційних та 648,41 грн. три відсотки річних. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Суд, дослідивши клопотання, вислухавши представника позивача, а також враховуючи те, що, відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, приймає надане клопотання до провадження та продовжує розгляд справи з його урахуванням.

До початку судового засідання сторони звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява сторін розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

В судовому засіданні 22.02.2010 року представник позивача підтримує позов у повному обсязі, з урахуванням наданих уточнень.

Представник відповідача в судовому засіданні борг визнає, проти нарахування штрафних санкцій заперечує.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд встановив наступне.

На виконання умов договорів купівлі-продажу № 91/12 від 21.12.2009 року, № 83 від 14.12.2009 року, № 93/12 від 22.12.2009 року, № 75 від 09.11.2009 року та № 01/12-01 від 01.12.2009 року, що були укладені між сторонами, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 201465,68 грн.

Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними № БХ-1221-01 від 21.12.2009 року, № БХ-1214-10 від 14.12.2009 року, № БХ-1222-14 від 22.12.2009 року, № БХ-1109-05 від 09.11.2009 року, № БХ-1201-06 від 01.02.2009 року, копії яких досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Відповідно до пункту 6.1 договорів оплата товару здійснюється відповідачем протягом п'яти днів з моменту отримання товару.

Проте відповідач свої зобов'язання по договорам щодо повної та своєчасної оплати товару не виконав, сплатив лише товар за договором № 75 від 09.11.2009 року на суму 26456,02 грн., внаслідок чого виникла заборгованість яка складає 175009,66 грн.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

          Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 648,41 грн. трьох відсотків річних та 294,43 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до статті 625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 175009,66 грн. основного боргу, 648,41 грн. трьох відсотків річних, 294,43 грн. інфляційних обґрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, 173, 174 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з В/Ч А3306 (61000, м. Харків, вул. Культури, 5, р/р 35253002000451 в УДК у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 07931813) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будхолдінг-Харків" (юр. адреса: м. Харків, в-д 2-й Підгірний, 10; пошт. адреса: 61052, м. Харків, вул. Котлова, 67-А, р/р 26008159434700 в АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351005, код ЄДРПОУ 35474293) - 175009,66 грн. основного боргу, 648,41 грн. трьох відсотків річних, 294,43 грн. інфляційних, 1759,52 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

рішення підписане 22 лютого 2010 року