Ухвала суду № 82649281, 26.06.2019, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/25165/15-ц

Провадження №2-ві/200/17/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2019року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого судді Татарчук Л.О.,

при секретарі Плевако Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Женеску Е.В. при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про захист прав споживачів та про визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про захист прав споживачів та про визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту.

04.04.2019 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Женеску Е.В. з тих підстав, що суддею під час прийняття рішень по даній справі допущені порушення норм матеріального права, а також принцип диспозитивності, безсторонності, ч.3 ст.13 ЦПК України, ст.9 ЦПК України, ст.10 ЦПК України, ст.13 Конвенції, допущені суттєві порушення норм процесуального та матеріального права під час судового розгляду та при розгляді клопотання про забезпечення доказів.

Так, в процесі розгляду справи суддя Женеску Е.В. маніпулювала термінами «предмет, підстави позову та уточнення позовної заяви», чим намагалась ввести в оману позивача. Але, незважаючи на ці дії, позивач на кожному засіданні наполегливо вказувала, що саме додає до справи доповнення до позовної заяви.

Ухвалою суду від 20.12.2018 року суддею Женеску Е.В. прийнято рішення, яким відмовлено в задоволенні її клопотання про прийняття до розгляду доповнень до позовної заяви від 01.08.2016 року, 06.07.2018 року та 28.11.2018 року. Однак, вважає, що дане рішення є незаконним та необгрунтованим, оскільки, на її думку, прийнято з порушенням норм процесуального права та при неправильному застосуванні норм матеріального права, з використанням особистих формальних міркувань та не використанням висновків Верховного Суду України, чим порушено ч.2 ст. 410 та ч.4 ст.263 ЦПК України та було її позбавлено права на апеляційне оскарження.

Крім того, дана ухвала підписана суддею 20.12.2018 року, при цьому відмовлено в прийнятті до розгляду доповнень до позовної заяви від 01.08.2016 року, 06.07.2018 року та 28.11.2018 року , тобто які були подані від трьох до півроку, тому порушено порядок ухвалення судових рішень. Така поведінка судді Женеску Е.В. розцінюється нею, як нечесне та несправедливе ставлення до позивача, непрофесійне виконання своїх обов`язків, нерозуміння суддею законів, а позбавлення її права на оскарження даної ухвали вказує на умисел суду на користь банку.

В журналі судового засідання відсутні її заперечення до заяви представника на підставі ч.3 ст.182 ЦПК України.

Представником відповідача надані заперечення, а не відзив, однак ці заперечення були прийняті судом та розглядалися.

Також, представник відповідача просив не приймати вимоги до розгляду і суд виніс ухвалу не приймати до розгляду доповнення. Суд вийшов за межі позовних вимог та порушив ч.2 ст. 264 ЦПК України. При цьому, не надавши часу позивачу на відповідь на відзив/ заперечення представника відповідача, чим порушено ч.4 ст.179 ЦПК України.

Вважає, що відповідачем порушено норми закону щодо представництва, однак незважаючи на цю обставину суд сприяв зловживанню процесуальними правами представником відповідача та порушив ч.4 ст.44 ЦПК України під час судового розгляду даної справи.

Також, вважає, що ухвала про відкриття провадження оформлена з порушеннями, не встановлений строк подачі заперечень проти позову. При цьому, під час оформлення судових документів, суддя Женеску Е.В. вказує Бабушкінський район м.Дніпропетровська, замість Шевченківський район м.Дніпро.

Під час засідання 01.08.2016 року, не зважаючи на її присутність, справа не розглядалась, оскільки суддя Женеску Е.В. приймала участь в іншій справі, яка слухалась колегіально, однак в журналі судового засідання зазначено, що сторони не з`явились. Вважає цей обман помстою за те, що вона знаходилась на цьому колегіальному засіданні.

Крім того, після ознайомлення зі змістом декларації судді Женеску ОСОБА_2 , декларації доброчесності за 2016 рік, вона вважає що суддя Женеску ОСОБА_3 . поводить себе небезсторонньо взагалі по відношенню до всіх проваджень у суді в цілому, так і стосовно її позовних вимог зокрема.

Також, в неї є зауваження щодо повноти та правильності протоколів судового засідання від 01.08.16; 04.04.16; 27.02.17; 15.08.17; 08.11.17; 18.12.17; 19.06.2018; 28.11.18; 20.12.18; 28.01.19, які просить прийняти на підставі ч.1 ст.261 ЦПК України.

Отже, наведені вище причини відводу судді Женеску Е.В., на її думку, можуть розцінюватись як прояв упередженості та відсутності безсторонності судді під час розгляду провадження, а тому є обставинами, що виключають участь судді в цивільному провадженні, відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України.

Відповідно до ч.8 ст.40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про відвід та матеріали цивільної справи, суд прийшов до наступного висновку.

Так, частиною 2 статті 39 ЦПК України визначено, що з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

При цьому, перелік обставин, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу визначений ст.ст. 36, 37 ЦПК України і є вичерпним, а тому виключає можливість їх розширеного тлумачення.

Суд вважає, що доводи викладені в заяві про відвід судді Женеску Е.В. не можуть свідчити про наявність підстав для відводу, оскільки фактично зводяться до не згоди ОСОБА_1 з процесуальними діями та прийнятими суддею Женеску Е.В. рішеннями по зазначеній справі.

Однак, така незгода з процесуальними діями, рішеннями судді, відповідно до чинного ЦПК України, не може бути свідченням особистої заінтересованості в результатах провадження і викликати сумнів у неупередженості, безсторонності або об`єктивості та не є підставою для відводу судді.

Так, ч.4 ст. 36 ЦПК України чітко вказує, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішенням або окремою думкою судді в інших справах, висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу, а тому дані доводи позивача ОСОБА_1 , як підстави відводу судді Женеску Е.В., не приймаються.

Судом не приймаються доводи ОСОБА_1 як підстава відводу, щодо не правильного, на її думку, оформлення процесуальних документів суддею Женеску Е.В., оформлення довіреностей на участь в справі представника відповідача та подачі ним документів до суду, оскільки дані обставини не є підставами відводу.

Посилання ОСОБА_1 на зміст декларацій про дохід та декларації доброчесності судді Женеску за 2016 рік, її висновки з цього приводу, також судом не приймаються як підстава відводу, оскільки взагалі не стосуються цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «УкрСиббанк» про захист прав споживачів та про визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту, а висновки - є її припущенням.

Також, позивач ОСОБА_1 в своїй заяві про відвід судді Женеску Е.В. висунула вимогу про прийняття її зауважень до протоколів судового засідання.

Однак, під час вирішення відводу судді (суду), відповідно до встановленого порядку, питання розгляду зауважень на протокол, їх прийняття, не вирішується.

При цьому, згідно з ч.11 ст. 40 ЦПК України, за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу. Наслідки відводу суду (судді) викладені у статті 41 ЦПК України.

Тобто, дані норми Закону не передбачають необхідність прийняття судового рішення щодо розгляду зауважень на протокол.

Питання розгляду зауважень щодо протоколу судового засідання врегулювано ст. 249 ЦПК України.

За таких обставин суд вважає, що заявлений відвід судді Женеску Е.В. не містить даних, які б свідчили про наявність таких підстав відводу, що передбачені нормами ЦПК України та доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.36,37,39, 40 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Женеску Е.В. при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про захист прав споживачів та про визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту– залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Бабушкінського

районного суду

м.Дніпропетровська Татарчук Л.О.