Рішення № 8264768, 15.02.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2010 р. Справа № 62/265-09

вх. № 10465/4-62

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Євтушенко О.Д.. дов. №14/20-407-09 від 25.12.09р.

відповідача - Сотніков В.А., дов. №22 від 11.01.10р.

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" в особі Харківської філії Націонельної акціонерної компанії "Украгролізинг" смт. Солоницівка

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чумацький шлях", с. Чернещина

про стягнення 23714,22 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ВАТ Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" в особі Харківської філії Націонельної акціонерної компанії "Украгролізинг" звернувся до господарського суду із позовною заявою в якій, з урахуванням уточнень від 12.01.10р. просить суд стягнути з відповідача - ТОВ "Чумацький шлях" 23679,36 грн. боргу, 1236,70 грн. пені, 531,88 грн. інфляційних та 187,71 грн. 3% річних, обгрунтовуючи позовні вимоги неналежним виконанням з боку відповідач умов договору фінансового лізингу №20-05-826 від 26.12.05р.

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що відповідач сплатив суму основного боргу та просив припинити провадження по справі в цій частині. На підтвердження викладених обставин надав для долучення до матеріалів справи довідку про надходження грошових коштів у сумі 23679,36 грн.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву та судовому засіданні просить припинити провадження по справі в частині стягнення основного боргу у сумі 23679,36 грн., в зв"язку з їх сплатою. На підтвердження чого надав копії платіжних доручень №22 від 14.01.10р. про сплату 15769,86 грн., №23 від 14.01.10р. про сплату 3954,75 грн. та №24 від 14.01.10р. про сплату 3954,75, всього на суму 23679,36 грн. Проти стягнення з нього пені у сумі 1236,70 грн. заперечує, вважає її розмір непомірно великим.

Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання відповідача щодо зменьшення позовних вимог в частині стягнення пені, інфляційних та 3% річних.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

26 грудня 2005 року між ВАТ НАК "Украгролізинг" (позивач по справі) та ТОВ "Чумацький шлях" (відповідач по справі) був укладений договір фінансового лізінгу № 20-05-826фл, відповідно до п. 1 якого позивач зобов"язався у встановлені строки передати в користування сільськогосподарську техніку, закупівля якої фінансується за рахунок коштів Державного лізінгового фонду, а відповідач прийняти товар і сплатити його вартість.

Свої зобов"язання за договором позивач виконав, передав відповідачу в користування трактор МТЗ-82.1.26 заводський № 0062234; 006242; 006329 в кількості 3-х одиниць по ціні 91560,00 грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі № 13 від 31.10.2006р.

Відповідно до п.п. 3.5.2., 3.6., 4.1., 4.2.,4.3 договору відповідач зобов"язаний сплачувати лізінгові платежі в розмірі та в строки, які встановлені графіком сплати лізінгових платежів (додаток № 2 до договору) та немає права в односторонньому порядку на зменшення сум чи затримку сплати лізінгових платежів внаслідок будь-яких обставин, в т.ч. форс-мажору. З моменту одержання Предмету лізингу за користування останнім відповідач сплачує позивачеві лізингові платежі, черговість яких кратна шести місяцям і складається із суми, що відкшодовує частину вартості предмету лізингу в розмірі 7% невідшкодованої вартості. Відповідач після укладення договору фінансового лізингу за предмет лізингу, що передається, перераховує на рахунки позивача попередні лізингові платежі в частині відшодування вартості предмету лізингу в розмірі 15% його вартості, включаючи ПДВ, та в частині винагороди в розмірі 7% невідшкодованої вартості, включаючи ПДВ. Датою сплати попереднього лізингового платежу є дата надходження коштів на рахунок позивача.

Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо внесення лізінгових платежів систематично порушував, в результаті чого у відповідача станом на 12.01.2010р. утворився борг перед позивачем в розмірі 23679,36 грн. (з урахуванням заяви позивача про збільшення позовних вимог).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості в розмірі 23679,36 грн. сплачена відповідачем 14.01.2010р., тобто після звернення позивача з позовом, що підтверджується довідкою головного бугалтера Харківської філії НАК "Украгролізинг", копіями карток рахунків та платіжними дорученнями. За таких обставин та враховуючи, що сторони врегулювали спір в частині суми основної заборгованості у розмірі 23679,36 грн. після звернення до господарського суду з позовом, господарський суд вважає, що по справі в цієї частині позовних вимог необхідно припинити провадження, у зв"язку з відсутністю предмета спору відповідно до п.1.1. ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені, інфляційних та 3% річних, суд виходить з наступного.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору; сплата неустойки.

Пунктом 7.1. договору № 20-05-826фл від 26.12.2005р. за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань була встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочки.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Розрахунок пені перевірено судом з урахуванням вимог діючого законодавства та встановлено, що він відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по повній та своєчаній оплаті лізингових платежів, в термін, встановлений договором, позовні вимоги в частині стягнення пені за прострочення лізингових платежів за період з 01.07.09р. по 30.11.09р. в сумі 1236,70 грн., відповідають вимогам договору, чинному законодавству України та підлягають задоволенню, а вказана сума стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Розрахунок інфляційних та 3% річних перевірено судом з урахуванням вимог діючого законодавства та встановлено, що він відповідає вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі, а сума у розмірі інфляційних 531,88 грн. та 3% річних в сумі 187,71 грн. стягненню з відповідача на користь позивача.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача.

На підставі викладеного, на підставі ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції, ст.ст. 15, 16, 526, 530, 611, 625 Цивільного кодексу України, керуючись, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44-49, 75, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82–85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чумацький шлях" (64410, Харківська область, Зачепілівський район, с.Чернещина, код ЄДРПОУ 31855028, р/р260095215 в ХОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" м.Харків, МФО 350589) на користь Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" (01601, м.Київ, вул.Мечникова,16-а) в особі Харківської філії Націонельної акціонерної компанії "Украгролізинг" (62370, Харківська область, Дергачівський район, смт.Солоницівка, вул.Заводська, 49а, код ЄДРПОУ 25861816, п/р 260067612 в ХОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" м.Харків, МФО 350589) 1236,70 грн. пені, 531,88 грн. інфляційних, 187,71 грн. 3% річних, 256,36 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Провадження по справі в частині стягнення 23679,36 грн. основного боргу - припинити.

Суддя

Повний текст рішення по справі №62/265-09 підписано 16.02.10р.