Рішення № 8264639, 15.02.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2010 р. Справа № 47/58-10

вх. № 777/5-47

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Бєлова А.В. - директор;

відповідача - Красножон О.О. довіреність №08-11/2911/2-09 від 30.12.09 р.;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Уна Верітас", м. Харків

до Харківської міської ради, м. Харків

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Уна Верітас" (позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою про визнання права власності на одноповерхову нежитлову будівлю літ. «А-1» по вул. Сумській, 37д в м. Харкові, загальною площею 295,9 кв.м., з яких 295,9 кв.м. - основної площі.

Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Окрім того, позивач надав 15 лютого 2010 року документи згідно супровідного листа вх. № 2783, які долучені судом до матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що позивачем порушено порядок вирішення питань, пов’язаних із самочинним будівництвом.

          Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч.3 ст. 129 Конституції України, що визначає одну із засад судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що Позивачем за власні кошти виконано будівництво одноповерхової нежитлової будівлі: літ. «А-1» по вул. Сумській, 37д в м. Харкові, загальною площею 295,9 кв.м., з яких 295,9 кв.м. - основної площі.

Відповідно до вимог чинного законодавства КП «Харківське міське БТІ» 20 січня 2010 року проведено технічну інвентаризацію будівлі та складено технічний паспорт (копія міститься в матеріалах справи). Відповідно до технічного паспорту загальна площа одноповерхового нежитлового приміщення: літ. «А-1» по вул. Сумській, 37д в м. Харкові, складає 295,9 кв.м., з яких 295,9 кв.м. - основної площі.

З метою підтвердження подальшої безпечної експлуатації за своїм цільовим призначенням спірних нежитлових будівель Позивачем було замовлено у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство "Мегаполіс" (ліцензія: серія АБ № 104455) технічний висновок щодо обстеження будівельних конструкцій нежитлової будівлі: що знаходиться за адресою по вул. Сумській, 37 д.

Згідно технічного висновку щодо можливості збереження будівлі та її подальшої експлуатації, виконаного спеціалізованою організацію, що має відповідну ліцензію, роботи з будівництва об'єкту нерухомості виконані на 100 %. Стан будівлі задовільний. Як випливає з висновків спеціалізованої організації, експлуатація Будівлі є цілком безпечною для життя та здоров'я людей та не суперечить будь-яким будівельним, протипожежним чи санітарним нормам, чинним в Україні.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від01.07.2004р. та п. 1.5. «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5, обов’язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно юридичних осіб. Згідно положень Цивільного кодексу зазначені нежитлові будівлі відносяться до об’єктів нерухомого майна, тобто до об’єктів, право власності на які підлягає обов’язковій державній реєстрації.

          Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

          Зміст права власності становлять три складові (ст. 317 ЦК України): право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Володіння майном –це юридично закріплена можливість фактично мати майно, впливати на нього в будь-який момент, здійснювати щодо такого майна свою волю.

Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, мати з цього певний зиск та вигоду.

          Право розпорядження –це можливість власника установлювати, змінювати та припиняти юридичне існування майна.

          Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

          Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Всупереч викладеним вище нормам, Позивач не може в повній мірі здійснити своє право власності щодо зазначеної нежитлової будівлі, а саме Позивач обмежений у своєму праві розпоряджатися своїм майном, оскільки право власності на нього не зареєстроване належним чином.

          Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Згідно зі ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

          Відповідно до п 3.4. «Порядку вирішення питань, пов’язаних із самочинним будівництвом» затвердженого Рішенням XL сесії Харківської міської ради IV скликання від 23.06.2004р. № 90/04, встановлено, що питання визнання права власності на завершені будівництвом об’єкти, що знаходяться на земельних ділянках, які належать забудовнику на праві власності чи користуванні, вирішуються в судовому порядку.

          Відповідно до ст. 376 ЦК України - житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

          Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Також слід зазначити, що підставою для проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно відповідно до п.10. Додатку № 1 до «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме мано», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5, є рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна.

          На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання права власності на нежитлову будівлю є обґрунтованими, доведеними документально матеріалами справи, та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Приймаючи до уваги, що Позивач не наполягає на стягненні з відповідача судових витрат, суд вважає, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на Позивача.

          Враховуючи наведене, керуючись статтями 6, 8, 19, 41, 42, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 376, 392 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «УНА ВЕРІТАС» (61060, м. Харків, проспект 50 річчя СРСР, 46, ідентифікаційний код 36032351) право власності на одноповерхову нежитлову будівлю літ «А-1» загальною площею 295,9 кв.м., основною площею 295,9 кв.м., по вулиці Сумській, 37д в м. Харкові .

Повний текст рішення підписано 15 лютого 2010 року.

Суддя

Справа №47/58-10