Рішення № 8264384, 08.02.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2010 р. Справа № 55/285-09

вх. № 9392/5-55

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Кашарі В.В.

відповідача- не з"явився

розглянувши справу за позовом Підприємства матеріально- технічного постачання Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрник", м. Харкв

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомиколаївське", с. Новомиколаївка

про стягнення 1823,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

Підприємство матеріально- технічного постачання Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрник", м. Харків, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомиколаївське", с. Новомиколаївка, 1180 грн. заборгованості та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 21-07/Н від 07.07.09 р. не виконав свої зобов"язання щодо оплати товару. Позивач просить суд з метою забезпечення позову накласти арешт на майно та розрахунокові рахунки боржника.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 листопада 2009 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 08 грудня 2009 р.

08 грудня 2009 р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 1180 грн. заборгованості, 790,60 грн. відсотків та судових витрат.

Ухвалою заступника голови господарського суду від 08 грудня 2009 р. було продовжено строк розгляду справи за межі, передбачені ч. 1 ст 69 ГПК України, по 16 лютого 2010 р.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 08 грудня 2009 р., від 18 січня 2010 р. було відкладено розгляд справи на інший день.

08 лютого 2010 р. позивач надав докази направлення уточнень до позовних вимог на адресу відповідача, які долучені судом до матеріалів справи.

Уточнення до позовних вимог від 08.12.09 р. прийняті судом та розгляд справи продовжено з їх урахуванням.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував уточнені позовні вимоги .

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами з урахуванням уточнень поданих до позову.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

21 липня 2009 р. між Підприємством матеріально- технічного постачання Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрник", м. Харкв (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новомиколаївське", с. Новомиколаївка (далі відповідач) було укладено договір № 21-07/Н, у відповідності до умов якого позивач зобов"язався поставляти, а відповідач, в свою чергу, приймати та оплачувати запасні частини до сільськогосподарської техніки та автомобілям, партями, в строки, в асортименті, у кількості і по цінам, вказаним у видаткових накладних та/або специфікаціях, які є невід"ємною частиною цього договору після підписання їх сторонами. Пунктами 3.1 та 3.2 договору передбачені умови розрахунку, який здійснюється шляхом передплати у розмірі 100% напротязі 2-х календарних днів з моменту отримання рахунку на товар; за узгодженням сторін може бути передбачена оплата товару не пізніше 5-ти днів після поставки товару. Пунктом 3.2.1 договору передбачено, що при неоплаті товару напротязі строку, зазначеного в п. 3.2 даного договору, така оплата вважається простроченою. При прострочці платежу по даному договору відповідач оплачує проценти за право відстрочки платежу у розмірі 0,5 процентів від відстроченої суми за кожен день відстрочки платежу. Пунктом 10.5 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє по 31 грудня 2009 р.

На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 1180 грн., що підтверджується видатковою накладною № 3102 від 21.07.09 р., яка підписана обома сторонами.

В графі "підстава" вказаної накладної зазначений договір № 21-07/Н, що свідчить про те, що поставка товару здійснювалась саме на виконання цього договору.

Як було вищезазначено сторони встановили строк оплати товару- шляхом передплати у розмірі 100% напротязі 2-х календарних днів з моменту отримання рахунку на товар; або за узгодженням сторін може бути передбачена оплата товару не пізніше 5-ти днів після поставки товару.

Товар було поставлено без отримання 100% передплати.

Проте відповідач товар отримав, але в обумовлені договором строки за нього не розрахувався.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з претензією № 2-10/1 від 02.10.09 р. з вимогою оплатити заборгованість у сумі 1180 грн. та нараховані відсотки за договором № 21-07/Н від 07.07.09 р., що підтверджується належним чином засвідченою копією опису з відміткою про відправку.

Проте відповідач на вимогу не відрагував та грошові кошти не перерахував.

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо оплати товару, у відповідача виникла заборгованість у сумі 1180 грн.(сума основного боргу), що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вказані обставини, враховуючи вимоги ст.629 Цивільного Кодексу України, а саме те, що договір є обов"язковим для виконання сторонами, враховуючи те, що відповідач отримав товар, що підтверджується належними доказами, проте докази здійснення ним розрахунку з позивачем в матеріалах справи відсутні, а також приймаючи до уваги те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі –1180 грн. правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 790,60 грн. відсотків.

Відповідно до п. 3.2.1 договору, при прострочці платежу по даному договору відповідач оплачує проценти за право відстрочки платежу у розмірі 0,5 процентів від відстроченої суми за кожен день відстрочки платежу.

Суд зазначає про те, що у відповідності до ст.627 ЦК України: відповідно до ст.6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Сутність свободи договору розкривається насамперед через співвідношення актів цивільного законодавства і договору : сторони мають право врегулювати ті відносини, які не визначені у положеннях актів цивільного законодавства, а також відступати від положень, що визначені цими актами, і самостійно врегулювати свої відносини, крім випадків, коли в актах законодавства міститься пряма заборона відступів від передбачених ними положень або якщо обов"язковість сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту чи суті відносин між сторонами.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача 790,60 грн. відсотків з періодом нарахування з 26.07.09 р. по 12.11.09 р. підлягає задоволенню частково у сумі 637,20 грн., оскільки відповідно до п. 3.2 договору, гранічний строк оплати товару за накладною № 3102 від 21.07.09 р.- 26.07.09., та період прострочення з 27.07.09 р. по 12.11.09 р. складає 108 днів, але позивачем помилково зазначено 134 дні.

В решті заявленої вимоги щодо стягнення з відповідача відсотків у розмірі 153,40 грн. слід відмовити, як зайво нарахованої.

Розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладання арешту на розрахункові рахунки та майно відповідача, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання, у зв”язку з необгрунтуванням і непідтвердженням належними доказами необхідністі такого забезпечення, а також недоведенням документально ним того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 526, ч.1 ст.530, ст. 627, ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Відмовити позивачу в задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомиколаївське", с. Новомиколаївка(63630, Харківська область, Шевченківський район, с. Новомиколаївка, вул. Свердлова, 154, код ЄДРПОУ 30925979, р/р № 2600158961 в РБ "Аваль" м. Київа, МФО 380805) на користь Підприємства матеріально- технічного постачання Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрник", м. Харкв(61162, м. Харків, пр. Героїв Сталінграду, б. 136-В, кв. 4, код ЄДРПОУ 31439852, р/р № 26002301721 у першій ХФ ПОТ АКБ "Базис" м. Харкова, МФО 351599) 1180 грн. заборгованості, 637,20 грн. відсотків, 94,06 грн. державного мита та 217,62 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В решті заявленої вимоги про стягнення відсотків у розмірі 153,40 грн. відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст Рішення підписано 10 лютого 2010 року.