Рішення № 82640892, 26.06.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2019 р. справа № 400/1599/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є. В., розглянув в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, пр. Богоявленський, 55-Е, Миколаїв,54018

про:визнання протиправним та скасування рішення від 26.04.2019 р. №35/3; зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась до суду з позовом до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду Україна м. Миколаєва Миколаївської області (далі-відповідач), в якому просить визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 26.04.2019 р. №35/3; зобов`язати відповідача призначити, нарахувати та виплатити позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII “Про державну службу” (далі – Закон № 889), починаючи з 25.04.2019, з урахуванням загального стажу державної служби періоду роботи головним спеціалістом Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради з 11.05.2010 р. по 23.04.2019 р.; зобов`язати відповідача врахувати довідку від 23.04.2019 р. №09.2382/04 про складові заробітної плати посадової особи місцевого самоврядування для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), видану Департаментом праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради та довідку від 2304.2019 р. №09.2381/04 про складові заробітної плати в органах місцевого самоврядування для призначення пенсії державного службовця, видану департаментом праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради при призначенні пенсії за віком згідно Закону №889 для призначення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону №889, із врахуванням всіх складових, зазначених в довідках.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що відповідач, за результатами розгляду її заяви від 25.04.2019 р., безпідставно відмовив їй у призначенні пенсії за віком із Законом №889, оскільки відповідач дійшов помилкового висновку про недостатність у позивача необхідного стажу державної служби.

Відповідач надав до суду відзив, згідно якого просив відмовити у задоволенні позову, оскільки відповідач правомірно відмовив позивачу у призначенні пенсії згідно із Законом №889, адже для призначення пенсії державного службовця особа повинна пропрацювати на певних посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, у позивача такий стаж відсутній, відповідно, вона не набула право на отримання пенсії державного службовця.

Ухвалою від 30.05.2019 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Заяв і клопотань учасники справи суду не подавали.

Процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

25.04.2019 р. позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за віком згідно Закону № 889.

Рішенням від 26.04.2019 року №35/3-з відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії згідно із Законом №889, оскільки дія Закону №889 на позивача не розповсюджується.

До стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" (п. 4 ч. 2 ст. 46 Закону №889).

Згідно до приписів ст. 1, 2, 22 Закону України № 2493-ІІІ “Про службу в органах місцевого самоврядування”, служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Дія цього Закону не поширюється на технічних працівників та обслуговуючий персонал органів місцевого самоврядування.

До стажу служби в органах місцевого самоврядування зараховується період роботи на посадах, на які поширюється дія цього Закону, а також на посадах і в органах, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.

Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII.

Відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Таким чином, в даному випадку необхідно керуватися Порядком № 283.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

У п. 6 додатку до Порядку 283 “Перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби” значаться виконавчі комітети місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управління, самостійні відділи, інші структурні підрозділи.

Таким чином, період роботи позивача на посаді спеціаліста пенсійного відділу Управління соціального захисту населення Заводського виконавчого комітету Миколаївської міської ради з 08.06.1994 р. по 01.02.2001 р., на посаді спеціаліста пенсійного відділу управління Пенсійного фонду України в Заводському районі з 02.02.2001 р. по 09.06.2005 р. та 06.03.2006 р. по 13.10.2008 р., головного спеціаліста Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради з 11.05.2010 р. по 23.04.2019 р. зараховується до стажу державної служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723 (який втратив чинність на підставі Закону N 889-VIII від 10.12.2015, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону N 889-VIII) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі, стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

З огляду на вищезазначену норму, необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому зазначений вік визначається ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Тобто до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом N 889-VIII від 10.12.2015) право на пенсію державного службовця мали особи, які:

а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж;

б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01.05.2016, відповідно до ст. 90 Закону України "Про державну службу" №889 пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723.

Так, відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Попереднього Закону в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто Прикінцевими та перехідними положеннями Закону 889 передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Попереднього Закону, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, ст. 37 Закону № 3723 передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Таким чином, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723 після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону № 3723 і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Аналогічна правова позиція висловнена у постанові Верховного Суду від 10.04.2018 року по справі № 295/16375/16-а.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У позивача є достатній стаж державної служби та позивач досягла віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, тому має право на отримання пенсії за віком відповідно до Закону 889.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 Закону №889, заробітна плата державного службовця складається з 1) посадового окладу; 2) надбавки за вислугу років; 3) надбавки за ранг державного службовця;4) виплати за додаткове навантаження у зв`язку з виконанням обов`язків тимчасово відсутнього державного службовця у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця;5) виплати за додаткове навантаження у зв`язку з виконанням обов`язків за вакантною посадою державної служби за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою;6) премії (у разі встановлення).

Статтею 57 Закону№889 встановлено, що державним службовцям надається щорічна оплачувана основна відпустка з виплатою допомоги на оздоровлення.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України № 622 від 14.09.2016 “Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб” передбачено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

Законом України “Про оплату праці” структура заробітної плати складається з основаної, додаткової та інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до ст. 41 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003 до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: 1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу).

Згідно зі ст.66 Закону України “ Про пенсійне забезпечення” до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відтак, за змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких був сплачений єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, враховуються в заробіток (дохід) для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати, повинна враховуватись при обчисленні розміру пенсії позивача, оскільки в даному випадку підлягають застосуванню спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії Закон України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003 та Закон України “ Про пенсійне забезпечення”, по відношенню до яких Закон України “ Про державну службу” є загальним.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач всупереч ст. 77 КАС України не довів суду правомірність рішення.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

За правилами ст. 139 ч. 1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовими витратами в даній справі є судовий збір, доказів понесення інших судових витрат, сторони суду не подавали. Позивач сплатив судовий збір в розмірі 768,40 грн., що підтверджується квитанцією №МР_АВ030294ZSV_7679677 від 22.05.2019 р. (а. с. 4) і з урахування задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-Е, Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 41250753) задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (пр. Богоявленський, 55-Е, Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 41250753) від 26.04.2019 р. №35/3.

3. Зобов`язати Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (пр. Богоявленський, 55-Е, Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 41250753) призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII “Про державну службу”(далі – Закон № 889), починаючи з 25.04.2019, з урахуванням загального стажу державної служби періоду роботи головним спеціалістом Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради з 11.05.2010 р. по 23.04.2019 р.

4. Зобов`язати Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (пр. Богоявленський, 55-Е, Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 41250753) врахувати довідку від 23.04.2019 р. №09.2382/04 про складові заробітної плати посадової особи місцевого самоврядування для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), видану Департаментом праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради та довідку від 23.04.2019 р. №09.2381/04 про складові заробітної плати в органах місцевого самоврядування для призначення пенсії державного службовця, видану департаментом праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради при призначенні пенсії за віком згідно Закону України "Про державну службу" №889 для призначення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №889, із врахуванням всіх складових, зазначених в довідках, а саме посадовий оклад, надбавка за ранг (11), надбавка за вислугу років (30%), надбавка за виконання особливо важливої роботи, премія помісячна, матеріальна допомога, на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, премії, нараховані за період, що перевищує календарний місяць в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-Е, Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 41250753) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 768,40 грн.

6. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є. В. Марич