Ухвала суду № 82640809, 26.06.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№813/6357/15

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

26 червня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Гулкевич І.З.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області, Яворівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Львівської області, третя особа: первинна профспілкова організація Яворівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області, Яворівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Львівської області, третя особа: первинна профспілкова організація Яворівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Львівській області про визнання неправомірним та скасування наказу за №848 о/с від 06.11.2015 року в частині звільнення зі служби в органах внутрішніх справ в запас за п.64 "г" через скорочення штатів; поновлення на службі в органах внутрішніх справ на посаді старшого дільничного інспектора міліції та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.04.2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2016 року, в адміністративній справі №813/6357/15, позов ОСОБА_1 було задоволено повністю.

Не погодившись із висновками суду першої та апеляційної інстанцій, відповідач - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду.

Так, постановою Верховного Суду від 07.11.2018 року було задоволено частково касаційну скаргу відповідача, скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.04.2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2016 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

18.01.2019 року справа була надіслана Верховним Судом до Львівського окружного адміністративного суду для розгляду та надійшла до суду 31.01.2019 року, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі.

Відповідно до вимог статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України та за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, адміністративну справу №813/2185/17 передано на розгляд головуючому судді Львівського окружного адміністративного суду Гулкевич І.З.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04.02.2019 р прийнято справу до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Судом встановлено, що у судове засідання призначене на 15.05.2019 р 14:15 позивач не з`явився, явку свого представника не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду в порядку, передбаченому ст.ст. 124, 126 та 127 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи або слухання справи без участі позивача та його представника до суду не надходило, у зв`язку з чим судом, у судовому засіданні 15.05.2019 року неявка позивача була визнана судом такою, що відбулася без поважних причин, а судове засідання відкладено на 10 червня 2019 року.

10.06.2019 позивач у судове засідання не з`явився, про причини неприбуття суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. На адресу суду повернувся поштовий конверт, направлений позивачу за адресою, яка зазначена у позовній заяві з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання". За приписами ч. 11 ст. 126 КАСУ у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Судом повторно визнано неявку позивача у судове засідання на 10.06.2019 р також, що відбулася без поважних причин, а судове засідання відкладено на 26 червня 2019 року.

26 червня 2019 р позивач втретє не з`явився, про причини неприбуття суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення позивача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, зокрема, у разі якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність залишення адміністративного позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, оскільки має місце зловживання позивачем своїх прав та неодноразової неявкою у підготовчі судові засідання без поважних причин, без надання підтверджуючих доказів про причини неприбуття та без наявності заяв про розгляд справи за її відсутності.

Застосовуючи до позивача процесуальні наслідки його неявки у судові засідання, суд бере до уваги положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) (далі - Конвенція), згідно з якими кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також враховує практику Європейського Суду з прав людини, яка є джерелом права.

Зокрема, одним із аспектів гарантії справедливого судочинства, які містить стаття 6 Конвенції, є доступ до суду. Європейський Суд з прав людини у справі Bellet v. Frаnсе зазначив, що рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Разом з тим таке право не є абсолютним, оскільки забезпечивши право особи на звернення до суду, держава покладає на таку особу певні обов`язки, які пов`язані із реалізацією такого права. Однією з складовою гарантованого Конвенцією права на доступ до суду є розумний строк розгляду справи, який пов`язаний не лише із правовою та фактичною складністю справи, але й поведінкою заявника. Оцінюючи поведінку заявника з позиції Європейського Суду слід брати до уваги в тому числі і факти невиконання ним процесуальних обов`язків, наприклад, неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин.

Тобто, право особи на доступ до суду перебуває у безпосередньому взаємозв`язку із виконанням тих обов`язків, які покладаються на заявника при реалізації ним своїх прав.

Безпідставна неявка позивача у судові засідання, неповідомлення суду про поважність причин неприбуття до суду, невжиття будь-яких інших активних дій пов`язаних із використанням власних процесуальних прав, в контексті норм національного законодавства, позбавляють суд можливості здійснювати розгляд справи та призводять до порушення розумних строків її вирішення.

Виходячи з правових норм, які містить ч. 5 ст. 205 та п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, повторна неявка позивача у судове засідання без поважних причин та відсутність від неї заяв про розгляд справи за її відсутності, зумовлюють прийняття судом рішення про залишення даного адміністративного позову без розгляду.

При цьому суд вважає за необхідне роз`яснити позивачеві, що відповідно до ч. 4 ст. 240 КАС України вона має право повторно звернутися до адміністративного суду з даною заявою.

Керуючись положеннями частини п`ятої статті 205, пунктом 4 частини першої статті 240, статей 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області, Яворівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Львівської області, третя особа: первинна профспілкова організація Яворівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу- залишити без розгляду.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Гулкевич І.З.