Рішення № 82640567, 26.06.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2019 року м.Київ № 320/129/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.09.2018 № 129981-5302-1008, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем - земельний податок з фізичних осіб за 2017 рік в розмірі 10 877,47 грн., від 05.09.2018 № 132818-5306-1008, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем - земельний податок з фізичних осіб за 2016 рік в розмірі 478,60 грн., від 11.07.2016 № 16688-1701, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем - земельний податок з фізичних осіб за 2016 рік в розмірі 9 776,23 грн. та від 18.08.2015 № 12515-17, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем - земельний податок з фізичних осіб за 2015 рік в розмірі 6 822,21 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням суду, яке набрало законної сили було скасовано витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, з яких при розрахунку відповідачем земельного податку базою оподаткування було взято помилкове значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що призвело до завищення розміру земельного податку з фізичних осіб, у зв`язку з чим звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Через канцелярію суду 06.02.2019 надійшов відзив на позов, відповідно якого відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Засобами поштового зв`язку 19.02.2019 надійшла відповідь на відзив, з якої вбачається, що позивач вважає твердження контролюючого органу необгрунтованими та безпідставними.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила його задовольнити.

Також заявила клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження, представники відповідача проти подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечували.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2019 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження та зобов`язано відповідача подати до суду належним чином завірені податкові повідомлення-рішення, якими позивачу визначено суму податкового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб на загальну суму 27 954,51 грн.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,2937 га, що знаходиться за адресою: урочище «Баштан», с. Хотянівка Вишгородського району Київської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 17.07.2012, зареєстрованим у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності та постійного користування за № 322180001019021 від 17.07.2012, кадастровий номер НОМЕР_3.

Цільове призначення земельної ділянки: для розміщення торгівельного комплексу з підсобними приміщеннями.

04.09.2017 позивачем у відділі у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру в Київській області було отримано витяги № 902, № 903 та № 898 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.09.2017 за 2015 - 2017 роки.

Згідно витягу № 902 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.09.2017 нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2015 рік становить 715 626,67 грн., її цільове призначення - для розміщення торгівельного комплексу з підсобними приміщеннями, коефіцієнт функціонального використання - 2,5.

Згідно витягу № 903 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.09.2017 нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2016 рік становить 1 025 493,01 грн., її цільове призначення - для розміщення торгівельного комплексу з підсобними приміщеннями, коефіцієнт функціонального використання - 2,5.

Згідно витягу № 898 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.09.2017 нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2017 рік становить 1 087 752,53 грн., її цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), коефіцієнт функціонального використання - 2,0.

Не погодившись із застосованими відділом у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру в Київській області у витягах № 902, № 903 та № 898 коефіцієнтами функціонального використання ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2018 у справі № 820/4275/17 за позовом ОСОБА_1 до відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру в Київській області про оскарження витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок адміністративний позов задоволено.

Скасовано витяги відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру в Київській області з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2015 рік від 04.09.2017 № 902, за 2016 рік від 04.09.2017 № 903 та за 2017 рік від 04.09.2017 № 898.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2018 рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2018 у справі № 820/4275/17 залишено без змін.

З метою отримання оригіналів або засвідчених належним чином копій податкових повідомлень-рішень за платежем «Земельний податок з фізичних осіб» за 2015 -2017 роки, позивач 19.07.2018 звернувся до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області із заявою про видачу таких податкових повідомлень-рішень.

У відповідь на заяву ОСОБА_1 відповідач надіслав незасвідчені належним чином корінці податкових повідомлень-рішень № 16688/1701 від 11.07.2016, № 12515-17 від 18.08.2015, розрахунок плати за землю з фізичних осіб за 2015-2016 роки та лист № 3730/В/10-36-13-01 від 21.08.2018, в якому зазначив, що Вишгородським відділенням ГУ ДФС у Київській області направлено запит № 2139/10-36-53 від 03.08.2018 до відділу у Вишгородському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області про надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку за 2017-2018 роки на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: с. Хотянівка Вишгородського району Київської області, кадастровий номер НОМЕР_3 , цільове призначення - розміщення торгівельного комплексу з підсобними приміщеннями, для визначення суми земельного податку та формування нових податкових повідомлень-рішень за 2017-2018 роки відповідно до п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Також, у відповідь на адвокатський запит від 17.10.2018 № 4860/Адв/10-36-13-01 про надання оригіналів або належним чином засвідчених копій податкових повідомлень-рішень та розрахунків, якими визначена сума грошового зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб за 2015-2018 роки по земельній ділянці, кадастровий номер якої НОМЕР_3 відповідач надав лише розрахунок податкових зобов`язань за 2015-2018 роки та корінці податкових повідомлень-рішень, а саме:

корінець податкового повідомлення-рішення № 129977-5302-1008 від 05.09.2018, яким визначено суму грошового зобов`язання за платежем «земельний податок з фізичних осіб» за 2018 рік у розмірі 16 316,29 грн.;

корінець податкового повідомлення-рішення № 129981-5302-1008 від 05.09.2018, яким визначено суму грошового зобов`язання за платежем «земельний податок з фізичних осіб» за 2017 рік у розмірі 10 877,47 грн.;

корінець податкового повідомлення-рішення № 132818-5306-46908 від 05.09.2018, яким визначено суму грошового зобов`язання за платежем «земельний податок з фізичних осіб» за 2016 рік у розмірі 478,60 грн.;

корінець податкового повідомлення-рішення (номер та дата не встановлені), яким визначено суму грошового зобов`язання за платежем «земельний податок з фізичних осіб» за 2016 рік у розмірі 9 776,23 грн.;

корінець податкового повідомлення-рішення (номер та дата не встановлені), яким визначено суму грошового зобов`язання за платежем «земельний податок з фізичних осіб» за 2015 рік у розмірі 6 822,21 грн.

Згідно розрахунку контролюючого органу податкові зобов`язання позивача за період 2015-2018 роки у загальному розмірі складають 44 270,80 грн., з яких:

за 2015 рік - 6 822,21 грн.;

за 2016 рік - 10 254,83 грн.;

за 2017 рік - 10 877,47 грн.;

за 2018 рік - 16 316,29 грн.

У вересні 2018 року контролюючим органом позивачеві було вручено оригінали податкових повідомлень-рішень від 05.09.2018 № 132818-5306-1008, яким визначено суму грошового зобов`язання за 2016 рік - 478,60 грн., № 129981-5302-1008, яким визначено суму грошового зобов`язання за 2017 рік - 10 877,47 грн. та № 129977-5302-1008, яким визначено суму грошового зобов`язання за 2018 рік - 16 316,29 грн.

На день звернення з даним адміністративним позовом до суду, оригінали податкових повідомлень-рішень, якими визначено суми грошового зобов`язання із земельного податку з фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 9 776,23 грн. та за 2015 рік у розмірі 6 822,21 грн. у позивача відсутні, однак з вищенаведеного розрахунку грошового зобов`язання є очевидним завищення контролюючим органом суми земельного податку із фізичних осіб.

Не погоджуючись з діями контролюючого органу позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 206 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) використання землі в Україні є платним, об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктами 14.1.72, 14.1.73, п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що земельний податок - обов`язковий платіж, який справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Відповідно до пп. 269.1.1 і 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з пп. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПК України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Підпунктом 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПК України встановлено, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно з п. 275.3 ст. 275 ПК України ставки податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь та земель лісогосподарського призначення) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із ставок податку, встановлених п. 275.1 цієї статті, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не більше трикратного розміру цих ставок податку, з урахуванням коефіцієнтів, установлених п. 275.2 цієї статті.

Пункт 274.1 ст. 274 ПК України регламентує, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Відповідно до п. 286.1 ст. 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 286.5 ст. 286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків полаткове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховуються контролюючим органом відповідно до ст. 54 цього Кодексу.

Тобто законодавство України покладає на податкові органи обов`язок нарахування фізичним особам, у власності яких перебуває земельна ділянка, плати за землю.

Як вже було встановлено судом, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2015 рік відповідно до витягу № 902 становить 715 626,67 грн., її цільове призначення - для розміщення торгівельного комплексу з підсобними приміщеннями, а коефіцієнт функціонального використання - 2,5; нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2016 рік відповідно до витягу № 903 становить 1 025 493,01 грн., її цільове призначення - для розміщення торгівельного комплексу з підсобними приміщеннями, а коефіцієнт функціонального використання - 2,5 та нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2017 рік відповідно до витягу № 898 становить 1 087 752,53 грн., її цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а коефіцієнт функціонального використання - 2,0.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2018 у справі № 820/4275/17 скасовано витяги відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру в Київській області з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2015 рік від 04.09.2017 № 902, за 2016 рік від 04.09.2017 № 903 та за 2017 рік від 04.09.2017 № 898.

Так, зі змісту рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2018 у справі № 820/4275/17 вбачається, що при формуванні витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відділ у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру в Київській області повинен був застосувати коефіцієнт функціонального призначення земельної ділянки у розмірі - 0,5; 0,5 та 0,5, а не 2,5; 2,5 та 2,0.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2018 рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2018 у справі № 820/4275/17 залишене без змін.

Тобто, рішенням суду, яке набрало законної сили, скасовано витяги відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру в Київській області з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2015 рік від 04.09.2017 № 902, за 2016 рік від 04.09.2017 № 903 та за 2017 рік від 04.09.2017 № 898, з яких при розрахунку відповідачем земельного податку базою оподаткування було взято помилкове значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що призвело до завищення розміру земельного податку з фізичних осіб.

З огляду на наведене, та беручи до уваги пряму залежність бази оподаткування від розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, суд приходить до висновку, що контролюючим органом при розрахунку грошового зобов`язання із земельного податку з фізичних осіб в якості бази оподаткування було використано помилкові значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки позивача та нараховано земельний податок відповідно до скасованих витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2015-2017 роки.

Крім того, суд звертає увагу, що позивач проінформував контролюючий орган про наявність рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2018 у справі № 820/4275/17 та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2018, якими скасовані витяги від 04.09.2017 № 902, від 04.09.2017 № 903 та від 04.09.2017 № 898 відділу у Вишгородському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2015-2017 роки, що підтверджується копіями заяв від 13.07.2018 та 06.09.2018, наявними в матеріалах справи.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Сєрков проти України» (заява № 39766/05), «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та № 37943/06) було встановлено порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи державної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов`язань зі сплати податку.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, з огляду на вищенаведені положення норм законодавства, практику Європейського та Конституційного судів, обставини справи та докази, які підтверджують зазначені обставини, суд дійшов висновку про те, що дії контролюючого органу щодо визначення суми грошового зобов`язання із земельного податку з фізичних осіб для ОСОБА_1 є неправомірними, а позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.09.2018 № 129981-5302-1008, 05.09.2018 № 132818-5306-1008, від 11.07.2016 № 16688-1701 та від 18.08.2015 № 12515-17 - обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. ч 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів суду правомірність своїх дій щодо визначення суми грошового зобов`язання із земельного податку з фізичних осіб та прийняття податкових повідомлень-рішень від 05.09.2018 № 129981-5302-1008, 05.09.2018 № 132818-5306-1008, від 11.07.2016 № 16688-1701 та від 18.08.2015 № 12515-17.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем при поданні даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 2 819,20 грн. (квитанції № ПН2067 від 28.12.2018 та

№ ПН977 від 28.12.2018), суд вважає за необхідне стягнути дану суму на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 73 - 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.09.2018 № 129981-5302-1008, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем - земельний податок з фізичних осіб за 2017 рік в розмірі 10 877,47 грн., винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.09.2018 № 132818-5306-1008, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем - земельний податок з фізичних осіб за 2016 рік в розмірі 478,60 грн., винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.07.2016 № 16688-1701, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем - земельний податок з фізичних осіб за 2016 рік в розмірі 9 776,23 грн., винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.08.2015 № 12515-17, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем - земельний податок з фізичних осіб за 2015 рік в розмірі 6 822,21 грн., винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) судові витрати у розмірі 2 819,20 грн. (дві тисячі вісімсот дев`ятнадцять грн.

20 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Головенко О.Д.